Рішення № 98194269, 14.06.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.06.2021 Справа №607/4766/21

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді Герчаківської О. Я.,

з участю секретаря судового засідання Киреньки Г. Я.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» в особі філії Тернопільської регіональної дирекції АТ «СК «Країна», ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (далі – АТ «СК «Країна») в особі філії Тернопільської регіональної дирекції АТ «СК «Країна», ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди.

В обґрунтування своїх доводів позивач посилається на те, що 12 листопада 2020 року у м. Києві на перехресті вул. Микільсько–Слобідська – вул. Шептицького сталася дорожньо–транспортна пригода (далі – ДТП) за участі легкового автомобіля Renault Logan, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та легкового автомобіля Dacia Duster, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , власником якого є позивач ОСОБА_1 . Водій автомобіля Renault Logan, номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 не виконав вимогу д.з. 5.16 ПДР, здійснив поворот з крайньої лівої смуги, де дозволено тільки розворот та не надав переваги руху Dacia Duster, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався в зустрічному напрямку на зелений сигнал світлофора. Внаслідок ДТП обидва автомобілі отримали механічні пошкодження, відповідно, заподіяно збитків власнику автомобіля Dacia Duster, номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 . На водія автомобіля Renault Logan, номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 інспектором УПП в м. Києві ДПП складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 005503 від 12 листопада 2020 року. Цивільна відповідальність ОСОБА_2 за збитки, заподіяні майну третіх осіб застрахована в AT «СК «Країна» – поліс № АР/4565701 (страхувальник ОСОБА_4 ) обов`язкового страхування цивільно–правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 22 травня 2020 року. Строк дії полісу з 23 травня 2020 року по 22 травня 2021 року включно. Страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну – 130 000,00 грн, а розмір франшизи – 1 300,00 грн. 12 листопада 2020 року за вх. № 25023/20 водієм автомобіля Dacia Duster ОСОБА_3 подано в AT «СК «Країна» повідомлення про ДТП потерпілої особи. 17 листопада 2020 року між ФОП ОСОБА_5 , що діє на підставі сертифіката суб`єкта оціночної діяльності № 41/19, виданого Фондом державного майна України 16 січня 2019 року як Виконавцем та ОСОБА_1 укладено договір № 8399 на проведення експертної оцінки. На виконання даного договору, ФОП ОСОБА_5 проведено автотоварознавче дослідження і виготовлено звіт № 8399 про визначення вартості матеріального збитку від 17 листопада 2020 року, заподіяного власнику КТЗ Dacia Duster, номерний знак НОМЕР_2 . Згідно вказаного звіту № 8399 про визначення вартості матеріального збитку від 17 листопада 2020 року вартість відновлювального ремонту КТЗ визначена за витратним підходом та складає 102 916,85 грн; вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складає 59 174,16 грн. 08 грудня 2020 року Дніпровським районним судом м. Києва винесено постанову в справі № 755/17799/20 про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою ОСОБА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (21 грудня 2020 року постанова набрала законної сили). 09 грудня 2020 року за вх. № 27719/20 від 09 грудня 2020 року ОСОБА_1 подано заяву про страхове відшкодування в Філію Тернопільської регіональної дирекції AT «СК Країна». 29 грудня 2020 року на поточний рахунок ОСОБА_1 отримано страхове відшкодування в розмірі 54 814,08 грн по страховому акту № 23/61337/3.2.29 від 24 грудня 2020 року.

Позивач вважає, що сума страхового відшкодування за вирахуванням суми франшизи, яка підлягає сплаті ОСОБА_2 на його користь становить – 57 874,16 грн. Натомість в порушення ст. 979 ЦК України, п. 22. 1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно–правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», АТ «СК «Країна» сплачено на користь позивача лише 54 814,08 грн. Отже, з АТ «СК «Країна» підлягає стягнення на користь позивача за даним позовом сума страхового відшкодування в розмірі – 3 060,08 грн.

