Рішення № 98172729, 07.07.2021, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/1792/21

РІШЕННЯ

іменем України

07 липня 2021 року ,

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Просіної Я.В.,

за участі секретаря судового засідання Чумакової Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сватове цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, заінтересована особа - Білокуракінське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Луганські області,

встановив:

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, а саме диплому серії НОМЕР_1 , виданого 30 червня 1984 року про навчання в Ворошиловградському будівельному технікумі, в обґрунтування якої зазначила, що свою трудову діяльність розпочала у липні 1984 року. При зверненні до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо можливості призначення пенсії, під час перевірки диплому заявника, спеціалістами управління Пенсійного фонду України було встановлено, що неможливо зарахувати до її загального стажу для призначення пенсії періоди навчання у Ворошиловградському будівельному технікумі з 01.09.1980 по 28.06.1984 року, через неспівпадіння її імені «Мая» з даними паспорта, де зазначено її ім`я « ОСОБА_2 ». У зв`язку з зазначеними помилками у документах, Білокуракинським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду у Луганській області заявнику було видано довідку про неможливість призначення пенсії за віком у зв`язку з помилкою у написанні ім`я у дипломі. Ворошиловградський будівельний технікум на теперішній час розташований у м. Луганську, тобто на території яка не підконтрольна українській владіі внести виправлення у диплом про навчання не можливо. У зв`язку з вищенаведеним заявник вимушена звернутися до суду із вимогою встановити факт належності їй – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , диплому серії НОМЕР_1 , виданого 30 червня 1984 року про навчання в Ворошиловградському будівельному технікумі.

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 14 червня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явилася, будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в заяві про встановлення факту належності просила проводити розгляд справи за її відсутності (а.с. 3).

Заінтересована особа – Головне управління Пенсійного фонду в Луганській області як правонаступник Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Луганські області, про що подали відповідні документи, в судове засідання уповноваженого представника не направили, надали заяву про розгляд справи без участі представника Управління, заперечень по справі не мають (а.с. 20).

Суд, дослідивши надані письмові докази в їх сукупності, вважає встановленими наступні обставини.

Відповідно до копії паспорта заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її ім`я вказане як « ОСОБА_2 » (а.с.4-5).

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого 10 грудня 1983 року, ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що Петровською сільрадою Сватівського району Ворошиловградської області Української ССР зроблено актовий запис № 19 та змінила прізвище на « ОСОБА_5 » (а.с. 6).

Як вбачається з копії диплома серії НОМЕР_1 , виданого в місті Ворошиловград 30 червня 1984 року на ім`я « ОСОБА_6 », в тому, що вона в 1980 році вступила до Ворошиловградського будівельного технікуму і в 1984 році закінчила повний курс названого технікуму по спеціальності «Архітектура» та їй присвоєно кваліфікацію технік-архітектор (а.с. 7).

Заявник звернулася до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області з метою оформлення пенсії за віком, але отримала письмову відповідь № 1237-0122-8/2988 від 05.05.2021 року про те, що при розгляді управлінням її диплому серії НОМЕР_1 , який виданий на ім`я (мовою оригінала) ОСОБА_7 встановлено, що ім`я « ОСОБА_8 » не відповідає даним паспорта, відповідно до якого її ім`я (на українській мові) « ОСОБА_2 », та роз`яснено про можливість внесення виправлень у судовому порядку (а.с. 8).

Відповідно до ст. 293 ЦПК України, окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Виходячи із висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 року (п.45), «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини»)».

Враховуючи, викладене, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту належності диплому серії НОМЕР_1 , виданого 30 червня 1984 року Ворошиловградським будівельним технікумом, оскільки встановлення даного факту необхідно заявнику для призначення пенсії за віком та ОСОБА_1 позбавлена можливості підтвердити належність вищевказаного документа в іншій спосіб.

Таким чином, встановлення факту належності правовстановлюючих документів не пов`язане з вирішенням спору про право, породжує для заявника юридичні наслідки, вказані нею обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 4, 76-81, 258, 259, 263-265, 293-294, 315-319, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності документа – задовольнити в повному обсязі.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , диплому серії НОМЕР_1 , виданого 30 червня 1984 року про навчання у Ворошиловградському будівельному технікумі на ім`я «ОСОБА_6 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Сватівський районний суд Луганської області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Я.В.Просіна