Ухвала суду № 98197253, 09.07.2021, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/3806/21

Провадження № 2/740/1136/21

У Х В А Л А

09 липня 2021 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої – судді Ковальової Т.Г.,

за участі секретаря судових засідань – Дьоміної Н.А.,

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія «Магнат» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ТОВ АК «Магнат» до фермерського господарства «Павленко Агро» та ОСОБА_1 про визнання переважного права на укладення договору оренди,

встановив:

Відповідно до позовної заяви позивач в забезпечення вказаного позову просить накласти заборону проводити сільськогосподарські роботи, які тягнуть за собою знищення або збирання врожаю на земельній ділянці під кадастровим номером 7423380400:08:001:2316 фермерському господарству «Павленко Агро» та іншим третім особам до розгляду позовної заяви по суті.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що 15.05.2020 між відповідачами укладено договір оренди спірної земельної ділянки, яка перебуває в масиві поля АДРЕСА_1 та перебувають у користуванні позивача.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру відчуження об`єктів нерухомого майна інформації позивачу стало відомо про державну реєстрацію договорів про право користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб, укладених між ОСОБА_1 та ФГ «Павленко Агро», тобто між відповідачами укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки, яка знаходяться у користуванні ТОВ АПК «Магнат», яке відповідно до ст.33 ЗК України «Про оренду землі» має переважне право на укладання договору оренди земельної ділянки, що належать ОСОБА_1

02.06.2021 позивач письмово повідомив ОСОБА_1 про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди належних їй земельних ділянок на тих самих умовах, що були укладені з ФГ «Павленко Агро», але на цей час відповідь ними не отримана.

Розгляд заяви про забезпечення позову проводиться в порядку ст.153 ЦПК України без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містить, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Статтею 152 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є заборона вчиняти певні дії, тощо.

Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що пункт 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вказує на те, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Додані до позовної заяви матеріали не містять відомостей з посиланням на відповідні докази щодо правових підстав володіння чи користування ТОВ АПК «Магнат» спірною земельною ділянкою, що належить ОСОБА_1 , доказів її оброблення, проведення будь-яких сільськогосподарських робіт, внесення добрив та інше, її вартість та витрати, а також не навів доказів наявності наміру відповідачів проводити сільськогосподарські роботи на вказаній земельній ділянці.

Саме лише посилання на наміри відповідачів на виконання сільськогосподарських робіт на земельних ділянках не підтверджено жодним доказом, грунтується на припущеннях і не може свідчити про наявність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

При цьому суд враховує, що позивач просить накласти заборону на проведення сільськогосподарських робіт іншим третім особам, тобто невизначеному колу осіб.

У разі задоволення позову на виконання рішення суду про визнання недійсними договорів оренди землі, укладених між відповідачами, не може вплинути можливе проведення сільськогосподарських робіт на спірних земельних ділянках: ускладнити чи унеможливити його виконання.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника).

Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком, тому при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Згідно ч.1,2 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

У частині першій статті 775 ЦК України передбачено, що наймачеві належить право власності на плоди, продукцію, доходи, одержані ним у результаті користування річчю, переданою у найм.

Частиною першою статті 317 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправне позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Як убачається з матеріалів справи, предметом заявленого позивачем позову є земельна ділянка.

Співмірність у застосуванні заходів забезпечення позову передбачає дотримання судом такого балансу інтересів сторін, що виключає як надмірні негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову для приватних прав та інтересів відповідачів, так і негативні наслідки, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів для прав та інтересів позивача, пов`язаних із публічних інтересів правосуддя, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачам здійснювати певні дії.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог.

Обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися майном може призвести до незворотних наслідків. Вжиття таких видів забезпечення позову обумовить неможливість вести господарську діяльність, що в подальшому може призвести до збитків господарства.

Діючим цивільно-процесуальним законодавством передбачений вичерпний перелік видів забезпечення позову. У цьому випадку, враховуючи заявлений предмет спору та підстави його обґрунтування, обраний позивачем вид забезпечення позову не може бути застосований до виниклих правовідносин. Позивачем не надано обґрунтованих підтверджень щодо необхідності забезпечення позову безпосередньо таким видом.

Згідно статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач також не навів обставин, які б підтверджували існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

За таких обставин підстави для задоволення заяви про забезпечення позову у судовому засіданні не встановлені, тому у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.13, 81, 149, 150, 151, 153, 247 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія «Магнат» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ТОВ АК «Магнат» до фермерського господарства «Павленко Агро» та ОСОБА_1 про визнання переважного права на укладення договору оренди, - відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча суддя Т. Ковальова