Рішення № 98185476, 30.06.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2021 року м. Київ № 640/20223/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., при секретарі судового засідання Морозовій Я.В., розглянув за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом до ОСОБА_1 1. Голови Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації Павловського Сергія Анатолійовича 2. Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації 3. Управління соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністраціїпровизнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити дії за участі:

представник Позивача - Герасимова Т.І.;

представник Відповідача 2 - Поліщук Л.Ф., Ліснюк Н.Д.;

представник Відповідач 3 - Криворук І.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі також - Позивач, ОСОБА_1 ) з позовною заявою (з урахуванням об`єднання позовних вимог) до Голови Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації Павловського Сергія Анатолійовича (далі також - Відповідач 1, Голова Святошинської РДА), Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (далі також - Відповідач 2, Святошинська РДА), в якій просить:

1. Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Святошинської районної в міста Києві державної адміністрації від 14.08.2020 № 136-к/тр «Про застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади державної служби до ОСОБА_1 ».

2. Визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, які займають посади державної служби категорії «Б» у 2020 році, що затверджений розпорядженням Голови Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 01.12.2020 року № 223-к/тр, в частині відносно ОСОБА_1 .

3. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Голови Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 01.12.2020 року № 223-к/тр «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, які займають посади державної служби категорії «Б» у 2020 році», в частині відносно ОСОБА_1 .

4. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Голови Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 01.12.2020 року № 224-к/тр «Про передачу справ і довіреного у зв`язку з виконанням посадових обов`язків майна, виплату компенсації та невикористані дні щорічної та додаткової відпусток ОСОБА_1 , внесення змін до розпорядження Голови Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 14.08.2020 р. № 136-к/тр «Про застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади державної служби до ОСОБА_1 ».

5. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Голови Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 01.12.2020 року № 225-к/тр «Про звільнення ОСОБА_1 ».

6. Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації.

7. Стягнути зі Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі, визначеній на момент ухвалення судового рішення по даній справі.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскільки прийняті Відповідачами оскаржувані акти індивідуальної дії є протиправними, а звільнення Позивача з посади є незаконним, чим порушено її право на працю, такі акти мають бути скасовані судом в силу своєї протиправності, а порушені права поновленні у заявлений Позивачем спосіб.

Відповідачі 1,2 у письмових відзивах на позовну заяву наголосили, що оскаржувані акти є правомірними, оскільки прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, внаслідок виявлення в діяльності Позивача складу дисциплінарного проступку (затвердження документації по закупівлям, що є прямим порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі»).

Оскільки безпосереднім роботодавцем Позивача є Управління соціального захисту, суд залучив до участі у справі в якості співвідповідача - Управління соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (далі також - Відповідач 3, Управління).

Відповідач 3 письмового відзиву на позовну заяву суду не подав.

Розглянувши подані сторонами (їх представниками) документи і матеріали, заслухавши пояснення їхніх представників, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до розпорядження Святошинської РДА від 28.04.2016 № 208-к «Про призначення ОСОБА_1 » Позивач перебувала на посаді начальника Управління праці та соціального захисту населення Святошинської РДА з 29.04.2016.

Відповідно до доручення Голови Святошинської РДА від 15.07.2020 № 13, з метою здійснення контролю за забезпеченням ефективного та цільового використання бюджетних коштів, виконання бюджетних програм, реалізації заходів соціальної підтримки населення, реалізації державних соціальних гарантій окремим категоріям громадян управлінням праці та соціального захисту населення Святошинської РДА, робочій групі було доручено провести перевірку фінансово-господарської діяльності, роботу з питань управління персоналом, дотримання антикорупційного законодавства в управлінні праці та соціального захисту населення Святошинської РДА, у тому числі Територіальному центрі соціального обслуговування Святошинського району м. Києва (далі також - перевірка), в період з 15.07.2020 по 31.07.2020, за результатами якої підготувати інформаційні довідки (том 1, а.с. 33-34).

