Рішення № 98177001, 07.07.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2021 року ЛуцькСправа № 140/4994/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Прилісненської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ) звернулися з адміністративним позовом до Прилісненської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 26.02.2021 №6/16, яким включено до переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди на які виставляться на земельні торги, земельні ділянки за межами населених пунктів на території Прилісненської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області в частині включення до такого переліку земельної ділянки площею 23,4425 га (кадастровий номер 0723681500:02:003:0372), цільове призначення: 01.03 для ведення особистого селянського господарства.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.02.2021 позивачі звернулися до відповідача із заявами про виділення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту села Галузія на території Прилісненської сільської ради Волинської області, із бажаним місцем розташування (згідно доданих графічних матеріалів) на земельній ділянці площею 23,4425 (кадастровий номер 0723681500:02:003:0372) та відповідно, надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної ділянки у власність, зокрема : ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) орієнтовною площею 1,98 га, ОСОБА_2 орієнтовною площею 1,990 га, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) орієнтовною площею 1,82 га.

Проте, рішеннями від 26.02.2021 №6/58, №6/59, №6/60 позивачам відмовлено у наданні дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,98 га, площею 1,990 га та площею 1,82 га за межами населеного пункту села Галузія на території Прилісненської сільської ради Волинської області, із бажаним місцем розташування (згідно доданих графічних матеріалів) на земельній ділянці площею 23,4425 (кадастровий номер 0723681500:02:003:0372) у зв`язку з тим, що вказана земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди на яку виставляється на земельні торги.

Рішенням Прилісненської сільської ради Волинської області від 26.02.2021 №6/16 включено до переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди на які виставляться на земельні торги, земельні ділянки за межами населених пунктів на території Прилісненської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області, а саме земельну ділянку площею 23,4425 га (кадастровий номер 0723681500:02:003:0372), цільове призначення: 01.03 для ведення особистого селянського господарства, на яку претендували позивачі.

Позивачі вважають рішення Прилісненської сільської ради Волинської області від 26.02.2021 №6/16 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийняте умисно з метою позбавлення позивачів права на безоплатну приватизацію землі та з порушенням порядку добору земельної ділянки для передачі на земельні торги.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Представник відповідача у відзиві на позов позовні вимоги не визнав. В обґрунтування своєї позиції вказав, що у відповідності до витягу із протоколу постійної комісії з питань містобудування, будівництва, земельних відносин, благоустрою та охорони природи було розглянуто питання про включення земельних ділянок до переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди на які виставляється на земельні торги. Рішенням комісії земельна ділянка площею 23,4425 (кадастровий номер 0723681500:02:003:0372) включена до переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди на які виставляється на земельні торги, враховуючи клопотання ТзОВ «БІО БЕРРІ» від 24.02.2021 №4 про надання в оренду земельних ділянок для ведення сільськогосподарського виробництва, також вказана земельна ділянка, підпадає під дію Спеціального дозволу на користування надрами від 02.02.2017 виданому Комунальному підприємству «Волиньприродресурс» Волинської обласної ради та знаходиться у межах контурів ліцензійного дозволу АДРЕСА_1 . Жодних заперечень чи зауважень з боку членів постійної комісії не було та прийнято відповідне рішення постійної комісії, яке і слугувало підставою для винесення проекту рішення на розгляд сесії Прилісненської сільської ради.

Представник відповідача зазначив, що шоста позачергова сесія Прилісненської сільської ради відбулася 26.02.2021. Порядок денний шостої позачергової сесії було затверджено рішенням №6/1, яким встановлено порядок розгляду питань винесених на сесію. Жодних заперечень чи зауважень щодо порядку денного не надходило, тому доводи позивачів про штучність створення підстав для затвердження порядку денного є необґрунтованими та безпідставними.

На сесії ради було підтримано та проголосовано за рішення №6/16 «Про включення до переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди на які виставляються на земельні торги». Згідно рішення, земельна ділянка площею 23,4425 (кадастровий номер 0723681500:02:003:0372) була включена до переліку земель на які право оренди виставлено на земельні торги. Відповідно до пункту 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно до компетенції сільських рад відноситься питання щодо регулювання земельних відносин. Оскаржуване рішення було прийнято не одноособово, а колегіальним органом місцевого самоврядування.

Щодо тверджень позивачів про зацікавленість сільського голови ОСОБА_3 у прийнятті оскаржуваних рішень, представник відповідача вказав, що жодних аргументованих доказів, які б свідчили про вчинення незаконних дій сільським головою ОСОБА_3 у позовній заяві відсутні та є просто надуманими, з метою дискримінації посадової особи органу місцевого самоврядування. Крім того, зазначив, що у відповідності до пункту 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно до компетенції сільських рад відноситься питання щодо регулювання земельних відносин. Оскаржуване рішення було прийнято не одноособово сільським головою, а колегіальним органом місцевого самоврядування, що вкотре доводить безпідставність позовних вимог.

Представник відповідача зазначив, що на шостій позачерговій сесії Прилісненської сільської ради розглядалась не лише заяви позивачів, щодо надання земельної ділянки у власність, а також громадянам із інших населених пунктів, яким було відмовлено на тих самих законних підставах. Зважаючи на вище наведене доводи позивачів щодо штучного створення та перешкод в задоволенні їх заяв про надання земельної ділянки є недоведеними.

Щодо заявлених у позовній заяві порушень Прилісненською сільською радою норм Земельного кодексу України, представник відповідача стверджує, що ніяким чином позивачі не вказують, які саме норми законодавства були порушені. Із позовної заяви вбачається лише те, що позивачі мають певні припущення щодо незаконності дій, які не мають жодного обґрунтованого підтвердження, а лише є надуманими позивачами.

З врахуванням наведеного, представник відповідача просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.

У заяві про збільшення (уточнення) підстав позову, представник позивачів заперечує проти доводів представника відповідача у відзиві на позовну заяву та зазначив, що відповідне клопотання ТОВ «БІО БЕРРІ» вих. №4 датоване 24.02.2021, в тому числі реєстраційна відмітка сільської ради свідчить про отримання даного клопотання 24.02.2021. При цьому, заяви позивачів були подані та зареєстровані відповідачем 11.02.2021 .

Вказав, що протиправність рішення постійної комісії з питань містобудування, будівництва земельних відносин, благоустрою та охорони природи (далі - постійна комісія), яке слугувало підставою для прийняття рішення №6/16, свідчить наступне: саме засідання відбувалося 24.02.2021, тобто за 2 дні до самої сесії, правомірність (наявність повноважень) проведення комісії засідання та прийняття рішення №3/2 відповідачем не доведено, як і не подано до суду Інструкцію з діловодства ради, а також Положення, яке регулює діяльність такої комісії.

Також зі змісту витягу з протоколу №3/2 від 24.02.2021 постійної комісії «Про проект рішення сільської ради «Про включення до переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди на які виставляється на торги», в результаті голосування прийнято рішення №3/2, вбачається, протилежні від предмету голосування рішення, зокрема: голосували члени комісії за подання на розгляд позачергового засідання сільської ради та підтримати його, натомість, вирішили прийняти рішення №3/2, а саме : Пункт 2 «погодитись із запропонованим проектом рішення сільської ради «Про включений до переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди на які виставляється на торги»; Пункт 3 «Рекомендувати сільському голові внести на позачергову сесію сільської ради проект рішення для розгляду та сільській раді вищезазначений проект рішення ради затвердити».

Крім того, представник позивачів зазначив, що відповідно до Регламенту сільської ради, затвердженого рішенням Прилісненської сільської ради від 25.11.2020 №1/7 визначають порядок формування порядку денного сесії ради.

Так, згідно із пунктом 16.5 Регламенту проект порядку денного сесії формує сільський голова на основі:

1. затвердженого радою перспективного плану роботи ради;

2. пропозицій депутатів ради;

3. пропозицій постійних комісій ради;

4. пропозицій, поданих громадою в порядку місцевої ініціативи.

Пропозиція щодо кожного питання, яке пропонується включити до проекту порядку денного сесії ради або до затвердженого порядку денного, подається відповідно до Інструкції з діловодства ради та чинного законодавства у формі проекту рішення із супровідним листом, пояснювальною запискою та листом-погодженням.

Таким чином, передумовою для формування сільським головою проекту порядку денного позачергової сесії Прилісненської сільської ради та внесення питання №16 мали б бути:

1. проект рішення із супровідним листом;

2. пояснювальна записка;

3. лист погодження, що свідчить про порушення формування порядку денного сільським головою Прилісненською сільською радою.

Представник позивачів наголошує, що згідно з результатом поіменного голосування від 26.02.2021 за питання про включення до переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди на які виставляються на земельні торги, під №18 голосував ОСОБА_4 , проте в депутатському складі ради не має такого депутата. Однак, його голос був врахований при прийнятті оскаржуваного рішення.

