Вирок № 98175344, 08.07.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/20060/19

Провадження № 1-кп/161/410/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 08 липня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді - Покидюка В.М.,

за участю секретаря - Матвійчук Н.І.,

прокурора - Ніценко В.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Карпука А.С.,

потерпілої - ОСОБА_2 ,

представника потерпілого - Кононенко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019030010002854, що надійшов з Луцької місцевої прокуратури відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тертки Луцького району Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, гр. України, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, працюючого водієм ФОП « ОСОБА_3 », не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_1 02.08.2019, близько 14.50 год., перебуваючи у громадському місці, а саме на проїжджій частині вулиці Паркова, поблизу будинку №1 у м. Луцьку Волинської області, діючи з прямим умислом, з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось у зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві правил поведінки і норм моралі, використовуючи як малозначний привід для конфлікту той факт, що, на його думку, водій автомобіля марки «Skoda Felicia», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 не надала перевагу у русі водію маршрутного автобусу №24 марки «Богдан», номерний знак НОМЕР_2 , та демонструючи власну зверхність, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, які супроводжувались особливою зухвалістю, а також бажаючи возвеличитись за рахунок приниження інших осіб, усвідомлюючи, що його дії відбуваються в умовах очевидності для інших людей, умисно наніс один удар кулаком правої руки в ліву скроневу ділянку голови потерпілої ОСОБА_2 , яка у цей час знаходилась на сидінні водія у автомобілі «Skoda» моделі «Felicia», номерний знак НОМЕР_1 , чим спричинив потерпілій фізичний біль.

Таким чином, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.296 КК України, тобто вчинив хуліганство, грубу порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину вчиненні хуліганства не визнав. Суду дав показання, що з серпня 2019 року працює водієм автобусу за маршрутом №24, р.н. НОМЕР_3 . 02.08.2019 близько 15 год. 00 хв. він рухався по вул. Парковій по крайній лівій смузі. При цьому, останній вказав, що під`їжджаючи до перехрестя він зупинився на декілька секунд на червоний сигнал світлофора. Зазначив, що перед ним дійсно були транспортні засоби, які також знаходились в лівій смузі. В цей день автобус рухався по графіку. Доїхавши до кінцевої зупинки по вул. Єршова, до нього приїхали працівники поліції, які повідомили, що до них надійшло повідомлення про те, що водій маршрутного автобусу заподіяв тілесні ушкодження заявнику. Працівники поліції сфотографували обвинуваченого, після чого повідомили, що заявниця його впізнала. ОСОБА_1 відразу написав оголошення про те, чи є очевидці – особи, які також були в автобусі 02.08.2019 о 15.00 год. та поклав оголошення біля водійського сидіння. До нього на наступний день звернувся чоловік, який зазначив, що дійсно їхав з обвинуваченим в одному маршрутному автобусі та під час руху будь-яких тілесних ушкоджень потерпілій останній не заподіював.

Просив виправдати його, в зв`язку з відсутністю складу злочину.

Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1 , його винність вчиненні хуліганства, тобто, грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю,підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими за клопотанням учасників судового провадження доказами.

Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 суду дала показання про те, що 02.08.2019 в обідню пору керувала транспортним засобом «Skoda» моделі «Felicia», номерний знак НОМЕР_1 . Перебуваючи біля «Старого ринку» по вул. Глушець її раптово підрізав маршрутний автобус, у зв`язку з чим вона змушена була виїхати на зустрічну смугу та застосувала звуковий сигнал відносно водія автобуса. Під`їжджаючи до перехрестя по вул. Парковій, вона зупинилась на червоний сигнал світлофора. В цей час вікно водійських дверцят її автомобіля було відчинена. Вона відчула удар в ліву частину голови. Повернувши голову вліво, вона побачила обличчя обвинуваченого, який нецензурно висловлювався до неї. Вона злякалась та закрила вікно, розпочала рух для того, щоб втекти. Обвинувачений в свою чергу сів на водійське сидіння маршрутного автобусу №24, який знаходився в лівій смузі відразу за автомобілем потерпілої. Проїхавши перехрестя, потерпіла зупинилась поблизу піцерії «Феліччіта» та викликала поліцію і швидку. Опис нападника вона повідомила працівникам поліції. Стверджує, що добре роздивилась обличчя нападника та його транспортний засіб. При цьому, потерпіла та обвинувачений до вказаного конфлікту знайомі не були, а тому твердження обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що остання його оговорює не заслуговую на увагу.

Просила задовольнити поданий цивільний позов та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 завдану моральну шкоду. Щодо міри покарання – покладалась на погляд суду.

З довідки КП «Луцька міська клінічна лікарня» №3172 від 02.08.2019 вбачається, що гр. ОСОБА_2 оглянута неврологом. На момент огляду у хворої мало місце «Забій м`яких тканин лівої половини обличчя».

Протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 02.09.2019, відібраного у гр. ОСОБА_2 стверджується факт повідомлення правоохоронних органів щодо обставин вчинення відносно неї кримінального правопорушення.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання з доданими фототаблицями від 16.10.2019, за участю потерпілої ОСОБА_2 , остання вказала на обвинуваченого ОСОБА_1 як особу, яка 02.08.2019 вчинила відносне неї кримінальне правопорушення, зокрема, безпричинно нанесла тілесні ушкодження. Заяв, зауважень чи доповнень від учасників слідчої дії не надходило.

З протоколів проведення слідчих експериментів з доданими фототаблицями, відповідно, від 16.10.2019 та 18.11.2019, за участю потерпілої ОСОБА_2 , вбачається, що остання деталізувала власні покази та продемонструвала механізм нанесення їй обвинуваченим ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, що мали місце 02.08.2019.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні дала показання про те, що дійсно вона 02.08.2019 їхала разом з дочкою по вул. Парковій, де перед перехрестям поблизу ЦУМу був затор, у зв`язку з чим потерпіла зупинилась. Після цього вона побачила як ОСОБА_1 заподіяв удар в ліву частину голови потерпілої. При цьому свідок наголосила, що добре запам`ятала обличчя нападника. Останній повернувся після цього в автобус маршруту №24. Дочка сказала записати номер транспортного засобу, що вона і зробила. В подальшому, вказаний номер транспортного засобу вона з потерпілою повідомили працівників поліції про вказаний інцидент. Зазначає, що в той день обвинувачений був в червоній футболці.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 повідомив, що перебуває на посаді поліцейського роти №1 УПП у Волинській області. 02.08.2019 він ніс службу в екіпажі «Цунамі». Під час чергування вони отримали на службовий планшет повідомлення про заподіяння тілесних ушкоджень та орієнтування, що це був водій маршрутки (точного номеру транспортного засобу не пам`ятає). Після виїзду на місце події свідок поспілкувався із матір`ю заявниці, яка повідомила, що водій маршрутки заподіяв удар в голову дочці. Він з колегою поїхали на кінцеву зупинку маршрутки №24, де зустріли водія маршрутки ОСОБА_1 , якого сфотографували з метою впізнання заявницею. Водій заперечував, що причетний до правопорушення.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив показання ОСОБА_5 щодо обставин події. Крім того додав, що також перебуває на посаді поліцейського роти №1 УПП у Волинській області. 02.08.2019 він ніс службу в екіпажі «Цунамі». Вони з колегою отримали на службовий планшет повідомлення про заподіяння тілесних ушкоджень. При спілкуванні із заявницею та її матір`ю вони повідомила, що по АДРЕСА_2 їх підрізав маршрутний автобус, після чого водій маршрутки заподіяв удар ОСОБА_2 в голову. Водій був одягнений в червону футболку, смуглий та сивий, крім того, було зазначено державні номерні знаки маршрутного таксі, (які він точно не пам`ятає), а також колір маршрутки – білий. Він з колегою поїхали на кінцеву зупинку зазначеної у повідомленні маршрутки, де зустріли водія ОСОБА_1 , який поводив себе збуджено.