Згідно з довідкою за результатами перевірки діяльності тендерного комітету Управління праці та соціального захисту населення Святошинської РДА (далі також - довідка) від 17.07.2020, яка підписана головним спеціалістом сектору тендерних процедур Святошинської РДА (том 1, а.с. 74-79), у період між 01.09.2019 по 22.06.2020 в електронній системі закупівель Управлінням праці та соціального захисту населення Святошинської РДА (далі також - Управління) опубліковано, згідно з реєстром Протоколів тендерного комітету інформацію про закупівлі, що в загальній сумі становить 5 410 548 грн. Відповідно до річного плану на 2019 та 2020 роки відкриті торги за жодною з позицій заплановано не було. Але переглянувши позиції закупівель за кодами: ДК 021:2015:50330000-7 (послуги з технічного обслуговування телекомунікаційного обладнання), код ДК 021:2015:15890000-3 (продукти харчування та сушені продукти), код ДК 021:2015:50730000-1 (послуги з ремонту і технічного обслуговування охолоджувальних установок), код ДК 021:2015:15890000-3 (продукти харчування та сушені продукти), код ДК 021:2015:30190000-7 (офісне устаткування та приладдя різне), було встановлено факт умисного уникнення процедури відкритих торгів, оскільки оголошувались та проводились по декілька разів за звітний період допорогові закупівлі, які на думку робочої групи мали відбутися як відкриті торги відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо оголошувались по одному і тому ж коду вдруге.

Також за результатами перевірки були виявлені й інші порушення Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема частини першої статі 4, пунктів 7 та 10 частини першої статті 10, частини четвертої статті 11, пункту 10 та 13 частини першої статті 10, частини четвертої, пункту 8 частини десятої статті 11, пункту 4 частини першої статті 3, пункту 5 частини першої статті 3, пункту 4 частини третьої статті 11, частини третьої статті 35, а також частини першої статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки тендерна документація підписана начальником Управління (Позивачем), на що у неї відсутні повноваження, а не уповноваженою особою чи тендерним комітетом.

З огляду на вищенаведене, у довідці зафіксовано, що замовником неодноразово було порушено частину першу, другу, четверту статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з поясненнями ОСОБА_1 , викладеними у пояснювальній записці на довідку за результатами перевірки роботи тендерного комітету Управління від 03.08.2020 (том 1, а.с. 240-251) вбачається, що вказані у довідці закупівлі проведенні відповідно та на підставі положень Закону України «Про публічні закупівлі». Окрім іншого також зауважено, що Законом України «Про публічні закупівлі» не передбачено, якою уповноваженою особою затверджується «Документація на проведення допорогового аукціону через систему електронних закупівель» та не регламентується, які види та типи документів повинні бути затверджені уповноваженою особою. Тож тендерним комітетом Управління було прийнято рішення, що тендерний комітет забезпечує складання, погодження та затвердження документації на проведення аукціону через систему електронних закупівель та подає її на погодження начальнику відділу фінансового забезпечення та звітності для проведення експертизи. Начальник відділу фінансового забезпечення та звітності Управління погоджує документацію на проведення аукціону через систему електронних закупівель, за результатами експертизи, які в подальшому затверджує начальник Управління (том 1, а.с. 60-65).

Розпорядженням Голови Святошинської РДА від 27.07.2020 № 122-к/тр «Про порушення дисциплінарного провадження», враховуючи інформаційні довідки членів комісії з перевірки, дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» та здійснюють повноваження керівників державної служби в структурних підрозділах Святошинської РДА з правом юридичної особи публічного права, а також їх заступників (далі також - дисциплінарна комісія), доручено порушити дисциплінарне провадження стосовно Позивача за фактом порушень, викладених в інформаційних довідках членів комісії за результатами перевірки та надати 11.08.2020 висновок про наявність чи відсутність у діях Позивача дисциплінарного проступку та наявність підстав для її притягнення до дисциплінарної відповідальності (том 1, а.с. 35).

Розпорядженням Голови Святошинської РДА від 27.07.2020 № 480 (зі змінами) було утворено відповідну дисциплінарну комісію (том 1, а.с. 36-39).

