Ухвала суду № 98181665, 08.07.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

У Х В А Л А

08 липня 2021 р. Справа № 480/2835/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Павлічек В.О., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Осіпової О.О. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання незаконним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Сумській області, в якій просить визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Сумській області про застосування до ОСОБА_1 старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління Головного управління ДФС у Сумській області дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.

Ухвалою суду від 26 липня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області про звизнання незаконним та скасування наказу залишено без руху, оскільки ним не було сплачено судовий збір за подання позовної заяви до суду.

Ухвалою суду від 02 серпня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання незаконним та скасування наказу повернуто позивачу та вказано, що ним не подано необхідних документів.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020 р. апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 02.08.2019 р. по справі №480/2835/19 скасовано, справу передано на розгляд до суду першої інстанції.

03.03.2020 р. справа надійшла до Сумського окружного адміністративного суду після розгляду в апеляційній інстанції.

10.03.2020 року зазначена позовна заява залишена судом без руху, оскільки подана з порушенням ст. 161 КАС України.

Ухвалою суду від 25 вересня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання незаконним та скасування наказу повернуто позивачу.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2021 р. апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 р. по справі №480/2835/19 скасовано, справу передано на розгляд до суду першої інстанції.

14.04.2021 року справа надійшла до Сумського окружного адміністративного суду після розгляду в апеляційній інстанції.

Ухвалою суду від 19 квітня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

14.06.2021 р. від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Осіпової О.О. Зазначений відвід позивач обґрунтовував тим, що, на його думку, наявні обставини, які викликають обгрунтований сумнів у неупередженості та об`єктивності судді, зокрема: у зв`язку з прийняттям ряду незаконних рішень по даній справі, а також втрати оригінального примірника позову.

Ухвалою суду від 14.06.2021 р. заяву про відвід судді було визнано необґрунтованою.

Ухвалою суду від 15.06.2021 р. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Осіпової О.О. по адміністративній справі № 480/2835/19 було відмовлено за необґрунтованістю.

07.07.2021 р. від ОСОБА_1 повторно надійшла заява про відвід судді Осіпової О.О. Зазначений відвід позивач обґрунтовував тим, що суддею Осіповою О.О. впродовж 2-х років приймалися незаконні рішення, спрямовані на унеможливлення розгляду справи, що на його думку, вказує на упередженість, не об`єктивність та зацікавленість судді в результатах розгляду справи.

Ухвалою суду від 08.07.2021 заяву про відвід судді визнано необґрунтованою та в порядку ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України передано її на автоматизований розподіл для визначення судді, який вирішуватиме питання про заявлений відвід.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заяву позивача про відвід судді Осіпової О.О. розподілено судді Павлічек В.О.

За приписами п. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді Осіпової О.О. по справі № 480/2835/19 у письмовому провадженні.

Суд, дослідивши доводи заяви про відвід судді, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Так, метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Практика цього Суду свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункті 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти").

ЄСПЛ в пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об`єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України").

Дана позиція суду узгоджується з ухвалою Верховного Суду від 22.05.2020 року по справі № 480/4274/19.

Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим. Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або об`єктивності.

Однак, в заяві про відвід судді, обставини, визначені статтями 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України не зазначені, не наведено доказів особистої зацікавленості судді в результаті розгляду справи. Заява не містить посилання на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають участь судді Осіпової О.О. у розгляді цієї справи, відповідно до статті 36 КАС України, а доводи заяви та зазначені у ній міркування зводяться до припущень та не доводять наявності обставин, які викликали б сумнів у неупередженості або об`єктивності судді при розгляді даної справи. Із заяви позивача про відвід вбачається, що в ній фактично викладено незгоду з процесуальними рішеннями судді Осіпової О.О. Тому доводи заяви не свідчать про існування об`єктивно обґрунтованих обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Інших доказів, а також обґрунтованих доводів, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді, що викликають сумнів у неупередженості чи об`єктивності суду, не надано.

При цьому суд зазначає, що самого лише сумніву в неупередженості чи об`єктивності судді для його відводу недостатньо, так як у сторони обов`язково повинні бути наявні обґрунтовані підстави для цього сумніву. Натомість позивачем не наведено та не надано жодного доказу існування будь-яких обставин, які викликають аргументований сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Незгода сторони з процесуальним рішенням суду, що прийняте в межах його повноважень, не може слугувати підставою для його відводу. Будь-яких інших обґрунтувань для відводу судді Осіпової О.О., перелік яких визначено ст. 36 КАС України позивачем не наведено.

Відповідно до частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відтак, суд зазначає, що незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям (рішенням) суду можуть надавати лише суди вищих інстанцій.

А відтак, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Осіпової О.О. по справі № 480/2835/19 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 36-41, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Осіпової О.О. по адміністративній справі № 480/2835/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання незаконним та скасування наказу - відмовити.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя В.О. Павлічек