Рішення № 98183888, 01.07.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 335/7370/20

пр.2/335/863/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2021 року Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Щасливої О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 68245, 88 гривень.

Позовні вимоги позивач обгрунтував тим, що між ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, шляхом приєднання з 01.01.2019 року до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг,опублікованого на веб-сайті постачальника шляхом фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії. В порушення умов договору в частині оплати вартості електричної енергії та п.4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затвердженої Постановою №312 від 14.03.2018 Національної комісії,що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у відповідача виникла заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01.01.2019 року по 10.10.2019 року в сумі 68245,88 грн., що складається: з заборгованості за спожиту енергію 55912,27 грн., пені 9614,26 грн., трьох відсотків річних 1379,21 грн., інфляційних збитків - 1340,14 грн.

Позивач, посилаючись на зазначені обставини, просить суд стягнути з відповідача, на користь позивача борг за спожиту електричну енергію в зазначеному розмірі, а аткож витрати понесені на сплату судового збору у розмірі 2102,00 грн.

09.11.2020 року цивільна справа надійшла з Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя в порядку ст. 31 ЦПК України.

Ухвалою судді від 13.11.2020 року справу прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надавши письмове звернення, яке містить прохання про задоволення позову, розгляд справи без його участі, а також згоду на ухвалення рішення при заочному розгляді справи.

Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками були направлені поштою, проте конверт був повернутий на адресу суду поштовим відділенням із зазначенням причини невручення «за закінченням терміну зберігання».

За змістом ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

З метою недопущення порушення прав відповідача на подання відзиву на позовну заяву, зустрічної позовної заяви, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, тощо, на офіційному веб-сайті судової влади України розміщено повідомлення про розгляд даної цивільної справи у спрощеному позовному провадженні з зазначенням дати судового засідання.

Клопотання до матеріалів справи до початку її розгляду від відповідача не надходили. У визначений судом строк відповідно до ст.ст. 191, 278 ЦПК України, відзив на позов не подано.

У відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За згодою позивача і у відповідності до вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов заявлений обгрунтовано і підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» та ОСОБА_1 укладено договір постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії з 01.01.2019 року та присвоєно ЕІС-код НОМЕР_2.

Пунктом 18 «Правил надання послуг з електропостачання», затверджених Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 р. передбачено, що плата за надані послуги вноситься щомісячно.

Згідно із розрахунком суми заборгованості, ОСОБА_1 має заборгованість за спожиту у період з 01.01.2019 року по 10.10.2019 року електроенергію, загальний обсяг якої складає 20 210 кВт/год, на суму 55912,27 гривень, яку добровільно ним не сплачено.

Позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення на адресу відповідача вимоги з додатками від №007-066/7375 від 13.05.2020 року щодо погашення заборгованості за спожиту електричну енергію, однак останній заборгованість не сплатив.

У зв`язку з несвоєчасною сплатою вартості спожитої електричної енергії відповідачу також було нараховано пеню у розмірі 9614,26 гривень за період з 26.10.2019 року по 21.08.2020 року, 3% річних від суми заборгованості у розмірі 1379,21 гривень за період з 16.10.2019 року по 21.08.2019 року, суму інфляційних витрат у розмірі 1340,14 гривень за період з 01.11.2019 року по 30.06.2020 року.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються відповідними положеннями Цивільного кодексу України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №312 від 14.03.2018 року.

Пунктом 4.12. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №312 від 14.03.2018 року визначено, що плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач - це фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.12,13 ЦПК України, до основних засад судочинства віднесено змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості. Про необхідність урахування зазначених конституційних положень судам роз`яснено в п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 «Про підготовку цивільних справ до судового розгляду».

На час розгляду справи надані позивачем докази та розрахунки не спростовані відповідачем, який не надав і доказів щодо повної або часткової оплати заборгованості.

Аналізуючи наведене, суд встановив передбачені законом підстави для стягнення з відповідача суми боргу за спожиту електричну енергію.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача з підлягають стягненню витрати понесені на оплату судового збору при зверненні до суду з позовом.

На підставі ст.ст. 322, 525, 526, 610, 611, 625, 629 ЦК України, ст.162 ЖК України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №312 від 14.03.2018 року, ст.12,13,95,141,279 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» ЄДРПОУ 42093239 заборгованість за надані послуги з електропостачання за період з 01.01.2019 р. по 10.10.2019 р. у розмірі 68245 грн. 88 коп., яка складається з заборгованості за постачання електричної енергії на загальну суму 55912 грн. 27 коп., пені - 9614 грн. 26 коп., інфляційних витрат у розмірі 1340 грн. 14 коп., трьох відсотків річних - 1379 грн. 21 коп., а також понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2102 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Щаслива