Ухвала суду № 98175702, 02.07.2021, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/5931/21

1-кс/296/2167/21

УХВАЛА

Іменем України

02 липня 2021 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира Петровська М.В.,

за участю секретаря судового засідання Лужко Г.В.,

слідчого Липка А.Ю.,

прокурора Сороколата О.В.,

захисника Богданович В.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Житомирській області Липка А.Ю., погоджене з прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури Цьомиком І.О., у кримінальному провадженні №12021060000000173 від 25.05.2021 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Київ, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2008 р.н., зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,-

встановив:

Слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Житомирській області Липко А.Ю. звернувся до слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира із клопотанням, погодженим прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури Цьомиком І.О., відповідно до змісту якого просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування поданого клопотання зазначає, що у провадженні СУ ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021060000000173 від 25.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України (далі - КК України).

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений точно досудовим розслідуванням день та час, проте не пізніше 01.07.2021, ОСОБА_1 , з корисливих мотивів направлених на отримання неконтрольованого державою прибутку від дій, пов`язаних із незаконним обігом психотропної речовини, у порушення вимог Законів України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995, зі змінами та доповненнями «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 08.07.1999, вступив у попередню змову із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з метою незаконного виготовлення та зберігання з метою збуту психотропних речовин.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, у невстановлений досудовим слідством день та час, але не пізніше 01.07.2021, ОСОБА_1 , діючи за передньою змовою групою осіб із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , перебуваючи у буд. АДРЕСА_2 , з метою подальшого збуту незаконно виготовили та зберігали до 10 год. 11 хв. 01.07.2021 психотропну речовину, обіг якої обмежено – амфетамін.

Вказані дії ОСОБА_1 попередньо кваліфіковано за ч.2 ст.307 КК України: незаконне виготовлення та зберігання з метою збуту психотропних речовин, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

01.07.2021 ОСОБА_1 затриманий слідчим СУ ГУНП в Житомирській області у порядку ст.208 КПК України.

02.07.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтовує наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, а також наявністю ризиків, передбачених п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:

- п.1 ч.1 ст.177 КПК України: оскільки злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , є тяжким та містить безальтернативну санкцію – позбавлення волі з конфіскацією майна, орган досудового розслідування має підстави вважати, що підозрюваний з метою уникнення покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду;

- п.2 ч.1 ст.177 КПК України: оскільки повне коло осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень та усі речові докази ще не виявлено та не вилучено, орган досудового розслідування має підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вчиняти спроби знищити, сховати, спотворити речові докази, які наразі не перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування;

- п.3 ч.1 ст.177 КПК України: підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню всебічного, повного та неупередженого встановлення обставин вчиненого злочину, може вчиняти спроби протиправного впливу на учасників кримінального провадження будь яким шляхом для зміни (відмови) від показів останніх, може вчиняти спроби спілкуватися зі співучасниками, у тому числі, дистанційно, та попереджати останніх про необхідність знищити та приховати інші докази, про існування яких стороні обвинувачення наразі не відомо, орієнтувати інших співучасників про необхідність переховуватися з метою уникнення кримінальної відповідальності;

- п.4 ч.1 ст.177 КПК України: підозрюваний проживає в іншому населеному пункті, у зв`язку з чим може не з`являтися за викликами до органу досудового розслідування та суду. Застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе гарантувати належного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та запобігти вищевказаним спробам перешкоджати досудовому розслідуванню;

- п.5 ч.1 ст.177 КПК України: характер вчинення кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_1 , зафіксована в результаті обшуку слідова та предметна інформація, співучасть у кримінальній протиправній діяльності з іншими особами може свідчити про те, що вчинення кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу психотропних речовин є способом отримання джерел доходів для прожиття.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у клопотанні, просили його задовільнити. Слідчий також пояснив, що кількість вилученого під час обшуку наркотичного засобу йому невідома, але обстановка, яка склалася під час обшуку дає підстави вважати, що була мета збуту наркотичних засобів.

Підозрюваний в судовому засіданні пояснив, що напередодні обшуку, за запрошенням свого знайомого ОСОБА_5 , перебував в гостях в АДРЕСА_2 в будинку, він нічого підозрілого не бачив, готував на кухні їжу для застілля. В цей день він бачив, що ОСОБА_5 вживав наркотики. Ще крім нього та ОСОБА_5 в будинку перебували особи на ім`я ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . На наступний день до 10-11 год. ранку він мав вже бути у Києві по роботі і його мали підвезти до траси, щоб доїхати до Києва, проте о 07:30 ОСОБА_5 стало погано, бо заболіла печінка та ОСОБА_7 поїхав в аптеку по ліки. За таким збігом обставин він перебував у цьому будинку під час обшуку, та в інкримінованому правопорушенні не винен і до виготовлення наркотиків ніякого стосунку немає.

