Рішення № 98196695, 11.02.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/10255/16-ц

пр. № 2/759/43/21

11 лютого 2021 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

під головуванням судді Сенька М.Ф.,

за участю секретаря Щербини А.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

третьої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 в інтересах недієздатної ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування, треті особи: Друга Київська державна нотаріальна контора, Державна казенна установа Астраханської області «Центр соціальної підтримки населення Трусовського району м. Астрахані», ОСОБА_2

встановив:

Опікун ОСОБА_3 в інтересах підопічної ОСОБА_4 , через представника, заявила позов до ОСОБА_5 , за яким з урахуванням наступних змін, просила визнати за недієздатною ОСОБА_4 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на майно: Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 (загальна площа 31,5 кв.м.); ј частку квартири АДРЕСА_2 (загальна площа 46,3 кв.м.); ј частку житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_3 ; ј частку земельної ділянки площею 1250 кв.м., кадастровий номер 3221289501:01:036:0010, за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; Ѕ частку транспортного засобу марки АЗЛК 412, державний номерний знак НОМЕР_1 , 1977 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 ; Ѕ частку транспортного засобу марки АЗЛК 2140, державний номерний знак НОМЕР_3 , 1986 року випуску, номер кузова: НОМЕР_4 , номер шасі: НОМЕР_5 ; Ѕ частку транспортного засобу марки СКИФ, державний номерний знак НОМЕР_6 , 1983 року випуску, номер шасі: НОМЕР_7 ; Ѕ частку металевого гаражу, розташованого у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_4 . Третіми особами позивач визначила Другу Київську державну нотаріальну контору та ОСОБА_2 .

Позов мотивовано тим, що сторони є спадкоємцями до майна, що залишилось після їх батька ОСОБА_6 , проте оформити спадщину в загальному порядку позивач не може через відсутність у неї правовстановлюючих документів на спадкове майно, відповідачка надати такі документи нотаріусу відмовляється.

Провадження за позовом відкрите відповідно до ухвали судді від 01.08.2016 року, у справі призначено попереднє судове засідання.

14.03.2017 року судом постановлена ухвала про залучення до справи в якості третьої особи Державну казенну установу Астраханської області «Центр соціальної підтримки населення Трусовського району м. Астрахані», як орган опіки та піклування.

Ухвалою суду від 12.06.2017 року постановлено передати справу до Голосіївського районного суду м. Києва, за підсудністю.

Апеляційним судом м. Києва вказана ухвала була скасована, а справу було повернуто до суду першої інстанції для продовження розгляду, про що 19.09.2017 року постановлена ухвала.

Ухвалою суду від 08.05.2018 року частково задоволено клопотання представника позивачки про забезпечення позову, накладено арешт на спірне нерухоме майно.

У зв`язку із набранням чинності змін до ЦПК України, судом 26.03.2018 року постановлена ухвала про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідачка подала відзив, де зазначила що між сторонами не має спору, вимоги позову безпідставні, а також наполягала на тому, що справа розглядається неналежним судом.

Інших заяв від сторін до початку розгляду справи по суті не надходило.

Протокольною ухвалою від 19.01.2021 року справу призначено до розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні на вимогах позову наполягав, просив їх задовольнити за підстав наведених у позовній заяві.

Відповідачка в суд не з`явилась. В задоволенні заяви відповідачки про відкладення судом відмовлено, за підстав зловживання процесуальними правами.

ОСОБА_2 проти задоволення позову не заперечувала.

Інші треті особи своїх представників в суд не направили.

Судом встановлено таке.

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

До майна померлого в Другій київській державній нотаріальній канторі 06.09.2010 року заведена спадкова справа № 682/2010.

З огляду на матеріали спадкової справи, спадкодавець заповіту не залишив, за спадщиною в межах визначеного законом строку звернулись діти спадкодавця ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

Остання є інвалідом першої групи з дитинства, рішенням Трусовського суду м. Астрахані (РФ) від 01.02.2000 року ОСОБА_4 визнано недієздатною, а постановою адміністрації Трусовського району м. Астрахані від 07.03.2000 року над недієздатною ОСОБА_4 встановлено опіку, опікуном призначено її матір ОСОБА_3 .

Факт, що ОСОБА_4 є дочкою ОСОБА_6 підтверджується рішенням Московського районного народного суду м. Києва від 29.12.1990 року про визнання батьківства.

Доводи ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_4 померла, була перевірені нотаріусом за місцем проживання останньої, і не знайшли свого підтвердження.

Ці ж доводи відповідачки в суді спростовуються фактами видачі позивачем довіреностей на право представляти ОСОБА_4 в суді, що посвідчені нотаріально.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що сторони відповідно до ст. 1268 ЦК України прийняли спадщину за ОСОБА_7 , і ця спадщина належить їм з дня її відкриття, тобто з дня смерті спадкодавця (ст. 1220 ЦК ).

