Рішення № 98183050, 02.03.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/15480/20

Провадження № 2/234/1394/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Заборського В.О., за участю секретаря судового засідання Антонюка Д.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

12.11.2020 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», яке є правонаступником всіх прав та зобов`язань Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 31.01.2014 року у розмірі 123015,87 грн. станом на 30.09.2020 року.

Свої вимоги банк обґрунтував тим, що відповідач звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву №б/н від 31.01.2014 року.

Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідач ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідача у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а також наказом банка про їх затвердження.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Формулярами та стандартними формами є саме Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи Банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, згідно яких обслуговується відповідач.

Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови - кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

Відповідно до виявленого бажання, відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку, а в подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 38000,00 грн..

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п. п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, який відповідно до п. 1.1.1.53 договору - короткостроковий кредит, який надається банком клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.

Пунктом 1.1.3.2.3 договору передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід`ємних частин договору. При цьому у сторін Договору виникають обов`язки: у кредитора: інформування позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 договору; у позичальника: отримання виписки про стан та про здійснені операції по карткових рахунках (п. 1.1.2.3 договору).

На підставі п. 1.1.5.2 договору, неотримання або несвоєчасне отримання клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє клієнта від виконання його зобов`язань за даним договором.

Згідно п. п. 1.1.6.1, 1.1.6.2 договору, зміни в Умови та правила надання банківських послуг вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв`язку, серед яких: офіційний сайт банку www.privatbank.ua, SMS - повідомлення клієнтам про зміни даних правил, клієнтські виписки, інші канали інформування.

У разі незгоди зі змінами Умов та правил надання банківських послуг або Тарифів Банку, клієнт має право надати банку заяву про розірвання договору, виконавши умови п. 2.1.1.5.4 договору.

АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме згідно п. 2.1.1.12.3.

Відповідач зобов`язався: на підставі п. 2.1.1.5.5. договору погашати заборгованість за кредитом, процентами за його з використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення з овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7. договору, а у разі невиконання зобов`язань за договором, у відповідності до п. 2.1.1.5.6., на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороду банку.

Згідно п. 2.1.1.12.7.2. договору, в разі непогашення клієнтом боргових зобов`язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, з розрахунку 365 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 договору.

У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом згідно п. 2.1.1.12.6.1. договору, клієнт сплачує банку пеню в розмірі зазначеному в тарифах, що діють на дату нарахування.

В редакції Умов та Правил, що почали діяти з 01 березня 2019 згідно п. 2.1.1.2.12., сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки «Універсальна», 84,0% - для картки «Універсальна голд».

У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням зменшення позивачем позовних вимог, відповідач станом на 31.08.2020 року має заборгованість 107844,33 грн., з яких: 10371,75 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 3624,04 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, 93848,54 грн. - заборгованість з пені.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві заначив, що в разі неявки в судове засідання відповідача, АТ КБ «Приватбанк» не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та винесення заочного рішення судом.

Відповідач ОСОБА_1 своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи у спрощеному порядку, не використав наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, враховуючи згоду позивача (представника позивача), відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частина 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 31.01.2014 року між Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку.

У Анкеті-заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомлений з договором про надання банківських послуг до його укладення та згоден з його умовами.

Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ім`я ОСОБА_1 , картковий рахунок № НОМЕР_1 , починаючи з 18.04.2015 року встановлено кредитний ліміт 5000,00 грн., 31.01.2017 року збільшено кредитний ліміт до 5600,00 грн., 31.03.2017 року збільшено кредитний ліміт до 5700,00 грн., 17.05.2017 року збільшено кредитний ліміт до 38000,00 грн., 17.04.2019 року зменшено кредитний ліміт до 0,00 грн..

Згідно довідки позивача між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 підписано кредитний договір № б/н за яким було надано наступні кредитні картки: № НОМЕР_1 зі строком дії по жовтень 2017 року.

Крім того, позивачем надано суду Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна, Сontract», «Універсальна, Gold» і Умови та правила надання банківських послуг.

Як вбачається з наданого представником позивача розрахунку заборгованості позичальник ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконує, внаслідок чого станом на 30.09.2020 року заборгованість становить 123015,87 грн., з яких: 34109,50 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 31907,92 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, 56998,45 грн. - заборгованість по пені.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Як вбачається з долученої до матеріалів справи анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (для індивідуальних клієнтів, приватних підприємців та керівників корпоративних клієнтів) вона містить лише анкетні дані відповідача та його контактну інформацію. Яку саме картку відповідач бажає оформити, даних про умови кредитування, які проценти встановлено за користування кредитом, строк договору, які штрафні санкції передбачені за несвоєчасне погашення кредиту, розмір комісії тощо у вказаній анкеті-заяві не зазначено.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просить стягнути заборгованість за простроченим тілом кредиту, заборгованість за відсотками нарахованими за прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України та пеню.

Як видно із наданого суду Розрахунку заборгованості та Виписки по рахункам, банком на протязі всього часу на поточну заборгованість за кредитом нараховувалися проценти, що стягувалися з відповідача. Обґрунтування права одержання процентів, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, позивач посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, як невід`ємні частини спірного договору.

Однак наданий суду Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» не підписаний відповідачем, а як наслідок відсутнє підтвердження його узгодження з останнім. Крім вказаного цей Витяг стосується карток категорії «Універсальна», яка в себе включає картки з наступними характеристиками: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», базова відсоткова ставка в місяць 3,0%; «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», базова відсоткова ставка в місяць 2,5%; «Універсальна CONTRAKT», базова відсоткова ставка в місяць 1,7%; «Універсальна GOLD», базова відсоткова ставка в місяць 2,5%, і яку із зазначених карток отримав відповідач, позивач в позові не зазначає.

Також матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Умови та Правила надання банківських послуг розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку 31.01.2014 року.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком витяг про умови кредитування та витяг з Умов та Правил не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Вказаний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17.

У даному випадку цивільні відносини виникли між АТ КБ «ПриватБанк» та фізичною особою ОСОБА_1 , як споживачем банківських послуг, який є слабшою стороною та підлягає особливому правовому захисту у вказаних правовідносинах (Рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 року у справі № 1/12/2013 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»), з огляду на приписи частини 4 статті 42 Конституції України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що при укладенні договору АТ КБ «ПриватБанк» не дотрималось вимог, передбачених частиною 2 статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для нарахування та стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом.

За період з 18.04.2015 року до 30.09.2020 року, згідно Розрахунку заборгованості за Договором, за рахунок кредиту було погашено відсотки (стовпець 4) у сумі - 113751,26 грн..

Разом з тим, щодо наявності підстав для стягнення з відповідача тіла кредиту суд дійшов наступного.

Зі справи вбачається, що відповідач активно користувався кредитними коштами протягом строку дії кредитної картки, а тому суд вважає встановленим факт укладення 31.01.2014 року між банком та ОСОБА_1 кредитного договору № б/н шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.

З Розрахунку наданого позивачем видно, що розмір заборгованості відповідача за кредитом становить - 123015,87 грн., з яких: 34109,50 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 31907,92 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, 56998,45 грн. - заборгованість по пені, яку і просить стягнути Банк.

Однак враховуючи, що позивачем безпідставно були погашені відсотки у розмірі 113751,26 грн. за рахунок кредиту, що значно перевищують розмір заборгованості за простроченим тілом кредиту, зазначеного в Розрахунку, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 34109,50 грн. та заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, у розмірі 31907,92 грн. необхідно відмовити, у зв`язку з їх безпідставністю.

Також, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за пенею у розмірі 56998,45 грн..

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що місце реєстрації та проживання відповідача ОСОБА_1 з 06.04.2010 року по теперішній час є м. Краматорськ. Проте, при нарахуванні неустойки, банк не врахував, що відповідно до положень ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

З метою забезпечення реалізації ст.2 Закону, Національний банк України листом від 05 листопада 2014 року №18-112/64483 «Про скасування пені та штрафів за договором кредиту під час АТО» повідомив усі банки про необхідність неухильно дотриматися вимог Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та про відповідальність керівників банків за їх невиконання.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р та розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р.

Згідно із пп.16 п.1 додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р до зазначених населених пунктів також належить місто Краматорськ (Краматорська міська рада).

Тому банк був зобов`язаний скасувати пеню та штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитним договором з 14 квітня 2014 року.

З огляду на наведене вище, позовні вимоги в частині стягнення пені не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст..ст. 2, 4, 137, 141, 264, 265, 273, 280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 31.01.2014 року у розмірі 123015,87 грн. станом на 30.09.2020 року - відмовити у повному обсязі.

На рішення позивачем може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне судове рішення складено 11.03.2021 року.

Суддя Краматорського міського суду В. О. Заборський