Відповідно до даних дисциплінарної справи, дисциплінарне провадження здійснювалося у період з 27.07.2020 по 14.08.2020 (том 1, а.с.157).

Згідно з довідкою від 31.07.2020 № 09-42-72 Позивач за період роботи дисциплінарних стягнень не мала, за результатами оцінювання службової діяльності у 2019 році отримала оцінку «відмінно» (том 1, а.с.217).

Відповідно до обставин, викладених Позивачем у позовній заяві, 03.08.2020 вона прийняла участь у засідання дисциплінарної комісії, під час якого надала письмові пояснення з приводу зазначених в інформаційній довідці порушень, що покладені в основу дисциплінарного провадження.

Натомість, дисциплінарною комісією було складено подання від 04.08.2020 за результатами розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_1 , з якого вбачається, що комісією встановлено наявність в діях Позивача дисциплінарного проступку, а саме - перевищення службових повноважень (затверджувала документацію по закупівлям всупереч положень Закону України «Про публічні закупівлі» замість тендерного комітету), яке не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення, внаслідок чого необхідно застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби (том 4, а.с. 128-131).

Відповідно до листків непрацездатності від 04.08.2020 серії АДШ № 978909, від 18.08.2020 серії АДШ № 423013, від 22.11.2020 серії АДЯ № 017002, від 26.10.2020 серії АДЯ № 190255, від 02.11.2020 серії АДЯ № 190278 Позивач перебувала на лікарняному з 04.08.2020 по 08.08.2020, з 18.08.2020 по 26.08.2020, з 22.11.2020 по 30.11.2020, з 26.10.2020 по 30.10.2020, з 02.11.2020 по 21.11.2020 (том 1, а.с. 81, 84; том 5, а.с. 41-43).

У зв`язку з відсутністю Позивача на роботі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, доведення документів дисциплінарного провадження та інформації щодо необхідності надання пояснень щодо причин вчинення дисциплінарного проступку до 11.08.2020, здійснювалось шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку (том 1, а.с. 144).

Натомість, адвокат Позивача листом від 11.08.2020 № 77 повідомив Голову Святошинської РДА про те, що Позивач не має можливості надати пояснення, оскільки вона госпіталізована та її права рука щільно зафіксована внаслідок вивиху правого плечового суглобу, у зв`язку з чим просив не приймати передчасні рішення без пояснень Позивача (том 1, а.с.82).

Не зважаючи на зазначене, розпорядженням Святошинської РДА від 14.08.2020 № 136-к/тр «Про застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади державної служби до ОСОБА_1 » до Позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку та звільнено Позивача з посади начальника управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації на підставі пункту 4 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», з приміткою щодо набрання розпорядженням чинності у перший робочий день виходу на роботу Позивача після її відсутності з причин тимчасової непрацездатності (том 1, а.с. 40-41).

При цьому, зі змісту розпорядження вбачається, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарною комісією встановлено наявність в діях Позивача дисциплінарного проступку, а саме перевищення службових повноважень, яке не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення. Перевищення службових повноважень виявилось у затвердженні документації по закупівлям, чим порушено вимоги пункту 5 частини 10 статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі», пунктів 1, 6, 7 частини 1 статті 8, частину 1 статті 9 Закону України «Про державну службу», Положення про управління праці та соціального захисту населення, затверджене розпорядженням Святошинської РДА від 14.01.2019 № 10 та посадову інструкцію начальника управління праці та соціального захисту населення.

Разом з тим, відповідно до листа Департаменту соціальної політики Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 02.10.2020 № 051/1990-006 на адресу Департаменту документів щодо погодження звільнення ОСОБА_1 не надходило (том 4, а.с. 136).

Згідно з листом від 19.10.2020 № 001-3296 «Про погодження звільнення ОСОБА_1 » виконавчий орган Київської міської ради (КМДА) не заперечував щодо звільнення Позивача з займаної посади за умови дотримання законодавства України про працю та про державну службу (том 1, а.с. 134).

Водночас, розпорядженням Святошинської РДА від 01.10.2020 № 181-к/тр «Про визначення результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорії «Б» Святошинської РДА, у 2020 році», зокрема, Позивача визначено державним службовцем для оцінювання її службової діяльності у 2020 році (том 5, а.с.93-95).

