Рішення № 98181211, 30.06.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 червня 2021 року м. РівнеСправа №460/8765/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Н.О. Дорошенко, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - ГУ ДПС у Рівненській області, відповідач), у якому просить:

визнати протиправною та скасувати вимогу від 12.11.2020 за №Ф-8811-13 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 5135,24 грн;

зобов`язати відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника податків - позивача, шляхом виключення нарахувань по недоїмці зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування станом на жовтень 2020 року в сумі 5135,24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач провадить незалежну професійну діяльність (адвокатську діяльність) на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1557, виданого 31.01.2019. З лютого 2019 року перебуває на обліку в контролюючому органі як платник єдиного внеску. Зазначила, що нею за 2019 рік подано до контролюючого органу звіт та вчасно сплачувався єдиний внесок як особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, що підтверджується відповідними платіжними документами. З 21.01.2020 перебуває у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівненська обласна енергопостачальна компанія». Вважає, що оскільки вона є найманим працівником, відповідно роботодавець за неї в період з січня по жовтень 2020 року сплатив єдиний внесок у належному розмірі. Сплата страхових внесків ТОВ «РОЕК» за ОСОБА_1 за вказаний період підтверджується довідкою форми ОК - 5. Проте, в листопаді 2020 року вона отримала від контролюючого органу вимогу від 12.11.2020 за №Ф-8811-13 про сплату боргу (недоїмки) у сумі 5135,24 грн. Вказала, що позивачем в повному обсязі виконані зобов`язання щодо сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в період з лютого 2019 по жовтень 2020, а тому нарахування відповідачем боргу (недоїмки) зі сплати ЄСВ в сумі 5135,24 грн є безпідставним та необґрунтованим. Вважає, що оспорювана вимога прийнята всупереч вимогам чинного законодавства, а тому є протиправною. Просила, зобов`язати відповідача здійснити коригування відомостей в картці особового рахунку позивача шляхом виключення з неї відомостей щодо наявності вказаної недоїмки.

Ухвалою суду від 03.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Відповідач подав до суду відзив, у якому заперечив проти заявлених позовних вимог. Зокрема, зазначив, що відповідно до даних інформаційної системи «Податковий блок», позивач має недоїмку зі сплати єдиного внеску як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність (адвокатську діяльність). Право позивача на заняття адвокатською діяльністю не зупинено та не припинено. На підставі цих даних та у відповідності до вимог чинного законодавства було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2020 за №Ф-8811-13. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач підтримала позицію, викладену в позові, вважає, що твердження відповідача є необґрунтованими.

З`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності на підставі чинного законодавства, суд встановив та врахував таке.

31.01.2019 ОСОБА_1 отримано свідоцтво № НОМЕР_1 про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.36, 57).

Відповідно до повідомлення форми №2-ЄСВ від 04.02.2019 №1917128000001, ОСОБА_1 перебуває на обліку в податковому органі як платник податків та платник єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ) (а.с.11).

За змістом звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік від 26.04.2020, ОСОБА_1 нараховано ЄСВ як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність за період з 01.02.2019 по 31.12.2019 в сумі 10098,66 грн (а.с.16-17).

Згідно з квитанцією №2 від 26.04.2020, автоматична обробка електронного документу/звіту виконана вдало (перелік попереджень за наявності). Дані завантажено до Реєстру застрахованих осіб (а.с.18).

В 2019 році позивачем сплачено ЄСВ на загальну суму 10098,66 грн, що підтверджується відповідними квитанціями від 19.04.2019 №0.0.1331619672.1 на суму 1836,12 грн, від 17.07.2019 №0. 0.1411257310.1 на суму 2754,18 грн, від 17.10.2019 №0.0.1496551145.1 на суму 2754,18 грн та від 16.01.2020 №0.0.1583274654.1 на суму 2754,18 грн (а.с.19).

За змістом квитанції від 10.04.2020 №ПН3756051, ОСОБА_1 сплачено ЄСВ за І квартал 2020 року (а.с.20).

Згідно з наказом (розпорядженням) Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненська обласна енергопостачальна компанія» від 20.01.2020 №7-к, ОСОБА_1 з 21.01.2020 прийнята на роботу в товариство працівником юридичного відділу на посаду провідного юрисконсульта (а.с.21).

Вказані обставини також підтверджуються також записом в трудовій книжці серії НОМЕР_2 (а.с.2-26) та індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) станом на листопад 2020 року, згідно з якими у 2019 році страхові внески ОСОБА_1 сплачено за себе самостійно, а у 2020 році - ТОВ «Рівненська ОЕК» за період з січня 2020 року по жовтень 2020 року (а.с.27-29).

