Рішення № 98189348, 21.05.2021, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/275/21

Провадження № 2/653/593/21

РІШЕННЯ

іменем України

21 травня 2021 року

Генічеський районний суд Херсонської області у складі головуючої судді Ковальчук Н.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Куртуметової Е.А.,

позивачки ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Генічеську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 , 1992 р.н., на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , 2011 р.н., в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Свої вимоги мотивує тим, що 16 липня 2011 року вона уклала шлюб з відповідачем, ОСОБА_2 . 06 квітня 2020 року їх шлюб було розірвано за рішенням суду. Від шлюбу вони мають неповнолітню дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з нею та знаходиться повністю на її утриманні, оскільки відповідач в добровільному порядку коштів на утримання дитини не надає.

У судовому засіданні позивачка свої вимоги підтримала, зазначила, що хоче, щоб відповідач допомагав дитині до досягнення нею повноліття.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав, зазначив, що погоджується виплачувати аліменти.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою ВР України № 789-ХІІ (78912) від 27.02.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 8 Закону України від 26.04.2001 № 2402-III «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Згідно зі ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

За змістом ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Частина 1 ст. 191 Сімейного кодексу України передбачає, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Судом встановлено, 16 липня 2011 року між сторонами було укладено шлюб.

Відповідно до свідоцтва про народження від 24 жовтня 2011 року серії НОМЕР_1 , виданого Павлівською сільською радою Генічеського району Херсонської області, позивач та відповідач є батьками малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 06 квітня 2020 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Відповідач, ОСОБА_2 , від обов`язку утримувати малолітню доньку ухиляється, дитина знаходиться на утриманні матері.

Враховуючи те, що дитина, ОСОБА_3 , знаходиться на повному утриманні своєї матері, відповідач є батьком дитини та не виконує обов`язків щодо її утримання, є особою працездатного віку та з огляду на недоведеність іншого, не встановлення підстав для звільнення відповідача від обов`язку утримання дитини, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки про стягнення з відповідача аліментів є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а тому з відповідача слід стягнути аліменти на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 (п`ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

З огляду на те, що позивачка на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» була звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів, яка була задоволена, то з відповідача слід стягнути судові витрати у розмірі 908 грн. на користь держави.

Керуючись ст.ст. 180-183, 191 СК України, ст.ст. 141, 263-265, 282, 285 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 (п`ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22 січня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок (реквізити рахунку для сплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації бюджету: 22030106).

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Херсонського апеляційного суду через Генічеський районний суд протягом тридцяти днів після проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26 травня 2021 року.

Суддя Генічеського районного суду Н. В. Ковальчук