Судом встановлено, що на час смерті ОСОБА_8 мав у власності: квартиру АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про придбання квартири в результаті прилюдних торгів, що видане 29.03.2004 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І.А. за реєстровим №1572; 50/100 часток (1/2 частка) квартири АДРЕСА_2 , що набута ним в порядку приватизації державного житлового фонду на підставі розпорядження органу приватизації - Київська дистанція цивільних споруд від 11.07.2000 року №719 (див. Свідоцтво про право власності на житло від 11.07.2000р.); Ѕ частки житлового будинку АДРЕСА_3 та Ѕ частки земельної ділянки площею 1250 кв.м., що відведена для будівництва та обслуговування вказаного житлового будинку, на підставі ухвали Броварського районного суду Київської області від 15.02.1999р. про затвердження мирової угоди.

За даними автоматизованої інформаційно-пошукової системи УДАІ ГУМВС України в м. Києві станом 15.02.2013 року за ОСОБА_6 були зареєстровані транспортні засоби: автомобіль марки АЗЛК 412, державний номерний знак НОМЕР_1 , 1977 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 ; автомобіль марки АЗЛК 2140, державний номерний знак НОМЕР_3 , 1986 року випуску, номер кузова: НОМЕР_4 , номер шасі: НОМЕР_5 ; автомобіль марки СКИФ, державний номерний знак НОМЕР_6 , 1983 року випуску, номер шасі: НОМЕР_7 .

Крім того, позивачка заявила, що у власності ОСОБА_6 перебував металевий гараж, розташований у дворі будинку за адресою АДРЕСА_4 .

Обов`язку зареєструвати право власності на такий гараж законодавство не містить.

Факт наявності гаражу підтвердила ОСОБА_2 .

Відповідачка не заперечувала, що наведене майно належало ОСОБА_6 .

До складу спадщини, як це встановлено ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Отже, право власності на наведене вище майно входить до складу спадщини, що належала спадкодавцю ОСОБА_6 .

Представник позивача 23.10.2015 року подав нотаріусу заяву про видачу ОСОБА_4 свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частку спадщини.

Проте, нотаріусом у видачі свідоцтва відмовлено, у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, про що 23.10.2015 року винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Така відмова нотаріусом правильно заснована на приписах ст. 49 Закону України «Про нотаріат», п.4.12 і п.4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затверджений наказом МЮ України від 22.02.2012р. №296/5.

Тому, суд погоджується з позивачкою, що оформити спадщину в загальному порядку вона не може.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, за наведених обставин та вимог закону, позивачка вправі заявити дійсний позов, а доводи відповідача про відсутність спору є надуманими.

Заява відповідачки про те, що позивачка може самостійно зібрати необхідні документи для оформлення спадщини (вочевидь мається на увазі отримання дублікатів документів) не узгоджуються із законом.

Підсудність спору, як це наведено вище, перевірена апеляційним судом, даних, що вказували б на порушення правил підсудності в судовому засіданні не встановлено.

Інших доводів на свій захист і доказів в їх обґрунтування відповідачкою не заявлено.

Підсумовуючи викладене суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню на підставі ст.ст. 16, 357, 370, 392, 1223, 1226, 1267, 1268, 1296 ЦК України.

За такого рішення, судові витрати у справі суд покладає на відповідачку відповідно і на підставі ст. 141 ЦПК України.

Заяви про скасування заходів забезпечення позову не надходило.

Керуючись ст.ст. 10-13, 77-80, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_3 в інтересах недієздатної ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за недієздатною громадянкою Російської Федерації ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_8 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_5 (права та інтереси якої реалізовує її законний представник - опікун ОСОБА_3 ) в порядку спадкування за законом після ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на майно:

-Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 (загальна площа 31,5 кв.м.);

-ј частку квартири АДРЕСА_2 (загальна площа 46,3 кв.м.);

-ј частку житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_3 ;

- ј частку земельної ділянки площею 1250 кв.м., кадастровий номер 3221289501:01:036:0010, за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , без зміни цільового призначення;

- Ѕ частку транспортного засобу марки АЗЛК 412, державний номерний знак НОМЕР_1 , 1977 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 ;

-Ѕ частку транспортного засобу марки АЗЛК 2140, державний номерний знак НОМЕР_3 , 1986 року випуску, номер кузова: НОМЕР_4 , номер шасі: НОМЕР_5 ;

-Ѕ частку транспортного засобу марки СКИФ, державний номерний знак НОМЕР_6 , 1983 року випуску, номер шасі: НОМЕР_7 ;

-Ѕ частку металевого гаражу, розташованого у дворі будинку за адресою АДРЕСА_4 .

Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІН НОМЕР_9 ) на користь держави 6890 (шість тисяч вісімсот дев`яносто) грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Сенько М.Ф.