Рішення № 98191199, 01.02.2021, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/3906/20

Категорія 139

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2021 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Жванко О.Є., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернувся до суду із позовом до Департаменту патрульної поліції (надалі за текстом - відповідач), про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач, що 22.03.2020 року відносно нього працівником поліції було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ЕАК №2279705 за ч. 3 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що 22.03.2020 року о 00:52 в м. Києві на проспекті Перемоги 117, керуючи автомобілем VOLKSWAGEN PASSAT, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку (рух) на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.11, чим порушив п. 17.1. ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 122 КУпАП. Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. Однак, посилався на те, що він ПДР не порушував та вважає, що інспектор незаконно виніс постанову відносно нього. Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП є недоведеним і необґрунтованим, а складання оскаржуваної постанови було вчинене з порушенням норм закону. Враховуючи вищевикладене, позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 18.05.2020 року адміністративний позов було залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків.

04 червня 2020 року до суду надійшла заява про усунення недоліків, квитанція про сплату судового збору.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 04.06.2020 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання та надано відповідачу строк для подання відзиву.

Відповідач правом подання відзиву не скористався.

Позивач у судове засідання не з`явився та подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання також не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України) якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що 22.03.2020 року о 00:52 в м. Києві на проспекті Перемоги 117, керуючи автомобілем VOLKSWAGEN PASSAT, д.н.з. НОМЕР_1 позивач здійснив зупинку (рух) на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.11, чим порушив п. 17.1. ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 122 КУпАП, у зв`язку із чим, 22.03.2020 року о 00:57 відносно нього працівником поліції було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ЕАК №2279705 за ч. 3 ст. 122 КУпАП (а.с.5).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п.п. 2, 3 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Поліцейський може зупиняти транспортні засоби в разі якщо водій порушив ПДР (ст. 35 Закону).

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, а також створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам,

Пунктами 1.1, 1.9 ПДР встановлено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватись на вимогах цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками (п. 8.1 ПДР).

Відповідно п. 17.1 ПДР на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі.

Згідно зі ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення ПДР, зокрема правопорушення передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частиною 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Оцінивши докази у справі про адміністративне правопорушення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, врахувавши значність вчиненого правопорушення, відповідач, керуючись законом та правосвідомістю, постановив визнати винним позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн., що є в межах санкції даної статті.

Статтею 251 КУпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Позивачем не надано суду жодного доказу та не викладено обставин, які підтверджували б неправомірність дій відповідача та відсутність в діях позивача порушення ПДР України.

Поряд з цим, суд відзначає, що постанова серії ЕАК 2279705 від 22.03.2020 року винесена працівником поліції на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, оскільки відповідає положенням КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі; з використанням повноважень, визначених Законом України «Про Національну поліцію»; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся за участю позивача та своєчасно, з огляду на те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся одразу після виявлення відповідачем факту порушення водієм ПДР України.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про те, що, приймаючи спірну постанову, працівник поліції діяв в межах наданих йому повноважень та з дотриманням порядку, визначеного КУпАП.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст.78 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки підстави для скасування оскаржуваної постанови судом не встановлені, тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 241-246,286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити повністю;

Повне найменування:

позивач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 );

відповідач - Департамент патрульної поліції (адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 5);

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення (зважаючи на п. 15.5 перехідних положень КАС України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення);

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В. В. Гребенюк