Рішення № 98174098, 02.07.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2636/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глуханчука О.В.,

секретар судового засідання - Любімова О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом фермерського господарства "Промінь" до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №228589 від 14 грудня 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

22 лютого 2021 року до суду надійшов адміністративний позов фермерського господарства "Промінь" до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, у якому позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №228589 від 14 грудня 2020 року про стягнення з Фермерського господарства "ПРОМІНЬ" 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.);

стягнути на користь Фермерського господарства "ПРОМІНЬ" за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті суму понесених судових витрат.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив про те, що 14.12.2020 р. на підставі Акта №224906 від 15.11.2020 року Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки винесено постанову №228589, якою на ФГ «ПРОМІНЬ» накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Із вказаною постановою позивач не погоджується та, вважаючи її протиправною, звернувся до суду з позовом щодо її скасування.

Доводи позивача мотивовані наступним:

- Посадові особи, які склали Акт №224906 від 15.11.2020р., у порушення вимог п. 18 Порядку №879, п. 6 Порядку №422 не склали та на вимогу водія ФГ «ПРОМІНЬ» не надали жодного документу за результатами зважування - квитанцію (талон) зважування, Довідку про здійснення габаритно-вагового контролю та Акт, тобто первинні докази перевищення вагових параметрів, без яких Постанова №228589 від 14.12.2020р. не може вважатися законною та обґрунтованою;

- Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки, яким вчинено зважування транспортного засобу позивача, у порушення вимог п.12 Порядку №879 не зазначено в Акті №224906 від 15.11.2020р. та у Постанові №228589 від 14.12.2020р. докази проведення повірки вагів, на яких здійснено таке зважування, що позбавляє «поза розумним сумнівом» вважати наведене осьове навантаження як достовірне;

- У порушення приписів пп. 2 п. 2 Порядку №879 оскаржувана Постанова №228589 від 14.12.2020р. не містить вказівки на використану під час перевірки ФГ «ПРОМІНЬ» методику вимірювання, затверджену Держстандартом, за якою здійснено зважування одиночної осі, що свідчить про протиправний характер оскаржуваного рішення;

- Зважування 15.11.2020р. транспортного засобу ФГ «ПРОМІНЬ» здійснено з порушенням умов експлуатації вагів, внаслідок отримані результати під час такого зважування не може бути визнано достовірними.

Як вказує позивач, 24.12.2020 р. Адвокатом Іордановим В.П. до Південного Міжрегіонального управління Укртрансбезпеки подано Адвокатський запит з метою отримання доказів перевищення вагових параметрів транспортного засобу ФГ «ПРОМІНЬ», зваженого 15.11.2020р. згідно Акта від 15.11.2020р. №224906. Згідно Листа Укртрансбезпеки від 20.01.2021р. вих. №381/7.2/15-21 зважування транспортних засобів ФГ «ПРОМІНЬ» 15.11.2020р. здійснювалося за допомогою Приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030T-AS2-PWIA, заводський номер НОМЕР_1 , виробник Туреччина

У відповідності до наданого органом Укртрансбезпеки Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П33874705820 від 22.04.2020р., діапазон зважування маси вказаних вагів становить: мах = 30 000 кг; min = 500 кг.

Отже, ваги 030T-AS2-PWIA, на яких здійснювалося зважування 15.11.2020р. транспортного засобу ФГ «ПРОМІНЬ», здатні засвідчити достовірні покази замірів лише при максимальній вазі транспортного засобу 30 000 кг, що еквівалентно 30 т (1000 кг = 1 т).

Разом з тим, згідно Довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 15.11.2020р. №033195 та Акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 15.11.2020р. №048519, повна маса транспортного засобу ФГ «ПРОМІНЬ», зваженого 15.11.2020р., складала 39,920 т.

Таким чином, на переконання позивача, відповідач не міг зафіксувати масу транспортного засобу ФГ «ПРОМІНЬ» у 39,920т, при тому, що ваги, на яких здійснено зважування, здатні засвідчити максимальну вагу лише у 30 000 кг (30,0 т).

- Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки винесено постанову від 14.12.2020р. №228589 з порушенням принципів «належного урядування» та «правової визначеності», адже вказаний орган виніс оскаржуваний документ без урахування усіх обставин справи та надання належної правової оцінки Акту від 15.11.2020р. №224906.