Оскільки вартість майнового збитку, завданого ОСОБА_1 пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_2 , перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, то із ОСОБА_2 , як винної особи, на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням, включаючи розмір франшизи: 45 042,69 грн = 102 916,85 грн (вартість відновлювального ремонту КТЗ) – 57 874,16 грн (розмір страхового відшкодування).

Також ОСОБА_1 заподіяна і моральна шкода, яку він оцінює у розмірі 20 000,00 грн, оскільки пошкоджений в ДТП автомобіль був його єдиним транспортом, що вплинуло на мобільність позивача по робочих питаннях. Йому прийшлося прикласти додаткових зусиль для пошуку грошових коштів для відновлення транспортного засобу. ОСОБА_1 пережив великий стрес через пошкодження автомобіля, довго не міг спати, щоденно відчував хвилювання, пригнічений настрій, почуття тривоги, що загалом заважало спокійно жити і нормально працювати. Змінився усталений спосіб життя, довелось займатися питаннями щодо евакуації пошкодженого автомобіля, пошуку експерта для оцінки заподіяного збитку, його ремонту, пошуку запчастин, майстрів в м. Києві, багато часу витрачено на роботу із страховою компанією, що призвело до психічних і душевних страждань. Всіма цими питаннями довелося займатися дистанційно з м. Тернополя, оскільки автомобіль весь час знаходився в м. Києві. Багато разів позивачу доводилося їздити громадським транспортом до м. Києва. Усі ці організаційні питання потребували багато часу, енергії. Процес пошуку запчастин, майстрів і ремонту автомобіля призвів до емоційного і психічного виснаження позивача.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просить суд стягнути із АТ «СК «Країна» грошові кошти в сумі 3 060,08 грн в якості страхового відшкодування, стягнути з ОСОБА_2 45 042,69 грн на відшкодування майнової шкоди та 20 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 березня 2021 року відкрито провадження у справі № 607/4766/21 та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.

23 квітня 2021 року судом зареєстровано письмовий відзив АТ «СК «Країна» на позовну заяву, у якому представник відповідача просить поновити пропущений строк для подання відзиву на позовну заяву та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Додатково зазначає, що 22 травня 2020 року між AT «СК «Країна» та ОСОБА_6 було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно–правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі полісу № АР/4565701, за яким забезпечено транспортний засіб «RENAULT LOGAN», реєстраційний номер НОМЕР_1 . 12 листопада 2020 року за вх. № 25022/20 до AT «СК «Країна» з повідомленням про ДТП звернувся Страхувальник, та надав пояснення по факту дорожньо–транспортної пригоди, яка мала місце 12 листопада 2020 року. 12 листопада 2020 року за вх. № 25023/20 до AT «СК «Країна» з повідомленням про ДТП звернувся потерпілий ОСОБА_1 , та також надав відповідні пояснення. 17 листопада 2020 року представником AT «СК «Країна» було оглянуто пошкоджений транспортний засіб «DACIA DUSTER», реєстраційний номер НОМЕР_3 , про що складено відповідний акт огляду колісного транспортного засобу (дефектна відомість) та шляхом фотографування зафіксовано виявлені порушення. Тобто зі сторони AT «СК «Країна» було дотримано норму п.п. 34.1 та 34.2 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно–правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» оскільки огляд пошкодженого транспортного засобу було проведено протягом 5 днів з моменту отримання повідомлення про дорожньо–транспортну пригоду. Цього ж дня на замовлення Позивача СПД ОСОБА_5 виконав визначення матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ «DACIA DUSTER», реєстраційний номер НОМЕР_3 , за результатом якого 17 листопада 2020 року було складено Звіт № 8399 про визначення вартості матеріального збитку, згідно якого вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, становить 59 174, 16 грн; коефіцієнт фізичного зносу становить 0, 602; втрата товарної вартості, становить 0,00 грн. 09 грудня 2020 року за вх. № 27719/20 потерпілою особою було надано до АТ «СК «Країна» заяву на виплату страхового відшкодування з зазначенням відповідних банківських реквізитів. АТ «СК «Країна» з повним дотриманням приписів спеціального закону, який регулює спірні правовідносини, за наслідками отриманої 09 грудня 2020 року від позивача заяви на виплату страхового відшкодування, 29 грудня 2020 року здійснило виплату належно розрахованого страхового відшкодування у розмірі 54 814, 08 грн, яке було розраховано наступним чином: 59 174, 16 грн (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу) – 5 060, 08 грн (зменшення страхового відшкодування на розмір ПДВ) – 1 300,00 грн (франшиза) + 2000,00 грн (витрати на евакуатор). Окрім цього, представник відповідача звернув увагу, що позивачем станом на момент подання відзиву на позовну заяву документально не підтверджено фактичне здійснення ремонту автомобіля та чи є виконавець робіт з ремонту автомобіля платником ПДВ.

