Ухвала суду № 98185579, 07.07.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

07 липня 2021 року м. Київ № 640/12817/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянська Я.І., ознайомившись зі заявою про встановлення судового контролю по справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 зі заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Окружного адміністративного суд м. Києва від 29.09.2020 р. по справі №640/12817/19, яким адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково.

Зазначена заява позивача обґрунтована тим, що рішення суду у справі №640/12817/19 від 29.09.2020 р. набрало законної сили ще 11.01.2021 р., однак до цього часу не виконано.

Суд ознайомившись із поданою заявою про встановлення судового контролю, доданими до заяви матеріалами, зазначає наступне.

Рішенням Окружного адміністративного суд міста Києва від 29.09.2020 р. задоволено частково:

- визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком згідно з ч. 1, 3 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язано ГУ ПФУ в м. Києві призначити ОСОБА_1 з 30.05.2019 пенсію за віком відповідно до вимог ч. 1, 3 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язано ГУ ПФУ в м. Києві здійснити ОСОБА_1 з 30.05.2019 обчислення пенсії за віком з визначенням середньомісячного фактичного заробітку за роботу на територіях радіоактивного забруднення за період з 01.06.1986р. по 31.05.1987р. відповідно до вимог ч. 2 ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язано ГУ ПФУ в м. Києві здійснити ОСОБА_1 з 30.05.2019 обчислення пенсії за віком із збільшенням її розміру на один відсоток середньомісячного фактичного заробітку за кожний повний рік стажу роботи понад встановлений мінімальний стаж (для чоловіків - 20 років) відповідно до вимог ч. 2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

На виконання вищезазначеного рішення 19.02.2021 р. видано виконавчий лист.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення призначено до розгляду в письмовому порядку без виклику учасників справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу викладеної норми вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13 червня 2006 року, пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12 травня 2011 року).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07 травня 2002 року, «Ромашов проти України» від 27 липня 2004 року, «Шаренок проти України» від 22 лютого 2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Згідно зі статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З вищевикладеного вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Водночас, суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Із долучених матеріалів до заяви позивача про встановлення судового контролю неможливо встановити чи станом на сьогодні рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.09.2020 р. по справі №640/12817/19 виконане в повному об`ємі.

Разом з тим, відповідач по справі у відповідь на звернення позивача стосовно виконання рішення суду не надав вичерпної відповіді.

За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність встановлення судового контролю шляхом зобов`язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, та розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а у разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладанням штрафу.

Керуючись статтями 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва

У Х В А Л И В:

1. Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2020 р. по справі №640/12817/19 у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України - задовольнити.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати до суду звіт про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2020 р. у справі №640/12817/19 у місячний строк з дати отримання даної ухвали.

3. Роз`яснити, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до ч. 2 ст. 382 КАС України.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції відповідно до вимог ст.ст.293-297 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська