Рішення № 98172527, 08.07.2021, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/1645/20

Провадження №2/390/204/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2021 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого – судді Гершкул І.М.,

при секретарі Петрук Г.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницький цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

АТ КБ "ПРИВАТБАНК" звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 55970,15 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 27.10.2006 року ОСОБА_1 отримав кредит, шляхом встановленого кредитного ліміту на платіжну карту. АТ КБ "ПРИВАТБАНК" відкрили ОСОБА_1 картковий рахунок, випустили та надали платіжну картку, а також здійснювали її обслуговування. ОСОБА_1 зобов`язався у строки здійснювати погашення заборгованості, проте через неналежне виконання умов договору виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути та судові витрати по справі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, проте подав суду клопотання в якому просив розглянути справу без його участі, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити (а.с.121).

Відповідач у судове засідання не з`явився, проте подав суду заяву про розгляд справи без його участі, а також відзив у якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач не подав до суду документів, що між сторонами виникли кредитні відносини. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив про начебто підписання відповідачем анкети-заяви №б/н від 27.10.2006 року та на підтвердження цього факту додав копію документу під назвою «Заява клієнт раніше ідентифікований за рахунком» до кредитного договору №КGНЗRТ02472047 від 22.08.2004 року на придбання товарів народного споживання (ТНС), який повністю закритий та не може підтверджувати видачу картки, її номер, надання грошових коштів на цю картку, відкриття рахунку та зарахування кредиту на цей рахунок. Що стосується правил кредитування, які додані до позову, то вони не можуть взагалі розповсюджуватися на відповідача, оскільки останнім не підписані. Що стосується довідки про зміну кредитування, позивач до неї не має ніякого відношення, він не змінював ніякий ліміт і відповідно жодна зміна ліміту не може підтверджувати надання кредитних коштів, що є підставою для виникнення зобов`язання. Додатково потрібно зазначити, що в цій довідці не зазначено хто її підписав, чи мала ця особа права на її підписання. Крім того, позивач сам собі суперечить, оскільки в позові зазначено, що грошові кошти були надані в розмірі 45202,99 грн., а в так званій довідці про зміну умов кредитування зазначена сума в розмірі 41000 грн., а в копії документу під назвою «Заява клієнт раніше ідентифікований за рахунком» до кредитного договору №КGНЗRТ02472047 від 22.08.2004 року на придбання товарів народного споживання (ТНС), зазначена сума 1200 грн. бажаного кредитного ліміту, у кредитному договорі №КGНЗRТ02472047 від 22.08.2004 року зазначена сума 3354 грн. на придбання товарів народного споживання (ТНС), що є підтвердженням надуманості розміру заборгованості визначеної у позові. Додатково потрібно зазначити, що в 2021 році по кредитному договору №КGНЗRТ02472047 від 22.08.2004 року, на який посилається відповідач у документі під назвою «Заява клієнт раніше ідентифікований за рахунком» до кредитного договору №КGНЗRТ02472047 від 22.08.2004 року на придбання товарів народного споживання (ТНС), пропущено загальний строк позовної давності у три роки, що є підставою для відмови у позові (а.с.145-146, 183).

