Вирок № 98196237, 09.07.2021, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/278/20

1-кп/703/212/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2021 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Прилуцького В.О.,

з участю секретаря: Водяної А.М.,

прокурора Фуркало В.С.,

адвокатів: Цвіркуна О.С.,

Іващенка І.Ю.,

Амеліної О.С.

потерпілої ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, військовозобов`язаного, несудимого,

за ч. 2 ст. 121 КК України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 30 жовтня 2019 року у вечірній час, перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , під час сварки з ОСОБА_3 , що виникла на грунті ревнощів відносин, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень наніс численні, не менше 20-30 ударів руками, ногами та гумовим шлангом по голові, тулубу та кінцівкам потерпілого, заподіявши йому тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, а саме субдуральної гематоми над випуклою поверхнею лівої півкулі головного мозку, яка розповсюджується на проекції площин середньої і задньої черепно-мозкових ямок зліва, ділянки забиття мозкової речовини в лівій тім`яно-скроневій області, субарахноїдальних крововиливів на поверхні лобної частки справа, тім`яної частки зліва, обох потиличних і скроневих часток, численних площинних крововиливів на внутрішній поверхні м`яких тканин волосяної частини голови, просякнення кров`ю обох скроневих м`язів, перелом кісток носу, рана лобу зліва, рана лівої тім`яно-лобної області, рана лівої тім`яної області, суцільних синців правої лобно-скронево-виличної області, в області правої щоки (ближче до кута нижньої щелепи), на всій поверхні носу, на повіках лівого ока та в лівій вилично-скроневій області із саднами на своїй поверхні, суцільних синців на передній і задній поверхні обох вушних раковин та в обох завушних областях, численних синців у волосяній частині голови, що мають флюктуючу поверхню, саден в області куга нижньої щелепи зліва, в центрі підборіддя, на лівій щоці (ближче до вилиці), в центрі лобу, по межі волосяної частини лобу справа, на верхній губі справа, в області середньої частини горизонтальної вітки нижньої щелепи справа і зліва; перелому 9-го ребра зліва по лопатковій лінії без розриву плеври та із масивним крововиливом у прилеглі тканини,суцільного синця на бічній поверхні нижньої третини грудної клітки зліва, відкритого перелому в проєкції межі верхньої і середньої третини правої великогомілкової кістки із раною даної області, яка розташована на фоні суцільного синця шкіри в даній частині кінцівки, закритого переломи області середньої третини лівої великогомілкової кістки із суцільним синцем шкіри в даній частині кінцівки, масивних крововиливів у прилеглі до переломів тканини; суцільних синців на переднєзовнішній поверхні верхньої і середньої третини справа та всіх третинах заднєзовнішньої поверхні шиї справа, суцільних синців на заднє-зовнішній поверхні верхньої і середньої третини шиї зліва із саднами на своїй поверхні, численних дифузних крововиливів у товщі м`яких тканин передньої та правої бічної поверхностей грудної клітки, суцільні синці в центрі передньої середньої третини грудної клітки, на передній поверхні нижньої третини грудної клітки справа та в центрі передньої поверхні верхньої третини живота, садна на передній поверхні верхньої третини грудної клітки зліва та біля правої навколососкової області, суцільного синця на поверхні статевого члена та мошонки, численних синців невизначеної форми на задній поверхні тулубу із саднами невизначеної форми та синцями смуго-подібної форми на своїй поверхні, саден на різних частинах задньої поверхні тулубу, суцільного синця нижньої третини лівої сідниці, на поверхні якого є численні синці у вигляді дуг, численних саден тазу справа, суцільних синців правого плечового суглобу, середньої і нижньої третини правих плеча і передпліччя та тильної поверхні правої кисті із переходом на пальці, на поверхні яких є синці смуго-подібної форми, суцільні правого ліктьового суглобу та верхньої і середньої третини правого передпліччя із саднами на своїй поверхні, суцільних синців лівих плечового суглобу, верхньої і середньої третини плеча, ліктьового суглобу, середньої і нижньої третини передпліччя із саднами невизначеної форми і синцями смуго-подібної форми на своїй поверхні, садни нижньої третини лівого плеча і верхньої третини лівого передпліччя, суцільного синця на тильній поверхні лівої кисті з переходом на пальці, суцільних синців середньої третини лівого стегна, обох колінних суглобів та нижньої третини правих стегна і гомілки, саден поверхні лівого стегна і обох колінних суглобів, суцільного синця верхньої третини лівої гомілки із садном на своїй поверхні, які, згідно з висновком судово-медичної експертизи №05-6-02/348 від 11січня 2020 року є небезпечні для життя в момент заподіяння та від яких потерпілий ІНФОРМАЦІЯ_2 о 1 год. 30 хв. помер в приймальному відділенні КНП "Смілянська багатопрофільна лікарня імені Софії Бобринської".