Відповідно до змісту результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2020 рік, складеного відносно Позивача 26.11.2020 (том 5, а.с.106-108) та підписаного заступником голови Святошинської РДА Н. Назенко вбачаєтеся, що фактично оцінено 1 (одне) з 5 (п`яти) запланованих на 2020 рік завдань, терміном виконання 31.01.2020, інші 4 (чотири) оцінено не було, оскільки термін їх виконання 30.09.2020 припав на момент перебування Позивача на лікарняному (у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю).

Згідно з актом від 01.12.2020 Позивач відмовилась від ознайомлення з результатами оцінювання її службової діяльності (том 5, а.с. 110). Також, актом від 01.12.2020 засвідчено вихід Позивача на роботу після тимчасової непрацездатності (том 5, а.с. 111).

Розпорядженням Святошинської РДА від 01.12.2020 № 224-к/тр «Про передачу справ і довіреного у зв`язку з виконанням посадових обов`язків майна, виплату компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток ОСОБА_1 , внесення змін до розпорядження Святошинської РДА від 14.08.2020 № 136-к/тр «Про застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади державної служби до ОСОБА_1 »», відповідно до статті 24 Закону України «Про відпустки», статті 89 Закону України «Про державну службу», статті 47 Кодексу законів про працю України та у зв`язку з набранням 01.12.2020 чинності розпорядженням Святошинської РДА від 14.08.2020 № 136-к/тр «Про застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади державної служби до ОСОБА_1 », ОСОБА_1 зобов`язано до звільнення з посади 01.12.2020 до 17:00 передати Павленку Л.В. заступнику начальника управління-начальнику відділу реалізації соціальних програм Управління (том 5, а.с. 71-72).

Водночас, розпорядженням Святошинської РДА від 01.12.2020 № 223-к/тр затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Святошинської РДА, які займають посади державної служби категорії «Б» (керівників структурних підрозділів Святошинської РДА із статусом юридичної особи публічного права) у 2020 році», зокрема щодо Позивача оцінка негативна (том 5, а.с. 139-40).

Розпорядженням Святошинської РДА від 01.12.2020 № 225-к/тр «Про звільнення ОСОБА_1 » (том 5, а.с. 73), відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», ОСОБА_1 звільнено з посади начальника управління соціального захисту населення Святошинської РДА, 01.12.2020 у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності (підстава: розпорядження Святошинської РДА від 01.12.2020 № 223-к/тр «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Святошинської РДА, які займають посади державної служби категорії «Б» у 2020 році», лист виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 19.10.2020 № 001-3296).

Згідно з даними трудової книжки НОМЕР_1 (запис від 01.12.2020) Позивача звільнено з посади на підставі пункту 4 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» за вчинення дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення, відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності (том 5, а.с.76-77).

Вважаючи протиправними вказані акти індивідуальної дії, а своє звільнення незаконним, Позивач звернулась до суду з даною позовною заявою про їх скасування.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам і поясненням сторін (їх представників) за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тож, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним закріпленим процесуальним законом критеріям.

Для вирішення спірних правовідносин судом застосовано норми Конституції України, Кодексу законів про працю України (далі також - КЗпП України), Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі також - Закон № 889-VIII), Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640 в редакції від 10.07.2019 № 951 (далі також - Порядок № 640) та Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 (далі також - Порядок № 1039) (у відповідних редакціях, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 22, 24 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до статей 38, 43 Конституції України, громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, користуються рівним правом доступу до державної служби, до служби в органах місцевого самоврядування.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності.

При цьому, громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Право громадян України на працю і гарантії держави в правовому захисті працездатним громадянам від незаконного звільнення також закріплені статтями 2, 5-1 КЗпП України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон № 889-VIII.

Відповідно до пунктів 7, 10 частини першої статті 4 Закону № 889-VIII, державна служба здійснюється з дотриманням таких принципів, зокрема: забезпечення рівного доступу до державної служби - заборона всіх форм та проявів дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження; стабільності - призначення державних службовців безстроково, крім випадків, визначених законом, незалежність персонального складу державної служби від змін політичного керівництва держави та державних органів.

Згідно з положеннями пунктів 1, 10 частини першої статті 7 Закону № 889-VIII державний службовець має право на, окрім іншого, повагу до своєї особистості, честі та гідності, справедливе і шанобливе ставлення з боку керівників, колег та інших осіб; оскарження в установленому законом порядку рішень про накладення дисциплінарного стягнення, звільнення з посади державної служби, а також висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності.

Відповідно до частини першої статі 64 Закону № 889-VIII, за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (частина перша статті 65 Закону № 889-VIII).

Дисциплінарними проступками є, зокрема перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення (пункт 7 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII).

Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення, або постановлення відповідної окремої ухвали суду (частина третя статті 65 Закону № 889-VIII).

Відповідно до статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби (частини перша статті 66).

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону (частина п`ята статті 66).

Таке формулювання частини п`ятої статті 66 Закону № 889-VIII дає суду підставі вважати, що за вчинення відповідного дисциплінарного проступку (зокрема передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII) можуть бути застосовані й інші види дисциплінарних стягнень, менш суворі ніж звільнення, зважаючи на характер, тяжкість, наслідки дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця, оскільки звільнення є винятковим видом дисциплінарного стягнення.

При цьому, за приписами частини першої та другої статті 67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди;5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 68 Закону № 889-VIII дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В": зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

Згідно з частиною десятою, одинадцятою статті 69 Закону № 889-VIII результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Згідно з пунктами 33, 34 Порядку № 1039 дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії.

За приписами частини першої статті 77, частини першої статті 78 Закону № 889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

Рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено державними службовцями до суду.

Державна служба припиняється ініціативою суб`єкта призначення (стаття 87 цього Закону) (пункт 4 частини першої статті 83 Закону № 889-VIII).

Підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення (пункт 4 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII).

При цьому, статтею 74 Закону № 889-VIII закріплені гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення.

Частиною першою статті 74 Закону № 889-VIII встановлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення (частина друга статті 74).

За приписами частини четвертої статті 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

Окрім того, відповідно до статті 75 Закону № 889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

Натомість, зважаючи на наведені норми у взаємозв`язку з обставинами справи суд вважає, що приймаючи спірне рішення щодо звільнення Позивача, Відповідач 1 знехтував положеннями частини першої та другої статті 67, статті74 Закону № 889-VIII та не врахував попередню бездоганну поведінку Позивача, відсутність у неї дисциплінарних стягнень, відмінну оцінку за результатами службової діяльності за 2019 рік, а також не визначив ступінь вини Позивача, тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та його негативних наслідків.

Окрім того, не отримавши від Позивача, яка була відсутня внаслідок тимчасової непрацездатності під час прийняття Відповідачем 1 рішення про накладення дисциплінарного стягнення, тобто з об`єктивних причин, письмових пояснень, Відповідач 1 прийняв відповідне рішення без відповідних пояснень та фактично під час відсутності Позивача, що суперечить наведеним імперативним положенням Закону № 889-VIII.

Більше того, за приписами пункту 1.2. Посадової інструкції начальника управління праці та соціального захисту населення Святошинської РДА, затвердженої головою Святошинської РДА 14.01.2019 (том 1, а.с. 67-73), начальник управління призначається на посаду та звільняється з посади на підставі розпорядження Святошинської РДА, за наявності погодження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідно до вимог чинного законодавства. Також, згідно з пунктом 6.1. Положення про управління праці та соціального захисту населення Святошинської РДА (том 1, а.с.87-99), управління очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади головою Святошинської РДА згідно із законодавством про державну службу за погодженням з директором Департаменту в установленому законодавством порядку.

