Ухвала суду № 98192645, 01.07.2021, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 133/1667/20

Ухвала

Ім`ям України

"01" липня 2021 р. Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді СЄЛІНА Є.В., при секретарі судового засідання ПІДГЕРСЬКІЙ О.В., з участю прокурора – ПЕНЬКІВСЬКОЇ Ю.С., обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , захисників обвинувачених – адвокатів ГОЛІВСЬКОГО В.В., ДОВГАЛЮК Л.І., МАТЮХИ В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Калинівка Вінницької області, клопотання учасників судового розгляду у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020020170000370 від 05 травня 2020 року, стосовно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Калинівського районного суду Вінницької області перебуває на розгляді кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020020170000370 від 05.05.2020р., стосовно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.

Прокурор ПЕНЬКІВСЬКА Ю.С. в судовому засіданні заявила клопотання про продовження відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

Захисники обвинувачених – адвокати ГОЛІВСЬКИЙ В.В., ДОВГАЛЮК Л.І., МАТЮХА В.В., посилаючись на недоведеність наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які б давали підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили у задоволенні клопотання прокурору відмовити, та змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Розглянувши заявлене клопотання, суд приходить до наступних висновків:

Судом встановлено, що згідно матеріалів даного кримінального провадження відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в ході досудового розслідування обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 11.05.2021р. продовжено дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , терміном на 60 (шістдесят) днів, до 09.07.2021р. включно.

01.07.2021р. прокурором Пеньківською Ю.С. подано до суду письмові клопотання про продовження відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, яке останні вчинили перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та відносно декількох осіб, будучи при цьому раніше судимими. Конкретні підстави, за яких в ході досудового розслідування було обраний найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених не змінились, в матеріалах кримінального провадження наявні обставини, що дають достатні підстави вважати наявність ризиків, що обвинувачені можуть переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків в даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, а отже про їх підвищену суспільну небезпечність. Жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, а тому застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою буде співрозмірним особам обвинувачених та суспільній небезпечності вчиненого ними діяння.

Згідно ст.29 Конституції України, ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків, 5) вчинити інше кримінальне правопорушеня.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч.1 ст.197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Судом установлено, що відповідно до матеріалів кримінального провадження, строк тримання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під вартою було обрано до 09.07.2021р. включно.

При вирішенні питання щодо продовження відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить із наявності пред`явленого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачення та необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, зокрема, що обвинувачені можуть переховуватися від суду, вплинути на свідків, які ще не допитані у судовому засіданні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Надаючи оцінку можливості обвинувачених переховуватися від суду, суд вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у разі визнання їх винуватими у вчиненні інкримінованого злочину.

Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, його моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.

Доведений і ризик того, що обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , можуть вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останні офіційно не працевлаштовані, не мають належного та постійного джерела доходу (прибутку).

Ймовірним є й те, що обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 можуть незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадження, які ще не допитані в судовому засіданні.

При вирішенні питання доцільності продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідно до вимог ч.1 ст.178 КПК України, судом враховуються такі обставини як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання їх винуватими у його вчиненні, відсутністю сталих соціальних зв`язків та стосунків, а також вільний вибір місця знаходження та проживання, що може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачуються у скоєнні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання виключно у виді позбавлення, а також беручи до уваги те, що у суду відсутні докази, які б свідчили про те, що ризики передбачені ст. 177 КПК України, які існували на час обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зникли, а тому оскільки підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не встановлено, суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно них строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зазначені ризики виправдовують продовження відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Враховуючи викладене, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 необхідно продовжити на 60 (шістдесят) днів, до 29 серпня 2021 року включно.

Оскільки суд дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під вартою, підстав для задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт немає, а тому у його задоволенні заявникам необхідно відмовити.

Обставини обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, поєднаного із застосуванням насильства відносно потерпілої сторони, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 КПК України, щодо високого ступеню ризику ухилення обвинувачених від органів досудового розслідування та суду, особи обвинувачених, також дають підстави суду не визначати розмір застави у кримінальному провадженні відповідно до ч.4 ст.183 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Згідно з ч.3 ст.23 КПК України, сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.

Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 11.08.2020р. в справі № 288/113/15-к, суд не має вживати активних дій для забезпечення явки свідків обвинувачення, оскільки це суперечитиме засаді об`єктивності та неупередженості суду, відображеної, зокрема, у частині 6 статті 22 КПК України.

Статтею 134 КПК України чітко регламентовано, що суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов`язковою. Суд під час судового провадження має право за власною ініціативою або за клопотанням слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, потерпілого, його представника здійснити судовий виклик певної особи, якщо суд встановить наявність достатніх підстав вважати, що така особа може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов`язковою.

Положеннями ч.6 ст.22, ч.1 ст.321 КПК України визначено, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.327 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом свідок, спеціаліст, перекладач або експерт, заслухавши думку учасників судового провадження, суд після допиту інших присутніх свідків призначає нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття.

Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні визначений ст. 135 КПК України, яка передбачає, що особа викликається шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою або іншими засобами зв`язку.

Згідно ч.6 ст.135 КПК України, повістка про виклик вручається особі працівником органу зв`язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду.

З врахуванням викладеного, сторону обвинувачення необхідно зобов`язати забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення, з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.331, 369-372, 376, 392 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Козятин Козятинського району Вінницької області, українця, громадянина України, із неповною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, на момент затримання офіційно не працевлаштованого, раніше судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, терміном на 60 (шістдесят) днів, до 29 серпня 2021 року включно, без визначення розміру застави.

Продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Нова Ободівка Тростянецького району Вінницької області, українця, громадянина України, із повною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, на момент затримання офіційно не працевлаштованого, зі слів перебуваючого на обліку у відповідному центрі зайнятості в якості безробітного, раніше судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, терміном на 60 (шістдесят) днів, до 29 серпня 2021 року включно, без визначення розміру застави.

Продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Козятин Козятинського району Вінницької області, українця, громадянина України, із повною середньою освітою, перебуваючого в цивільному шлюбі, на момент затримання офіційно не працевлаштованого, несудимого в силу ст.89 КК України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, терміном на 60 (шістдесят) днів, до 29 серпня 2021 року включно, без визначення розміру застави.

Обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 утримувати під вартою у слідчому ізоляторі Державної установи «Вінницька УВП (№ 1)», куди невідкладно надіслати копію цієї ухвали для виконання.

У задоволенні усних клопотань сторони захисту про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Роз`яснити обвинуваченим та їх захисникам, що згідно вимог ст.201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Копія клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання мають бути додані: 1) копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання; 3) підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання. Слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

У зв`язку із неявкою свідків в зал судового засідання, по справі оголосити перерву до 19.07.2021р. до 11.00год., зобов`язавши сторону обвинувачення відповідно до вимог ч.3 ст.23 КПК України забезпечити присутність під час судового розгляду у визначений судом день та час, свідків обвинувачення, які не були допитані під час розгляду даного кримінального провадження, з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.

Ухвала в частині продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя