Рішення № 98181025, 08.07.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8918/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойко О.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення вирішив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

І. Суть спору:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, ОСОБА_1 , до відповідача, Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області, в якому позивач просить:

визнати протиправним та нечинним рішення Краснянської сільської ради Тарутинського району Одеської області від 07 серпня 2019 року №221-VII «Про затвердження тарифів на централізоване водопостачання в межах Краснянської сільської ради».

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція позивача

Позивач стверджувала, що прийняття спірного рішення про затвердження тарифів на централізоване водопостачання порушує її право на встановлення обґрунтованих тарифів на комунальну послугу у відповідності до законодавства.

Позовна вимога позивача ґрунтувалася на тому, що відповідач спірним рішенням необґрунтовано затвердив підвищення розміру тарифів на централізоване водопостачання, оскільки не дотримався порядку розгляду розрахунку тарифів на комунальні послуги. Зокрема, не взяв до уваги, що суб`єкт господарювання, який звернувся з пропозицією перерахувати тарифи, подав заяву, що не відповідає встановленій формі, не додав до неї повний пакет документів, які б обґрунтовували зміну тарифів, не проінформував споживачів про намір зміни тарифів. Відповідач не врахував, що на дату прийняття спірного рішення у суб`єкта господарювання сплинув строк дії ліцензії на право діяльності щодо централізованого водопостачання. Тобто з огляду на всі перелічені недоліки відповідач зобов`язаний був прийняти рішення про відмову в розгляді заяви щодо зміни тарифів на централізоване водопостачання.

(б) Позиція відповідача

Відповідач не скористався та не реалізував своє право на подання відзиву на позов.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

02.06.2021 суд ухвалою відкрив провадження в адміністративній справі про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив судове засідання на 30.06.2021 на 11:30 год.

24.06.2021 від відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

30.06.2021 сторони на призначене судове засідання не з`явилися, були належним чином повідомлені. З огляду на дану обставину, а також враховуючи клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності, суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, закрив підготовче провадження та вирішив розглядати справу в письмовому провадженні.

IV. Обставини, встановлені судом

08.07.2019 до Красненської сільської ради Тарутинського району Одеської області надійшло повідомлення (заява) від ФОП ОСОБА_2 про розгляд питання щодо підвищення тарифів на централізоване водопостачання. На момент звернення ОСОБА_2 в нього була чинною ліцензія серії АЕ №271386, що надавала йому право на централізоване водопостачання строком до 22.07.2019 (а.с.20).

У повідомленні суб`єкт господарювання вказував на тривалий строк протягом якого, починаючи з 22.09.2016, відсутні зміни тарифів на водопостачання. Через зміну собівартості складових на послуги водопостачання ( заробітна плата, енергоносії) чинні тарифи на відповідні послуги не відповідають рівню фактичних витрат на виробництво послуг, що ставить під загрозу їх надання на належному рівні. За час дії тарифів змінився : розмір тарифу на електроенергію з 2,16 грн. за 1 кВт/год до 2.94 грн за 1 кВт/год; мінімальна заробітна плата з 1450 грн. до 4173 грн., вартість палива з 20 грн./л до 30грн./л. Також на підвищення собівартості має значний вплив зростання цін на паливно-мастильні матеріали та обладнання, підвищення податкового навантаження (а.с.17).

До вказаного повідомлення суб`єкт господарювання подав розрахунок собівартості 1 куб. м води за 2019 рік.

08.07.2019 виконавчий комітет VII скликання Красненської сільської ради Тарутинського району Одеської області прийняв рішення №31 «Про схвалення проекту рішення «Про затвердження тарифів на централізоване водопостачання в межах Красненської сільської ради» (а.с.12-16).

07.08.2019, розглянувши звернення ФОП ОСОБА_2 , Красненська сільська рада вирішила затвердити тарифи на централізоване водопостачання. Зокрема, для споживачів, у яких встановлені прилади обліку води за 1 куб для населення – 15,45 грн., бюджетних установ і організацій – 18,10 грн; інших суб`єктів господарювання – 31,63 грн. Для споживачів, у яких не встановлені прилади обліку води за календарний місяць - 44,25 грн. на особу; 12,16 грн. - за голову великої рогатої худоби; 4,42 - за 1 голову молодняка великої рогатої худоби; 2,88 грн.- за 1 голову вівці та кози (плата за 6 місяців); 33,20 грн.- за 1 автотранспортну одиницю (плата раз на рік).