Вказані обставини, на переконання відповідача, свідчать про те, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №228589 від 14 грудня 2020 року, як рішення суб`єкта владних повноважень, не є законною та обґрунтованою, відтак підлягає скасуванню у судовому порядку.

Позивач також зазначив, що оскаржувана постанова, у разі її неоскарження або невиконання у добровільному порядку, може бути виконана у порядку виконавчого провадження, зі стягненням зазначеної у ній сумі у порядку безспірного списання, внаслідок чого постанова №22859 від 14.12.2020 р. безпосередньо порушує права та законні інтереси ФГ «ПРОМІНЬ».

Ухвалою суду від 25 лютого 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загального позовне провадження у справі.

22 березня 2021 року відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву з додатковими доказами.

Відповідно до відзиву, відповідач з позовними вимогами не погоджується, вважає їх необґрунтованими, з огляду на наступне.

Так, відповідач зазначає про дотримання Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ від 08 листопада 2006 р. № 1567, а саме стверджує, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Рейдові перевірки можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).

Підпункт 4 пункту 2 Порядку №879 визначає, що габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Відповідно до пункту 22.1 Правил дорожнього руху, маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

Відповідач посилається на пункт 22.5 Правил дорожнього руху, відповідно до якого за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

По суті здійсненого державного контролю, відповідач зазначив, що оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №228589 від 14 грудня 2020 року прийнято на підставі Акту перевірки №224906 від 15 листопада 2020 року, яким зафіксовано порушення вимог ст. 48 ЗУ «Про автомобільний порт», відповідальність за що передбачена абз. 15 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Відповідач зазначає, що результатами проведення габаритно-вагового контролю Вантажного автомобілю марки RENAULT держ. реєстр. № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 (водій ОСОБА_1 ), що належить Позивачу, складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №048519 від 15.11.2020р. При проведенні зважування встановлено перевищення допустимого навантаження на одиночну вісь на 1,21 т.

У свою чергу, перевищення вказаних параметрів є підставою для застосування штрафу, передбаченого ч.1 абз.15 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

На підставі викладеного відповідач стверджує, що підставою застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу стали обставини, зафіксовані в акті перевірки та акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, відповідно до яких при проведення зважування встановлено перевищення допустимого навантаження.

Відповідач зазначає, що 30.11.2020 року на адресу позивача поштовим відправленням надіслано Запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Позивачу запропоновано заявитися до приміщення Управління Укртрансбезпеки в Одеській області 14.12.2020 року для участі у розгляді справи про порушення законодавства, проте, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, позивач не з`явився, заперечень чи пояснень не надав, відтак спірну постанову про накладення штрафу прийнято за його відсутності, що не порушує вимог Порядку №1567.

29 березня 2021 року позивачем через канцелярію суду подано відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої позивач зазначає, що відповідачем не спростовано жодного доводу позовної заяви, які свідчать про протиправність постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №228589 від 14 грудня 2020 року.

Під час підготовчого провадження судом продовжено шістдесятидений строк його проведення на 30 днів.

Ухвалою суду від 20 квітня 2021 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження в адміністративній справі № 420/2636/21 та призначено справу до судового розгляду по суті.

Під час судового розгляду справи представник позивача у вступному слові надав свої пояснення щодо змісту та підстав своїх вимог і заперечень щодо предмета позову.

У судове засідання, призначене на 22 червня 2021 року, учасники справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином та своєчасно.

Від представника відповідача 22 червня 2021 року через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження за його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З урахуванням вищенаведеного, справу розглянуто за наявними у ній матеріалами за відсутності учасників справи.

Розглянувши подані учасниками справи заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлені наступні обставини та факти.

Позивач - фермерське господарство "Промінь", код ЄДРПОУ 2475956, 02.09.1997 року зареєстрований у якості юридичної особи, запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: дата запису: 07.10.2004, номер запису: 15271200000000014.

Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 68443, Одеська обл., Арцизький р-н, село Холмське, ВУЛИЦЯ КУТУЗОВА, будинок 98.

Основним видом економічної діяльності підприємства є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний).

