Рішення № 98185642, 08.07.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

08 липня 2021 року справа №640/4729/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Пенсійного фонду України (далі по тексту - позивач, ПФУ)

до Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач, МЮУ)

про 1) визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 06 лютого 2020 року ВП №60552842 про накладення штрафу в розмірі 5 100,00 грн.;

2) визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 06 лютого 2020 року ВП №60552842 про накладення штрафу в розмірі 10 200,00 грн.;

3) зобов`язання відповідача винести постанову про закінчення виконавчого провадження №60552842 відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи про протиправність оскаржуваної постанови, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що рішення суду про зобов`язання ГУ ПФУ здійснити перерахунок пенсії виконано.

Ухвалою від 05 березня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/4729/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Ухвалою від 05 березня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв заяву Пенсійного фонду України про збільшення позовних вимог до розгляду; відмовив ПФУ у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Відповідач не надав до суду відзиву на позовну заяву, однак надав матеріали виконавчого провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладення штрафу від 06 лютого 2020 року ВП №60552842 при примусовому виконанні виконавчого листа Харківського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року №520/4461/19 про зобов`язання ПФУ надати повідомлення ГУ ПФУ в Харківській області про підстави для проведення перерахунку пенсії та про необхідність підготовки списку для перерахунку пенсії стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з набуттям чинності наказу Міноборони від 14 лютого 2017 року №94, за невиконання без поважних причин боржником рішення суду на ПФУ накладено штраф у розмірі 5 100,00 грн.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладення штрафу від 27 лютого 2020 року ВП №60552842 при примусовому виконанні виконавчого листа Харківського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року №520/4461/19 про зобов`язання ПФУ надати повідомлення ГУ ПФУ в Харківській області про підстави для проведення перерахунку пенсії та про необхідність підготовки списку для перерахунку пенсії стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з набуттям чинності наказу Міноборони від 14 лютого 2017 року №94, за невиконання без поважних причин боржником рішення суду на ПФУ накладено штраф у розмірі 10 200,00 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, керується такими мотивами.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частинами першою та п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Частинами першою, другою статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Частиною шостою статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Системний аналіз викладених правових норм свідчить про те, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами.

При цьому, застосування такого заходу реагування як винесення постанови про накладення штрафу є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Матеріали справи підтверджують, що постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Харківського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року №520/4461/19 винесено 08 листопада 2019 року.

У свою чергу, матеріали справи підтверджують, що листом від 08 липня 2019 року №20665/02-23 ПФУ повідомило ГУ ПФУ в Харківській області про підстави для проведення перерахунку пенсії та про необхідність підготовки списку для перерахунку пенсії стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з набуттям чинності наказу Міноборони від 14 лютого 2017 року №94.

Листом від 03 грудня 2019 року №2800-0603-5/36885 ПФУ повідомив державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинську О.М., що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року у справі №520/4461/19 виконане у повному обсязі добровільно 08 липня 2019 року, та долучив копію листа від 08 липня 2019 року №20665/02-23, яким підтверджується факт виконання рішення.

Наведені обставини підтверджуються також постановою відповідача від 28 липня 2020 року ВП №60552842 про закінчення виконавчого провадження, у якій встановлено, що рішення суду виконане фактично та у повному обсязі, до відкриття виконавчого провадження, а саме листом від 08 липня 2019 року №20665/02-23 ПФУ повідомило ГУ ПФУ в Харківській області про підстави для проведення перерахунку пенсії та про необхідність підготовки списку для перерахунку пенсії стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з набуттям чинності наказу Міноборони від 14 лютого 2017 року №94.

Таким чином, станом на момент прийняття оскаржуваних постанов, позивач виконав рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/4461/19 добровільно, у повному обсязі, про що повідомив відповідача, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для накладення штрафу та відповідно протиправність оскаржуваних постанов.

Позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача винести постанову про закінчення виконавчого провадження №60552842 відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», задоволенню не підлягають, з огляду на таке.

Як встановлено судом вище, постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської О.М. від 28 липня 2020 року ВП №60552842 про закінчення виконавчого провадження, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Харківського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року №520/4461/19 про зобов`язання ПФУ надати повідомлення ГУ ПФУ в Харківській області про підстави для проведення перерахунку пенсії та про необхідність підготовки списку для перерахунку пенсії стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з набуттям чинності наказу Міноборони від 14 лютого 2017 року №94, закінчено у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПФУ підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262, 263, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Пенсійного фонду України задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 06 лютого 2020 року ВП №60552842 та від 27 лютого 2020 року ВП №60552842 про накладення штрафу.

3. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

4. Стягнути на користь Пенсійного фонду України понесені ним витрати по сплаті судового збору розмірі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Пенсійний фонд України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 9; ідентифікаційний код 00035323);

Міністерство юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13; ідентифікаційний код 00015622).

Суддя В.А. Кузьменко