Також представник відповідача зазначив, що філія Тернопільської регіонального дирекції АТ «СК «Країна» не може бути стороною в цивільному процесі по справі № 607/4766/21 як відповідач, оскільки не має статусу юридичної особи, а є лише відокремленим підрозділом.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та просив їх задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача АТ «СК «Країна» в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про час, дату та місце судового засідання. 17 травня 2021 року та 11 червня 2021 року судом було зареєстровано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, подане поза межами строку, встановленого ч. 2 ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України, з огляду на що вказане клопотання судом не вирішувалось.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча про день та час судового засідання повідомлявся належним чином, відзиву не подав.

Відтак, заслухавши пояснення позивача, ознайомившись із письмовим відзивом АТ «СК «Країна», дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив наступні обставини справи.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ОСОБА_1 є власником транспортного засобу Dacia Duster із номерним знаком НОМЕР_3 , шасі, кузов, рама № НОМЕР_5 .

За змістом довіреності, посвідченої Кузьмович Н. В., приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу та зареєстрованої в реєстрі за № 1832 ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_3 безоплатно бути його представником в сервісних центрах МВС України та у всіх інших установах, підприємствах та організаціях незалежно від їх підпорядкування і форм власності з питань, пов`язаних з користуванням, експлуатацією на території України та за кордоном, належним ОСОБА_7 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , Dacia Duster, колір – коричневий, тип – загальний легковий універсал – В, випуску 2011 року, реєстраційний номер НОМЕР_3 , шасі, кузов, рама № НОМЕР_5 . Довіреність чинна до 27 червня 2023 року.

Вказана довіреність зареєстрована в Єдиному реєстрі довіреностей за № 47376064.

22 травня 2020 року складено поліс № АР/4565701 обов`язкового страхування цивільно–правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхувальник ОСОБА_4 , автомобіль Renault Logan, 2015 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 . Строк дії полісу з 23 травня 2020 року по 22 травня 2021 року включно. Страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну – 130 000,00 грн, а розмір франшизи – 1 300,00 грн.

12 листопада 2020 року складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 005503 за ст. 124 КУпАП, згідно якого 12 листопада 2020 року у м. Києві на перехресті вул. Микільсько–Слобідська – вул. Шептицького водій автомобіля Renault Logan, номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 не виконав вимогу д.з. 5.16 ПДР, здійснив поворот з крайньої лівої смуги, де дозволено тільки розворот та не надав переваги руху Dacia Duster, номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, з матеріальними збитками.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва у справі № 755/17799/20 від 08 грудня 2020 року встановлено, що 12 листопада 2020 року ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Рено логан», державний номерний знак НОМЕР_6 , по перехрестю вул. Микільсько–Слобідьскої та вул. Шептицького в м. Києві, не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16, здійснив поворот з крайньої лівої смуги де дозволено тільки розворот та не надав переваги руху та здійснив зіткнення з автомобілем «Дачіа» державний номерний знак НОМЕР_3 , який рухався в зустрічному напрямку, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.8.4 Г, 10.4 ПДР України. Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 340 гривень.

12 листопада 2020 року за вх. № 25023/20 водієм автомобіля Dacia Duster ОСОБА_3 подане в AT «СК «Країна» повідомлення про дорожньо–транспортну пригоду потерпілої особи.

Також 12 листопада 2020 року за вх. № 25022/20 ОСОБА_2 подане в AT «СК «Країна» повідомлення про дорожньо–транспортну пригоду потерпілої особи.

17 листопада 2020 року між ФОП ОСОБА_5 , що діє на підставі сертифіката суб`єкта оціночної діяльності № 41/19, виданого Фондом державного майна України 16 січня 2019 року як Виконавцем та ОСОБА_1 укладено договір № 8399 на проведення експертної оцінки.

Як слідує із звіту № 8399, здійсненого 17 листопада 2020 року ФОП ОСОБА_5 , вартість відновлювального ремонту КТЗ Dacia Duster, реєстраційний номер НОМЕР_3 , визначена за витратним підходом – 102 916,85 грн, ринкова вартість КТГ визначені за порівняльним підходом – 231 920,00 грн; втрата товарної вартості – 0,00 грн; коефіцієнт фізичного зносу – 0,6021; вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу – 59 174,16 грн.

Згідно рахунку–фактури № 8399 від 17 листопада 2020 року ОСОБА_1 оплатив за виконання оцінки вартості матеріального збитку щодо Dacia Duster, НОМЕР_3 2 000,00 грн.

Актом № 8399 здачі–прийняття виконаних робіт засвідчено, що товарознавче дослідження Dacia Duster, НОМЕР_3 , виконано згідно з замовленням та у встановлений строк.

Як слідує із дублікату квитанції № 0.0.1914740382.1 від 20 листопада 2020 року ОСОБА_3 оплатив на рахунок ФОП ОСОБА_5 2 000,00 грн за виконання оцінки вартості матеріального збитку Dacia Duster, НОМЕР_3 звіт 8399.

09 грудня 2020 року за вх. № 27719/20 від 09 грудня 2020 року ОСОБА_1 подано заяву про страхове відшкодування в Філію Тернопільської регіональної дирекції AT «СК Країна» із проханням виплатити страхове відшкодування, заподіяне власнику автомобіля Dacia Duster, номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_1 згідно звіту № 8399 про визначення вартості матеріального збитку від 17 листопада 2020 року внаслідок ДТП, що сталася 12 листопада 2020 року у м. Києві на перехресті вул. Микільського–Слобідська–вул. Шептицького та відшкодувати витрати на проведення експертної оцінки в розмірі 2 000,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 16149 від 29 грудня 2020 року АТ «СК «Країна» перерахувало ОСОБА_7 54 814,08 грн страхового відшкодування.

20 січня 2021 року на вих. № 1–20/01–2021 ОСОБА_1 надіслав ОСОБА_2 вимогу протягом 7 календарних днів з дати отримання даної вимоги відшкодувати власнику легкового автомобіля Dacia Duster, номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 збитки в сумі 48 102,77 грн., франшизу в сумі 1 300,00 грн, 2 000,00 грн за виконання оцінки вартості матеріального збитку, 20 000,00 грн. заподіяної моральної шкоди, 1 000,00 грн. за евакуацію транспортного засобу з місця ДТП, тобто всього – 72 402,77 грн. Вказана вимога не була отримана ОСОБА_2 , а поверталася на адресу відправника із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно відповіді № 5547 від 11 березня 2021 року на адвокатський запит, AT «СК «Країна» надіслала представнику ОСОБА_1 , адвокату Кулініч Т. М. копію страховою акту 23/61337/3.2.29 від 24 грудня 2020 року та копію повідомлення ОСОБА_1 про прийняте рішення по страховій справі № 61337, № 22182 від 29 грудня 2020 pоку за виключенням інформації, що згідно України «Про інформацію» є конфіденційною, згода на надання якої не була надана відповідними особами