У відповіді на відзив представник позивача просила задовольнити позовні вимоги. Зазначила, що позивачем подана до суду копія анкети-заяви від 27.10.2006 року, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. З копії анкети-заяви чітко вбачається, що ОСОБА_1 висловив згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки «Універсальна» та особистим підписом засвідчив згоду з тим, що ця заява, разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним і Банком Договір про надання банківських послуг. З копії заяви вбачається, що відповідачу було надано кредитну картку «Універсальна» та встановлено поточну процентну ставку у розмірі 3% (36% на рік), вказано розміри комісій і штрафів тощо. Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови. Вищезазначені Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку. Відповідач підписанням Анкети-заяви позичальника приєднався до Умов та Правилами надання банківських послуг, заява разом з Умовами та Тарифами є договором про надання банківських послуг. До суду подано виписку з карткового рахунку, де чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт і вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже отримав кредитну картку «Універсальна», оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що позивач частково сплачував заборгованість за договором (погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом»). Підпису клієнта у примірнику Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів банку бути не може, оскільки сторони заключили договір про надання банківських послуг у формі договору приєднання особливістю якого є викладення умов в стандартних формулярах (Умовах та Правилах), а укладення такого договору здійснюється лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Відповідач став клієнтом АТ КБ "ПРИВАТБАНК" ще в 2004 році, ідентифікувавшись та підписавши договір №КGНЗRТ02472047 від 22.08.2004 року. Клієнт надав для ідентифікації копії паспорту та ідентифікаційного коду, достовірність наданих документів ОСОБА_1 підтвердив власноручним підписом. Якщо клієнт ідентифікований, далі оформляти продукти можна в спрощеному режимі, без повторного заповнення анкет і пред`явлення паспорта. Отже, на підставі раніше отриманих ідентифікаційних даних, ОСОБА_1 підписав заяву №б/н від 27.10.2006 року, оскільки в проходженні повторної ідентифікації не було необхідності. Зауважуємо, що предметом позову, який підлягає доказуванню є розмір заборгованості за кредитним договором №б/н від 27.10.2006 року. АТ КБ "ПРИВАТБАНК" подав суду докази щодо наявності заборгованості за Договором (розрахунок заборгованості), відповідач, в свою, чергу, не спростував докази надані Банком щодо цього факту. Договором на відкриття рахунку є сам кредитний договір, який є письмовим, та визначає основні принципи його дії. На підставі поданої заяви, що разом з Умовами та Правилами зі зразками підписів та відбитком печатки, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua) складають Договір про надання банківських послуг відповідачу було відкрито картковий рахунок. В заяві-анкеті клієнта зазначено початкову суму кредитного ліміту, однак умовами договору визначено (п.3.2), що Банк має право в будь-який момент збільшити, зменшити або анулювати кредитний ліміт. Пунктом 3.3 Умов та правил надання банківських послуг зазначено, що дії в частині зміни розміру кредитного ліміту здійснюється Банком самостійно, без попереднього повідомлення клієнта. Встановлення певної суми кредитного ліміту не є фінансовою операцією, що вимагає документального підтвердження. Відповідальність клієнта наступає в момент використання кредитного ліміту – як тільки клієнт самостійно підтверджує проведення операції в рахунок ліміту, шляхом введення ПІН-коду (в банкоматах) або підписанням чека (розрахунок через РОS-термінал торгової точки), саме в цей момент здійснюється перехід коштів у володіння позичальникові. При проведенні претензійно-позовних заходів ключову роль відіграє заборгованість клієнта (сума фактично отриманих коштів та нарахована плата за користування ними), а не сума стартового кредитного ліміту по карті. Тому належним доказом зняття коштів з карткового рахунку клієнта є виписка. Розділом VI встановлено що користувач карти зобов`язаний: надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним; після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів. В заяві мається номер, серія паспорту та ІПН – які повністю відповідають документам Клієнта. В договорі вказано номер картки / рахунку який відкритий Клієнту. Слід зауважити, що розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди, а також відображує стан нарахувань в певні періоди часу. До суду надано виписку по рахунку. Банківська виписка має статус первинного документу з якої вбачається, що відповідач знімав кредитні кошти, потім частково погашав заборгованість за договором і знову користувався кредитними коштами. Користуючись кредитними коштами, відповідачу були добре відомі та зрозумілі умови договору, а тому його твердження щодо не знання тарифів, умов та правил не відповідають дійсним обставинам справи. Протягом дії кредитного договору Відповідач неодноразово користувався послугою "Миттєва розстрочка". Згідно Умов і Правил надання банківських послуг Сервіс "Миттєва розстрочка" – це послуга Банку, яка надається держателям платіжних карток "Універсальна" та "Універсальна Gold" на умовах терміновості, платності та зворотності. Терміновість кредиту визначається кількістю платежів, яку вибрав клієнт, але не більше 24 платежів. Платність визначається комісією за користування кредитом, яка сплачується одночасно з погашенням кредиту рівними частинами з кожним платежем. Повернення визначається вимогою погасити кредит не більше ніж за вибрану клієнтом кількість платежів. Кредит з використанням сервісу "Миттєва розстрочка" повертається, шляхом встановлення клієнтом регулярного платежу з картки клієнта в розмірі щомісячного платежу за кредитом і проводиться Банком на підставі договірного списання. Згідно Умов та правил надання банківських послуг (надалі – Умов) Утримувач кредитної карти має право користуватися сервісом "Миттєва розстрочка" для отримання споживчого кредиту, якщо Утримувач погодився з умовами даного пункту та отримав кредитні кошти. Згідно з Умовами рахунок, спеціального платіжного засобу є карта, відкривається індивідуально для кожного клієнта в момент авторизації операції по сервісу Миттєва розстрочка шляхом: введення і відправки ОТП-паролю; натискання клавіші, що озвучена як згода з умовами кредитного договору; введення логіна і пароля при авторизації в Приват24; натисканням клавіші "згоден" або "підтверджую" в ТСО, банкоматах ПриватБанку, при показі умов кредитного договору та після введення пін-коду кредитної карти; відправка SMS-команди chast2 на номер 10060; натисканням клавіші "згоден" або "підтверджую" в системі електронних платежів Liqpay, мобільному додатку Sender або Приват24 Sender; натисканням клавіші "згоден" при IVR обзвоні. Дії Клієнта описані вище, вчинені Клієнтом, прирівнюються Сторонами до заяви на відкриття карткового рахунку для отримання кредиту по сервісу "Миттєва розстрочка". Відповідно до Умов Клієнт доручає Банку щомісячно перераховувати платежі на погашення заборгованості по карті в кількості і розмір, зазначеному в кредитному договорі, який є невід`ємною частиною цих Умов. Згідно з Умовами щомісячна комісія за користування сервісом "Миттєва розстрочка" вказана в Умовах та правилах надання банківських послуг. Згідно з Умовами у разі списання регулярного платежу по сервісу Миттєва розстрочка з кредитних коштів, клієнт сплачує комісію карти в розмірі 4% від суми платежу Комісія картки регулюється діючими Умовами та правилами надання банківських послуг. Отже, як вбачається з виписки по рахункам, відповідач скористався послугою "Миттєва розстрочка", після чого були оформлені переноси заборгованості з карти універсальної за допомогою вищевказаного сервісу. Платежі по сервісу "Миттєва розстрочка" відображені у виписці по рахунку, як "Регулярне списання платежу за договором". Однак, скориставшись даною послугою, у відповідача виникло зобов`язання в рамках сервісу "Миттєва розстрочка", зі здійсненням регулярних платежів для погашення перенесеної заборгованості. Крім того зазначаємо, що послуги, які пов`язані з платіжною карткою надаються при умові володіння особистою інформацією Клієнта саме тому Банк постійно акцентує увагу про нерозголошення такої інформації. З виписки по рахункам вбачається, що відповідач активно користувався послугами банку, здійснював погашення заборгованості, протягом тривалого часу, в тому числі після підключення до послуги "Миттєва розстрочка". Оскільки послуга "Миттєва розстрочка" не є окремим кредитним договором, а є тільки додатковою послугою для власників кредитних карт підписання окремого кредитного договору не вимагається. Отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, відповідач належним чином умови Договору не виконує, чим порушує свої договірні зобов`язання. Зазначене призвело до виникнення простроченої заборгованості, яка станом на сьогоднішній день не погашена. Таким чином, заборгованість було переведено на сервіс "Миттєва розстрочка", внаслідок чого відбувалося щомісячне стягнення грошових коштів. Щодо строку позовної давності, то кредитна картка є поновлювальною кредитною лінією, тобто це кредит, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Клієнт, використавши та погасивши заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею у межах строку дії картки. Верховний суд неодноразово висловлювався відносно строку виконання зобов`язань по кредитам, що надаються у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитні картки, а саме 19.03.2014 року справа №6-14цс14 та 18.06.2014 року справа №6-61цс14, відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст.257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст.261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору. Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні Картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, строк перевипущеної картки до останнього дня 08.2023 року, позивач же звернувся до суду з позовом до відповідача 30.11.2020 року — до спливу строку позовної давності. У зв`язку з цим, обставини, на які відповідач посилається, не відповідають, дійсності, а строк позовної давності позивачем дотримано при зверненні до суду. Також необхідно зауважити, що згідно виписки по рахунку, вбачається, що відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про те, що відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов`язання за Договором. Тому посилання відповідача про те, що він не був ознайомлений з умовами кредитування не має прийматись судом до уваги. Враховуючи викладене, просили суд задовольнити позовні вимоги Банку в повному обсязі (а.с.173-178).

