Рішення № 98180795, 07.07.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4076/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370), Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 17 березня 2021 року надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 14.02.2021 року про сплату боргу (недоїмки) № Ф-49-У від 15.05.2019 року на суму 26546,70 грн.

Ухвалою від 22 березня 2021 року позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

31 березня 2021 року ухвалою продовжено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

До суду від позивача 06 квітня 2021 року за вх.№17322/21 надійшла заява про усунення недоліків з позовною заявою (у 2-х примірниках), в якій позовні вимоги викладені в наступній редакції: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення Головного управління ДПС в Одеській області від 14.02.2021 року про сплату боргу (недоїмки) № Ф-49-У від 15.05.2019 року на суму 26546,70 грн.

Ухвалою від 09 квітня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вх. №17322/21). Відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що його викликали до органу Державної виконавчої служби України щодо сплати заборгованості зі сплати податкового боргу у розмірі 26546,70 грн. Позивач звернувся по податкового органу де йому видали вимогу про сплату боргу від 29.07.2019. Позивач звернувся зі скаргою до податкового органу, проте, 11.03.2021 отримав відповідь у якій зазначено про те, що сума заборгованості не скасована. Вказує, що заборгованості зі сплати податків не має, строки подання податкової декларації не порушував, працівники повинні проводити перевірки за три повних роки до початку перевірки.

06 травня 2021 року від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву (вх.№22751/21) у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що фізичні особи-підприємці з моменту реєстрації і до моменту припинення реєстрації як підприємці є платниками ЄСВ незалежно від отримання прибутку від своєї підприємницької діяльності. Вказує, що позивач станом на 30.04.2019 має заборгованість зі сплати податку, а тому вимога прийнята правомірно; строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. Звертає увагу, що контролюючим органом не було прийняте податкове повідомлення, яке просить скасувати позивач.

11 травня 2021 року ухвалою суду клопотання представника Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) про заміну відповідача - задоволено частково. Залучено до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166). В іншій частині клопотання відмовлено. Визначено розгляд справи №420/4076/21 розпочати спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 11 травня 2021 року в задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) про розгляд справи №420/4076/21 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370), Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - відмовлено.

Станом на дату вирішення даної адміністративної справи інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, відзивом представника відповідача на позовну заяву, дослідивши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.

19 грудня 2018 року Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято рішення №0055205207 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного податку (а.с.87), відповідно до якого підлягає сплаті штраф у розмірі 5345,88 грн та пеня у розмірі 25468,73 грн.

Зазначене рішення від 19.12.2018 №0055205207 було направлене позивачу 21.12.2019 (а.с.89), проте повернуто адресанту з підстав «за зазначеною адресою не проживає».

Відповідно до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 з єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців (а.с.90-142), станом на 30.04.2019 сума недоїмки становить 4077,97 грн, сума пені 25468,73 грн.

15 травня 2019 року Головним управлінням ДФС в Одеській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-49 на загальну суму боргу платника єдиного внеску станом на 30.04.2019 ОСОБА_1 у розмірі 29546,70 грн у тому числі: недоїмка 2754,18 грн, штрафи 1323,79 грн, пеня 25468,73 грн (а.с.83), яку було направлено 15.07.2019 на адресу позивача (а.с.83-84).

Зазначена вимога від 15.05.2019 №Ф-49 була повернута адресанту 19.07.2019 з підстав «за зазначеною адресою не проживає».

Головним управлінням ДПС в Одеській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-49 «У» на загальну суму боргу платника єдиного внеску ОСОБА_1 у розмірі 26546,70 грн у тому числі: недоїмка 1077,97 грн, пеня 25468,73 грн (а.с.86).

У графі 5 зазначеної вимоги №Ф-49 «У» від 15.05.2019 зазначена дата набрання чинності вимогою – 29.07.2019.

На підставі вимоги №Ф-49 У від 15.05.2019 державним виконавцем Тарутинського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.01.2020 ВП №60972981 (а.с.33) щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 26546,70 грн.

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДПС в Одеській області зі скаргою від 24.11.2020 на вимогу про сплату недоїмки від 29.07.2019 (а.с.47-48) у який просив скасувати вимогу про сплату боргу від 29.07.2019.