Натомість всупереч наведених вимог, станом на день прийняття Відповідачем 1 спірного розпорядження від 14.08.2020 № 136-к/тр, яким Позивача звільнено з посади, відповідного погодження не існувало.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що спірне розпорядження Відповідача 1 від 14.08.2020 № 136-к/тр не відповідає закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям правомірності, отже має ознаки протиправного та, відповідно, підлягає скасуванню в силу своєї протиправності.

Щодо інших позовних вимог Позивача суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 44 Закону № 889-VIII результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри.

Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб`єктом призначення.

Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.

Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).

Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

Державний службовець має право висловити зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи.

Державні службовці, які отримали відмінні оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, підлягають преміюванню відповідно до цього Закону.

Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 640, оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 640, у разі звільнення державного службовця або його переведення на іншу посаду державної служби до затвердження висновку процедура оцінювання за посадою державної служби, яку він займав, припиняється.

За приписами пунктів 12, 13, 16 Порядку № 640, якщо завдання і ключові показники для державного службовця (крім державного секретаря міністерства) неможливо визначити у строки, передбачені цим пунктом, у зв`язку з його тимчасовою непрацездатністю, відпусткою або професійним навчанням, вони визначаються протягом п`яти робочих днів після виходу на роботу, а в разі відсторонення від виконання посадових обов`язків (повноважень) - протягом п`яти робочих днів після початку виконання посадових обов`язків. Завдання і ключові показники для таких державних службовців на поточний рік не визначаються, якщо вихід на роботу або початок виконання посадових обов`язків настають у жовтні - грудні цього року.

Визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань.

Висновок затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення у грудні звітного року.

Натомість, незважаючи на те, що розпорядженням Святошинської РДА від 14.08.2020 № 136-к/тр «Про застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади державної служби до ОСОБА_1 » прийнято рішення про звільнення Позивача з займаної посади у перший робочий день її виходу на роботу після відсутності з причин тимчасової непрацездатності, її було визначено для оцінювання службової діяльності у 2020 році та складено негативний висновок, що є протиправним, оскільки, по-перше, де-юре Позивач була звільнена з займаної посади розпорядженням Святошинської РДА від 14.08.2020 № 136-к/тр, тож не підлягала оцінці її службова діяльність; по-друге, якщо б Позивач не була звільнена де-юре, то оцінці підлягали б усі заплановані для неї на 2020 рік завдання в обсязі, що виконаний на момент такої оцінки.

При цьому, суд вважає взагалі абсурдним спірний акт індивідуальної дії від 01.12.2020 № 225-к/тр «Про звільнення ОСОБА_1 », оскільки виходячи з діючих норм трудового законодавства та законодавства про проходження державної служби працівник не може бути звільнений двічі, різними розпорядчими документами та з різних підстав.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що спірні висновок, затверджений розпорядженням Відповідача 1 від 01.12.2020 року № 223-к/тр та розпорядження Відповідача 1 від 01.12.2020 року № 223-к/тр, від 01.12.2020 року № 224-к/тр, від 01.12.2020 року № 225-к/тр не відповідають закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям правомірності, отже мають ознаки протиправних та, відповідно, підлягають скасуванню в силу своєї протиправності.

При цьому, судом враховується, що у справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Крім того, у рішенні від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» Європейський суд з прав людини наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати «справедливий баланс» між інтересами особи і суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об`єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

З урахуванням наведеного, суд не погоджується з позицією Відповідачів, що приймаючи оскаржувані акти індивідуальної дії, вони діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); неупереджено; добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів Позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані акти, а відтак такі акти є протиправним та підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

При цьому, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено або на рівнозначній посаді. Разом з тим, коли поновити позивача на посаді, з якої його було звільнено і якої (формально) вже немає, неможливо, то належним способом захисту порушеного права може бути поновлення на посаді, аналогічній тій, з якої її звільнили, і яка існує на дату поновлення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 28.02.2018 у справі № 817/280/16, від 28.02.2019 у справі № 817/860/16 та від 03.10.2019 у справі № 826/10460/16.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.01.201 у справі «Волков проти України», звертаючи увагу на необхідність поновлення особи на посаді як спосіб відновлення порушених прав, зазначив, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права має бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235 та статті 240-1 КЗпП України, а відтак встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, єдиним можливим рішенням суду є поновлення такого працівника на займаній або прирівняної до займаної посади.