Як слідує із страхового акту № 23/61337/3.2.29, страхувальник – ОСОБА_4 , забезпечений ТЗ Renault Logan, д/р НОМЕР_1 , потерпілий ОСОБА_1 , ідентифікаційні ознаки пошкодженого майна Dacia, реєстраційний номер НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_5 . Вартість відновлювального ремонту ТЗ – 59 174,16 грн; франшиза – 1 300 грн; інші витрати потерпілого, що підлягають відшкодуванню: Звіт № 8399 про визначення вартості мат.збитку від 17 листопада 2020 року – 2 000 грн; зменшення суми страхового відшкодування – 5 060,08 грн; розмір страхового відшкодування. що підлягає виплаті – 54 814,08 грн.

Згідно повідомлення № 22182 від 29 грудня 2020 pоку за результатами розгляду матеріалів страхової справи АТ «СК «Країна» прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 54 814,08 грн.

За вказаних обставин до правовідносин, що виникли між сторонами, підлягають застосуванню наступні норми матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно–правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі – Закон № 1961–IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно–правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями 28, 29 Закону № 1961–IV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, – це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі N 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно–правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Отож, судом беззаперечно встановлено, що 12 листопада 2020 року у м. Києві мала місце ДТП, за наслідками якої суд визнав винним відповідача ОСОБА_2 у її вчиненні, а позивач ОСОБА_1 отримав від страховика АТ «СК «Країна»суму страхового відшкодування у розмірі 54 814,08 грн. Водночас, позивач вважає, що сума страхового відшкодування виплачена йому не в повному розмірі і без врахування франшизи просить стягнути із страховика 3 060,08 грн, а з ОСОБА_2 – 45 042,69 грн на відшкодування майнової шкоди, яка також включає франшизу – 1 300, 00 грн, оскільки вартість завданого майнового збитку перевищує виплачений ОСОБА_1 розмір страхового відшкодування, та 20 000,00 грн – відшкодування моральної шкоди.

Щодо позовних вимог, заявлених до страховика то суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 5 Закону № 1961–IV об`єктом обов`язкового страхування цивільно–правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно–правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Статтею 6 указаного Закону № 1961–IV передбачено, що страховим випадком є дорожньо–транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно–правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Положеннями статті 22 Закону № 1961–IV передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо–транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Порядок подачі потерпілою особою заяви про страхове відшкодування, прийняття страховиком рішення про здійснення виплати страхового відшкодування та його виплати регулюються статтями 35 і 36 Закону № 1961–IV.

Так, відповідно пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961–IV, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо–транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими – прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, – МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Як слідує із звіту № 8399, складеного 17 листопада 2020 року ФОП ОСОБА_5 , вартість відновлювального ремонту КТЗ Dacia Duster, реєстраційний номер НОМЕР_3 , з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу становить 59 174,16 грн. Відтак, розмір страхового відшкодування з вирахуванням франшизи складає – 57 874,16 грн. 29 грудня 2020 року АТ «СК «Країна» перерахувало ОСОБА_7 54 814,08 грн страхового відшкодування, мотивуючи зменшення суми страхового відшкодування на розмір ПДВ, франшизу та витрати на евакуатор. Однак суд вважає такі посилання страховика безпідставними з огляду на наступне.

Так, згідно з п.196.1.3 ст.196 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов`язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Таким чином, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілому (позивачу), а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об`єкта чи товарно–матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплат на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком у розрахункових документах.

Водночас, у разі, якщо придбання послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об`єкта чи товарно–матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту, здійснюється у неплатника податку на додану вартість, то розрахунок сум виплати страхового відшкодування повинен здійснюється без урахування сум податку на додану вартість.