Головне управління ДПС в Одеській області надало лист на скаргу ОСОБА_1 за №26689/В/15-32-13-05-14 від 14.12.2020 (а.с.8-9) у якому зазначило, що скаргу на вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-49 «У» від 15.05.2019 не може бути розглянуто контролюючим органом, який видав документ, що є предметом оскарження. Одночасно зазначив: «податковий орган сформував і надіслав ФОП ОСОБА_1 вимогу №Ф-49 від 15.05.2019 (без літери «У»). У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі. Оскільки Вами не дотримано норми статті 25 Закону №2464-VI, повязані зі сплатою зазначених у вимозі сум боргу, або оскарженням зазначеної вимоги, узгоджену вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-49-У від 15.05.2019 передано для примусового виконання Татутинському РВ ДВС ПМУМЮ (м.Одеса) на суму боргу 26546,70 грн».

Не погодившись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Пунктом 2 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно ч.2 ст.2 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску, орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність, склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, незалежно від того, чи є такі особи найманими працівниками.

Приписами ч.ч.2, 4 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний, серед іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.1 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі-Інструкція №449), до платників, які не виконали визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Абзацом 3 частини 2 розділу VI Інструкції №449 встановлено, що сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Відповідно до п.3 розділу VI Інструкції №449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій) (абз.9 п.3 розділу VI Інструкції №449).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Відповідно до п.4 розділу VI Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Таким чином, аналіз наведених вище норм свідчить про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.

Отже, відображення в інформаційній системі фіскального органу даних про наявність у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску є самостійною і достатньою підставою для формування вимоги про сплату боргу.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску, оскільки облікові дані з інформаційної системи органу доходів і зборів є такою ж самостійною підставою для формування вимог, як і акти перевірки чи податкова звітність.

Правова позиція суду відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.12.2019 року по справі №826/25425/15.

На підтвердження наявної у ОСОБА_1 заборгованості Головним управлінням ДПС в Одеській області надано інтегровану картку платника, що містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Відповідно до п.4 розділу VI Інструкції №449 при формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера «Ю» (вимога до юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера «У» (узгоджена вимога).

В третій частині літера «У» (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання: платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження; вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При надсиланні вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги залишається в органі доходів і зборів. При врученні вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис,- в органі доходів і зборів.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.

Дата надсилання (вручення) проставляється на корінці вимоги: службовою (посадовою) особою юридичної особи, фізичною особою або їх законним чи уповноваженим представником - у разі вручення вимоги під підпис; працівником структурного підрозділу, до функцій якого належать приймання, реєстрація та обробка вхідної і вихідної кореспонденції,- у разі надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення. При цьому повідомлення про вручення прикріплюється до корінця вимоги; інформаційно-телекомунікаційною системою контролюючого органу - у разі надсилання вимоги до електронного кабінету платника (для платників, які пройшли ідентифікацію в електронному кабінеті та обрали спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі).

У разі якщо неможливо надіслати (вручити) платнику єдиного внеску вимогу про сплату боргу (недоїмки) поштою у зв`язку з відсутністю його за місцезнаходженням (місцем проживання) (відсутністю службових (посадових) осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою платника єдиного внеску або службових (посадових) осіб платника прийняти вимогу, поверненням поштового відправлення у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання або з інших причин, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, вимога вважається надісланою (врученою) платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Пунктом 5 розділу VI Інструкції №449 передбачено, що протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов`язаний сплатити зазначені у пункті 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені.

У разі незгоди з розрахунком органу доходів і зборів суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) не підлягає адміністративному оскарженню в частині сум недоїмки, які виникли на підставі поданих звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску.

Орган доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності): вносить вимогу про сплату недоїмки до Єдиного державного реєстру виконавчих документів та пред`являє її до виконання в порядку, встановленому законом (після початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів); надсилає її в порядку, встановленому законом, до органу державної виконавчої служби (до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів); надсилає її в порядку, встановленому Законом, до органу Казначейства - відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», якщо платник єдиного внеску є бюджетною установою, державним органом, одержувачем бюджетних коштів, а також підприємством, установою або організацією, рахунки якої відкриті в органах Казначейства.

Матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДФС в Одеській області було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-49 від 15.05.2019.

Зазначену вимогу №Ф-49 було надіслано на адресу позивача, зазначену ним при реєстрації ФОП, однак поштове повідомлення було повернуто відправнику із відміткою відділення поштового зв`язку (причиною повернення) від 19.07.2019: «за зазначеною адресою не проживає» (а.с.83).

Тобто, в силу зазначених положень Інструкції №449, вимога Головного управління ДФС в Одеській області №Ф-49 від 15.05.2019 вважається врученою позивачу 19.07.2019.

На корінці вимоги та поштовому повідомленні зазначено дату її вручення 19.07.2019.

При цьому, матеріали справи не містять доказів узгодження вимоги з контролюючим органом протягом 10 днів з моменту її вручення.

Приписи розділу VI Порядку №449 регулюють наслідки узгодженості сум боргу (недоїмки) платника, що подаються до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства і у разі узгодження вимоги про сплату боргу з єдиного внеску, податковий орган не виносить нову вимогу, а лише проставляє літеру "У" на уже сформованій вимозі під одним порядковим номером.

Вказане також узгоджується з положеннями абзацу 6 пункту 5 розділу VI Порядку №449, яким визначено, у разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).

Крім того, суд вважає необґрунтованими доводи позивача, що вимога №Ф-49 У від 15.05.2019 неправомірно не була йому направлена контролюючим органом, оскільки вимога з літерою «У» в третій частині є узгодженою та, відповідно до п.4 розділу VI Інструкції №449, направляється до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства, що і мало місце у даному випадку.

Виходячи зі змісту завдання адміністративного судочинства, принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі та можливості виходу за межі позовних вимог з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, суд адміністративної юрисдикції зобов`язаний не лише формально розглянути заявлені позовні вимоги, а й у комплексі дослідити обставини справи, надати їм відповідну правову оцінку і, у випадку необхідності, захистити порушене право позивача (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №263/15399/16-а).

Отже, аналіз змісту позовних вимог та встановлених обставин справи дає підстави для висновку про те, що позивач звернувся до суду з позовною заявою, оскільки вважає, що вимога №Ф-49 У від 15.05.2019 порушує його законні права, а некоректне формулювання позовних вимог шляхом прохання визнати протиправним податкове повідомлення Головного управління ДПС в Одеській області від 14.02.2021 про сплату боргу (недоїмки) на суму 26546,70 грн не може бути самостійною підставою для відмови у позові.

На підставі викладеного у сукупності суд доходить висновку про те, що Головним управлінням ДПС в Одеській області, як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладає обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, доведено законність спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки). А відтак, підстав для її скасування суд не вбачає.

Водночас, відповідно до частини першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 року категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (п. 54 рішення).

Так, предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986, "Щокін проти України" від 14.10.2010, "Сєрков проти України" від 07.07.2011, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23.11.200, "БулвесАД проти Болгарії" від 22.01.2009, "Трегубенко проти України" від 02.11.2004, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття "суспільний інтерес" має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі "Колишній король Греції та інші проти Греції"). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить "суспільний інтерес" (рішення ЄСПЛ від 02.11.2004 в справі "Трегубенко проти України").

Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.

Отже, з огляду на практику ЄСПЛ винесена відповідачем вимога про сплату боргу (недоїмки) відповідає критерію "пропорційності", адже дотримано справедливої рівноваги між інтересами держави та інтересами особи позивача, оскільки мета сплати єдиного внеску страхування особи, в даних правовідносинах досягається сплатою єдиного внеску виключно позивачем, відповідно, суд приходить до висновку, що при винесенні спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-49 «У» від 15.05.2019 на суму 26546,70 грн, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ст.90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370), Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення Головного управління ДПС в Одеській області від 14.02.2021 року про сплату боргу (недоїмки) № Ф-49-У від 15.05.2019 року на суму 26546,70 грн. – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.к.о.п.п. НОМЕР_1 ).

Відповідачі:

- Головне управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд.5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370);

- Головне управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд.5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166).

Суддя Вовченко О.А.