Як встановлено судом, 15 листопада 2020 року інспекторами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки в пункті габаритно-вагового контролю, що знаходиться на ділянці автодороги М-05 Київ-Одеса (452 км + 811 км), було здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки Renault, модель Premium 450 DXI, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з причепом: KELBERG ТІ251800 реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія - ОСОБА_1 .

За результатами проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу складено Довідку №033195 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 15 листопада 2020 року (а.с. 122), у якій зафіксовано:

навантаження на осі, тон:

1 - 6,96;

2 - 12,21;

3 - 7,21;

4 - 6,9;

5 - 6,64.

Повна маса транспортного засобу 39,920 т.

За результатами контролю складено Акт №048519 від 15 листопада 2020 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, у якому вказані наступні результати габаритного контролю транспортного засобу, навантаження на осі, тон: 1) 6,96 при нормативно допустимій 11,00; 2) 12,21 при нормативно допустимій 12,00; 3) 7, 71; 4) 6, 9; 5) 6, 64 (а.с. 123).

На підставі Акту №048519 від 15 листопада 2020 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів інспекторами Укртрансбезпеки складено розрахунок №б/н від 15 листопада 2020 року плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в розмірі 181,44 євро (а.с. 124).

За результатами вказаних заходів габаритно-вагового контролю посадовими особами Укртрансбезпеки складено Акт №224906 від 15 листопада 2020 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом, дата та час перевірки 15.11.2020 - 13 год. 03 хв., транспортний засіб марки Renault реєстраційний номер НОМЕР_2 , з причепом KELBERG реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить фермерському господарству "Промінь", під керуванням водія - ОСОБА_1 (а.с. 125).

В акті зафіксовано, що під час перевірки виявлено порушення п. 22.5 ПДР під час надання послуг перевезення вантажу, а саме соняшник, згідно ТТН №ДНС2428 від 14.11.2020, з перевищенням вагових обмежень - перевищення на одиночну вісі 12, 21 т при допустимій нормі 11 т, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: абз. 15 ч. 1 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

На підставі Акта проведення перевірки № 224906 від 15 листопада 2020 року, 14 грудня 2020 року посадовою особою Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 15 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", прийнято постанову №228589, якою застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000, 00 грн. (а.с. 127).

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач оскаржив її в адміністративному порядку, подавши 29 грудня 2020 року до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) скаргу на постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №228589 від 14 грудня 2020 року (а.с. 38-44).

Листом від 06 січня 2021 року Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) повідомила позивача, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №228592 від 14 грудня 2020 року залишена без змін, а скарга - без задоволення, у зв`язку із пропуском строку її подання (а.с.46-47).

Отже, не погоджуючись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №228589 від 14 грудня 2020 року про стягнення з Фермерського господарства "ПРОМІНЬ" 17 000,00 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом.

Так, позивач стверджує про численні порушення під час проведення габаритно-вагового контролю посадовими особами Укртрансбезпеки, які мають наслідком незаконність отриманих результатів та протиправність прийнятої постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №228589 від 14 грудня 2020 року

Вирішуючи спірні правовідносини, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року № 2344-III "Про автомобільний транспорт".

Згідно з ч. 12 ст. 6 цього Закону, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Щодо процедури здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, її визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок №1567).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно з пунктом 3 Порядку №1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Пунктом 4 Порядку №1567 регламентовано, що контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до п. 14 Порядку №1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, серед іншого: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Пунктом 16 Порядку №1567 передбачено, зокрема, що під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до пункту 21 Порядку №1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно п.25 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до пункту 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Згідно п.27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Судом встановлено, що 30 листопада 2020 року за вих. №93622/20/24-20 посадовою особою Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на адресу ФГ «Промінь» (68443, Одеська область, Арцизький район, с. Холмське, вул. Кутузова, 98) складено Запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до якого запропоновано прибути 14.12.2020 року до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки для участі у розгляді справи, зокрема по акту проведення перевірки №22496 від 15 листопада 2020 року (а.с. 128).

Повідомлено, що розгляд справи відбудеться з 13.00 год. до 16.00 год., за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, буд. 4, поверх 1.

