Ухвала суду № 98171279, 08.07.2021, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/506/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

"08" липня 2021 р. смт. Веселинове

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області Чаричанський П.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Сільськогосподарського приватного підприємства «ХЛІБОРОБ» про стягнення орендної плати

ВСТАНОВИВ:

08 липня 2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Сільськогосподарського приватного підприємства «ХЛІБОРОБ» про стягнення орендної плати.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд прийшов до переконання, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, тому що її подано з порушенням вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 та ч.4 ст. 177 ЦПК України.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Як вбачається з позову, позивач просить стягнути заборгованість по орендній платі за оренду земельної ділянки за 2019 та 2020 роки на загальну суму 8020 грн. (за 2019 р. – 4010 грн.; за 2020 р. – 4010 грн.), однак суду не було надано обґрунтований розрахунок суми, що просить стягнути позивач.

В заяві позивач посилається на п.9 Договору в якому зазначено, що орендна плата складає 4010 грн. на рік, водночас згідно п. 9 Договору вказано наступне: «Оренда плата нараховується Орендарем у грошовій формі в розмірі коефіцієнта нормативної грошової оцінки 6% земельної ділянки (6 х 6,26)……»

Таким чином, позивачу слід надати обґрунтований розрахунок сум, що стягується (математичний), в якому детально зазначити та обґрунтувати заборгованість по орендній платі по договору оренди, із зазначенням вимог щодо стягнення заборгованості у конкретній сумі.

Крім того позивач просить відстрочити сплату судового збору до закінчення розгляду справи.

У задоволенні заяви позивача про відстрочення сплати судового збору слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Виходячи зі змісту ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік, позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа ,яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Проте, вказаною нормою Закону передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочення сплати судового збору, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до суду, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами. Позивач, який заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинен навести доводи і подати докази на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Пунктом 27 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 10.10.2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що відповідно до статті 8 Закону №3674-VІ єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

При цьому, суд звертає увагу позивача, що статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням скаржника, та відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати або її відстрочення.

Враховуючи даний принцип, а також положення ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати.

Рішенням Європейського Суду з прав людини від 19 червня 2012 року (справа «Креуз проти Польщі»), поряд з вказівкою про те, що судові витрати не можуть ускладнювати доступ до суду такою мірою, щоб завдати шкоди самої сутності цього права, водночас підкреслена необхідність дотримуватись належного балансу між інтересами держави у стягненні судових зборів за розгляд спору та інтересом позивача, а також зазначено, що вимога сплати зборів не може вважатися обмеженням права доступу до суду та порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

При цьому позивачем не надано доказів на підтвердження того, що у нього появляться кошти до ухвалення судового рішення (до моменту оголошення дебатів та виходу суду до нарадчої кімнати), так як суд ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а не як зазначає позивач - до закінчення розгляду справи (що є невірним трактуванням (цитуванням) ст. 139 ЦПК України).

Згідно зі п. 3 Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, якщо позивачем (заявником) заявлено клопотання про відстрочення або розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його оплати відповідно, то наслідки залишення позовної заяви без руху застосовуються лише за умови відмови в задоволенні такого клопотання, про що постановляється відповідна ухвала.

Враховуючи викладене, вказана позовна заява подана без дотримання вимог ст.ст.185 ЦПК України, зокрема: до позовної заяви не доданий документ про сплату судового збору за подання до суду позовної заяви про орендної плати, що справляється за ставкою 1 відсотки ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та в даному випадку становить 2102 грн. 00 коп. (п.п. 1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2021 року складає 2270 гривень.

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 908 грн. (2270 грн. * 0,4).

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не має перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

В зв`язку з невідповідністю позову вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, за правилами ч. ч. 1-2 ст.185 ЦПК України даний позов слід залишити без руху з наданням позивачу строку для приведення позову у відповідність з зазначеними вимогами законодавства.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях:

Отримувач коштів Миколаїв.ГУК/тг смтВеселинове/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37992030

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA668999980313101206000014374

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Веселинівський районний суд Миколаївської області (назва суду, де розглядається справа)

Керуючись ст.ст. 175-177, 185, 260 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну ОСОБА_1 до Сільськогосподарського приватного підприємства «ХЛІБОРОБ» про стягнення орендної плати - залишити без руху та надати строк для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання вимог ухвали в зазначений строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Копію ухвали направити позивачу та представнику позивача для відома та виконання.

Ухвала суду про залишення позову без руху оскарженню не підлягає.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області П. О. Чаричанський