В рішенні відповідач зазначив, що він, розглянувши звернення ФОП ОСОБА_2 , прийняв рішення про встановлення тарифів у зв`язку із зміною собівартості складових на послуги водопостачання (заробітна плата, енергоносії та інше) та з метою приведення тарифів у відповідність до економічно обґрунтованих витрат, поліпшення якості надання суб`єктом господарювання послуг з водопостачання (а.с.6-7).

09.12.2020 Тарутинська селищна рада Тарутинського району Одеської області прийняла рішення №25-VIII реорганізувати Красненську сільську раду шляхом приєднання до Тауртинської селищної ради (а.с.8-10).

18.02.2021 Тарутинська селищна рада прийняла рішення №104–VIII перейменувати Тарутинську селищну раду Тарутинського району Одеської області у Тарутинську селищну раду Болградського району Одеської області (а.с.11).

V. Джерела права та висновки суду

Дослідивши обґрунтування позовної заяви, надані письмові докази, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не належить до задоволення. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

Зміст даних спірних правовідносин становить вирішення питання щодо дотримання відповідачем порядку розгляду розрахунку тарифів щодо їх обґрунтованості та існування в нього законних підстав для їх затвердження.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування належить встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону. Згідно з ст.5 цього Закону до житлово-комунальних послуг належать житлова послуга та комунальні послуги, в тому числі з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення.

Повноваження органів місцевого самоврядування щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги визначені, зокрема, статтею 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Процедуру розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих суб`єктами господарювання незалежно від форм власності, які провадять (або мають намір провадити) господарську діяльність із централізованого водопостачання та водовідведення і в установленому законодавством порядку отримали відповідні ліцензії, врегульовує Порядок, затверджений наказом Мінрегіонбуду №239 від 12.09.2018 (далі – Порядок №239).

Відповідно до п.4 розділу І Порядку №239 : «Суб`єкт господарювання (заявник) подає до органу місцевого самоврядування у друкованому та електронному вигляді розрахунки тарифів разом із заявою, підтвердними матеріалами і документами, що використовувалися під час проведення розрахунків тарифів».

Згідно з пунктами 5,6 розділу І Порядку №239: «Розрахунки тарифів здійснюються суб`єктами господарювання відповідно до вимог Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869, та Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 року № 1010.

За результатами розгляду поданих суб`єктом господарювання (заявником) згідно з вимогами цього Порядку розрахунків тарифів органом місцевого самоврядування здійснюється встановлення відповідних тарифів.

До рішення про встановлення тарифів додається структура тарифів.

Встановлення тарифів здійснюється як при повному перегляді (перерахунку) тарифів і їх структури, так і за результатами коригування тарифів».

Тобто з аналізу процитованих вище правових норм випливає, що Порядок №239 розмежовує встановлення органом місцевого самоврядування тарифів у двох окремих випадках: у разі повного перегляду тарифів або у разі їх коригування.

В пункті 3 розділу І Порядку №239 міститься визначення термінів, відповідно до якого: «Встановлення тарифів - прийняття органом місцевого самоврядування рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами;

[…] коригування тарифів - перерахунок тарифів у зв`язку із зміною протягом строку їх дії обсягу окремих складових, вартість яких змінилася з причин, не залежних від суб`єкта господарювання».

Відповідно до пункту 1,2 розділу V Порядку №239: «Зміна тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, тарифів на комунальні послуги здійснюється шляхом перегляду тарифу і його структури або шляхом коригування тарифів.

Коригування тарифів здійснюється протягом строку їх дії винятково у випадках зміни вартості окремих складових чинних тарифів із причин, не залежних від суб`єкта господарювання (збільшення або зменшення мінімальної заробітної плати, податків, зборів, обов`язкових платежів, орендної плати та амортизаційних відрахувань, підвищення або зниження цін на паливно-енергетичні ресурси та інші матеріальні ресурси, а також інших складових, щодо зміни вартості яких прийнято рішення уповноваженим державним органом). В усіх інших випадках здійснюється повний перегляд тарифу (тарифів) і його (їх) структури.

