Рішення № 98177872, 02.07.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2021 року м. Ужгород№ 260/608/21 14:50 год

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Скраль Т.В.

при секретарі Шестак Н.В.,

за участю сторін:

позивач: ОСОБА_1 - в судове засідання не з`явився;

представник позивача: адвокат Орбан Наталія Леонідівна,

відповідач: Хустська міська рада - представник Кадар Андріана Федорівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Хустської міської ради (90400, Закарпатська область, м. Хуст, вул. 900-річчя Хуста, 27, код ЄДРПОУ 3405221) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку-

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 02 липня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 07 липня 2021 року.

22 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Хустської міської ради, якою просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Хустської міської ради Код ЄДРПОУ: 3405221 щодо невиплати вихідної допомоги, визначеної ст. 44 Кодексу законів про працю України (в розмірі не менш ніж шестимісячний середній заробіток ); 2) зобов`язати Хустську міську раду виплати ОСОБА_1 вихідну допомогу визначеної ст. 44 Кодексу законів про працю України (в розмірі не менш ніж шестимісячний середній заробіток ) та середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

01 березня 2021 року ухвалою суду відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) сторін.

23 березня 2021 року ухвалою суду призначено судове засідання у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

1. Позиції сторін.

Позов обґрунтовувала тим, що 10 грудня 2020 року ОСОБА_1 був звільнений з посади Рокосівського сільського голови у зв`язку із припиненням повноважень. Даний факт підтверджується записом в трудовій книжці. Вважає, що до правовідносин, пов`язаних з проходженням служби в органах місцевого самоврядування можуть застосовуватися загальні положення трудового законодавства у частині, що не суперечить спеціальним нормам та/або в тій частині, де ці правовідносини спеціальним законодавством не врегульовано. Згідно статті 44 КЗпП України, працівникові виплачується вихідна допомога у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток. Між тим, вихідну допомогу при звільненні йому виплачено не було. У зв`язку з наведеним, вражаючи свої права порушеними, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

22 березня 2021 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого вказано, що позивач до звільнення перебував на виборній посаді та був посадовою особою місцевого самоврядування, повноваження якої закінчені у зв`язку із набуттям повноважень Хустською міською радою, обраною територіальною громадою. Зміст поняття „розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу" розкрито законодавцем у пункті 4 статті 36 КЗпП України, до якого віднесено лише звільнення з підстав, передбачених статтями 40, 41 КЗпП України. Це виключає охоплення змістом терміну „розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу" будь-якого іншого звільнення, підстава якого не зазначена в статтях 40, 41 КЗпП України, або яке законодавець спеціально не визначив як розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Таким чином, таке звільнення позивача не може вважатися звільненням з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. При цьому зазначають, що в даному випадку звільнення відбулося у відповідності до статті 42 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", у зв`язку із набуттям повноважень Хустською міською радою, що підтверджується рішенням №1 І сесії VIII скликання Хустської міської ради від 10.12.2020 року „Про визнання повноважень депутатів Хустської міської ради VIII скликання та Хустського міського голови".

Під час розгляду справи по суті уповноважений представник позивача позов підтримала повністю, просила суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечила та просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

2. Обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що 05 листопада 2015 року Рокосівська сільська рада рішенням №1 «Про визнання повноважень сільського голови обраного 25 жовтня 2015 року» вирішила визнати повноваження сільського голови ОСОБА_1 строком на VІІ скликання, (а.с. 10).

10 грудня 2020 року Хустська міська рада рішенням № 1 «Про визнання повноважень депутатів Хустської міської ради VIII скликання та Хустського міського голови», відповідно до частини четвертої статті 45 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада вважається повноважною за умови обрання не менш як двох третин депутатів від загального складу ради, відповідно до абзацу першого частини першої статті 46, частини першої статті 42, керуючись статтею 25, статтею 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Хустська міська рада VIII скликання вирішила визнати повноваження депутатів Хустської міської ради VIII скликання та визнала повноваження Хустського міського голови ОСОБА_2 , ( а.с. 46).

10 грудня 2020 року Хустський міський голова розпорядженням № 05-04/253 «Про звільнення у зв`язку із закінченням строку повноважень голови Рокосівської сільської ради ОСОБА_1 », відповідно до п. 1, ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 24 Закону України «Про відпустки» та рішення №1 І сесії VIII скликання Хустської міської ради від 10.12.2020р. «Про визнання повноважень депутатів Хустської міської ради VIII скликання та Хустського міського голови» звільнив ОСОБА_1 , голову Рокосівської сільської ради, 10.12.2020 р. у зв`язку із закінченням строку повноважень, п.1 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», (а.с. 47).

05 січня 2021 року позивач звернувся із заявою до Хустського міського голови, в якій, посилаючись на ст.44 Кодексу законів про працю України, просить нарахувати та виплатити йому вихідну допомогу у розмірі не менше шестимісячного середнього заробітку з врахуванням ст.ст. 116,117 даного кодексу, (а.с. 8).

05 січня 2021 року Виконавчий комітет Хустської міської ради надав відповідь, в якій зазначив, що його звільнено з посади голови Рокосівської сільської ради 10.12.2020 року у зв`язку із закінченням строку повноважень, відповідно до пункту 1 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування». Враховуючи вищенаведене, стаття 44 Кодексу законів про Працю України до нього, як колишнього сільського голови при припиненні повноважень, не застосовується, (а.с. 11).

Не погодившись із діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом

Предметом розгляду цієї адміністративної справи є питання правомірності та законності дій відповідача щодо невиплати позивачу вихідної допомоги, яка передбачена статтею 44 КЗпП України (у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток) з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41 КЗпП України (припинення повноважень посадових осіб).

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини першої статті 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) система місцевого самоврядування, з-поміж інших, включає сільського, селищного, міського голову.

Відповідно до частин першої , другої статті 12 Закону № 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України.

Відповідно до статті 44 Кодексу законів про працю України у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Статтею 41 цього Кодексу визначені додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов

Пунктом 5 частини 1 статті 41 цього Кодексу визначено, що крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках припинення повноважень посадових осіб.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 07 червня 2006 року № 2493-ІІІ «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі - Закон № 2493-ІІІ) посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Згідно з частиною першою статті 3 цього Закону № 2493-ІІІ посадами в органах місцевого самоврядування є, зокрема, виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Відповідно до статті 10 вказаного Закону № 2493-ІІІ прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється: на посаду сільського, селищного, міського голови в порядку, встановленому Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Згідно з частиною 1 статті 7 цього Закону № 2493-ІІІ Правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих рад", "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", цим та іншими законами України.

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону № 2493-ІІІ на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції" та законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 20 вказаного Закону крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими законами України.

05 листопада 2015 року Рокосівська сільська рада рішенням №1 «Про визнання повноважень сільського голови обраного 25 жовтня 2015 року» вирішила визнати повноваження сільського голови ОСОБА_1 строком на VІІ скликання, (а.с. 10).

Як вже зазначалося судом, 10 грудня 2020 року Хустський міський голова розпорядженням № 05-04/253 звільнив ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням строку повноважень, п.1.ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Така підстава звільнення підтверджується і записом № 21 у трудові книжці позивача, який зроблений на підставі рішення № 1 від 10.12.2020 року, (а с.69).

За частиною 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.

Верховний Суд у постанові від 23 вересня 2020 року в справі № 802/2081/18-а, яка стосувалася питання чи має особа-позивач, що звільнений з посади заступника голови Оратівської РДА у зв`язку з припиненням повноважень голови Оратівської РДА (відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»), право на вихідну допомогу, яка передбачена ст. 44 Кодексу законів про працю України, згідно з якою у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у п. 5 ч. 1 ст. 41 Кодексу, - працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток, звернув увагу на наступне:

« 36. Норму щодо підстави для розірвання трудового договору - припинення повноважень посадових осіб (пункт 5 частини першої статті 41 КЗпП) запроваджено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» від 13 травня 2014 року № 1255-VII з 1 червня 2014 року з метою покращення умов для здійснення інвестиційної діяльності.

37. На переконання суду касаційної інстанції, у розумінні вказаної норми звільнення у відповідності до пункт 5 частини першої статті 41 КЗпП застосовується до посадових осіб господарських товариств, яким Оратівська РДА не являється.

38. Своєю чергою, позивач у розумінні вказаної норми права не є спеціальним суб`єктом, щодо якого може бути застосована така норма та врахована при прийнятті рішення щодо виплати вихідної допомоги при звільненні відповідно до статті 44 КЗпП.».

39…Отже, у даному випадку не відбувається припинення трудового договору на підставі пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України. Відтак, поширення на спірні правовідносини приписів статті КЗпП є безпідставним.».

Верховний Суд у вказаній в постанові погодився з позицією суду апеляційної інстанції, який, як зазначено у вказаній постанові: «констатував безпідставність поширення на спірні правовідносини приписів статті 44 КЗпП України, оскільки в даному випадку не мало місце припинення трудового договору на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП чи пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП».

Висновки щодо застосування норм права, що викладені у вказаній постанові Верховного Суду, мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Як вже зазначалося, повноваження позивача як голови Рокосівської сільської ради припинені у зв`язку із закінченням строку повноважень ради відповідного скликання, відповідно до пункту 1 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Оскільки в даному випадку, не мало місце припинення трудового договору на підставі пункту 5 частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України (який, як зазначив Верховний Суд, застосовується саме до посадових осіб господарських товариств, яким Шахівська сільська рада не є), і позивач у розумінні вказаної норми права та правової позиції Верховного Суду не є спеціальним суб`єктом, щодо якого може бути застосована така норма, тому на спірні правовідносини положення статті 44 цього Кодексу (щодо виплати вихідної допомоги у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41 цього Кодексу) не поширюються.

Отже, відмовляючи у нарахуванні та виплаті позивачу такої вихідної допомоги суб`єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, і не порушив права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин.

З огляду на наведене правові підстави для задоволення позову відсутні.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати, у відповідності до статті 139 КАС України, не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 9, 14, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Хустської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

СуддяТ.В.Скраль