Ухвала суду № 98180642, 02.07.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2789/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2021 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.

при секретарі: Сердюк І.С.

сторін:

позивач: ОСОБА_1

відповідач:

Подільський міський голова

ОСОБА_2 : Кресюн В.А. (представник за ордером)

третя особа: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в режимі відеоконференції заяву відповідача про залишення позову без розгляду, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Подільського міського голови Іванова Анатолія Павловича, Подільської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної та матеріальної шкоди у розмірі 1500000,00 грн.

31.05.2021р. (вх. № 27996/21) від представника відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду у зв`язку зі зловживанням позивачем процесуальними правами.

В обґрунтування заяви зазначено про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду з урахуванням приписів ст. 45 КАС України, з огляду на наступне.

По-перше, позивач 22.02.2021р. подав заяву про відвід судді у справі №815/2789/18, в обґрунтування якої зазначав про безпідставність поновлення провадження у справі, яке було зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №505/1504/17, оскільки рішення у цій справі не приймалось, а позов залишено без розгляду (триває касаційне оскарження); безпідставну відмову у задоволенні клопотань позивача та недотримання вимог процесуального законодавства. У задоволенні вказаної заяви ухвалою суду від 22.02.2021р. відмовлено.

По-друге, у заяві про відвід судді від 22.02.2021р. (вх. №ЕП/4662/21) позивач посилається, зокрема на отримання суддею неправомірної вигоди, що на його думку, свідчить про неупередженість судді. У задоволенні вказаної заяви ухвалою суду від 23.02.2021р. відмовлено.

По-третє, ОСОБА_1 неодноразово звертався до суду з безпідставними заявами про відвід судді Самойлюк Г.П. під час розгляду даної справи, ображаючи честь та гідність суду та судді, безпідставно звинувачуючи головуючого суддю в отриманні неправомірної вигоди, позивач протягом усіх засідань неодноразово безпричинно ображав та здійснював тиск та погрози судді ОСОБА_5 притягненням до кримінальної відповідальності за корупцію, постійно заважав та перебивав суддю; ображав Подільського міського голову ОСОБА_2 та принижував його; представника відповідача як адвоката та представника Подільського міського голови ОСОБА_2 , безпідставно ображаючи як адвоката та звинувачуючи у шахрайстві та незаконному отриманні коштів з бюджету міста у зв`язку з тим, що останній представляє інтереси міського голови в судових засіданнях; неодноразово ображав та принижував гідність представника Подільської міської ради – начальника юридичного відділу Чуприну О.В.; вів себе зверхньо відносно учасників справи, безпідставно підвищував голос, не дотримувався правил поведінки у судових засіданнях, не даючи можливості учасникам справи висловити свої думки; суд у кожному із засідань двічі або тричі робив зауваження позивачу ОСОБА_1 та третій особі ОСОБА_4 на безтактовну поведінку стосовно суду та учасників справи.

Проте, незважаючи на постійні зауваження з боку суду та попередження, позивач протягом усіх судових засідань замість належного користування процесуальними правами, використовував їх недобросовісно, заявляючи клопотання про витребування у відповідача бухгалтерських документів про нарахування коштів по надбавках до посадових окладів голові та апарату міської ради з метою здійснення ним особисто підрахунку правильності нарахування цих надбавок. Крім того, позивач до теперішнього часу не визначився з позовними вимогами по справі та клопотаннями. Надаючи до суду збільшені позовні вимоги, позивач не направляє їх сторонам, а потім безпідставно звинувачує суд в їх неприйнятті, ображаючи при цьому суд та учасників справи, стверджуючи про незнання останніми норм процесуального законодавства, постійно перекручуючи факти, незаконно затягуючи розгляд справи, перетворюючи розгляд справи у фарс, а не для того, щоб розглянути справу.

Відтак, посилаючись на вищевикладені обставини, правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2021р. у справі №9901/23/21, відповідач зазначив про наявність підстав для залишення позову без розгляду у зв`язку із зловживанням процесуальними правами з боку позивача.

До підготовчого засідання з`явились позивач, представник Подільського міського голови Іванова А.П., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3 .

Подільська міська рада, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_4 до підготовчого засідання не з`явились, явку представників не забезпечили, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином та завчасно.

Позивач у підготовчому засіданні заперечував проти залишення позовної заяви без розгляду.

