Рішення № 98178069, 30.06.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/3175/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2021 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Харечка С.П.,

при секретарі – Гожа Г.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника Головного управління Національної поліції в Рівненській області – Никитюк Т.В.

представника Головного управління Державної казначейської служби України в Рівненській області – Клімкович Я.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Рівненській області про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суд із позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Рівненській області про стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позову вказує, що він підполковник запасу проходив військову службу за контрактом на посадах офіцерського складу у військових частинах Збройних Сил України. Вказує, що наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 13.09.2017 року №318 його відповідно до частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", з урахуванням вимог частини восьмої цієї ж статті звільнено у запас за пунктом "б" за станом здоров`я, та наказом командувача військ оперативного командування “Захід” від 21.09.2017 № 215 з 28.09.2017 року виключено із списків особового складу частини, та направлено для зарахування на військовий облік до Рівненського об`єднаного міського військового комісаріату Рівненської області. Зазначає, що по завершенню військової служби, у нього трапився судовий спір з оперативним командування “Захід” (військова частина А0796), (далі - ОК Захід) в ході якого ним було отримано ряд документів, начебто за підписом конкретних посадових осіб ОК «Захід» (апеляційна скарга по справі №569/19058/17, зареєстрована від 01.06.2018 року №501/1807, заява про відстрочення сплати судового збору по справі №569/19058/17 від 01.06.2018 року, повідомлення до суду від 18.09.2018року№ 501/3229). Вказує, що зазначені документи були начебто підписані першими посадовими особами ОК «Захід». Однак, на його переконання, підписи таких осіб в перелічених документах не відповідали тим підписам тих же посадових осіб, які містились на інших документах (зокрема аркуш подання від 12.08.2017року). Крім того, тривалий час він проходив військову службу в ОК «Захід», тому йому було достовірно відомо про те, як виглядають підписи перших посадових осіб ОК «Захід». В зв`язку із чим, ним було подано заяву до Рівненського ВП ГУ Національної поліції в Рівненській області про вчинення службовими особами ОК «Захід» дій, що містять ознаки злочину, передбаченого ст. 358, ст. 366 КК України з метою перевірки викладених ним доводів про можливе службове підроблення. Дана заява з додатками була прийнята від нього Рівненським ВП ГУ Національної поліції в Рівненській області, про що свідчить талон - повідомлення від 22.09.2018 року №211. Однак, після подання відповідної ним заяви про злочин, всупереч ст.40, ст.214 КПК України, ст.34, ст.40 Конституції України, ст.20 Закону України "Про звернення громадян" жодної відповіді (повідомлення) від Рівненського ВП ГУ Національної поліції в Рівненській області не надійшло. Ним самостійно, постійно вживались заходи для з`ясування обставин щодо поданої заяви, він прибував до Рівненського ВП ГУ Національної поліції в Рівненській області, уточнював хто займається даним питанням, однак йому постійно повідомляли що особа, яка цим питанням займається на даний час відсутня, у відпустці, тощо, при цьому постійно було необхідно довготривале очікування для отримання відповіді, та жодних пояснень від нього ніхто не відбирав, ніхто його не повідомляв про необхідність прибуття для надання детальних пояснень, тощо, а від так відповідно і не збирався. Працівниками Рівненського ВП ГУ Національної поліції в Рівненській області, жодних дій, спрямованих на здійснення досудового слідства даним органом досудового слідства не вчинялося, та не повідомлено його у встановлений законом спосіб про результати розгляду заяви. В зв`язку із чи він повторно звернувся 08.01.2019 року до Рівненського ВП ГУ Національної поліції в Рівненській області, про що свідчить талон - повідомлення від 10.01.2019 року. Вважає, що відомості, викладені в його заявах були достатні для прийняття рішення про необхідність початку досудового розслідування та повинні були невідкладно перевірені, про що його мало бути у встановлений законом спосіб повідомлено. Однак, зазначених дій працівниками Рівненського ВП ГУ Національної поліції в Рівненській області здійснено знову не було. Відтак, він був змушений звернутися із скаргою до слідчого судді Рівненського міського суду. 29.01.2019 року ним отримано ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду від 25.01.2019 року №569/656/19. якою його скаргу на бездіяльність Рівненського ВП ГУ Національної поліції в Рівненській області, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задоволено, та зобов`язано орган досудового слідства - Рівненський ВП ГУ Національної поліції в Рівненській області розпочати та провести за його заявою від 08.01.2019 року про вчинення злочину, досудове розслідування у формі досудового слідства за вчинення дій, які мають ознаки складу злочину, передбаченого ст.358, ст.366 Кримінального кодексу України. Вказує, що враховуючи приниження відповідачем його особистості як офіцера та громадянина України, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану, глибину його душевних та психічних страждань, пов`язаних з незаконними діями чи бездіяльністю та рішеннями відповідача щодо нього, порушення нормального ритму життя, тяжкість вимушених змін у його житті, розмір моральної шкоди який буде достатньою сатисфакцією він оцінюю в розмірі 8000 грн.. У зв`язку з цим звертається до суду з даним позовом.

