Ухвала суду № 98192655, 09.07.2021, Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/987/21

1-в/134/117/2021

УХВАЛА

Іменем України

08 липня 2021 року смт. Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Кантонистої О.О.

за участю: секретаря судового засідання Отіча В.В.

прокурора Бідюк Н.П.

засудженого ОСОБА_1

представника виправного центру Бондаренка І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль подання начальника державної установи «Крижопільський виправний центр (№ 113)», погоджене з головою спостережної комісії Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області, про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Вінниця, до засудження проживав за адресою: АДРЕСА_1 ,

в с т а н о в и в:

До Крижопільського районного суду надійшло подання начальника державної установи «Крижопільський виправний центр (№ 113)», погоджене з головою спостережної комісії Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області, про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_1 .

В обґрунтування подання вказано, що засуджений ОСОБА_1 відбув 1/2 строку призначеного покарання, своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

В судовому засіданні представник виправного центру підтримав подання та просив його задовольнити, оскільки ОСОБА_1 довів своє виправлення, по прибуттю в установу був працевлаштований в майстерні СТО установи різноробочим, поставленні завдання виконує.

Засуджений ОСОБА_1 також підтримав подання та просив звільнити його умовно-достроково від відбування покарання, оскільки він довів своє виправлення, щиро розкаюється у вчиненому, перебуваючи у виправній установі він не має можливості допомагати своїм батькам, які є особами похилого віку, а також не має змоги заробляти кошти для виплати шкоди потерпілим, присудженої вироком суду. Вказав, що працював в майстерні установи до травня 2021 року, після чого на його місце взяли іншу людину, на даний час не працює, виконує роботи по благоустрою установи. На підтвердження сплати заборгованості по виконавчому листу в сумі 187,78 грн. надав для огляду фото відповідної квитанції від 07 липня 2021 року на мобільному телефоні.

Прокурор в судовому засіданні заперечила проти задоволення подання, вважає, що засуджений ОСОБА_1 не довів своє виправлення, не працевлаштований, згідно довідки про заробітну плату працював лише в липні та серпні 2020 року, а також в березні 2021 року, те, що він дотримується вимог, які визначають порядок і умови відбування покарання, не допускає порушень режиму утримання, виконує роботи по благоустрою установи є його обов`язком і не свідчить про його сумлінну поведінку.

Заслухавши пояснення представника виправного центру, засудженого, думку прокурора, дослідивши матеріали особової справи засудженого, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, при цьому фактично відбув необхідну частину призначеного судом покарання.

При цьому основним і вирішальним є не факт відбування визначеної частини покарання, а досягнення однієї із цілей покарання - виправлення засудженого.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Головною підставою умовно-дострокового звільнення є виправлення особи, а висновок суду про доведеність виправлення засудженого повинен засновуватись на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період перебування у виправно-трудовій установі.

Застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення передбачено дискреційною нормою Кримінального кодексу України, тобто є не обов`язком суду, а правом, яке полягає у попередньому вивченні всіх даних про особу для прийняття правильного, законного рішення, з урахуванням власного внутрішнього переконання.

У відповідності до змісту Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», суди, розглядаючи питання про можливість умовно-дострокового звільнення засуджених, повинні повно та всебічно вивчити дані про особу засудженого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 09 квітня 2020 року засуджений вироком Вінницького міського суду Вінницької області за ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 119, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років обмеження волі. На підставі ст. 72 КК України зараховано в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 31 липня 2019 року по дату набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні обмеження волі. Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 визначено обраховувати з дня набрання вироком законної сили.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 12 червня 2020 року змінено вирок відносно ОСОБА_1 в частині визначення початку строку відбування покарання та ухвалено початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня прибуття до установи виконання покарань.

Засуджений ОСОБА_1 з 14 липня 2020 року відбуває покарання в ДУ «Крижопільський ВЦ (№ 113)».

З 11 серпня 2020 року по 20 серпня 2020 року працював згідно строкового трудового договору № 97-20 різноробочим на контрагентському об`єкті ТОВ «Бориспіль Карго Сервіс» смт. Сутиски Тиврівського району Вінницької області.

В подальшому згідно цивільно-правових договорів № 25-20 від 19 вересня 2020 року та № 2-21 від 04 січня 2021 року працював різноробочим в майстерні (СТО) ДУ «Крижопільський виправний центр» (№ 113) до травня 2021 року.

Як вбачається з довідки від 04 червня 2021 року № 8/1574 засудженому ОСОБА_1 за період з 14 липня 2020 року по 30 квітня 2021 року була нарахована грошова винагорода в сумі 4323,92 грн. (липень 2020 року - 226,48 грн., серпень 2020 року - 1698,60 грн., березень 2021 року - 2398,84 грн.).

Згідно характеристики засуджений ОСОБА_1 характеризується позитивно, дотримується вимог, які визначають порядок і умови відбування покарання, порушень режиму утримання не допускав. За сумлінну поведінку та ставлення до праці три рази заохочувався правами начальника установи. Проявляє соціально-корисну ініціативу, приймає участь в суспільному житті відділення. Санітарний стан житлового приміщення підтримує в належному вигляді, має охайний зовнішній вигляд. Дбайливо ставиться до майна установи та предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує їх за призначенням. Вимог пожежної безпеки не порушує. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи, виконує передбачені законом вимоги. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, товариські відносини підтримує із засудженими різної спрямованості. Проявляє готовність до самокерованої соціально-правомірної поведінки. Відвідує заходи виховного характеру, робить для себе позитивні висновки. Приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення» та «Фізкультура і спорт». З рідними підтримує стосунки шляхом телефонних розмов. Вину в скоєному злочині визнає, розкаюється в скоєному діянні. На профілактичному обліку установи не перебуває.

Згідно довідки про наявність стягнень та заохочень від 27.05.2021 року засуджений ОСОБА_1 має три подяки, заходи стягнення не застосовувались.

Станом на 08 липня 2021 року ОСОБА_2 відбув 1/2 строку призначеного покарання, невідбута частина покарання складає 1 рік 3 місяці 14 днів.

Головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково є не формальний сплив певної частини строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці, а також досягнення цілей покарання.

Висновок про те, що засуджений довів своє виправлення, передбачає, що його сумлінна поведінка і ставлення до праці свідчать про успішність процесу виправлення і можливості ефективного продовження його при умові застосування умовно-дострокового звільнення.

Згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи дані про особу засудженого ОСОБА_1 , суд не вбачає підстав для застосування до нього умовно-дострокового звільнення.

Наявність заохочень за час відбування покарання у ДУ «Крижопільський виправний центр № 113», посилання засудженого на необхідність допомагати батькам самі по собі не можуть бути визнані достатньою підставою для застосування умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання, оскільки не доводять виправлення засудженого та сумлінність його поведінки протягом всього строку відбування покарання.

Дотримання режиму відбування покарання, ввічливі відносини з працівниками адміністрації установи виконання покарання, а також виконання їх законних вимог є виключно обов`язком засудженого, мірою його необхідної поведінки.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст. 81 КК України, ст. 154 КВК України, ст. 537, 539 КПК України,

п о с т а н о в и в:

В задоволенні подання начальника державної установи «Крижопільський виправний центр (№ 113)», погоджене з головою спостережної комісії Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області, про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_1 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду на протязі семи днів з дня її проголошення через Крижопільський районний суд Вінницької області.

Суддя: