Рішення № 98177227, 07.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2021 року Справа № 160/6919/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UА110150/2020/000198/1 від 30.12.2020 року, -

ВСТАНОВИВ:

29.04.2021 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" - адвокат Молочок Андрій Олександрович звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UА110150/2020/000198/1 від 30.12.2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на порушення відповідачем вимог ст. ст. 52, 53, 54, 55, 57, 58 Митного кодексу України при винесенні оскаржуваного рішення. При цьому позивач зазначає, що в спірному рішенні вказана лише дата раніше оформлених ЕМД, їх реєстраційний номер, порядковий номер зазначеного у них товару, рівень до якого скориговано митну вартість, метод за яким скориговано митну вартість, проте не зазначена вага одиниці товару та розрахунок митної вартості, не наведені технічні характеристики товару, що мас значення, оскільки ціна товару за контрактом встановлювалась не виходячи з ваги товару, а з його характеристик, а ідентифікація раніше оформленого митницею товару, на підставі лише зазначених вище відомостей не можлива. Зазначає, що ТОВ “ПК “ДТЗ” під час митного оформлення надало усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митниці обгрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого Товариством товару та протиправність оскаржуваного рішення. З огляду на викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2021 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2021 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 11.06.2021 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

09.06.2021 року на адресу суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позов, в якому він зазначає, що за результатами розгляду Дніпровська митниця Держмитслужби заперечує проти доводів, викладених у позовній заяві, вважає позовну заяву необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Зазначає, що враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД №UA110150/2020/021565 від 29.12.2020 року, відмова декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п. 2 ст. 58 МКУ, п. 6 ст. 54 МКУ. Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, а саме графи 33, передбачено, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст. 59. 60 та 64 МКУ з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних товарів, умови поставки, комерційні умови тощо. Наголошує, що в оспорюваному рішенні виконано всі вимоги до його заповнення. Також зазначає, що посадові особи митниці при прийнятті спірного Рішення про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

11.06.2021 року на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЗ" надійшла письмова відповідь на відзив, в якій він зазначає, що позиція митниці є хибною, оскільки надані позивачем документи для проведення митного оформлення підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за другорядним методом, прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані контролюючим органом, посилання останнього на наявність розбіжностей в документах та недостовірність зазначених в них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, є необгрунтованими і протирічать наданим до позову доказам. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що

1. З`явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

2. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

3. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

4. У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

5. Декларація митної вартості подається у разі:

1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;

2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;

3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

6. В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

7. Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

8. У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

9. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

10. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

11. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що

1. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

2. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

3. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

4. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

5. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

6. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Судом встановлено, що 29.12.2020 року позивачем до відділу митного оформлення Дніпровської митниці Держмитслужби шляхом подання електронної митної декларації №UA110150/2020/021565 задекларовано:

- товар №1: Шини пневматичні гумові нові, з протектором типу "ялинка" або подібними малюнками протектора для використання на сільськогосподарських або лісогосподарських транспортних засобах і машинах, з камерою: Шина з камерою ДТЗ 4,00-12 універсальна дорожча - 30шт. (візерунок LS718, індекс швидкості А6(30км/г), індекс навантаження 53, посадковий діаметр 12дюймів); Шина з камерою ДТЗ 4,00-12 універсальна трьохреберна - 10шт. (візерунок LS238, індекс швидкості А6(30км/г), індекс навантаження 53, посадковий діаметр 12дюймів); Шина з камерою ДТЗ 4,00-14 ялинка - 50шт. (візерунок LS228, індекс швидкості А6(30км/г), індекс навантаження 63, посадковий діаметр 14дюймів); Шина з камерою ДТЗ 4,00-14 універсальна дорожча - 100шт. (візерунок LS718, індекс швидкості А6(30км/г), індекс навантаження 63. посадковий діаметр Мдюймів); Шина з камерою ДТЗ 4,00-14 універсальна трьохреберна - 60шт. (візерунок LS238, індекс швидкості А6(30км/г), індекс навантаження 63, посадковий діаметр Мдюймів); Шина з камерою ДТЗ 4,00-16 універсальна дорожча - 40шт. (візерунок LS718, індекс швидкості А6(30км/г), індекс навантаження 81, посадковий діаметр ібдюймів); Шина з камерою ДТЗ 5,00-І 5 універсальна трьохреберна - 100шт. (візерунок LS238, індекс швидкості А6(30км/г), індекс навантаження 64, посадковий діаметр 15дюймів); Шина з камерою ДТЗ 5,00-16 універсальна дорожча - 10шт. (візерунок LS718, індекс швидкості А6(30км/г), індекс навантаження 81, посадковий діаметр Ібдюймів); Шина з камерою ДТЗ 5,00-16 універсальна трьохреберна - 30шт. (візерунок LS238, індекс швидкості А6(30км/г), індекс навантаження 95, посадковий діаметр ібдюймів); Шина з камерою ДТЗ 6,00-12 ялинка - 90шт. (візерунок LS228, індекс швидкості А6(30км/г), індекс навантаження 76, посадковий діаметр Мдюймів); Шина з камерою ДТЗ 6.00- 14 ялинка - 52шт. (візерунок LS228, індекс швидкості А6(30км/г), індекс навантаження 80, посадковий діаметр Мдюймів); Шина з камерою ДТЗ 6,00-16 ялинка - 34шт. (візерунок LS228, індекс швидкості А6(30км/г), індекс навантаження 84, посадковий діаметр ібдюймів); Шина з камерою ДТЗ 6,50-16 ялинка - 130шт. (візерунок LS228, індекс швидкості Аб(30км/г), індекс навантаження 88, посадковий діаметр ібдюймів); Шина з камерою ДТЗ 7,50-16 ялинка - 30шт. (візерунок LS228, індекс швидкості А6(30км/г), індекс навантаження 88, посадковий діаметр Ібдюймів); Шина з камерою ДТЗ 7,50-20 ялинка - 20шт. (візерунок LS228, індекс швидкості А6(30км/г), індекс навантаження 95, посадковий діаметр 20дюймів); Шина з камерою ДТЗ 8,30-24 ялинка - 20шт. (візерунок LS228, індекс швидкості А6(30км/г), індекс навантаження і 00, посадковий діаметр 24дюйма); Шина з камерою ДТЗ 9,50-20 ялинка - 4шт. (візерунок LS228, індекс швидкості А6(30км/г), індекс навантаження 95, посадковий діаметр 20дюймів); Шина з камерою ДТЗ 9,50-22 ялинка - 20шт. (візерунок LS228, індекс швидкості А6(30км/г), індекс навантаження 95, посадковий діаметр 22дюйма); Шина з камерою ДТЗ 9,50-24 ялинка - 46шт. (візерунок LS2.28, індекс швидкості А6(30км/г), індекс навантаження 112, посадковий діаметр 24дюйма); Шина з камерою ДТЗ 11,20- 24 ялинка - 26шт. (візерунок LS228, індекс швидкості А6(30км/'г), індекс навантаження 112, посадковий діаметр 24дюйма); Шина з камерою ДТЗ 12,40-28 ялинка - 10шт. (візерунок LS228, індекс швидкості А6(30км/г), індекс навантаження 122, посадковий діаметр 28дюймів); Шина з камерою ДТЗ 14,90-24 ялинка - 6шт. (візерунок LS228, індекс швидкості А6(30км/г), індекс навантаження 112, посадковий діаметр 24дюйма) Виробник: WEIFANG LONGSHAN TYRE CO., LTD;

- товар №2: Каучук, гума та вироби з них, камери гумові для пневматичних шин, до сільськогосподарської техніки: Камера ДТЗ 11,20/12,40-24 - 20шт; Камера ДТЗ 11,20/12,40-28 - 20шт; Камера ДТЗ 13,60/14,90-24 - 10шт; Камера ДТЗ 4,50/5,00-16 - 40шт; Камера ДТЗ 4,00/4,50-14 - 60шт; Камера ДТЗ 4,00/4,50-12 - 60шт; Камера ДТЗ 5,00-15 - 60шт; Камера ДТЗ 6,00/6,50—14 - 40шт; Камера ДТЗ 6,00/6.50-16 - 50шт; Камера ДТЗ 7,50/8,30-20 - 30шт; Камера ДТЗ 8,30-22 - 10шт; Камера ДТЗ 9,50-24 - 250шт.Торгівельна марка: ДТЗ. Виробник: WEIFANG LONGSHAN TYRE CO., LTD.

Даний товар надійшов на адресу позивача на виконання зовнішньоекономічного контракту № LST/7 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у специфікаціях (додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту від 03.12.2019 року, укладеного між позивачем та компанією “ WEIFANG LONGSHAN TYRE CO., LTD ” (Китай), специфікації від 14.08.2020 року №2020-2 та рахунку-

фактури № LS2020-2 від 06.10.2020р.

Митна вартість зазначеного товару підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу наступні документи: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № LST/7 від 03.12.2019р.; додаток (специфікація) до нього № 2020-2 від 14.08.2020р.; рахунок - фактура № LS2020-2 від 06.10.2020р.; пакувальний лист від 06.10.2020р.; додаткова угода №3 від 16.12.2020; платіжне доручення №186 від 24.11.2020р. щодо оплати за контрактом № LST/7 від 03.12.2019р. передоплати на загальну суму 17257,30 дол.США .

Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір морського перевезення № 1510/912/2019 від 15.10.2019р.; коносамент № 204920327 від 30.10.2020р.; заявку на міжнародне морське перевезення № 132 від 30.09.2020р.; рахунок № L33649 від 22.12.2020р.; акт виконаних робіт від 22.12.2020р.; довідку про транспортні витрати від 04.12.2020р.

Відповідно до статті 53 МКУ митницею були додатково витребувані від позивача наступні документи: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом № 992 від 29.12.2020р., ТОВ «ПК «ДТЗ» надало додаткові документи: прайс-лист, комерційну пропозицію виробника товару та виписку з банківського рахунку за 24.11.2020р. та повідомило митницю, що будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

30.12.2020 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA110150/2020/000198/1, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих Товарів №1 та №2 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Загальна сума митної вартості, визначена декларантом для товару № 1 в спірному Рішенні збільшена митницею з 22312,39 дол. США. до 39593,34 дол.США., тобто на 17 280,95 дол. США.

Загальна сума митної вартості, визначена декларантом для товару № 2 в спірному Рішенні збільшена митницею з 2404,91 дол. США. до 2925,00 дол.США., тобто на 520,09 дол. США.

Скориставшись своїм правом, підприємство задекларувало зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД № UA 110150/2020/021764 від 30.12.2020р.

Загальна різниця митних платежів (ввізне мито та ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 160 981, 21 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані усі документи для необхідності обчислення митної вартості товару.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 Митного кодексу України).

Таким чином, аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018р. в справі №809/1884/16.

Суд зазначає, що коригування митної вартості товару на підставі інформації наявної в базі даних про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж встановлено позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.11.2018р. по справі №826/16046/16.

Таким чином, зазначені митницею у повідомленнях та Рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Таким чином, суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст.9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не надано доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

Щодо стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

У позовній заяві позивач зазначає про намір стягнути з Дніпровської митниці Держмитслужби витрати на професійну правничу допомогу в сумі приблизно 3000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Порядок та умови визначення та розподілу витрат на професійну правничу допомогу регламентовані ст. 134 КАС України.