В якості доказів надіслання на адресу позивача Запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідач надав до суду, окрім самого запрошення, копію списку №4102 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, у якому зазначено, що на адресу: 68443, Одеська область, Арцизький район, с. Холмське, вул. Кутузова, 98, адресат: ФГ «Промінь», направляється відправлення за номером 6501408537143, а також фіскальний чек Укрпошти (а.с. 117-118).

Позивач не заперечував отримання Запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-XII "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила №30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 4 Правил №30, рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Згідно з п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879 (далі - Порядок №879).

Відповідно до пп. 2-4, 9 п. 1 Порядку №879, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології; великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки; габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів; пересувний пункт габаритно-вагового контролю (далі - пересувний пункт) - спеціальний транспортний засіб, обладнаний вимірювальною і зважувальною технікою для здійснення контролю. Ділянка дороги на відстані 100 метрів до пересувного пункту, 50 метрів за пересувним пунктом та узбіччя дороги за напрямком руху, де розташовано пункт, вважаються його межами. Місце здійснення габаритно-вагового контролю позначається відповідними тимчасовими дорожніми знаками.

Відповідно до пункту 28 Порядку № 879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Перевізник має право на відшкодування вантажовідправником чи замовником коштів, внесених у рахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу.

Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено пунктом 30 Порядку № 879.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 879, режим роботи пересувного пункту встановлюється Укртрансбезпекою за погодженням з відповідним підрозділом МВС, що забезпечує безпеку дорожнього руху. Забороняється експлуатація пересувних пунктів у темну пору доби, крім випадків, коли такий пункт розташовано на освітлених ділянках автомобільних доріг, у морських, річкових портах, вантажних терміналах, місцях формування вантажопотоків.

Пунктом 12 Порядку № 879 передбачено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

За приписами пункту 13 Порядку № 879 під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

У відповідності до пункту 18 Порядку № 879 за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 879, за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Водії під час перебування в зоні стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю повинні виконувати законні вимоги посадових осіб та/або працівників Укртрансбезпеки, її територіальних органів та поліцейських.

Пунктом 21 Порядку 879 визначено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Згідно з пунктом 23 Порядку № 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

У відповідності з пунктом 24 Порядку № 879, після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Судом було встановлено, що з метою перевірки габаритно-вагових параметрів транспортного засобу позивача посадовими особами Укртрансбезпеки 15 листопада 2020 року проведено зважування автотранспортного засобу марки Renault, модель Premium 450 DXI, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з причепом: KELBERG ТІ251800 реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія - ОСОБА_1 .

За результатами проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу складено Довідку №033195 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 15 листопада 2020 року (а.с. 122), у якій зафіксовано:

навантаження на осі, тон:

1 - 6,96;

2 - 12,21, норма 11,00;

3 - 7,21;

4 - 6,9;

5 - 6,64.

Повна маса транспортного засобу 39,92 т, норма 40 т.

Відповідно до ч.1 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Згідно ч.4 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до абз. 15 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі товарно-транспортної накладної №ДНС2428 від 14 листопада 2020 року судом встановлено, що позивач перевозив соняшник, маса брутто 39940, 00 кг (а.с. 119-120).

Вказаний вантаж за своєю характеристикою є подільним (сипучим, рухомим) вантажем, що може переміщуватися по всім осям транспортного засобу під час руху. А тому проведення зважування у русі, шляхом поосьвого заїзду тягача на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження сипучого (подільного) вантажу, на думку суду, не може дати достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача при заїзді на платформу ваг, тоді як вантаж, в силу своїх сипучих властивостей, легко деформується та вільно переміщується під дією мінімальних сил.

За аналізом змісту Акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом вбачається, що даний документ не містить характеристик в частині вимірювального та зважувального обладнання при проведенні габаритно-вагового контролю, зокрема, якими саме вагами проводилось зважування транспортного засобу позивача, який відсоток похибки таких ваг і чи враховувався під час зважування сипучий стан вантажу, тощо.

У відповідності до підпунктів 2, 3 пункту 2 Порядку №879, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології; великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Відповідно до пункту 9 розділу 2 Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю, вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 відсотки та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником. При цьому довідка повніша містити показники зважування, видані спеціалізованим обладнанням по кожній осі окремо, а також підсумок загальної маси шляхом додавання кожної з осей.

