Ухвала суду № 98185484, 07.07.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

07 липня 2021 року м. Київ №420/13399/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі

головуючого судді Шейко Т.І.

суддів Донця В.А.

Чудак О.М.,

за участю секретаря судових засідань Гарбуз К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження заяви про самовідвід суддів в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 до Міністра соціальної політики України Лазебної Марини Володимирівни Кабінету Міністрів Українипровизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії за участю в режимі відеоконференції позивача ОСОБА_1 представника відповідача 1: Лунька І.І., представника відповідача 2 - Пуленець А.С. ;встановив:

В провадженні судді Шейко Т.І. перебуває справа №420/13577/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністра соціальної політики України Лазебної Марини Володимирівни, Кабінету Міністрів України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, що надійшла з Одеського окружного адміністративного суду та прийнята до провадження згідно ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2021 року.

По даній справі призначено підготовче засідання на 23 лютого 2021 року, в якому задоволено клопотання позивача про виклик свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

За наслідками підготовчого засідання ухвалою суду від 23 лютого 2021 року закінчено стадію підготовчого засідання та призначено справу до розгляду колегією суддів на 31 березня 2021 року.

Судом розпочато розгляд справи по суті, однак у зв`язку з неприбуттям викликаних свідків, у судовому засіданні оголошувались перерви ( на 19 травня 2021 року та 07 липня 2021 року).

07 липня 2021 року суддями Шейко Т.І. та Чудак О.М. заявлено самовідвід, в обгрунтування якого зазначено, що під час розгляду справи позивач неодноразово висловлював недовіру до суду, формулював образливі висловлювання на адресу суддів, наголошував, що судді зацікавлені у вирішенні спору на користь, зокрема Міністра соціальної політики України Лазебної М.В. , що суд всіляко затягує розгляд справи, що суперечить положенням статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, а також зважаючи на те, що судді Шейко Т.І. та Чудак О.М. перебуватимуть до середини серпня 2021 року у чергових щорічних відпустках згідно завчасно складеного графіку, що в свою чергу призведене до неможливості вирішення справи у розумний строк та може бути наслідком чергового звернення позивача з приводу розгляду справи, з метою пришвидшення розгляду справи та уникнення будь-яких сумнівів в учасників процесу щодо упередженості суддів Шейко Т.І. та Чудак О.М, заявлено останніми самовідвід.

При вирішенні питання про наявність підстав для самовідводу суддів, суд виходить з наступного.

За змістом Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу (самовідводу).

Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною першою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожної особи на розгляд її справи належним, неупередженим та компетентним судом, що включає в себе право на розгляд справи тим судом, якому довіряють усі особи, які беруть участь у справі. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Отже, право на подання заяви про відвід (самовідвід) судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється.

Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України», «Олександр Волков проти України»).

Рішенням Європейського Суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуга проти України» та Рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» зазначено, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, суддя заявляє самовідвід в розгляді справи в тому випадку, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Виходячи з вищевикладеного, беручи до уваги те, що самовідвід гарантує неупередженість та об`єктивність здійснення правосуддя, а також з метою уникнення будь-яких сумнівів в учасників судового процесу щодо упередженості суддів Шейко Т.І. та Чудак О.М. та об`єктивного розгляду даної справи, заява про самовідвід суддів Окружного адміністративного суду міста Києва Шейко Т.І. та Чудак О.М. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 241, 242 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву про самовідвід головуючого судді Шейко Т.І. та судді Чудак О.М. у справі №420/13399/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністра соціальної політики України Лазебної Марини Володимирівни, Кабінету Міністрів України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Справу передати для здійснення повторного розподілу між суддями в порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Головуючий суддя Шейко Т.І.

Судді Донець В.А.

Чудак О.М.

Повний текст ухвали складено 07.07.2021.