Згідно цієї статті КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання зазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, у письмовому відзиві на позов відповідач заперечував проти стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн., з огляду на те, що до позовної заяви не додано жодного з передбачених ст. 134 КАС України документів, а саме: докази здійснення відповідних витрат; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; відповідні докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості; відомості щодо часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) тощо.

Суд зазначає, що в обґрунтування стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу позивачем до позовної заяви надано: договір від 25.07.2020 року, довіреність від 11.01.2021 року, платіжне доручення від 09.06.2021 року за №22294 на суму 2200,00 грн., специфікацію № 13/21 від 08.06.2021р., акт здачі-приймання наданих послуг № 13/21 від 08.06.2021р. та рахунок на оплату № 13/21 від 08.06.2021р.

Так, позивачем було укладено з адвокатом Молочок Андрієм Олександровичем договір про надання правової допомоги від 27.05.2020 року, а також позивачем на ім`я ОСОБА_1 видана довіреність від 11.01.2021 року на представлення його інтересів у суді.

Адвокатську діяльність представник здійснює на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 08.07.2008 року № 1879.

Відповідно до п.1.2 договору види, обсяг, перелік, детальний опис та умови надання послуг зазначаються сторонами даного договору в специфікаціях (додатках) до нього, які є невід`ємною його частиною, узгоджуються та підписуються сторонами, як за наслідками надання окремої послуги поза межами судового розгляду, гак і комплексу послуг з підготовки та супроводу конкретної справи під час судового розгляду.

Згідно з п.3.1 та п. 3.2 договору за надання професійної правничої допомоги відповідно до умов даного договору, клієнт виплачує адвокату грошову винагороду - гонорар, розмір якого, умови оплати, вартість кожної з наданих адвокатом послуг погоджуються сторонами у специфікації (додатку) до даного договору та визначається за згодою сторін, залежно від обсягу правової (правничої) допомоги, наданої адвокатом клієнту, що фіксується в акті здавання-приймання наданих послуг за наслідками підготовки та супроводу під час судового розгляду кожної конкретної справи, підписаному обома сторонами.

Оплата клієнтом послуг адвоката, наданих ним відповідно до умов даного договору, здійснюється в безготівковій формі, шляхом банківського переказу грошових коштів клієнтом на банківський рахунок адвоката, зазначений в п. 7.1. даного договору відповідно до виставлених адвокатом клієнту рахунків на підставі специфікації та акту здавання-приймання наданих послуг.

Також, 08.06.2021 року між сторонами підписано специфікацію (додаток) №13/21, відповідно до якої розмір винагорода (гонорар) за надання правової допомоги по даному договору визначена сторонами наступним чином:

- консультація 200,00 грн. за 30 хв. часу;

- складання позовної заяви 1 500,00 грн. за 1,5 год. часу;

- складання письмової відповіді на відзив на позовну заяву 500,00 грн. за 1 год. часу

Відповідно до рахунку на оплату №13/21 від 08.06.2021 року, загальна вартість наданих послуг складає 2 200,00 грн.

Вказані послуги були прийняті позивачем за актом здачі-приймання наданих послуг з надання правової допомоги від 08.06.2021 року та оплачені, що підтверджується копією платіжного доручення від 09.06.2021 року за №22294 на суму 2200,00 грн.

Суд зазначає, що при вирішенні питання про стягнення на користь позивача судових витрат суд зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку, що на користь позивача в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу у справі №160/6919/21 підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 200,00 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2200,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Дніпровської митниці Держмитслужби на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору понесені позивачем на суму 2414,72 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2200,00 грн., а всього 4614,72 грн.

Відповідно до ч.5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмово провадження є дана складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UА110150/2020/000198/1 від 30.12.2020 року.

Стягнути з Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43350935) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЗ" (49000, м. Дніпро, вул. Н. Алексєєнко, буд. 100, прим. 1, код ЄДРПОУ 42634661) судові витрати в розмірі 4614,72 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Серьогіна