Ухвала суду № 98185220, 30.06.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

30 червня 2021 року м. Київ № 640/14001/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши позовну заяву з доданими до неї матеріалами товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛСТОР» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЛСТОР» (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просить:

зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних виписані постачальником товариства з обмеженою відповідальністю «BAЛCTOP» податкові накладні від 02.10.2020 року № 2, від 05.10.2020 року № 3, від 06.10.2020 року № 4 днем їх фактичного подання;

визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в м. Києві з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05.02.2020 року № 1646, від 26.06.2020 року № 4416, від 09.07.2020 року № 4651, від 22.07.2020 року № 5009, від 03.08.2020 року № 5145;

зобов`язати Головне управління ДПС у місті Києві виключити товариство з обмеженою відповідальністю «BAЛCTOP» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалою суду від 31.05.2021 її залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Підставою для залишення позовної заяви без руху стало невідповідність її вимогам частин 3 та 6 статті 161 КАС України, а саме судовий збір сплачено не в повному обсязі та позивачем не надано належних доказів та не наведено обґрунтованих обставин, які підтверджували б поважність причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

На виконання вимог ухвали суду від 31.05.2021 позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Щодо строку звернення до адміністративного у заяві позивачем зазначено, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною 2 статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними, зокрема, частиною 4 статті 122 КАС України.

На думку позивача, питання застосування строків звернення до адміністративного суду з позовами про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючого органу є приписи пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, відповідно до якого, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді, у тому числі рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Статтею 102 Податкового кодексу України встановлено строк давності - 1095 днів для нарахування грошових зобов`язань платнику податків. З огляду на викладене, на думку позивача, строк для звернення платника податків із даним позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.

На переконання позивача, висновок Верховного Суду, сформульований у постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18, стосується виключно строків звернення до суду з позовом у разі попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору. Натомість, у даній справі позивачем не використовувався досудовий порядок вирішення спору, що, на його думку, впливає на строк звернення до суду, який становить 1095 днів.

Разом з тим, судом надана оцінка вказаним доводам позивача в ухвалі суду від 31.05.2021, інших доводів в обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду, позивач не навів.

Суд повторно звертає увагу на те, що різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю у підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їхнє оскарження.

Строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення контролюючого органу, яке безпосередньо не стосується нарахування грошового зобов`язання, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі №1.380.2019.006119.

За таких обставин, обґрунтування причин поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду, вказані в заяві позивача про усунення недоліків позовної заяви, не вбачаються судом поважними.

Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вказані позивачем причини для поновлення строку звернення до суду є неповажними, отже недоліки позовної заяви не усунуті, відтак позовна заява підлягає поверненню.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Поряд з цим, суд зазначає про відсутність порушення права позивача на доступ до правосуддя, оскільки згідно з частиною восьмою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, та надання усіх належних доказів в підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Керуючись ст.ст. 123, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «BAЛCTOP» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст.256 КАС України. Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 293-297 КАС України.

Суддя В.П. Шулежко