Ухвала суду № 98171681, 08.07.2021, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/8467/14-ц

н\п 2-з/490/126/2021

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2021 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у скаладі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Ковальової Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, третя особа - старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції Кирильченко Дмитро Валерійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Центрального районного суду міста Миколаєва перебуває цивільна справа №490/8467/14-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, третя особа - старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції Кирильченко Дмитро Валерійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

07 липня 2021 року на адресу Центрального районного суду міста Миколаєва від позивачки ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявниця просить суд в забезпечення заявлених вимог негайно зупинити стягнення за виконавчим написом №853 від 06.03.2014 року, виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною про звернення стягнення в межах 435711,36 гривень на житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Д.О. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заяви посилається на те, що 23.10.2020 року приватним виконавцем Куліченко Д.О. постановою ВП №63406083 було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису №853 від 06.03.2014 року, виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною про звернення стягнення в межах 435711,36 гривень на житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 .

23.10.2020 року приватним виконавцем Куліченко Д.О. постановою ВП №63406083 було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно.

Вказує, що оскільки виконавчий документ на підставі якого відбувається стягненя оскаржується, тому на підставі пункту 6 частини 1 статті 150 ЦПК України стянгнення має бути зупинене.

Зазначає, що невжиття зазначених позивачем заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також унеможливити захист прав або інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду.

08 липня 2021 року вказана заява передана для розгляду судді.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, судом встановлено наступне.

Відповідно до статей 149-151 ЦПК України, суд за заявою учасника справи, має право вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтування його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно з ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з`ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.

Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також необхідність запобігти порушенню прав третіх осіб в зв`язку з вжиттям судом заходів забезпечення позову.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Враховуючи викладене, з наведених у заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань, а також з матеріалів справи вбачається, що предмет позову у даній справі - визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є взаємопов`язаний зі способом забезпечення позову, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому, у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ... виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, виконавчий напис нотаріуса, віднесено до виконавчих документів.

При цьому, виконавчий напис нотаріуса №853 від 06.03.2014 року, виданий приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, на підставі якого 23.10.2020 року приватним виконавцем Куліченко Д.О. постановою ВП №63406083 відкрито виконавче провадження та накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, оскаржується в судовому порядку у даній справі.

Пунктом 6 частини 1 статті 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку

Таким чином, позивачем обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача.

При цьому, зупинення стягнення на підставі виконавчого напису до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав відповідача, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.

Враховуючи предмет даного позову, наведені позивачем докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві про забезпечення позову, їх розумність та адекватність, наявність зв`язку між заходами забезпечення позову (зупинення стягнення на підставі виконавчого напису) та предметом позовних вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі.

Строк дії заходів забезпечення позову унормовано в ч.ч. 7-10 ст. 158 ЦПК України, зокрема: у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи; якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення; у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову; у такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Керуючись ст.ст. 149-153, 259, 260 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про забезпечення позову по справі№490/8467/14-ц, за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, третя особа - старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції Кирильченко Дмитро Валерійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №853 від 06.03.2014 року, вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, щодо звернення стягнення в межах 435711,36 гривень на житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 , до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, третя особа - старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції Кирильченко Дмитро Валерійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Копію ухвали для виконання направити приватному виконавцю виконавчого округу Миколаївської області Куліченку Дмитру Олександровичу (54030, місто Миколаїв, вулиця Пушкінська, будинок 17-А, офіс 13).

Відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження» ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом. Строк пред`явлення до виконання ухвали - один рік.

Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з дня її проголошення (підписання) суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Згідно з ст.ст.. 353, 354 ЦПК України та відповідно до п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва.

Суддя О.В. Саламатін