В судовому засіданні обвинувачений винним себе у спричинені тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 визнав частково і пояснив, що 30 жовтня 2019 року цілий день працював разом з ОСОБА_4 , якому допомагав по господарству. Повернувшись додому, не зміг потрапити до будинку, оскільки двері були закриті з середини. Коли дружина відкрила двері і він зайшов до кімнати, то виявив там невідомого чоловіка, який був одягнутий лише в штани і своє перебування у будинку пояснити не міг.

Це його сильно обурило, побачене він сприймав, як подружню зраду і став наносити незнайомцю удари кулаками рук в різні частини тіла, що було далі, не пам`ятає.

Крім часткового визнання вини ОСОБА_2 , його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення доказана і підтверджується повністю наступними доказами:

- показаннями потерпілої ОСОБА_1 про те, що вони зі своїм цивільним чоловіком ОСОБА_3 працюють на приватному підприємстві «Укрполітекс» (пилорама) в с. Балаклея Смілянського району. 30 жовтня 2019 року після нічної зміни чоловік не прийшов додому, оскільки на передодні вони посварилися. Згодом вона зателефонувала на мобільний чоловіку, слухавку взяла ОСОБА_5 , яка також працює разом з ними на пилорамі, яка повідомила, що ОСОБА_6 п`яний, проспиться у неї дома і піде в нічну зміну на роботу. Близько 19 год. цього ж дня до неї зателефонувала ОСОБА_7 , яка повідомила про те, що ОСОБА_8 побив ОСОБА_9 , а вже близько 23 год. їй повідомили із швидкої медичної допомоги, що чоловіка госпіталізували. Вже в районній лікарні близько 00 год. 20 хв. 31 жовтня 2019 року лікар повідомив їй про те смерть ОСОБА_3 ;

- показання свідка ОСОБА_10 , про те, що 30 жовтня 2019 року вона разом з ОСОБА_11 і ОСОБА_3 , після роботи в нічну зміну на пилорамі, пішли снідати до ОСОБА_11 , де розпили пляшку 0,7 горілки, які купив ОСОБА_6 . Близько 15 год. цього ж дня, ОСОБА_12 запропонувала спати у неї, оскільки всім увечері йти в нічну зміну працювати, але свідок не погодилась та пішла додому, при цьому помилково одягла курку ОСОБА_9 . Вранці наступного дня до неї на велосипеді приїхала ОСОБА_5 за курткою і документами ОСОБА_6 , яка повідомила про те, що її чоловік - ОСОБА_8 побив ОСОБА_9 , який помер у лікарні;

- показання свідка ОСОБА_13 про те, що у вечірній час 30 жовтня 2019 року велосипедом приїхав до свого знайомого ОСОБА_2 , який проживає по АДРЕСА_1 . У дворі будинковолодіння був невідомий чоловік, який сидів з ОСОБА_12 біля криниці, а ОСОБА_14 поливав його водою. На запитання, що сталося, ОСОБА_12 нічого не відповів. Невідомий чоловік назвався ОСОБА_15 , у нього були тілесні пошкодження на голові. Чоловікові стало зовсім зле, на обличчі була кров, він не міг встояти на ногах і втратив свідомість. Поклавши ОСОБА_15 на покривало, занесли до приміщення кухні, а потім ОСОБА_12 покликав свою сусідку ОСОБА_16 , яка побачивши, що ОСОБА_15 хрипить, викликала швидку медичну допомогу. Від ОСОБА_17 узнав, що ОСОБА_12 побився з ОСОБА_6 , тому що виявивши його у себе в будинку, приревнував його до своєї дружини;

- показання свідка ОСОБА_18 , про те, що 30 жовтня 2019 року йому по господарству цілий день допомагав його знайомий ОСОБА_8 ( у лісі заготовлював лісоматеріал для огорожі), а коли почало темніти він пішов додому. У вечері цього ж дня він прийшов додому до ОСОБА_12 , оскільки ще вдень домовилися повечеряти у нього. В дворі у ОСОБА_12 був невідомий чоловік на обличчі якого була кров. На запитання, що трапилось, ОСОБА_12 нічого не відповів. У цей час прийшов ОСОБА_19 , а невідомий, який назвався ОСОБА_15 , почав втрачати свідомість. Усі разом, поклавши його на покривало, віднесли ОСОБА_15 в будинок, де поклали його в приміщені кухні біля пічки. Згодом прийшла сусідка ОСОБА_16 , яка викликала швидку медичну допомогу і поліцію. Що трапилось, ОСОБА_12 їм не розповів, уже під час поліцейського розслідування на місці, дізнався, що бійка відбулася із-за ревнощів;