У постанові від 19 вересня 2018 року по справі № 523/5890/15–ц Верховний Суд висловив такі правові висновки: всі операції з надання послуг із страхування, в тому числі пов`язані з компенсацією страховиком збитків, понесених потерпілим при настанні страхового випадку, не є об`єктом оподаткування ПДВ. В зв`язку з чим, за загальним правилом, як при визначенні розміру страхових платежів, так і при визначенні розміру матеріального збитку чи страхової виплати, підлягаючої до відшкодування страхувальнику чи безпосередньо потерпілій особі (пункт 36.4 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно–правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»), податок на додану вартість не нараховується, окремим рядком не виділяється та страховики не є платниками ПДВ по таких операціях. У разі, якщо страхові суми спрямовуються безпосередньо на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об`єкта чи товарно–матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплат на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком у розрахункових документах. Зазначені зобов`язання виникають лише внаслідок фактичного надання послуги з проведення такого ремонту за умови, що виконавець цієї послуги є платником ПДВ. У випадку не проведення фактичного ремонту транспортного засобу, податкові зобов`язання не виникають.

Виплата суми страхового відшкодування мала місце 29 грудня 2020 року на користь потерпілого ОСОБА_1 , а тому зменшення виплаченої суми страхового відшкодування на розмір ПДВ зі сторони страховика є безпідставним, як і посилання на сплачені витрати на евакуатор, які нічим не підтверджені, а їх розмір, наведений у відзиві, а саме: 59 174,16 грн (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу) – 5 060,08 грн (зменшення страхового відшкодування на розмір ПДВ) – 1 300,00 грн (франшиза) + 2000,00 грн (витрати на евакуатор), не узгоджується із сумою страхового відшкодування, яке було виплачено, адже за такого розрахунку сума страхового відшкодування мала б становити – 50 814,08 грн. В стой же час страховик виплатив позивачу 54 814,08 грн.

За вказаних обставин, з АТ «СК «Країна» в користь ОСОБА_1 слід стягнути грошові кошти в розмірі 3 060,08 грн в якості страхового відшкодування.

Вирішуючи питання позовних вимог, які заявлено до ОСОБА_2 , суд робить наступні висновки.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно–правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно–правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно–наслідковому зв`язку з порушенням.

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6–691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Оскільки вартість майнового збитку, завданого ОСОБА_1 пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, то із ОСОБА_2 , як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням.

Відтак з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 слід стягнути грошові кошти в розмірі 45 042,69 грн, які включають також розмір франшизи – 1 300,00 грн.

З приводу вимог про стягнення моральної шкоди, суд свою позицію обґрунтовує наступним.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Згідно положень статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, моральну шкоду розуміють як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

Негативні емоції позивача позивача, хвилювання через пошкодження належного йому транспортного засобу, яке призвело до зміни звичного способу життята внаслідок ДТП, перебувають у причинно–наслідковому зв`язку із діями відповідача ОСОБА_2 , а відтак завдали йому моральної шкоди.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч. 3 ст. 23 ЦК України).

З врахуванням вищенаведеного суд приходить до переконання, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди слід задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 5 000,00 грн на відкодування завданої моральної шкоди.

Судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76–78, 83,206, 258–268, 273, 352–355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» в користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 3 060 (три тисячі шістдесят) грн 08 коп. в якості страхового відшкодування.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 45 042 (сорок пять тисяч сорок дві) грн 69 коп. на відшкодування майнової шкоди та 5 000 (п`ять тисяч) грн. на відкодування завданої моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути із акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» в користь ОСОБА_1 40 грн 80 коп. судового збору.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 667 грн 20 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач 1: акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» код ЄДРПОУ: 20842474, адреса місцезнаходження: вул. Електриків, буд. 29а, м. Київ, 04176 в особі філії Тернопільської регіональної дирекції АТ «СК «Країна», адреса місцезнаходження: вул. Танцорова, буд. 14, м. Тернопіль, 46008;

Відповідач 2: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення суду складено 22 червня 2021 року.

Головуючий суддяО. Я. Герчаківська