Постанова № 98189971, 08.07.2021, Енергодарський міський суд Запорізької області

Справа № 316/1691/21

Провадження № 3/316/614/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2021 рік м.Енергодар

Суддя Енергодарського міського суду Запорізької області Куценко М.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення яка надійшла з Відділення поліції №1 Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: місто Енергодар Запорізька область, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

права передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, особі у судовому засіданні роз`яснені,-

ВСТАНОВИВ:

12.04.2021 р. о 15:30 год. ОСОБА_1 знаходячись за місцем мешкання: АДРЕСА_1 висловлювався на адресу матері ОСОБА_2 нецензурною лайкою, погрожував їй фізичною розправою, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру. Дії кваліфіковано за ч.1ст. 173-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 надавши пояснення, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з`ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Фабулою протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАБ №028690 від 12.04.2021 р. (а.с.1) ОСОБА_1 ставиться у вину порушення ч.1 ст.173-2 КУпАП, диспозиція якої, у тому числі, передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому, насильству» від 07.12.2017 р. №2229-VIII, із змінами, домашнім насильством є діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пункт 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому, насильству» від 07.12.2017 р. №2229-VIII, із змінами, визначає психологічним насильством - форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

ОСОБА_1 не визнає вчинення ним інкримінованого адміністративного правопорушення, проте його послання спростовуються сукупністю наступних досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: Рапортом працівника поліції (а.с.2); Протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення або таке, що готується від 12.04.2021 р. від ОСОБА_2 (а.с.3-3зворот); Письмовими поясненнями ОСОБА_2 (а.с.4), ОСОБА_3 (а.с.5), ОСОБА_4 (а.с.6); Письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 в яких він фактично підтвердив обставини зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.7). Доказів на спростування обставин зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення судом не встановлено, з чого суд робить висновок, що невизнання ОСОБА_1 своєї вини в судовому засіданні, є його позицією захисту на доведення якої доказів надано не було.

Підстав та обставин які виключають провадження у справіта адміністративну відповідальність визначені ст.ст. 17, 38, 247 КУпАП, судом не встановлено.

Враховуючи, що в судовому засіданні знайшло своє підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, останній підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за вказаною правовою нормою та накладенню адміністративного стягнення.

При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст.33 КУпАП, суд враховує характер правопорушення, дані про особу винну у правопорушенні, як такого, що не працює, ступень його вини та відношення до скоєного, відсутність обставин які пом`якшують або обтяжують відповідальність визначених ст.ст.34, 35 КУпАП, мету накладення адміністративного стягнення визначену ст.23 КУпАП та приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт на строк тридцять годин.

Відповідно до положень ст.40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір визначений законом, який, з урахуванням п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік», становить розмір у 454 гривні та враховуючи висновок суду про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, підлягає стягненню з останнього на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 23, 33-35, ч.1 ст.173-2, 245, 246, 252, 276, 279, 280, 283, 284, 289, 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: місто Енергодар Запорізька область) – винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, притягти до адміністративної відповідальності та призначити адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт на строк 30 (тридцять) годин.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: місто Енергодар Запорізька область, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) – судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні, на користь держави (одержувач платежу: ГУК у м. Києві (м.Київ) 22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, п. 5 таблиці ставок, ПІБ платника судового збору).

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя М. О. Куценко