Протоколом огляду предмету з доданими фототаблицями та CD-диском від 20.11.2019, дослідженого в судовому засіданні відеофайлу з нагрудних камер поліцейських ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , на яких зафіксовано виїзд поліцейських по повідомленню щодо заподіяння тілесних ушкоджень. Встановлено, що працівники поліції спілкувались зі свідком ОСОБА_8 , яка описала зовнішні ознаки нападника, номерні знаки маршрутного таксі.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №756 від 29.10.2019 вбачається, що відповідно до довідки Луцької МКЛ гр. ОСОБА_2 02.08.2019 в 15.35 год. зверталась в приймальне відділення, була обстежена, оглянута неврологом, встановлено діагноз: «Забій м`яких тканин лівої половини обличчя». ВСД /вегето-судинна дистонія/ психофізіологічної природи/ внаслідок стресу. Даний діагноз за ступенем тяжкості не оцінюється, оскільки він не підтверджений ніякими об`єктивними відомостями.

З протоколу огляду предмету з доданими фототаблицями від 25.11.2019 вбачається розклад руху по маршруту №24 графік №7 в системі керування та моніторингу руху громадського транспорту встановлено, що згідно графіку маршрутний автобус №24 на зупинці поблизу ЦУМу перебуває о 14 год.52 хв.

Згідно листа ФОП ОСОБА_3 від 21.11.2019 – 02.08.2019 ОСОБА_1 перебував на робочому місці і керував пасажирським автобусом марки «Богдан А09212» р.н.з. НОМЕР_2 за графіком №7. Відстеження даного транспортного засобу здійснюється транснспортним відділенням ЛМР за системо «МАК».

Крім того, за клопотанням строни захисту в судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_9 , який повідомив, що 02.08.2019 він близько 15 год. 00 хв. їхав в маршрутці «Богдан» №24 з вул. Корольова, де проживає на даний час, до місця роботи, що по вул. Винниченка. Водієм вказаної маршрутки був обвинувачений ОСОБА_1 . При цьому, свідок стверджував, що по вул. Парковій будь-яких конфліктів у водія не було. Більше того, транспортний засіб перед світлофором не зупинявся, а лише на декілька секунд зменшив швидкість. На наступний день в обідню пору, коли свідок їхав в цьому ж транспортному засобі, він побачив біля водія табличку, зі змісту якої вбачалось, що водій ОСОБА_1 розшукує осіб, які знаходились з ним в маршрутному таксі за день до того о 15 годині по вул.Паркова. ОСОБА_9 залишив свій номер мобільного телефону обвинуваченому і погодився у разі необхідності підтвердити його невинуватість у вчиненні злочину. Свідок ОСОБА_9 повідомив, що обвинувачений йому візуально знайомий, оскільки до вказаної події ОСОБА_1 неодноразово здійснював перевезення людей на даному маршруті упродовж тривалого часу.

Зазначене не узгоджується з показаннями обвинуваченого ОСОБА_1 , який повідомив, що працює на даному маршруті лише з серпня 2019 року. Крім того, свідок ОСОБА_9 зазначив, що 02.08.2019 та 03.08.2019 їхав в маршрутному автобусі №24 до місця своєї роботи, де працював з понеділка по п`ятницю повний робочий день, крім того, працював і в інші дні у виняткових випадках у разі необхідності. Проте, в дні, коли мала місце подія та коли він побачив відповідне оголошення, а це було на наступний день після події, був звичайний робочий день.

Разом з тим, встановлено, що 02.08.2019 була п`ятниця, а 03.08.2019 – субота, а тому це не був робочий день свідка ОСОБА_9 .

Крім того, свідок ОСОБА_9 упродовж всього допиту стверджував, що він достовірно пам`ятає всі обставини його проїзду в маршрутному автобусі№24 шість місяців тому 02.08.2019, а саме: що він в свій звичайний робочий день близько 15 години був у вказаному автобусі на перехресті вулиць Паркова та Волі, будь-яких надзвичайних подій не трапилось. При цьому, він впевнений в тому, що автобус перед світлофором не зупинявся, водій не залишав своє місце. Разом з тим, свідок не зміг вказати точно о котрій годині він перебував в тому ж автобусі на наступний день і не зміг пригадати, з якого часу він знає водія маршрутного автобусу та період часу, упродовж якого обвинувачений здійснював перевезення на даному маршруті.