12.11.2020 ГУ ДПС у Рівненській області сформовано для позивача вимогу №Ф-8811-13 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску (станом на 31.10.2020) на суму 5135,24 грн (а.с.10).

Вважаючи таку вимогу податкового органу протиправною, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (ч.2 ст.2 Закону №2464-VI).

Пунктом 1 частини першої статті 1 Закону №2464-VI визначено, що Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування - це організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI, єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною першою статті 4 Закону №2464-VІ установлено, що платниками єдиного внеску є, зокрема:

- роботодавці підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (п.1);

- особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п.5).

Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Статтею 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (ч.1). Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (ч.2).

Підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності (абз.1).

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб (абз.2).

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 здійснює адвокатську діяльність індивідуально з 01.02.2019, свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю у період з 01.02.2019 по 31.10.2020 не зупинялося, при цьому вона не зареєстрований як фізична особа-підприємець, а з 21.01.2020 працює як найманий працівник в ТОВ «Рівненська ОЕК» (а.с.13, 34-35, 41),

Відтак, в розумінні чинного законодавства позивач у період з 01.02.2019 по 20.01.2020 була особою, яка провадять незалежну професійну діяльність (адвокатську діяльність).

Оскільки позивач в означений період була особою, яка провадять незалежну професійну діяльність (адвокатську діяльність), то в силу вимог Закону №2464-VI вона є платником єдиного внеску за себе в такий період.

Платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску (п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464-VI).

Тобто обов`язок своєчасного нарахування та сплати єдиного внеску Законом №2464-VI покладено на платника такого внеску, а не на контролюючий орган.

Відповідно до положень пункту 1 та 2 частини першої статті 7 Закону №2464-VI (в редакції, чинній на момент виникнення недоїмки), єдиний внесок нараховується:

- для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

- для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Водночас, абз.2 п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464-VI передбачено, що у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п.5 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI).

Пунктом 1 Розділу 1 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (далі - Інструкція №449) встановлено, що дана Інструкція визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів.

Особливості визначення бази нарахування єдиного внеску для деяких категорій платників, визначених частиною першою статті 4 Закону, встановлено, пунктом 2 Розділу ІІІ Інструкції №449, згідно з підпунктом 1 якого для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 Закону, які не мають основного місця роботи, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону в розмірі 22 відсотків на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

У 2019 році мінімальний страховий внесок складав 918,06 грн, що становить 22% від мінімальної заробітної плати (4173), а у 2020 році - 1100,00 грн (22% від 5000).

Відповідно до абз.3 ч.8 ст.9 Закону №2464-VI, платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Частиною дванадцятою статті 9 Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відтак, особа, яка провадить незалежну професійну діяльність - платник єдиного, у 2019 році має обов`язок зі сплати єдиного внеску в сумі 11016,72 грн, яка сплачується щоквартально по 2754,18 грн (918,06 х3) з терміном сплати до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок, а у 2020 році - 13200,00 грн, яка сплачується щоквартально по 3300,00 грн (1100 х3) з терміном сплати до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

При цьому, враховуючи те, що незалежну професійну діяльність розпочато позивачем 01.02.2019, оскільки свідоцтво №1557 про право на зайняття адвокатською діяльністю отримане нею лише 31.01.2019, то у 2019 році ОСОБА_1 потрібно було сплатити 10098,66 грн.

Так, квитанціями від 19.04.2019 №0.0.1331619672.1 на суму 1836,12 грн, від 17.07.2019 №0.0.1411257310.1 на суму 2754,18 грн, від 17.10.2019 №0.0.1496551145.1 на суму 2754,18 грн та від 16.01.2020 №0.0.1583274654.1 на суму 2754,18 грн (а.с.19), підтверджується сплата позивачем ЄСВ в 2019 році у строки визначені абз.3 ч.8 ст.9 Закону №2464-VI на суму 10098,66 грн.

Відтак, станом на 31.12.2019 у позивача відсутня заборгованість зі сплати ЄСВ за 2019 рік.

Разом з тим, за змістом інтегрованої картки платника ЄСВ (а.с.47), станом на дату формування оспорюваної вимоги 31.10.2020, за даними податкового органу у позивача наявна заборгованість (недоїмка) зі сплати єдиного внеску за 2019-2020 роки на суму 5135,24 грн, з яких 918,06 грн недоїмка, яка обліковується з 31.12.2019.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону №2464-VI, недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідач у відзиві не навів обставини, які слугували підставою виникнення у позивача недоїмки в сумі 918,06 грн станом на 31.12.2019. Доказів її виникнення не надав.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп.21.1.1 п.21.1 ст.21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Оскільки матеріали справи не містять належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів існування у позивача станом на 31.12.2019 непогашеної недоїмки зі сплати ЄСВ, то нарахування позивачу такої недоїмки в сумі 918,06 грн, яка покладена в основу оспорюваної вимоги, здійснено контролюючим органом поза межами чинного законодавства України, що свідчить про протиправність такої вимоги в означеній сумі.

Щодо позовних вимог в частині протиправності вимоги контролюючого органу від 12.11.2020 за №Ф-8811-13 на суму 4217,18 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до абз.3 пп.1 п.2 Розділу ІІІ Інструкції №449, якщо платники, зазначені у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) і 5 частини першої статті 4 Закону, мають основне місце роботи, то такі платники звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за них у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

Враховуючи, що у період з 21.01.2020 по 31.10.2020 позивач перебувала у трудових відносинах з ТОВ «Рівненська ОЕК» (основне місце роботи), то в силу вимог абз.3 пп.1 п.2 Розділу ІІІ Інструкції №449 ОСОБА_1 звільнена від нарахування і сплати ЄСВ за себе в означений період як особа, яка проводить незалежну професійну діяльність, адже обов`язок сплати такого внеску за неї законодавцем покладено на її роботодавця - ТОВ «Рівненська ОЕК».

Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) (станом на листопад 2020 року), у період січень - жовтень 2020 року страхові внески за позивача сплачено ТОВ «Рівненська ОЕК» повністю (а.с.27-29).

Крім того, матеріали справи підтверджують сплату позивачем ЄСВ у строки визначені абз.3 ч.8 ст.9 Закону №2464-VI за І квартал 2020 року в сумі 2078,12 грн (а.с.20), яке є більшою місячного розміру внеску (1100,00 грн), що підлягала сплаті нею за січень 2020 року.

Відповідач у відзиві не навів обставини, які б слугували підставою виникнення у позивача недоїмки в сумі 4217,18 грн станом на 31.10.2020. Доказів її виникнення не надав.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що у період з 21.01.2020 по 31.10.2020 позивач звільнена від нарахування і сплати ЄСВ за себе, суд дійшов висновку про відсутність у позивача станом на 31.10.2020 заборгованості зі сплати ЄСВ за 2020 рік.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної вимоги, оскільки така прийнята всупереч положенням чинного законодавства.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника податків - позивача, шляхом виключення нарахувань по недоїмці зі сплати ЄСВ станом на жовтень 2020 року в сумі 5135,24 грн, суд зазначає таке.

З 10.06.2016 набув чинності Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин), згідно з яким оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС. Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень. Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії. При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи (пункти 3-5 розділу І); З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Облікові та звітні показники включаються до еталонних довідників з подальшим обов`язковим внесенням відповідних змін до реєстрів операцій та показників, які формуються ДФС за погодженням Міністерства фінансів України. Зміни до реєстрів операцій та показників вносяться не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем впровадження нових операцій та/або показників (пункт 1 розділу ІІ). У розділі VII Порядку визначений механізм перенесення до ІКП результатів адміністративного та/або судового оскарження рішень органів ДФС та методи контролю достовірності відповідних показників, положеннями якого передбачено, що інформація, внесена та збережена відповідальним юристом в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, щодня автоматично відображається в реєстрі "Апеляційне та судове оскарження" підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

З 05.04.2021 діє Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5, який містить аналогічні положення.

Виходячи з аналізу наведених правових норм суд дійшов висновку, що при оскарженні платником податків і зборів індивідуального акта, яким контролюючим органом здійснено нарахування такому платнику відповідних податків і зборів, в тому числі і єдиного внеску, свідчить про наявність у платника матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та зобов`язань платника податків і зборів.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.02.2018 у справі №816/2042/16 (№К/9901/3492/17), які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов`язання відповідача здійснити коригування відомостей в картці особового рахунку платника позивача шляхом виключення з неї відомостей щодо наявності недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування в сумі 5135,24 грн.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати суд присуджує на користь позивача відповідно до ч.1 ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд.12, м.Рівне, 33023; код ЄДРПОУ 43142449) про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Рівненській області від 12 листопада 2020 року за №Ф-8811-13 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 5135,24грн.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Рівненській області здійснити коригування відомостей в картці особового рахунку платника ОСОБА_1 шляхом виключення з неї відомостей щодо наявності недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування в сумі 5135,24 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд.12, м.Рівне, 33023; код ЄДРПОУ 43142449) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 липня 2021 року.

Суддя Н.О. Дорошенко