- показаннями свідка ОСОБА_20 про те, що 30 жовтня 2019 року у вечірній час їй зателефонувала ОСОБА_5 і повідомила, що прийшов чоловік ( ОСОБА_12 ) і став бити ОСОБА_9 , а вона втекла з дому. Згодом ОСОБА_21 зателефонувала знову і просила забрати ОСОБА_9 з її будинку, бо чоловік сердиться. Коли вона цього ж вечора близько 22 год. приїхала до будинку ОСОБА_12 , то двері відкрив ОСОБА_22 . На питання: «що сталося?», відповів: «Приймайте тіло». На полу в кухні на покривалі лежав ОСОБА_23 , який був без свідомості, не дихав, тільки хрипів.

Оцінивши його стан, викликала зразу ж швидку медичну допомогу і повідомила поліцію, оскільки, як медична сестра, зрозуміла тяжкість спричинених йому тілесних ушкоджень. На питання про причину бійки, ОСОБА_12 відповів: «А що я мав робити, прийшов додому, а він із моєю жінкою на дивані… Був би пістолет, то застрелив би». Швидкою медичною допомогою ОСОБА_3 був доставлений в районну лікарню, але врятувати йому життя не змогли;

Також судом були досліджені, у порядку ст. 358 КПК України, документи, в яких викладені чи містять відомості, що мають значення для встановлення фактів, що підтверджують винуватість ОСОБА_2 , а саме:

- дані протоколу огляду місця події від 31 жовтня 2019 року, зафіксувавши виявлення в будинковолодінн АДРЕСА_1 , де проживав ОСОБА_2 , біля криниці слідів речовини бурого кольору схожої на кров та вилучення гумового шлангу зі слідами похожими на кров, мобільного телефону, пари кросівок ОСОБА_3 ;

- дані висновку експерта №05-6-02/348 від 11 січня 2020 року, відповідно до якого смерть ОСОБА_3 настала від закритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалася під оболонковою кровотечею із забиттям речовини головного мозку та отяготилося набряком речовини головного мозку. На трупі виявлені численні тілесні ушкодження, які мають ознаку тяжких небезпечних для життя, середнього ступеню тяжкості та легкі.

- дані протоколу огляду трупа від 31 жовтня 2019 року, яким зафіксована наявність та локалізацію ушкоджень на різних частинах тіла ОСОБА_3 ;

- дані висновку судово-імунологічної експертизи № 05-1-08/222 від 27 грудня 2019 року;

- дані висновку судово-імунологічної експертизи №05-1-09/716 від 19 грудня 2019 року.

Дослідивши їх суд дійшов висновку, що інформація, яка зазначена в наданих стороною обвинувачення документах, містить докази на підтвердження вчинення ОСОБА_2 інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121КК України.

Крім того, експерти ОСОБА_24 і ОСОБА_25 , допитані в судовому засіданні, підтвердили свій висновок і суду показали, що хоча ОСОБА_2 в момент вчинення інкримінованих дій знаходився в стані вираженого емоційного напруження (фрустрації), викликаного психотравмуючою ситуацією, однак був здатен усвідомлювати свої дії та керувати ними на вказаний період часу та на теперішній час. Зауважили, що посилання підекспертного на те, що він не пам`ятає періоду інкримінованих йому дій, не є проявом будь-якого психічного розладу психотичного рівня і за своїм психічним станом ОСОБА_2 не потребує застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру.

У зв`язку із чим, покази ОСОБА_2 на досудовому та судовому слідстві про те, що тілесні ушкоджень потерпілому спричинені ним в стані сильного душевного хвилювання та заперечення умислу на спричинення тяжких тілесних ушкоджень суд розцінює, як його спосіб захисту та намір пом`якшити кримінальну відповідальність за скоєне.

Відповідно до ст.ст. 85, 92 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Обов`язок доказування належності доказів покладається на сторону, що їх подає.

Згідно вимог ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Загальні критерії доведення поза розумним сумнівом у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини сформульовані ним у п. 54 Рішення від 06.12.2007 року у справі «Козинець проти України» та п. 43 Рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України», та зводяться до того, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

В інших рішеннях (зокрема, рішення у справі «Сергій Савенко проти України» від 24.10.2014 року, рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого королівства») Європейський суд з прав людини зауважує, що таке доведення може випливати із співіснування достатньо сильних, чітких і таких, що підтверджують один одного, умовиводів або аналогічних неспростовних презумпцій факту.

