Ухвала суду № 98174369, 08.07.2021, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/2561/21

2/583/695/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2021 року м. Охтирка

Суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Соколова Н.О., вивчивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Плодорозсадник» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування нежитловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування нежитловим приміщенням.

Позивачем у даній справі є юридична особа, а відповідачем фізична особа. Предметом спору у справі є стягнення з відповідача на користь позивача плати за користування нежитловим приміщенням. На момент укладення зазначеного договору відповідач мав статус фізичної особи-підприємця, і вказаний договір укладався із ним саме як із ФОП ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ст.45 ГПК України сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені в ст.4 ГПК України, зокрема, фізичні особи, які не є підприємцями. Винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, визначені у ст.20 ГПК України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

З огляду на наведені приписи ст. 20 ГПК України, а також ст. ст. 4, 45 ГПК України для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Аналізуючи встановлені судом фактичні обставини спірних правовідносин в контексті наведених вище норм законодавства, суд приходить до висновку, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, ґрунтуючи свій висновок на наступному.

З 15 грудня 2017 року, що є датою набрання чинності ГПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, яку раніше здійснювала зазначена фізична особа, зареєстрована підприємцем. У випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за її зобов`язаннями, пов`язаними із підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Відтак, фізична особа, яка на час звернення з позовом до суду вже не є підприємцем, за позовом, поданим з 15 грудня 2017 року, може бути стороною по справі, зокрема відповідачем, якщо спір пов`язаний зі здійсненням раніше такою особою підприємницької діяльності, зокрема виник з господарського договору, стороною якого є зазначена фізична особа як суб`єкт господарювання.

Викладені вище правові висновки суду узгоджуються із правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 13 лютого 2019 року у справі №910/8729/18, від 26 червня 2019 року по справі №760/13915/18, від 04 вересня 2019 року по справі №640/16902/18 та правовими позиціями Верховного Суду від 31 липня 2019 року по справі №161/100214/15-ц, від 23 липня 2020 року по справі №177/1858/19.

Стосовно спірних правовідносин у даній справі, то судом з її матеріалів встановлено, що спір між сторонами виник з приводу виконання укладеного в 02.01.2018 договору найму нежитлового приміщення між ТОВ «Плодорозсадник» та Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 . При цьому договір із ним укладався саме як із відповідним суб`єктом підприємницької діяльності. Вказаний статус відповідач втратив після укладення зазначеного договору 12.01.2018. Беззаперечним є і той факт, що згаданий договір найму, з огляду на встановлений судом суб`єктний склад його сторін, зміст, характер і призначення, є господарським договором, як і зобов`язання, що виникли з нього у його сторін. Більш того, втрата позивачем до звернення до суду із даним позовом статусу фізичної особи-підприємця не припиняє вказаних його зобов`язань за договором найму, не змінює правовий статус сторони у зобов`язанні та господарського характеру такого зобов`язання.

За таких обставин, на момент звернення позивача до суду в порядку цивільного судочинства із даним позовом ГПК України відносить розгляд даної категорії спорів за позовами до фізичних осіб, що втратили статус фізичної особи-підприємця, до юрисдикції господарських судів.

Тому у відкритті провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Плодорозсадник» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування нежитловим приміщенням слід відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 260, 261,186 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ :

Відмовити у відкритті провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Плодорозсадник» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування нежитловим приміщенням.

Повернути позивачу матеріали позовної заяви.

Роз`яснити позивачу право на звернення з даним позовом до Господарського суду Сумської області в порядку господарського судочинства.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 15 днів з часу її проголошення.

Суддя Охтирського міськрайсуду

Сумської області Н.О. Соколова