Захисник в судовому засіданні щодо задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечувала. Просила врахувати особу підозрюваного: раніше не судимий, має на утриманні дитину, має постійне місце проживання, а тому достатнім та співмірним запобіжним заходом щодо підозрюваного буде домашній арешт.

Заслухавши думку учасників справи з приводу заявленого клопотання, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Пунктом 4 частини 2 статті 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відсутність хоча б однієї з цих обов`язкових умов унеможливлює застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного.

Щодо наявності обґрунтованої підозри, слідчий суддя зазначає наступне.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття "обґрунтованості підозри", в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема "Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства", "Нечипорук та Йонкало проти України" Європейський суд з прав людини наголошує, що "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати неупередженого спостерігача в тому, що відповідна особа можливо вчинила злочин. При цьому, факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Стандарт доказування "обґрунтована підозра" не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи. Обгрунтована підозра повинна бути заснована на об`єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що надані слідчим та прокурором докази у їх сукупності переконали б неупередженого спостерігача, що ОСОБА_1 , можливо, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.307 КК України, що підтверджується, зокрема: копією протоколу затримання підозрюваного ОСОБА_1 від 01.07.2021; копією висновку експерта від 02.07.2021 № СЕ-19/106-21/6809-НЗПРАП; копією протоколу обшуку від 01.07.2021.

Щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя зазначає наступне.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.

Відповідно до частини 5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Слідчий у клопотанні посилається на наявність ризиків, передбачених пунктами 1-5 частини першої статті 177 КПК України.

Слідчий суддя враховує посилання прокурора та слідчого на наявність таких ризиків, які передбачені п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.177 КПК України, як-то: ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, тому може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання; підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вчиняти спроби знищити, сховати, спотворити речові докази, оскільки всі докази ще не зібрані органом досудового розслідування; слідчий суддя не виключає можливості впливу підозрюваного на учасників кримінального провадження з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Разом з тим, слідчий суддя відхиляє доводи клопотання в частині наявності ризиків, що ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином шляхом несвоєчасної явки або неявки за викликом слідчого, прокурора або суду та що він може вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, з огляду на недоведеність їх існування органом досудового розслідування.

Приписами ч.1 ст.178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

В контексті наведеного, суд бере до уваги, що підозрюваний ОСОБА_1 має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимий, відсутність негативної характеристики.

Оцінюючи в сукупності встановлені судом обставини щодо заявлених прокурором та слідчим ризиків, тяжкість інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення та мінімальну сукупність доказів, які підтверджують обгрунтованість підозри саме за ч.2 ст.307 КК України, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не викликано об`єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, позаяк заявлені у клопотанні ризики слідчим та прокурором у повному обсязі не доведені.

Щодо можливості застосування альтернативних запобіжних заходів, слідчий суддя зазначає наступне.

Частиною першою статті 181 КПК України встановлено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Згідно з ч.2 ст.181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Санкція ч.2 ст.307 КК України, яка інкримінується ОСОБА_1 , передбачає основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Слідчий суддя вважає, що на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту буде співмірним з існуючими ризиками, поданими доказами на підтвердження обгрунтованості підозри за ч.2 ст.307 КК України, відповідатиме особі підозрюваного і зможе забезпечити належне виконання останнім процесуальних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Житомирській області Липка А.Ю., погоджене з прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури Цьомиком І.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 слід відмовити та застосувати до нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання: АДРЕСА_1 , з покладенням відповідних процесуальних обов`язків.

Керуючись статтями 176-179, 181, 193-194, 196, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира,

постановив:

У задоволенні клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Житомирській області Липка А.Ю., погоджене з прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури Цьомиком І.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 01.09.2021 включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- цілодобово не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , - без дозволу слідчого, прокурора, або суду залежно від стадії кримінального провадження;

- прибувати до слідчого, прокурора, що здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні, за першим викликом на визначений ним час та до суду за кожною вимогою;

- утримуватися від спілкування з підозрюваними та іншими особами, коло яких визначає орган досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021060000000173 від 25.05.2021 з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали та обов`язків - до 01.09.2021 включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного повинен негайно поставити на облік ОСОБА_1 .

Згідно ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків можливе застосування більш жорсткого запобіжного заходу та накладення грошового стягнення.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст ухвали складено: 07.07.2021.

Слідчий суддя М. В. Петровська