Представник відповідача зазначив про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Трета особа ОСОБА_3 заперечував проти залишення позовної заяви без розгляду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви відповідача, з огляду на наступне.

Статтею 173 КАС України визначено, що завданням підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КАС України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про залишення позовної заяви без розгляду (п. 1 ч.2 ст. 183 КАС України).

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) адміністративного судочинства (п.п. 2 і 9 ч. 3 ст. 2 КАС України).

Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (п. 1 ч. 5 ст. 44 КАС України).

Учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 45 КАС України). Перелік дій, що суперечать завданню адміністративного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним (частина друга вказаної статті).

Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) адміністративного судочинства, а також його завданню. З огляду на це, вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС України.

Такі висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.03.2019 р. у справі №9901/34/19.

Подання до суду документів, які містять образливі вислови та формулювання щодо очевидної неповаги особи до суду виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що, наприклад, у розумінні Європейського суду з прав людини констатується як зловживання правом на подання заяви. Так, цей Суд, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання.

Судом враховується, що згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у вже згаданому вище рішенні, ч. 2 ст. 45 КАС України не містить вичерпного переліку обставин, що можуть бути розцінені судом як зловживання процесуальними правами.

Натомість, суд звертає увагу, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України). А неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (п. 9 ч. 3 ст. 2 КАС України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 7 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21 звернула увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Отож, якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей (зокрема, образити, принизити учасників судового процесу, їхніх представників, суд, виявити до них і до їхніх дій власні негативні емоції), така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 45, частині восьмій статті 139, частині першій статті 144, пункті 5 частини першої статті 145, статті 149 КАС України.

Дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню адміністративного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, представника, суду тощо. Тому суди не повинні розглядати справи, в яких особа, яка ініціювала судовий процес, використовує її процесуальні права на шкоду іншим учасникам судового процесу й інтересам правосуддя.

У процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесі. Суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників (аналогічні висновки сформульовано у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (пункт 22), від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19, від 7 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19). Їхня наявність є достатньою для того, щоби суд відразу застосував наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС України (повернення, залишення без розгляду передбачених § 1 і § 2 глави 1 розділу ІІ КАС України заяв, скарг, клопотань).

Суд зазначає, що позивач, образливо характеризуючи у процесуальних документах, які він подав до суду, відповідачів та головуючого суддю по справі, багаторазово образливо та принизливо висловлюючись щодо відповідача, представника відповідача, головуючого судді, інших суддів Одеського окружного адміністративного суду, зловживав правом на доступ до суду та на відвід, порушував правила поведінки в суді під час підготовчих засідань (суд неодноразово робив попередження позивачу та видаляв з зали судового засідання), позивач заявляв клопотання (заяви) для вирішення питань, яке вже вирішено судом, відводи, що зумовило умисне затягування розгляду справи. Таким чином, позивач використав процесуальні права всупереч завданню адміністративного судочинства.

Позивач у процесуальних документах (практично в кожному поданому ним документі) та у виступах під час підготовчих засідань неодноразово використав принизливі, глумливі, образливі висловлювання щодо відповідачів та їх представників, а також стосовно головуючого судді, інших суддів окружного адмінсуду. Такі дії є проявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб, не спрямовані на ефективний захист прав, свобод та інтересів позивача від імовірних порушень з боку відповідача, а тому такі дії суперечать завданню адміністративного судочинства та є зловживанням процесуальними правами.

Суд звертає увагу, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997р. гарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно з її положеннями кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. mutatis mutandis ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).

Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 45 КАС України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Згідно з ч.3 ст. 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Враховуючи наведені вище положення КАС України, правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постановах від 07.04.2021 р. у справі № 9901/23/21, від 14.03.2019р. у справі № 9901/34/19 та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до Подільського міського голови Іванова Анатолія Павловича, Подільської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної та матеріальної шкоди у розмірі 1500000,00 грн. слід залишити без розгляду.

Керуючись ст. ст. 44, 45, 183, 240, 243, 250, 294, 256 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву відповідача про залишення позову без розгляду, - задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Подільського міського голови Іванова Анатолія Павловича, Подільської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення на моральної та матеріальної шкоди у розмірі 1500000,00 грн. - залишити без розгляду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без розгляду надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала, відповідно до змісту ч. 2 ст. 256 та п. 12 ч. 1 ст. 294 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 07.07.2021 р.

Суддя: Г.П. Самойлюк