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначив, що анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг №б/н від 27.10.2006 року та кредитний договір №б/н від 27.10.2006 року до суду не надано. Кредитний договір №КGНЗRТ02472047 від 22.08.2004 року на придбання товарів народного споживання (ТНС) повністю закритий, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості за вказаним договором. Також відповідач надав довідку про відсутність заборгованості за сервісом "Миттєва розстрочка", що свідчить про належне та своєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань. Проаналізувавши додані до позовної заяви документи можна встановити відсутність належних доказів видачі відповідачу кредиту готівковими коштами. Також позивачем не було додано жодного первинного документа на підтвердження проведення необхідного обліку щодо видачі відповідачу кредитних коштів у безготівковий спосіб, оскільки підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії. Розрахунок заборгованості не є документом взагалі, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який відповідно повністю залежить від волевиявлення та дій однієї сторони (позивача). Тому розрахунок позивача щодо заборгованості не визнається відповідачем та не може бути достовірним і достатнім доказом. Виписка по рахунку, надана позивачем, невідомо де та ким складена, не містить всіх обов`язкових реквізитів, ніким не підписана, тобто не є документом взагалі та вважатись достовірними, достатніми та належними доказами не може. Натомість відповідач додає до матеріалів справи виписки по рахунку за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 роки скріплену печаткою, погоджену та підписану уповноваженою посадовою особою позивача, відповідно до яких, визначено кредитний ліміт в сумі 0 грн 00 коп., усього кредитних надходжень в сумі 0 грн 00 коп. Тобто, якщо позивач стверджує, що предметом позову є надання кредитних коштів, шляхом встановлення та зміни кредитного ліміту (у довідці про зміну умов кредитування зазначена сума в розмірі 41000 грн.), то на підставі вищезазначених виписок по рахунку вказується про відсутність встановлення такого ліміту та відсутність надання кредитних коштів. Фактично це свідчить про надуманість доводів та про відсутності підстав для задоволення вимог визначених у позові. (а.с.154-156)