Методика, про яку йдеться у пункті 2 Порядку №879 та згідно якої повинен проводитись процес визначення навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології (Укрметртсстандартом) не затверджено.

У контексті наведеного потрібно також враховувати, що єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром "Інститут Метрології", свідоцтво про атестацію №02-84-08.

Разом із тим, вказана методика не розповсюджується на транспорті засоби з рідким та сипучим вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного суду у справі №816/2329/13-а (постанова від 12.04.2018 року), у справі №826/442/13-а (постанова від 16.01.2018 року), у справі №821/597/17 (постанова від 12.06.2018 року).

Суд враховує виключення пункту 19 Порядку №879 на підставі постанови КМ України від 30.08.2017 року №671, який визначав необхідність наявності Методики проведення габаритно-вагового контролю, затвердженої Мінекономрозвитку, якою під час проведення такого контролю повинні керуватись Укртрансбезпека або її територіальні органи.

Разом з тим суд зазначає, що вимоги відносно визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, які проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, наявні в підпункті 2 пункту 2 Порядку №879, який є чинним.

При цьому існування такої методики і її використання під час зважування автомобіля позивача відповідачем не доведено.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що при здійсненні зважування транспортного засобу з сипучим вантажем, який змінює розподіл навантажень па осі транспортного засобу в русі, результати вимірювання, здійсненні посадовими особами відповідача, не можна вважати достовірними, оскільки такі вимірювання, здійсненні без застосування відповідної Методики, яка б враховувала особливості вантажу, що свідчить про неможливість встановлення достовірного та точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним сипучим вантажем.

Також відповідно до Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю, пересувний пункт повинен бути укомплектований, поміж іншого, таким технічним обладнанням: комплект пересувних автомобільних ваг для осьового зважування транспортних засобів у русі, до складу якого входять дві вагові платформи, ваговий індикатор у футлярі та чотири вирівнювальні доріжки; комп`ютерна техніка; свідоцтво про повірку ваг та свідоцтво про державну метрологічну атестацію (пункт 3 Розділу II).

Вимірювальне і вагове обладнання пересувного пункту повинно бути атестовано на проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології (пункт 8 Розділу II).

Суд наголошує, що в Акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом немає жодних доказів того, що габаритно-ваговий контроль позивача було здійснено у спеціально відведених та належно облаштованих для нього місцях, та здійснено на обладнанні, яке відповідає вимогам законодавства.

Відсутність таких документів на пристрій, яким проводилося зважування транспортного засобу, позбавляє можливості перевірити відповідність цього приладу параметрам та технічному стану, що пред`являються до таких пересувних контрольних пунктів.

Згідно відповіді Укртрансбезпеки від 20 січня 2021 року на адвокатський запит представника позивача, зважування транспортних засобів ФГ "Промінь" здійснювалося за допомогою Приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-AS2-PWIA, заводський номер 415, виробник Туреччина (а.с.24-2).

У відповідності до наданого органом Укртрансбезпеки Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П33874705820 від 22.04.2020 року, діапазон зважування вагів становить max=30000 кг; min=500 кг (а.с. 116).

Відповідачем не спростовано доводів позивача відносно того, що під час зважування, проведеного 15 листопада 2020 року транспортного засобу, ваги експлуатувалися за межами їх технічних можливостей, що виключає достовірність отриманих результатів, оскільки відповідно до довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 15 листопада 2020 року №033195 та акта про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів від 15 листопада 2020 року №048519, повна маса транспортного засобу ФГ "Промінь" складала 40,00 т, у свою чергу діапазон зважування вагів становить 30000 кг (а.с.122, 123).

При цьому, не було надано Акт обстеження дороги, яка використовувалася для здійснення габаритно-вагового контролю на автомобільній дорозі, що є порушенням п.11 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року №879. Також не додано всього переліку документів необхідних для встановлення чи пройшло обладнання відповідача всі повірки та невідомо чи знаходиться обладнання в справному стані, таких як Сертифікат відповідності тощо.