Беручи до уваги наведене, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права Позивача, який виключатиме подальше його звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів, буде його поновлення на посаді начальника Управління соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації з 02.12.2020.

Відповідно, виходячи з наведених норм та встановлених обставин, Позивач має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 02.12.2020 по день ухвалення судового рішення.

При цьому, середній заробіток визначається відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 32 Постанови Пленум Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9 у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 14.01.2014 № 21-395а13, в якій зазначено, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.

Відповідно до пункту 5 Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком (пункт 8 Порядку).

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Виходячи з наведених норм та враховуючи, що середньоденна заробітна плата Позивача становить 926,50 грн. (згідно з довідкою Управління про середню заробітну плату (дохід) від 01.06.2021 № 8357/35-01/07), а кількість днів вимушеного прогулу за період з 02.12.2020 по 30.06.2021 становить 142 дні (з урахуванням листів Міністерства соціальної політики України «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік» від 29.07.2019 № 1133/0/206-19 та «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2021 рік» від 12.08.2020 № 3501-06/219), судом здійснено розрахунок середнього заробітку Позивача за час вимушеного прогулу з 02.12.2020 по 30.06.2021, який загалом склав 131 563, 00 грн. (сто тридцять одна тисяча п`ятсот шістдесят три гривні 00 копійок). Вказана сума підлягає стягненню на користь Позивача з Відповідача 3, оскільки облік робочого часу, нарахування та виплата заробітної плати Позивачу здійснювались саме Управлінням.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, з урахуванням положень частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України та за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами (їх представниками) пояснення по суті заявлених вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви, оскільки деякі позовні вимоги заявлені Позивачем некоректно (зокрема, не надано розрахунку суми стягнення за вимушений прогул; не визначено дати поновлення на посаді).

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У свою чергу, Відповідачі обов`язок щодо доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України належним чином не виконали.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про, зокрема, присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відтак, рішення суду в частині поновлення Позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 5, 6, 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Святошинської районної в міста Києві державної адміністрації від 14.08.2020 № 136-к/тр «Про застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади державної служби до ОСОБА_1 ».

3. Визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, які займають посади державної служби категорії «Б» у 2020 році, що затверджений розпорядженням Голови Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 01.12.2020 року № 223-к/тр, в частині відносно ОСОБА_1 .

4. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Голови Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 01.12.2020 року № 223-к/тр «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, які займають посади державної служби категорії «Б» у 2020 році», в частині відносно ОСОБА_1 .

5. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Голови Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 01.12.2020 року № 224-к/тр «Про передачу справ і довіреного у зв`язку з виконанням посадових обов`язків майна, виплату компенсації та невикористані дні щорічної та додаткової відпусток ОСОБА_1 , внесення змін до розпорядження Голови Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 14.08.2020 р. № 136-к/тр «Про застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади державної служби до ОСОБА_1 ».

6. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Голови Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 01.12.2020 року № 225-к/тр «Про звільнення ОСОБА_1 ».

7. Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації з 02.12.2020.

8. Стягнути з Управління соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (ЄДРПОУ 37498541, вул. Гната Юри, 14-Б, м. Київ, 03148) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.12.2020 по 30.06.2021 в сумі 131 563, 00 грн. (сто тридцять одна тисяча п`ятсот шістдесят три гривні 00 копійок).

9. В іншій частині - відмовити.

10. Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації з 02.12.2020 та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в сумі 20074,17 грн. (двадцять тисяч сімдесят чотири гривні 17 копійок).

ОСОБА_1 - РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Голова Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації Павловський Сергій Анатолійович - пр-кт Перемоги, 97, м. Київ, 03115.

Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація - ЄДРПОУ 37395418, пр-кт Перемоги, 97, м. Київ, 03115.

Управління соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації - ЄДРПОУ 37498541, вул. Гната Юри, 14-Б, м. Київ, 03148.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне рішення складено 07.07.2021.

Суддя П.О. Григорович