Щодо доводів відповідача про наявність у КП «ВОЛИНЬПРИРОДРЕСУРС» спеціального дозволу на користування надрами, межі площі якого нібито охоплюють затребувану позивачами ділянку, це в будь-якому випадку не може бути забороною для органу місцевого самоврядування розпоряджатися землями комунальної власності. Більше того, жодних угод, укладених між сільською радою та комунальним підприємством на земельну ділянку, кадастровий номер для проведення розвідувальних та видобувних робіт на ділянках надр не укладено, як на момент прийняття оскаржуваного рішення, так і на даний час. Крім того, жодних належних та достатніх доказів, що межі площі спецдозволу КП «ВОЛИНЬПРИРОДРЕСУРС» охоплюють спірну земельну ділянку не надано суду.

Враховуючи наведене, представник позивачів просив адміністративний позов задовольнити.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 11.02.2021 позивачі звернулися до відповідача із заявою про виділення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту села Галузія на території Прилісненської сільської ради Волинської області, із бажаним місцем розташування (згідно доданих графічних матеріалів) на земельній ділянці площею 23,4425 (кадастровий номер 0723681500:02:003:0372) та відповідно, надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної ділянки у власність, зокрема : ОСОБА_1 орієнтовною площею 1,98 га, ОСОБА_2 орієнтовною площею 1,990 га, ОСОБА_1 орієнтовною площею 1,82 га (а.с.9-11).

Питання по розгляду заяв позивачів було включено за пунктами 58, 59, 60, а також під пунктом 16 розглядалося питання «Про включення до переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди на які виставляються на земельні торги» порядку денного засідання шостої позачергової сесії сільської ради восьмого скликання 26.02.2021 (а.с.82-106).

Рішенням Прилісненської сільської ради восьмого скликання від 26.02.2021 №6/16 включено до переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди на які виставляються на земельні торги, земельну ділянку за межами населених пунктів на території Прилісненської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області площею 23,4425 га (кадастровий номер 0723681500:02:003:0372), 01.03 для ведення особистого селянського господарства (а.с.23-24).

Рішеннями від 26.02.2021 №6/58, №6/59, №6/60 відмовлено позивачам у наданні дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,8200 га, 1,990 га, 1,980 га за межами населеного пункту села Галузія на території Прилісненської сільської ради Волинської області із бажаним місцем розташування (згідно доданих графічних матеріалів) на земельній ділянці площею 23,4425 (кадастровий номер 0723681500:02:003:0372) у зв`язку з тим, що вказана земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди на яку виставляється на земельні торги (а.с.25-27).

Вважаючи рішення відповідача від 26.02.2021 №6/16 протиправним, позивачі звернулися до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

За нормами частини другої статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: 34) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з частиною першою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (далі - ЗК України) та Законом України «Про землеустрій».

У силу пункту б частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 гектара.

Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Згідно з частиною першою статті 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Частиною шостою статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Приписами абзацу першого частини сьомої статті 118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно з абзацом 3 частини сьомої статті 118 ЗК України особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу.

При цьому частиною сьомою статті 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною другою статті 134 ЗК України визначено випадки, коли земельні ділянки державної або комунальної власності не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

Відповідно до статті 136 ЗК України організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Аналіз приписів статті 136 Земельного кодексу України дає підстави для висновку, що в разі віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Відповідно до частини третьої статті 135 ЗК України організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що Прилісненська сільська рада, як розпорядник земель сільськогосподарського призначення державної власності, є організатором земельних торгів та відповідно до вимог чинного законодавства наділений повноваженнями визначати перелік земельних ділянок державної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, підставою для відмови позивачам у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою було те, що земельна ділянка, яку вони виявили бажання отримати у власність для ведення особистого селянського господарства, внесена до переліку земельних ділянок, право оренди на які виставляється на земельні торги.

Таким чином, враховуючи, що на момент розгляду заяв позивачів про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та прийняття відповідачем рішень з цього питання, вказану земельну ділянку за кадастровим номером 0723681500:02:003:0372 було включено до переліку земельних ділянок, права оренди на яку виставляються на земельні торги, що в силу приписів частини третьої статті 136 Земельного кодексу України є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 22.04.2020 у справі №823/1267/16 (№К/9901/16555/18), від 22.10.2020 у справі №815/7279/16 (№К/9901/43956/18), а відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Абзацом 2 частини першої статті 136 Земельного кодексу України передбачено, що у переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги, окремими лотами зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Таким чином, перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та прав на них, які виставляються на земельні торги, визначається організатором земельних торгів і заборона щодо відчуження встановлена саме на ті земельні ділянки, які включені до переліку.

У свою чергу, до вказаного переліку може бути включено земельну ділянку лише за умови присвоєння їй кадастрового номеру, тобто сформовану земельну ділянку, оскільки об`єктом продажу на аукціоні може бути земельна ділянка, яка є об`єктом цивільних прав.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка, має кадастровий номер 0723681500:02:003:0372, тобто є сформованою земельною ділянкою.