Також слід зазначити, що відповідно до ч.ч.1-4ст.8 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації. Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби. Законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, які мають елементи або функції настроювання, повинні мати захист від вільного доступу до зазначених елементів і функцій (включаючи програмне забезпечення) з метою запобігання несанкціонованому втручанню. Законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та в продаж і видавати напрокат лише за умови їх відповідності цьому Закону та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.

Як зазначалось вище, відповідно до п.9 Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 року №255, вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2% та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.

Таким чином, зазначеним нормативним положенням чітко визначено, що вагове обладнання повинно забезпечувати саме поосьове зважування у русі транспортного засобу, а не у спосіб, який здійснювався на транспортному засобі позивача посадовими особами відповідача.

Водночас, суд вважає недоведеними доводи позивача стосовного того, що посадові особи відповідача, які склали Акт №224906 від 15.11.2020р., у порушення вимог п. 18 Порядку №879, п. 6 Порядку №422 не склали та на вимогу водія ФГ «ПРОМІНЬ» не надали жодного документу за результатами зважування - квитанцію (талон) зважування, Довідку про здійснення габаритно-вагового контролю та Акт, як первинні докази перевищення вагових параметрів, без яких Постанова №228589 від 14.12.2020р. не може вважатися законною та обґрунтованою.

Вказані твердження позивача спростовуються наявними у матеріалах справи копіями Довідки №033195 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 15 листопада 2020 року та квитанції про результати зважування (а.с. 122, 126).

В акті про перевищення та в акті про проведення перевірки вказано, що водій ОСОБА_1 відмовився від пояснень та підписання вказаних актів. Тобто, на момент здійснення контролю факт відсутності/не складення документів за результатами зважування та відмови у наданні їх водію не підтверджується жодними доказами.

Крім того, показники зважування наведені у Розрахунку плати за проїзд, який водій отримав.

Стосовно доводів позивача про те, що за наявності перевищення автомобілем вагових параметрів відповідач повинен був заборонити рух транспортного засобу, однак цього не зробив, суд зазначає, що Порядком №879 не передбачено право відповідача забороняти рух транспортного засобу і, крім того, вказана обставина не впливає на сам факт порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт та притягнення його до відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У рішення по справі "Звежинський проти Польщі" (Заява N34049/96) від 19.06.2001 року Європейський суд з прав людини підкреслив, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (див. цит. вище рішення у справі "Беєлер проти Італії"). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (пункт 73).

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За викладених вище обставин, враховуючи зважування відповідачем 15 листопада 2020 року транспортного засобу позивача з сипучим вантажем за відсутності затвердженої у встановленому чинним законодавством порядку методики зважування таких вантажів, а також враховуючи ту обставину, що загальна маса транспортного засобу позивача не перевищувала встановлену п.22.5 ПДР норму (40т), що підтверджується ТТН №ДНС2428 від 14 листопада 2020 року, яка не ставиться під сумнів сторонами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу згідно абз. 15 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

На підставі викладеного, оцінивши докази, які є у справі, суд дійшов висновку, що оскаржена постанова Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №228589 від 14 грудня 2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу прийнята відповідачем необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, чим порушені права позивача, відтак є протиправною та підлягає скасуванню у судовому порядку, а позов - повному задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача у розмірі 2270, 00 грн., де 2270, 00 - ставка судового збору сплачена позивачем за звернення до суду із цим позовом, що підтверджується квитанцією про сплату судового збору №ПН964 01 лютого 2021 року. Доказів на підтвердження понесення інших судових витрат позивачем до суду не надано.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фермерського господарства "Промінь" до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №228589 від 14 грудня 2020 року - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №228589 від 14 грудня 2020 року до фермерського господарства "ПРОМІНЬ" у сумі 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.).

Стягнути з Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (65014, м.Одеса, вул. Успенська, 4) за рахунок бюджетних асигнувань на користь фермерського господарства "Промінь" (код ЄДРПОУ 24759563; 68443, Одеська область, Арцизький район, с. Холмське, вул. Кутузова, 98) сплачений судовий збір у розмірі 2270, 00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Позивач - фермерське господарство "Промінь" (код ЄДРПОУ 24759563; 68443, Одеська область, Арцизький район, с. Холмське, вул. Кутузова, 98).

Відповідач - Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 02 липня 2021 року.

Суддя О.В. Глуханчук