Ухвала суду № 98180236, 06.07.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/8562/21

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

06 липня 2021 рокум. ЛьвівСуддя Львівського окружного адміністративного суду Гавдик З.В. одержавши позовну заяву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом.

Ухвалою судді від 02.06.2021 року позовну заяву залишено без руху, а особі, що звернулась, надано в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, у спосіб: подання до позову заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску, а також оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі який становить 908,00 грн.

На виконання вимог ухвали судді від 22.06.2021 року до суду надійшло клопотання про усунення недоліків, яким долучено заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Вказана заява обґрунтована тим, що в період з 27.01.2017р. по 14.05.2018р. позивач працював дільничним офіцером поліції сектору превенції патрульної поліції Галицького ВП ГУНП у Львівській області. 08.05.2018р. на підставі особистих необґрунтованих підозр заступника начальника Галицького ВП ГУНП у Львівській області, майора поліції ОСОБА_2 , ОСОБА_1 скеровано на проходження обов`язкового профілактичного наркологічного огляду поліцейських у відомчу поліклініку.

Так, на основі проведеного аналізу та отриманих попередніх результатів швидкого тесту «SNIPER» було видано наказ ГУНП у Львівській області № 1672 від 08.05.2018р. про призначення щодо позивача службового розслідування та відсторонення його від виконання службових обов`язків.

В подальшому, 14.05.2018р. позивача на підставі результатів даного службового розслідування було звільнено з лав поліції.

Намагаючись врегулювати спір з відповідачем мирним шляхом, позивач, скористався

правом на досудове врегулювання спору, зокрема, відбувались тривалі виснажливі переговори з керівництвом ГУ НП в Львівській області. Далі пандемія гострої респіраторної хвороби COVID-19, яка також внесла свої суттєві корективи. Увесь тривалий час після звільнення позивач був сповнений надій та певних законних очікувань на досягнення позитивних результатів та домовленостей з керівництвом, вчинення з його боку дій, які б припинили порушення прав та інтересів позивача.

Також намагаючись врегулювати спір з відповідачем мирним шляхом, ОСОБА_1 , від імені якого діяв адвокат Шаповалов А.М., крім проведення переговорів, було направлено ряд адвокатських запитів та звернень (до ГУ НПУ в Львівській області, заступнику міністра охорони здоров`я України, ТОВ «Сінево») з метою отримання та надання інформації, збір якої був необхідний для обґрунтованого ведення переговорів.

Саме з огляду на вищенаведені обставини, постійне порушення своїх прав та інтересів з боку відповідача, не досягнення бажаних результатів в досудовому врегулюванні спору, позивач й змушений був, з пропуском певного строку, звернутись до суду з адміністративним позовом.

Проаналізувавши зміст вказаної заяви та викладених у ній пояснень, судом встановлено, що наведені позивачем обставини не можуть бути визнані поважними, виходячи з наступного.

Суд враховує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Пунктами 6, 7 частини п`ятої статті 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.

Отже, учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на пред`явлення позову, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання своїх процесуальних обов`язків, вимог закону і суду, зокрема стосовно належного оформлення позовної заяви, в тому числі подання її у строки, встановлені КАС України або іншими законами, для чого особа має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Суд зазначає, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути: день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи; день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує; день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії; день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).

Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Суд встановив, що правовідносини у цій справі виникли у зв`язку з направленням позивача на проходження обов`язкового профілактичного наркологічного огляду поліцейських від 08.05.2018 року.

Відповідно, про порушення своїх прав та інтересів спірними правовідносинами позивач дізнався у травні 2018 року.

Доводи про те, що в межах спірних правовідносин порушення прав позивач намагався врегулювати спір мирним шляхом, зокрема відбувались тривалі переговори з керівництвом, як поважні причинити судом не враховуються, оскільки є безпідставними.

Таким чином, позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до суду протягом встановленого законом строку їх оскарження.

Оскільки позивач лише 18.05.2021 звертаючись до суду із позовною заявою у якій, просить визнати протиправними дії Галицького ВП ГУНП у Львівській області щодо направлення ОСОБА_1 на проходження обов`язкового профілактичного наркологічного огляду поліцейських від 08.05.2018 року, суд приходить до висновку, що ним пропущено місячний строк на звернення до адміністративного суду встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України, без жодних поважних причин.

Суд звертає увагу, що позивач з 08.05.2018 року мав реальну можливість звернутися до суду за захистом свої прав та інтересів.

За таких обставин, вказані позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду причини пропуску строку не можуть бути визнані поважними.

Будь-яких інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду із даним адміністративним позовом, які є поважними, позивачем не вказано.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Додатково суд звертає увагу при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини. У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії», суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У справі «Пономарьов проти України» Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави для такого поновлення.

Частиною 1, 2 ст.123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно ч. 2 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Керуючись ст.ст. 169, 248 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про зобов`язання вчинити дії, повернути.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Гавдик З.В.