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно статей 525, 526, 527, 530, 625 ЦК України: одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України; боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок; якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, що передбачено ст.1054 ч.1 ЦК України.

Судом встановлено, що згідно заяви від 27.10.2006 року клієнт раніше ідентифікований за рахунком/карткою №KJQANP – ОСОБА_1 просив ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником яких є АТ КБ «ПРИВАТБАНК», відкрити рахунок і надати банківські послуги, зокрема у розділі «кредитна картка» зазначена наступна інформація: тип карти: НОМЕР_1 , валюта: гривня; тип кредитного ліміту: фінансовий; сума кредитного ліміту: 1200 грн.; базова процентна ставка: 36 процентів із розрахунку 360 днів на рік; строк дії кредитного ліміту: відповідає строку дії карти; порядок погашення заборгованості: щомісячними платежами в розмірі 7% від суми заборгованості. Погашення заборгованості по кредитному ліміту може відбуватися, як шляхом внесення коштів на карту клієнта, так і шляхом списання банком коштів із дебетової картки. Заява містить рукописний запис «згідно кредитного договору №КGНЗRТ02472047 від 26.08.2004 р.», проте примірника вказаного договору матеріали справи не містять, а також зазначено номер картки НОМЕР_2 . Крім цього, заява містить пункт, що ОСОБА_1 ознайомлений з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, які разом із підписаною заявою складають договір про надання банківських послуг (а.с.25-44).