Згідно розпорядження керівника апарату суду від 24 вересня 2020 року в провадження судді Рівненського міського суду Харечка С.П. надійшла справа, яка перебувала у провадженні судді Смолій Л.Д.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити повністю з підстав вказаних у позовній заяві.

Представник Головного управління Національної поліції в Рівненській області в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, оскільки ними було виконано ухвалу слідчої судді від 25.01.2019 року.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України в Рівненській області в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників процесу, з`ясувавши доводи та аргументи сторін, наведені в заявах по суті справи, та висловлені у судовому засіданні, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що підполковник запасу ОСОБА_1 , проходив військову службу за контрактом на посадах офіцерського складу у військових частинах Збройних Сил України.

Наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 13.09.2017 року №318 підполковника ОСОБА_1 відповідно до частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", з урахуванням вимог частини восьмої цієї ж статті звільнено у запас за пунктом "б" за станом здоров`я, та наказом командувача військ оперативного командування “Захід” від 21.09.2017 № 215 з 28.09.2017 року виключено із списків особового складу частини, та направлено для зарахування на військовий облік до Рівненського об`єднаного міського військового комісаріату Рівненської області.

ОСОБА_1 було подано заяву до Рівненського ВП ГУ Національної поліції в Рівненській області про вчинення службовими особами ОК «Захід» дій, що містять ознаки злочину, передбаченого ст. 358, ст. 366 КК України з метою перевірки викладених мною доводів про можливе службове підроблення.

Дана заява з додатками була прийнята від Рівненським ВП ГУ Національної поліції в Рівненській області, про що свідчить талон - повідомлення від 22.09.2018 року №211.

Працівниками Рівненського ВП ГУ Національної поліції в Рівненській області, жодних дій, спрямованих на здійснення досудового слідства даним органом досудового слідства не вчинялося, та не повідомлено ОСОБА_1 у встановлений законом спосіб про результати розгляду моєї заяви.

В зв`язку із чим ОСОБА_1 повторно звернувся 08.01.2019 року до Рівненського ВП ГУ Національної поліції в Рівненській області, про що свідчить талон - повідомлення від 10.01.2019 року.

Однак, зазначених дій працівниками Рівненського ВП ГУ Національної поліції в Рівненській області здійснено знову не було.

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду із скаргою до слідчого судді Рівненського міського суду.

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 25.01.2019 року №569/656/19. скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Рівненського ВП ГУ Національної поліції в Рівненській області, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань – задовільнено. Зобов`язано орган досудового слідства - Рівненський ВП ГУ Національної поліції в Рівненській області розпочати та провести за ОСОБА_1 заявою від 08.01.2019 року про вчинення злочину, досудове розслідування у формі досудового слідства за вчинення дій, які мають ознаки складу злочину, передбаченого ст.358, ст. 366 Кримінального Кодексу України.

Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

На підставі вказаної норми відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, визначені частиною сьомою статті 1176 ЦК України.

Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Отже, причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами.

При цьому причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. У випадку, коли протиправна поведінка, яка створила конкретну можливість завдання шкоди, перетворює її у дійсність тільки в разі приєднання до неї протиправної дії третіх осіб, має встановлюватися юридично значимий причинний зв`язок як з поведінкою, яка створила конкретну можливість (умови для завдання шкоди), так і з діями, які перетворили її у дійсність (фактичне завдання шкоди).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Для наявності підстав зобов`язання відшкодувати шкоду відповідно до вимог статті 1174 ЦК України потрібна наявність незаконного рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, наявність шкоди, протиправність дій її завдавача та причинний зв`язок між його діями та шкодою, а тому позивач у цій справі повинен довести належними та допустимими доказами завдання йому шкоди, і що дії або бездіяльність відповідача є підставою для відшкодування шкоди у розумінні статей 1167, 1174 ЦК України.

При цьому сам факт винесення слідчим суддею процесуальних ухвал, якими за результатами розгляду скарг позивача зобов`язано відповідача вчинити певні процесуальні дії, не тягне наслідок цивільно-правового характеру і не може бути доказом того, що дії та бездіяльність відповідачів заподіяли позивачу моральної шкоди. Судовий контроль на стадії досудового розслідування, внаслідок якого постановлені ухвали слідчих суддів, не є достатньою підставою для висновку про протиправність дій відповідачів і притягнення їх до відповідальності.

Сам факт задоволення скарги ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення не є належною правовою підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 25 січня 2019 року не встановлено факт бездіяльності слідчого та позивачем не доведено причинного зв`язку через не внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення із шкодою, яка, на його думку, настала.

Також слід зазначити, що Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду від 25.01.2019 року за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Рівненського ВП ГУ Національної поліції в Рівненській області, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виконано шляхом внесення відомостей до ЄРДР, ці обставини сторони не заперечують.

Таким чином позивачем не надано доказів на підтвердження наявності заподіяної йому шкоди, причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями відповідача, що на підставі статті 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд в постановах: від 28 січня 2019 року у справі № 686/7576/18, від 12 квітня 2019 року у справі № 686/10651/18, від 16 травня 2019 року у справі № 686/20079/18, від 22 травня 2019 року у справі № 686/24243/18-ц та від 31 липня 2019 року у справі № 686/22133/18, від 18 грудня 2020 року у справі № 686/25718/19.

КПК України, згідно з якою кожному гарантується право на оскаржена процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до змісту частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

За правилом частини другої статті 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Таким чином, в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування реалізується така засада кримінального судочинства, як реалізація особою права на оскарження їх процесуальних рішень, дій чи бездіяльності до суду.

Суд, здійснюючи нагляд за дотриманням верховенства права та законності у процесуальній діяльності слідчого та прокурора, забезпечує дотримання основних прав та інтересів особи та реалізує відповідний судовий контроль за їх діяльністю, що має на меті усунути недоліки у такій діяльності. Разом із тим, наявність певних недоліків у процесуальній діяльності зазначених посадових осіб саме по собі не може свідчити про незаконність їх діяльності як такої і, відповідно, не може бути підставою для безумовного відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_1 не довів достатніми та допустимими доказами факт заподіяння йому шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між не внесенням відомостей за його заявою в ЄРДР слідчим Рівненського ВП ГУ Національної поліції в Рівненській області та настанням моральної шкоди.

На підставі викладено, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 258, 259, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Рівненській області про стягнення моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач – Головне управління Національної поліції в Рівненській області, місце знаходження: 33028, м.Рівне, вул.. Хвильового, буд.2, код ЄДРПОУ 40108761.

Відповідач - Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області, місце знаходження: 33028, м.Рівне, вул.. С.Петлюри, буд.13, код ЄДРПОУ 38012494.

Повний текст рішення виготовлено 08 липня 2021 року.

Суддя С.П. Харечко