Таким чином, відповідачем доведено правомірність включення спірної земельної ділянки до переліку земельних ділянок, права оренди на яку виставлені на земельні торги.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що положеннями Земельного кодексу України, сільську раду наділено повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками, при включенні спірної земельної ділянки до переліку земельних ділянок з продажу права оренди на земельних торгах (аукціоні).

При цьому, судом не взято до уваги посилання позивачів (їх представника) на порушення порядку включення земельної ділянки із кадастровим номером 0723681500:02:003:0372 до переліку земельних ділянок, права на які будуть виставлені на земельні торги.

У позовній заяві позивачі взагалі не наводять будь-якого правового обґрунтування протиправності оскаржуваного рішення.

Крім того, суд вважає за потрібне зазначити, що системне тлумачення статті 55 Конституції України дозволяє дійти висновку, що частина друга цієї статті гарантує «кожному» захист «своїх прав», які були порушені органами державної влади, місцевого самоврядування, посадовими і службовими особами. Саме в такому значенні сформульовано частина третя, п`ята та шоста статті 55 Конституції України.

В контексті завдань адміністративного судочинства звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

З аналізу вищезазначених норм, слідує, що під час розгляду справи позивачі повинні довести, а суд встановити факти або обставини, які б свідчили про порушення індивідуально виражених прав чи інтересів позивачів з боку відповідача, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення.

Позивачі станом на 26.02.2021 не мали права на зазначену вище земельну ділянку, а їх певна заінтересованість саме у цій земельній ділянці не може бути підставою для обмеження законних повноважень органу місцевого самоврядування, як організатора земельних торгів, і тим більше, для визнання його рішення протиправним саме з цієї підстави.

Тобто, приймаючи рішення від 26.02.2021 №6/16 «Про включення до переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди на які виставляється на земельні торги» в частині включення до переліку земельних ділянок комунальної власності для продажу на земельних торгах земельної ділянки за кадастровим номером 0723681500:02:003:0372, відповідач діяв у відповідності до вимог Земельного кодексу України. При цьому, порушення порядку включення даної земельної ділянки до переліку земельних ділянок, права на які будуть виставлені на земельні торги судом не встановлено.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Щодо посилання представника позивачів на подання ТОВ «БІО БЕРРІ» пізніше - 24.02.2021 за вих. №4 клопотання про передачу в оренду земельних ділянок, в тому числі площею 23,4425 га (кадастровий номер 0723681500:02:003:0372), на отримання якої позивачі 11.02.2021 подали відповідні заяви до Прилісненської сільської ради про надання дозволу на розробку проектів землеустрою, суд зазначає наступне.

Факт подання заяв позивачами раніше клопотання ТОВ «БІО БЕРРІ» не може передувати відповідному рішенню, оскільки як і вказано позивачами у позовній заяві, черговість включення питань до порядку денного Регламентом ради не врегульовано.

На думку суду, оскаржуваним рішенням відповідача жодним чином не порушено права позивачів в отриманні безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, жодним чином не обмежено вказане право у протиправний, незаконний спосіб.

При цьому, суд також вважає за необхідне вказати, що позивачами зроблено посилання на протиправність рішення постійної комісії з питань містобудування, будівництва земельних відносин, благоустрою та охорони природи (далі - постійна комісія), яке слугувало підставою для прийняття рішення №6/16, а також порушення формування порядку денного сільським головою Прилісненською сільською радою, однак ні вказані дії, ні рішення постійної комісії, ні порядок формування такої комісії не є предметом даного судового розгляду і позивачами не оскаржуються.

Водночас, посилання представника позивачів на те, що згідно з результатом поіменного голосування від 26.02.2021 за питання про включення до переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди на які виставляються на земельні торги, під №18 голосував ОСОБА_4 , проте в депутатському складі ради не має такого депутата, однак його голос був врахований при прийнятті оскаржуваного рішення, суд зазначає, що дана інформація не відповідає дійсності, оскільки як вбачається з офіційного сайту Прилісненської громади (https://prylisnenska-gromada.gov.ua/deputackij-sklad-09-12-48-16-05-2017/) в Списку депутатів Прилісненської сільської ради, обраних на перших виборах депутатів сільських, селищних, міських рад, об`єднаних територіальних громад сільських, селищних, міських голів є депутат ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , безпартійний, фізична особа-підприємець, с. Тоболи Камінь-Каширський район Волинська область).

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач всупереч вимогам статті 77 КАС України не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність оспорюваного рішення підтверджено належними та допустимими доказами. Відтак позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Дмитрук