Довідки АТ КБ "ПРИВАТБАНК" свідчать, що ОСОБА_1 , згідно кредитного договору, змінювався кредитний ліміт, а також перевидавалися картки, зокрема № НОМЕР_2 відкрита 24.05.2006 року з терміном дії до 05/13 року, № НОМЕР_3 відкрита 18.09.2012 року з терміном дії до 06/16 року, № НОМЕР_4 відкрита 23.06.2016 року з терміном дії до 03/20 року, № НОМЕР_5 відкрита 30.09.2019 року з терміном дії до 08/23 року (а.с.23-24).

Виписка за договором б/н по картковому рахунку ОСОБА_1 та довідки АТ КБ "ПРИВАТБАНК" свідчать про встановлення та зміну кредитного ліміту, надання банком кредитних карток відповідачу та користування грошовими коштами по рахунку ОСОБА_1 (а.с.45-120).

Позивач зазначає, що через неналежне виконання ОСОБА_1 умов договору станом на 27.10.2020 року утворилася заборгованість на загальну суму 55970,15 грн., яка складається із заборгованості: за кредитом – 45202,99 грн. (82,16 грн. – заборгованість за поточним тілом кредиту та 45120,83 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту), за відсотками – 10767,16 грн., що підтверджується наданим АТ КБ "ПРИВАТБАНК" розрахунком (а.с.5-22).

Натомість, відповідачем надано копію договору №КGНЗRТ02472047 від 22.08.2004 року, згідно якого ТОВ «Моцарт» зобов`язалися передати ОСОБА_1 у власність витяжку ARDO NF61 та плиту BOSCH HSV KEU, загальною вартістю 3354 грн., а позичальник ОСОБА_1 зобов`язався прийняти їх у продавця та сплатити продавцю повну вартість товару. Оплата придбаного товару здійснюється в день підписання цього договору, позичальник сплачує аванс в розмірі 698 грн., а решта вартості підлягає сплаті за рахунок кредиту наданого АТ КБ "ПРИВАТБАНК". Банк зобов`язався надати ОСОБА_1 строковий кредит на строк до 21.08.2006 року в розмірі 2656 грн. для купівлі товарів народного споживання зі сплатою відсотків за користування у розмірі 1% у місяць на суму залишку заборгованості по кредиту та сплатою комісії щомісяця в період сплати в розмірі 1,5% (а.с.147-150).

Крім того, ОСОБА_1 подано до суду довідки АТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 16.03.2021 року та 21.03.2021 року про відсутність заборгованості по кредитним договорам №КGНЗRТ02472047 від 22.08.2004 року, №19012818037906 від 28.01.2019 року, №19020918102688 від 09.02.2019 року, №19021118115231 від 11.02.2019 року, №19061127076284 від 11.06.2019 року, №19061127076284 від 11.06.2019 року, а також виписки по картках/рахунках № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , за договором SAMDN21000007390897 від 25.05.2006 року, де міститься наступна інформація, кредитний ліміт – 0,00, операції за період із 21.03.2015 року по 21.03.2021 року відсутні (а.с.157-170).