При оцінці доказів суд також застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», визначений п. 65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України».

Разом з тим суд зауважує, що конкретних правил формулювання таких умовиводів та неспростовних презумпцій факту ані в прецедентній практиці Європейського суду з прав людини, ані в чинному законодавстві України не встановлено, однак критерій доказування поза розумним сумнівом втілений у загальному правилі оцінки доказів, яке сформульоване у статті 94 КПК України.

З суб`єктивної сторони вчинене ОСОБА_2 діяння характеризується умисним завданням ударів по голові, тулубу і кінцівках ОСОБА_3 , про що свідчить численність і локалізація тілесних ушкоджень, мотив – ревнощі, а умисел на завдання потерпілому таких ударів, з огляду на обстановку, виник у ОСОБА_12 раптово, під впливом емоційного напруження викликаного психотравмуючою ситуацією.

Завдаючи ударів потерпілому, ОСОБА_2 , як доросла та розумна людина, не міг не усвідомлювати суспільно небезпечний характер своїх дій і не передбачати, що внаслідок такої його поведінки буде заподіяно шкоду здоров`ю потерпілого.

Водночас, цілеспрямовано наносячи удари по тілу потерпілого обвинувачений не конкретизував у своїй свідомості, яку ж саме шкоду здоров`ю (тяжкість тілесних ушкоджень) буде фактично заподіяно ним потерпілому. Тобто, в даному випадку ОСОБА_2 діяв із невизначеним (неконкретизованим) умислом, за якого особа хоча і бажає спричинити або свідомо припускає спричинення шкоди здоров`ю потерпілого, але при цьому не конкретизує точними межами у своїй свідомості тяжкість цієї шкоди.

Таким чином, суд вважає, доведеним, що саме ОСОБА_2 , а не хтось інший завдав потерпілому тілесних ушкоджень, від яких той помер.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 454 від 27 грудня 2019 року ОСОБА_2 хронічним психічним захворюванням, недоумством не страждає і не страждав, в момент вчинення інкримінованих дій був здатен усвідомлювати свої дії та керувати ними, як на вказаний період часу та на теперішній час і за своїм психічним станом не потребує застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_26 були активними і протиправними, між цими діями та їх наслідками існував прямий причинний зв`язок. Надмірна сила таких ударів, їх раптовість та спрямування у голову потерпілого свідчать про те, що ОСОБА_12 об`єктивно усвідомлював суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачав можливість настання наслідків у вигляді спричинення шкоди здоров`ю потерпілого, хоча і не конкретизував у своїй свідомості, якою саме буде така шкода.

Хоча обвинувачений діяв з неконкретизованим (невизначеним) умислом, він повинен відповідати за фактично спричинену шкоду – за умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.

У таких випадках особа має відповідати за той результат (шкоду), який фактично було заподіяно, - умисне заподіяння тяжких ушкоджень. Що стосується смерті потерпілого, то в її настанні присутня лише необережна форма вини, бо хоча він і не бажав цього настання і навіть свідомо не допускав його, але повинен був і міг передбачити, що внаслідок його злочинних дій може настати і такий наслідок, як смерть потерпілого. Такий правовий висновок сформульований Верховним Судом України в ухвалі від 28 травня 2015 року (справа № 5-25кс15).

Посилання обвинуваченого на психотравмуючу ситуацію і емоційне напруження є способом його захисту і на доведеність його вини в заподіянні потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили його смерть, не впливає.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст.121 КК України, оскільки він умисно заподіяв тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні ОСОБА_2 покарання суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, питання наявності обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання, а також особу обвинуваченого,

Обставини, які пом`якшують та що обтяжують покарання обвинуваченому у відповідності до ст.66, 67 КК України, відсутні.

Враховуючи особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався і характеризується позитивно, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення – умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, суд не вбачаючи підстав для застосування ст. 69 та 75 КК України і вважає за можливе його виправлення лише в місцях позбавлення волі.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. 370 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України і призначити йому покарання у виді 8 років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 - тримання під вартою, до вступу вироку в законну силу – залишити дотеперішнім.

Строк відбування покарання засудженому рахувати з 31жовтня 2019 року.

Речові докази, які зберігається в камері схову речових доказів відділу поліції №2 ЧРУ поліції ГУНП в Черкаській області: 3 ножі, 4 чарки і кросівки – повернути власникам, а решту знищити.

Апеляція на вирок може бути подана до Черкаського апеляційного суду через міськрайсуд протягом 30 днів з моменту його проголошення, а засудженим – в тож же термін з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий: В. О. Прилуцький