У разі коригування тарифів кількісні показники, враховані у структурі чинних тарифів, не переглядаються.

Зміна тарифів ініціюється суб`єктом господарювання шляхом подання до органу місцевого самоврядування відповідної заяви про встановлення тарифів та доданих до неї документів, а саме:

всього комплекту документів, зазначених у розділі ІІ цього Порядку - у разі повного перегляду тарифів;

документів, які підтверджують зміну вартості окремих складових тарифів - у разі коригування тарифів».

Повертаючись до обставин справи, відповідач прийняв спірне рішення на підставі звернення суб`єкта господарювання ОСОБА_2 . У своїй заяві ОСОБА_3 зазначає, що через те, що тарифи на водопостачання не змінювалися протягом тривалого часу (чинні в селі тарифи діють з 22.09.2016), змінилася собівартість складових на послуги водопостачання ( заробітна плата, енергоносії). Чинні тарифи на відповідні послуги не відповідають рівню фактичних витрат на виробництво послуг, що ставить під загрозу надання послуг на належному рівні. За час дії тарифів змінився : розмір тарифу на електроенергію з 2,16 грн. за 1 кВт/год до 2.94 грн за 1 кВт/год; мінімальна заробітна плата з 1450 грн. до 4173 грн., вартість палива з 20 грн./л до 30грн./л. Також на підвищення собівартості має значний вплив зростання цін на паливно-мастильні матеріали та обладнання, підвищення податкового навантаження.

Крім того, в самому рішенні, що оскаржується, відповідач зазначає, що прийняв його у зв`язку із зміною собівартості складових на послуги водопостачання.

Тобто в даному випадку суб`єкт господарювання звернувся із заявою про зміну розміру тарифів впродовж строку їх дії та у зв`язку із зміною окремих його складових. При цьому структура тарифів була незмінною, принаймні позивач не зробив жодних посилань на таку зміну. Таким чином, суд робить висновок, що при прийняті спірного рішення мало місце корегування тарифів. Відтак – посилання позивача на те, що відповідач протиправно прийняв рішення за відсутності комплекту документів, зазначених у п.1, п.7 розділу ІІ Порядку №239 суд відхиляє та вважає, що позивач невірно застосував вказаний пункт та розділ Порядку №239, оскільки він регулює питання подання всього пакету документів у разі повного перегляду тарифів. В даному ж випадку відбулося коригування тарифів, а тому у відповідача був відсутній обов`язок для надання повного пакету документів.

Суд звертає увагу, що у заяві про підвищення тарифів суб`єкт господарювання, як на підставу зміни тарифів, вказав зміну трьох конкретних їх складових : зміну розміру тарифу на електроенергію з 2,16 грн. за 1 кВт/год до 2.94 грн за 1 кВт/год; зміну мінімальної заробітної плати з 1450 грн. до 4173 грн. та на зміну вартості палива з 20 грн./л до 30грн./л. Саме зміна вказаних складових стала підставою для прийняття спірного рішення. Проте позивач жодним чином не висловилася з приводу необґрунтованості посилання суб`єктом господарювання на зміну вказаних ним складових тарифу та не заперечувала, що такі зміни відбулися.

Згідно з пунктом 3 розділу IV Порядку №239: «Якщо заява та додані до неї документи не відповідають вимогам цього Порядку, а розрахунки тарифів - формам, встановленим органами місцевого самоврядування […] заява залишається без розгляду, про що орган місцевого самоврядування письмово повідомляє заявника протягом десяти робочих днів з дня надходження заяви (з дня її реєстрації) з чітким обґрунтуванням причин такої відмови і посиланням на відповідні нормативно-правові акти».

З урахуванням висновків суду про відсутність обов`язку у суб`єкта господарювання надавати повний пакет документів для здійснення коригування тарифів суд вважає, що законні підстави для залишення заяви без розгляду у відповідача були відсутні.

