Рішення № 98180333, 06.07.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2021 р. № 400/4113/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд , у складі судді Мельника О.М. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна,6, м. Миколаїв,54001, до відповідача:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

про:стягнення податкового боргу в сумі 90 261,59 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулося з позовом про стягнення з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 90 261,59 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 35850,57 грн, та податку на доходи фізичних осіб в сумі 54411,02 грн.

Ухвалою від 29.09.20 провадження у справі відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.Від відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв`язку з хворобою на COVID19.Розгляд справи неодноразово відкладався на більш пізній строк за клопотаннями відповідачки.

На адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відмову в задоволенні позову так як вважає відповідачка юрисдикція адміністративних судів не поширюється на спори про стягнення податкового боргу та позивачем порушено строк звернення до суду.

Ухвалою суду від 02.02.2021 року відмовлено відповідачці в задоволенні заяви.

08.02.2021 року надійшло клопотання в якому відповідачка заперечувала проти задоволення позовних вимог посилаючись на безпідставність та незаконність прийнятого позивачем договору про розстрочення податкового боргу, відповідачці не зрозумілий розрахунок податкового боргу та суми нараховані за податковими зобов`язаннями, просить в задоволенні позову відмовити посилаючись на скрутне матеріальне положення та не спроможністю вести свій бізнес в умовах пандемії. В період з вересня по жовтень 2020 року знаходилася в лікарні та не могла сплачувати внески за договором про розстрочення податкового боргу від 21.01.2020 року. Просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивачем заперечень чи пояснень відносно клопотання відповідачки про відмову в задоволенні позову надано не було.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового

провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

Податковий борг виник у зв`язку з несплатою відповідачкою податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість.

Таким чином, згідно розрахунку позивача та доданих доказів податковий борг відповідачки складає 90261,59 грн.

Відповідно до п.100.2 ст.100 ПК України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань вважаєься таким, що узгодив суму такого грошового зобов`язання.

Розстрочені суми грошових зобов`язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (п.100.6 ст.100 ПК України).

Суд зазначає позивачем ГУ ДПС у Миколаївській області було прийнято рішення від 21.01.2020 № 02 про розстрочення податкового боргу відповідачки.

Договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу в разі, якщо зокрема платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов`язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов`язання чи податкового боргу. (п.п.100.12.2 п.100.12 ст.100 ПК України).

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 умов договору розстрочення, а саме несплатою чергової частки розстроченого податкового боргу позивачем прийнято рішення від 30.04.2020 №02 про скасування розстрочення податкового боргу.

У відповідності до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

А згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПК України строк, є податковим боргом.

Пунктами 95.1, 95.2 ст. 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Податкова вимога від 23.12.2019 року №207125-50 була направлена відповідачці на суму 86638,99 грн.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, відповідачка не сплатила самостійно визначене грошове зобов`язання в

строк, передбачений ПК України, що свідчить про виникнення податкового боргу в сумі 90261,59 грн.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, оскільки за відповідачкою рахується податковий борг, якій не сплачений, податкові повідомлення-рішення відповідачкою не оскаржені, податковий борг є узгодженим, це підтверджено додатково прийнятим сторонами договором щодо розстрочення суми боргу від 21.01.2020 №02, суд вважає позовні вимоги Головного управління ДПС в Миколаївській області обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

У даній справі відсутні витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 260-263, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 код ЄДРПОУ 43144729) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг на користь Державного бюджету на загальну суму 90261,59 грн. ( дев`яносто тисяч двісті шістдесят одна гривня 59 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя О.М. Мельник