Ухвала суду № 98180932, 08.07.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/8392/21

Провадження №1-кс/263/3464/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2021 року Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області Шатілова Л.Г., при секретарі Ничипорук А.А., за участю прокурора Борового О.Г., підозрюваної ОСОБА_1 , захисника Мироненко О.О., розглянувши в залі суду матеріали клопотання слідчого відділу слідчого управління ГУНП в Донецькій області Мурзи Д.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120200500000000212 від 16.04.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні слідчого відділу слідчого управління ГУНП в Донецькій області знаходяться матеріали досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120200500000000212 від 16.04.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Органом досудового слідства ОСОБА_1 підозрюється у тому, що 08 квітня 2021 року, приблизно о 11 год. 10 хв., ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_2 , дотримуючись розробленого плану діяльності групи, будучи офіційно не працевлаштованою, перебуваючи у приміщенні аптечного закладу розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , умисно, в порушення ст. 5 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я», ст. 12 Закону України «Про наркотичні засоби та психотропні речовини і прекурсори», реалізуючи єдиний злочинний намір групи осіб, спрямований на незаконний збут наркотичних засобів, на прохання «оперативного покупця» ОСОБА_3 який діяв під вигаданими анкетними даними, збула 4 контурних конвалют з маркуванням «КОДТЕРПІН ІС», що містять у непошкоджених ланках сорок таблеток, які містять наркотичний засіб – кодеїн та є «препаратом кодеїну», що належить до наркотичних засобів, обіг яких обмежено і стосовно яких допускаються виключення деяких заходів контролю, із загальною масою кодеїну (в перерахунку на основу) 0,32023 г (що згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1203 від 10 жовтня 2007 року перевищує гранично допустиму кількість наркотичного засобу, що міститься в препаратах), за що отримала грошові кошти у сумі 460 грн., які ОСОБА_3 були вручені співробітниками поліції в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки.

Крім того, 09 квітня 2021 року, приблизно о 12 год. 45 хв., ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_2 , дотримуючись розробленого плану діяльності групи, будучи офіційно не працевлаштованою, перебуваючи у приміщенні аптечного закладу розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , умисно, в порушення ст. 5 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я», ст. 12 Закону України «Про наркотичні засоби та психотропні речовини і прекурсори», реалізуючи єдиний злочинний намір групи осіб, спрямований на незаконний збут наркотичних засобів, на прохання «оперативного покупця» ОСОБА_3 який діяв під вигаданими анкетними даними, збула 5 контурних конвалют з маркуванням «КОДЕПСИН», що містять у непошкоджених ланках сорок таблеток, які містять наркотичний засіб – кодеїн та є «препаратом кодеїну», що належить до наркотичних засобів, обіг яких обмежено і стосовно яких допускаються виключення деяких заходів контролю, із загальною масою кодеїну (в перерахунку на основу 0,40048 г (що згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1203 від 10 жовтня 2007 року перевищує гранично допустиму кількість наркотичного засобу, що міститься в препаратах), за що отримала грошові кошти у сумі 525 грн., які ОСОБА_3 були вручені співробітниками поліції в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки.

17 червня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами, а саме: протоколом огляду від 08.04.2021 року; протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 08.04.2021 року; протоколом за результатами проведення НСРД – аудіо, - відео контролю особи від 08.04.2021 року; висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №СЕ-19/108-21/5403-НЗПРАП від 13.05.2021 року; протоколом огляду від 09.04.2021 року; протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 09.04.2021 року; протоколом за результатами проведення НСРД – аудіо, - відео контролю особи від 09.04.2021 року; висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №СЕ-19/108-21/5411-НЗПРАП від 12.05.2021 року; вилученими речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі.

Захисник Мироненко О.О. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вказав, що прокурор у судовому засіданні не довів та матеріали клопотання не містять доказів на обґрунтування оголошеної підозри та заявлених ризиків. Просив обрати відносно своєї підзахисної запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала думку захисника.

З`ясувавши думку учасників процесу, перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших учасників цього ж кримінального провадження; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Вирішуючи питання доцільності застосування щодо підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що існують обґрунтовані ризики того, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь – яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Так, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, що свідчить про те, що остання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки наслідки та ризик втечі для підозрюваної у цьому випадку можуть бути визнані як менш небезпечні, ніж покарання та процедура його відбування. Крім цього, оскільки злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , планувались заздалегідь, на теперішній час не всі речові докази відшукані та вилучені, підозрювана може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення. Також, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчинення кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, перебуваючи у приміщенні аптечного закладу, при цьому будучи офіційно не працевлаштованою, остання може вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Щодо доводів захисника про необґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування у подальшому до підозрюваної іншого запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується з правовими позиціями, наведеними в рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий у своєму клопотанні зазначає, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, які вчинила використовуючи в злочинній діяльності засоби мобільного зв`язку, що свідчить про те, що перебуваючи за місцем мешкання остання може продовжити свою протиправну діяльність та вказаний запобіжний захід не зможе зупинити її при бажані вчинити кримінальне правопорушення повторно.

Разом з тим, а ні з обставин кримінального правопорушення, викладених у клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу, а ні з повідомлення про підозру не вбачається, що ОСОБА_1 використовувала в злочинній діяльності засоби мобільного зв`язку.

Крім цього, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваної ОСОБА_1 , яка раніше не судима, має постійне місце проживання, на утриманні у неї перебуває неповнолітня донька- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто має стійкі соціальні зв`язки. Також, слід зазначити, що підозрюваній ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення 17 червня 2021 року та останню не було затримано в порядку ст. 208 КПК України, з цього часу минув майже місяць, та підозрювана не маючи жодного запобіжного заходу, належним чином виконувала процесуальні обов`язки, вчасно з`явилась до слідчого судді для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, що може свідчити про її належну процесуальну поведінку навіть в разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного із позбавленням волі

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

З огляду на встановлені обставини та особу підозрюваної, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим та прокурором не доведено неможливість застосування до підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Зважаючи на викладене, враховуючи кожну обставину окремо та в сукупності, проводячи оцінку поданих доказів, беручи до уваги мету і підстави застосування запобіжних заходів, що передбачені ст.177 КПК України, слід дійти висновку про відмову у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 та наявність підстав для застосування до підозрюваної запобіжного заходу менш суворого, ніж тримання під вартою, як просила сторона обвинувачення, а саме у виді домашнього арешту.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 176-178, 183-184, 194 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого відділу слідчого управління ГУНП в Донецькій області Мурзи Д.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120200500000000212 від 16.04.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України – відмовити.

Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки Російської Федерації, громадянки України, не працюючої, раніше не судимої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,маючої на утриманні неповнолітню доньку- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, тобто до 17 серпня 2021 року включно, заборонивши підозрюваній залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 20:00 годин до 07:00 годин ранку наступного дня.

Покласти на підозрювану ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати по першому виклику до службової особи (прокурора, слідчого, суду) на визначений нею час;

- не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 20:00 годин до 07:00 годин ранку наступного дня.

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;

- утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

- здати на збереження до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну (за наявності);

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_1 , що в разі не виконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.

Виконання ухвали доручити органам Національної поліції України за місцем проживання підозрюваної ОСОБА_1 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Л.Г. Шатілова