Крім того, свідок повідомив, що 02.08.2019, 03.08.2019, як і на даний час, він користувався сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «ВФ України» НОМЕР_4 .

З дослідженого в ході судового розгялду протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 18.01.2021, які перебувають у володінні ПрАТ «ВФ України», а саме до інформації про сеанси мобільного звязку за номером телефону свідка ОСОБА_9 , встановлено, що він не перебував у вказані під час допиту години 02.08.2018 та 03.08.2019 по вул. Винниченка.

Враховуючи наведене, вказані обставини у своїй сукупності дають обґрунтовані підставити ставити під сумнів показання свідка ОСОБА_9 , а тому суд не бере їх до уваги при постановлені вироку у даній справі.

Крім того, клопотання сторони захисту щодо визнання недопустимими та неналежними всіх доказів, здобутих в ході досудового розслідування, суд до уваги не бере та розцінює його як намагання уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки, вказані докази здобуті у встановленому законом порядку, без порушень вимог КПК України, а розбіжності, про які стверджує сторона захисту усунуті безпосередньо в судовому засіданні шляхом допиту потерпілої та свідків.

Таким чином, судом критично оцінюються показання обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він не вчиняв хуліганських дій відносно потерпілої ОСОБА_2 , оскільки вони є суперечливими, не відповідають обставинам справи, встановленим під час судового провадження, такі показання обвинуваченого суд розцінює як намагання уникнути від відповідальності за фактично вчинене ним кримінальне правопорушення.

Враховуючи, що показання потерпілої ОСОБА_2 , дані нею безпосередньо в судовому засіданні, є послідовними, відповідають іншим обставинам справи та підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме, показаннями допитаних свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , довідкою КП «Луцька міська клінічна лікарня» №3172 від 02.08.2019, протоколом пред`явлення особи для впізнання від 16.10.2019, протоколами проведення слідчих експериментів від 16.10.2019 та 18.11.2019, протоколами огляду предметів відповідно, від 20.11.2019 та 25.11.2019, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає, тому суд бере їх за основу при постановленні даного вироку та приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні хуліганства, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, кваліфікуючи його дії за ч.1 ст.296 КК України.

При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і дані про особу винного.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання суд не вбачає.

Обвинувачений ОСОБА_1 не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, на його утриманні перебуває одна малолітня дитина, однак враховуючи, що останній вину не визнав та не розкаявся у вчиненому, збитки потерпілій не відшкодував, заперечуючи факт вчинення хуліганських дій намагався уникнути відповідальності, тому суд вважає, що перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання в межах санкції ст.296 ч.1 КК України, у виді арешту.

На підставі ст.ст. 128, 129 КПК України, ст. 1167 ЦК України цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування спричиненої моральної шкоди задовольнити частково, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь потерпілої ОСОБА_2 5000 (п`ять тисяч) грн. завданої моральної шкоди та 2102 (дві тисячі сто дві) грн. сплаченого судового збору, а всього 7102 (сім тисяч сто дві) грн.

В решті позовних вимог – відмовити.

Визначаючи розмір моральної шкоди суд врахував майновий стан обвинуваченого, а також виходив з засад розумності, виваженості, справедливості та вважає, що визначена сума моральної шкоди, з врахуванням ступеню спричиненої шкоди, відповідає обсягу та характеру спричинених страждань потерпілої та характеру вимушених змін у її життєвих стосунках.

На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Речові докази, згідно ст.100 КПК України, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.296 КК України, призначивши покарання у виді арешту строком на 2 (два) місяці.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь потерпілої ОСОБА_2 5000 (п`ять тисяч) грн. завданої моральної шкоди та 2102 (дві тисячі сто дві) грн. сплаченого судового збору, а всього 7102 (сім тисяч сто дві) грн.

Речові докази: диски з відеозаписами – залишити в матеріалах провадження.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Луцького міськрайонного суду В.М. Покидюк