Ухвала суду № 98192651, 08.07.2021, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/2189/21

2/132/628/21

У Х В А Л А

"08" липня 2021 р. місто КАЛИНІВКА

Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Сєлін Є.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі №132/2189/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Національної академії аграрних наук України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді,

ВСТАНОВИВ:

06.07.2021р. до Калинівського районного суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до Національної академії аграрних наук України, третя особа – ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, яку згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2021р. передано на розгляд судді Сєліну Є.В.

Одночасно із позовною заявою на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії реєстраційного запису від 30.06.2021р. № 1001531070021000050 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах» щодо виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відомостей про ОСОБА_1 в якості керівника та підписанта Державного підприємства «Дослідне господарство «Корделівське» Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України» та включення відомостей про ОСОБА_2 в якості керівника та підписанта Державного підприємства «Дослідне господарство «Корделівське» Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України.

Заява про забезпечення позову розглянута без повідомлення учасників справи.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, приходжу до висновку, що у її задоволенні заявнику необхідно відмовити виходячи з наступних підстав:

За роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, за змістом якої позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у п.1-9 цієї частини.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду, у разі задоволення позову, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Відповідно заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідальність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Застосовані заходи забезпечення позову не повинні перевищувати обсягу пред`явлених позивачем позовних вимог, тобто мають бути співмірними.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Як встановлено судом із поданої позовної заяви, позивача ОСОБА_1 на підставі наказу в.о.президента Національної академії аграрних наук України Балян А.В. від 25.06.2021р. № 236-к, було звільнено від виконання обов`язків директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Корделівське» Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України з 25.06.2021р. Вважаючи даний наказ незаконним, останній звернувся до Калинівського районного суду Вінницької області із позовом, в якому просить: визнати незаконним та скасувати наказ Національної академії аграрних наук України за №236-к від 25.06.2021р.; визнати незаконним та скасувати наказ Національної академії аграрних наук України «Про призначення ОСОБА_2 № 237-к від 25.06.2021р.»; поновити його як виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Корделівське» Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України; 4) допустити негайне виконання рішення в частині поновлення його на посаді виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Корделівське» Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України.

У поданій заяві про забезпечення позову, ОСОБА_1 просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії реєстраційного запису від 30.06.2021р. №1001531070021000050 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах» щодо виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відомостей про ОСОБА_1 в якості керівника та підписанта Державного підприємства «Дослідне господарство «Корделівське» Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України» та включення відомостей про ОСОБА_2 в якості керівника та підписанта Державного підприємства «Дослідне господарство «Корделівське» Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України.

У пункті 5 Пленуму Верховного Суду України у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що у справах про захист трудових чи корпоративних прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи та зобов`язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх попередніх трудових обов`язків, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.

Визначений позивачем вид забезпечення позову «Зупинення дії реєстраційного запису» не передбачений статтею 150 ЦПК України, та протирічить роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України, викладених у пунктах 4 та 5 постанови № 9 від 22.12.2006р.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч.6 ст.153 ЦПК України, про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно ч.10 ст.153 ЦПК України, ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Керуючись ст.ст.149-153, 258-260, 353 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі № 132/2189/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Національної академії аграрних наук України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання апеляційної скарги.

Суддя