Також у позовній заяві позивач посилається на те, що відповідач при прийнятті спірного рішення не врахував, що суб`єкт господарювання не проінформував споживачів про намір зміни тарифів, а також те, що на дату прийняття спірного рішення у суб`єкта господарювання сплинув строк дії ліцензії на право діяльності щодо централізованого водопостачання.

Інформування споживачів під час розгляду органом місцевого самоврядування заяви регулюється розділом VI Порядку №239. Відповідно до п. 1 розділу VI Порядку №239: «Під час розгляду органом місцевого самоврядування заяви про встановлення тарифів на комунальні послуги (послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, послуг із поводження з побутовими відходами) та доданих до неї документів, зокрема розрахунків тарифів на комунальні послуги, суб`єктом господарювання (заявником) здійснюється інформування споживачів про намір зміни тарифів відповідно до вимог чинного законодавства.

Після завершення процедури доведення до відома споживачів інформації про намір зміни тарифів (на наступний робочий день після останнього дня приймання пропозицій/зауважень від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань) суб`єкт господарювання письмово повідомляє орган місцевого самоврядування про її результати (надходження/ненадходження пропозицій та зауважень, врахування їх або вмотивоване відхилення).

Якщо у процесі доведення до відома споживачів інформації про намір зміни тарифів суб`єктом господарювання враховано зауваження та/або пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань та відповідно перераховано тарифи, які доводилися до відома споживачів, розрахунки таких тарифів надсилаються органу місцевого самоврядування листом із висловленою позицією та відповідними обґрунтуваннями для розгляду та подальшого встановлення тарифів».

Відповідач не надав в матеріали справи доказів інформування споживачів про намір змінити розмір тарифів. Проте, сам по собі факт відсутності інформування споживачів про намір змінити розмір тарифів не означає необґрунтованість змін. Позивач, як споживач, не вказала про свої пропозиції та/або зауваження щодо зміни тарифів. Також не навела переконливі факти яким чином дана обставина мала вплив на правильність або неправильність підвищення розміру тарифу, відповідно - не довела, що відсутність інформування вплинуло на порушення її права на встановлення обґрунтованого тарифу .

З аналізу Порядку №239 дана обставина сама по собі не є підставою для відмови у прийнятті рішення про встановлення тарифу. Відповідно до пункту 5 розділу VI Порядку №239, що регулює порядок інформування споживачів, у разі виникнення незгоди споживача із зміною тарифів, спір оскаржується в суді. Отже суд не вбачає існування у встановлених правовідносинах причинного зв`язку між відсутністю інформування споживачів та необґрунтованістю встановлених спірним рішенням тарифів.

Щодо закінчення строку ліцензії суб`єкта господарювання – ОСОБА_2 на момент прийняття спірного рішення суд звертає увагу на наступне.

Звертаючись до фактів цієї справи, строк дії ліцензії на централізоване водопостачання діяв з 22.07.2014 по 22.07.2019. Заяву про підвищення тарифів на централізоване водопостачання ОСОБА_4 подав 08.07.2019. Відповідно до протоколу №11 засідання виконавчого комітету VII скликання Красненської сільської ради про схвалення проекту рішення про затвердження тарифів на централізоване водопостачання на підставі заяви ОСОБА_2 відбулося 08.07.2019. Цього ж дня на засіданні було прийнято рішення №31 «Про схвалення проекту рішення «Про затвердження тарифів на централізоване водопостачання в межах Красненської сільської ради». Тобто подання заяви, її розгляд та схвалення проекту рішення відбулися під час строку дії ліцензії. Тому суд відхиляє вказаний аргумент позивача та не вважає, що дана обставина вказує на протиправність спірного рішення.

Таким чином, суд вважає, що у цій справі недостатньо ознак, щоб зробити висновок про необґрунтованість затвердженого розміру тарифів та порушення права позивача. Відтак - позовна вимога про визнання протиправним та нечинним рішення Красненської сільської ради Тарутинського району Одеської області від 07.08.2019 №221-VII «Про затвердження тарифів на централізоване водопостачання в межах Краснянської сільської ради» не належить до задоволення.

VI. Судові витрати

З урахуванням висновку суду про відмову у задоволенні адміністративного позову та оскільки у даній справі відповідач не здійснював жодних судових витрат, суд не здійснює їх розподіл.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.Я. Бойко

.