На запит суду АТ КБ "ПРИВАТБАНК" надано лист №996431-ВБ від 29.04.2021 року, яким роз`яснено, що ОСОБА_1 став клієнтом АТ КБ "ПРИВАТБАНК" у 2004 році, ідентифікувавшись та підписавши договір №KGH3RT02472047 від 22.08.2004 року та надав для ідентифікації копії паспорту та ідентифікаційного коду, достовірність наданих документів ОСОБА_1 підтвердив власноручним підписом, більше того, документи повністю відповідали загальним вимогам встановленим Постановою ВРУ «Про затвердження положень про паспорт громадянина України». Якщо клієнт ідентифікований, далі оформляти продукти можна в спрощеному режимі, без повторного заповнення анкет і пред`явлення паспорта. Отже, на підставі раніше отриманих ідентифікаційних даних, ОСОБА_1 підписав Заяву №б/н від 27.10.2006 року, у проходженні повторної ідентифікації не було необхідності. Предметом позову, який підлягає доказуванню є розмір заборгованості за кредитним договором №б/н від 27.10.2006 року (а.с.188).

Аналізуючи докази по справі судом встановлено, що в заяві від 27.10.2006 року не зазначено про можливість нарахування простроченого тіла кредиту, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

АТ КБ "ПРИВАТБАНК" пред`являючи вимоги про погашення кредиту просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за простроченим тілом кредиту. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг із Умов та правил надання банківських послуг, як невід`ємну частину спірного договору.

Витягом із Умов та правил надання банківських послуг, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору, позовну давність щодо вимог банку, та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг із Умов надавались для ознайомлення відповідачу та він погодився з ними, підписуючи заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема щодо сплати простроченого тіла кредиту, відсотків і неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

У даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої – договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ "ПРИВАТБАНК" у період – з часу виникнення спірних правовідносин і до моменту звернення до суду з вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів і Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин і без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату простроченого тіла кредиту, надані банком Витяг із Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку – в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Витяг із Умов та правил надання банківських послуг, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного сторонами 27.10.2006 року, шляхом підписання заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір і порядок нарахування простроченого тіла кредиту, відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Вказані висновки узгоджуються з постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року по справі №342/180/17.

Таким чином, зваживши у сукупності надані АТ КБ "ПРИВАТБАНК" докази по справі, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не виконує взятих на себе зобов`язань, а тому позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню лише заборгованість в сумі 10849,32 грн. (поточне тіло кредиту та відсотки), що передбачено заявою, яку підписано сторонами, а решта позовних вимог не підлягають задоволенню, оскільки їх не доведено належними, допустимими та достатніми доказами, а тому відсутні правові підстави для їх задоволення.

Відповідно статей 257, 261, 267 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки; перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові; якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Кредитна картка є поновлювальною кредитною лінією, тобто це кредит, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами та поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Клієнт, використавши та погасивши заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею у межах строку дії картки. Картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст.257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст.261 ЦК України). Строк дії картки вказано на лицевій стороні Картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, строк перевипущеної картки до останнього дня 08.2023 року, позивач же звернувся до суду з позовом 08.12.2020 року — до спливу строку позовної давності. У зв`язку з цим, обставини, на які відповідач посилається, не відповідають, дійсності, а строк позовної давності позивачем дотримано при зверненні до суду. Також необхідно зауважити, що виписка за договором б/н по картковому рахунку ОСОБА_1 свідчить, що останній платіж з погашення заборгованості було здійснено 26.03.2020 року у сумі 143,11 грн., а останнє зарахування коштів було здійснено 23.02.2020 року на картку у сумі 2065 грн.

Доводи відповідача та надані матеріали щодо відсутності заборгованості суд оцінює критично, оскільки подані відповідачем довідки стосуються інших кредитних договорів.

Вирішуючи питання щодо судових витрат суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме в сумі 407,45 грн., що відповідає вимогам ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.257, 261, 267, 525, 526, 527, 530, 625, 1054 ЦК України, ст.ст.4, 12, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного Товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_9 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного Товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570, рахунок НОМЕР_10 , МФО 305299) заборгованість за договором №б/н від 27.10.2006 року в сумі 10849 грн. 32 коп., а також судові витрати у сумі 407 грн. 45 коп.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області І.М. Гершкул