Рішення № 98170877, 01.07.2021, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2021 Справа №133/93/21

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі головуючого судді Пєтухової Н.О.

за участю секретаря судового засідання Гаврилюк О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Козятині позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

11.01.2021 ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила стягувати з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/2 частини зі всіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що вона уклала шлюб з ОСОБА_1 , який вони зареєстрували 14.06.2013 у Лівобережному відділі державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві, про що зроблений актовий запис №730 від 14.06.2013. У шлюбі в них народилася дочка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає разом з позивачкою, навчається у першому класі. Позивач та відповідач розірвали шлюб 16.12.2020. ОСОБА_1 вказує, що батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину та виховувати її. Таким чином, дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Такий належний рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум. Відповідний рівень життя позивачка не зможе забезпечити, вважає, що батько доньки, який здоровий та працездатний, зможе сплачувати аліменти на рівні Ѕ частини з усіх видів заробітку, але не менше 2500 грн.,що становить близько не менш як ј частини його середнього заробітку, бо до дня звернення до суду ОСОБА_1 працював в Муніципальній варті м. Києва. Конкретне місце роботи, посада і розмір заробітної плати відповідача невідомі. Тому позивачка не має змоги додати відомості про доходи ОСОБА_1

ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , у розмірі Ѕ частини з усіх видів заробітку відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11 січня 2021 року і до повноліття дитини, та покласти судові витрати у повному обсязі на відповідача.

25.01.2021 ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області провадження у даній справі було відкрито та справу призначено за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.

Судові засідання неодноразово відкладалися, оскільки не було відомостей про належне повідомлення відповідача про час, дату та місце судового засідання.

09.04.2021 на адресу суду надійшла заява від ОСОБА_1 , у якій вона просить суд позов задовольнити у повному обсязі та розгляд справи провести за відсутності (без участі) позивача та представника позивача.

01.07.2021 ОСОБА_1 надав суду заяву, у якій зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 визнає частково і згоден сплачувати аліменти у розмірі ј частини усіх видів його заробітку. Свою позицію обґрунтовує тим, що і він і позивачка мають обов`язок спільно утримувати дитину. Звертає увагу, що їхнє матеріальне становище однакове, вони обоє працюють, і їхні зарплати майже однакові. ОСОБА_1 (відповідач) не має власного житла, проживає у м. Києві на орендованій квартирі. До пред`явлення позову надавав матеріальну допомогу дитині добровільно, приймав участь у її вихованні.

Просить суд розглядати справу у його відсутність.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши мотиви та фактичні обставини, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, 14.06.2013 уклали шлюб у Лівобережному відділі державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві за актовим записом №730.

Рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 16.12.2020 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 було розірвано.

Відповідач ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

15.03.2021 позивачка ОСОБА_1 надіслала заяву про приєднання доказів до матеріалів цивільної справи, з якою приєднала наступні документи:

1) Довідка від 11.01.2021 №4, видана директором Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №251 імені Хо Ши Міна з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району м. Києва, яка підтверджує, що ОСОБА_2 навчається у зазначеній школі у 1-А класі.

2) Договір оренди від 15.12.2020 укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , з якого вбачається, що позивачка є орендарем квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за яку щомісячно сплачує 6500,00 грн.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Згідно ч. 3 цієї ж статті за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Обставин, які б вказували на необхідність звільнення відповідача від обов`язків утримувати дитину, судом не встановлено, оскільки ним до суду не надано доказів того, що останній не взмозі сплачувати аліменти на утримання доньки.

При визначенні розміру аліментів суд враховує рівність сторін щодо участі в утриманні дітей, розмір прожиткового мінімуму для дитини 6-18 років, який станом на 01.07.2021 складає 2510 грн.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, сторони по справі, не перебувають у шлюбі між собою, мають спільну дитину, яка проживає з матір`ю. Відповідач, згідно поданої ним заяви, визнає позов частково, погоджується сплачувати аліменти у розмірі ј частини від свого щомісячного заробітку. Позивач, наполягаючи на стягненні аліментів у розмірі Ѕ частини від щомісячного заробітку відповідача, не надала відомостей щодо розміру його заробітної плати, наявності рухомого та/або нерухомого майна. Також не надала доказів, що підтверджують її доходи та наявність або відсутність рухомого/нерухомого майна, неспроможність її, як матері дитини, яка несе такі ж обовязки як і батько дитини, по її утриманню, в силу певних обставин, забезпечувати зі свого боку часткове матеріальне утримання доньки, у зв`язку з чим відповідач має сплачувати 1/2 частину заробітку на утримання спільної дитини. Позивачем не обгрунтовано, що є необхідність та об`єктивні обставини, що обумовлюють необхідність стягувати з відповідача половину його заробітної плати. Отже, позивачем не обгрунтована вимога про стягнення аліментів саме в Ѕ частині заробітної плати відповідача, не надано доказів, що розмір його заробітної плати є таким, що після відрахування аліментів, залишок суми буде таким, що забезпечить потреби відповідача, і що такий розмір є обгрунтованим з точки зору потреб дитини.

Відповідно до ч. 2 статті 182 Сімейного Кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру аліментів суд враховує рівність сторін щодо участі в утриманні дітей, розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Виходячи з вищевказаних норм Сімейного кодексу України, зважаючи на встановлені обставини справи, з метою дотримання інтересів дитини, балансу інтересів, прав та обов`язків батьків, суд вважає доведеним обов`язок відповідача, який є батьком малолітньої дитини, та проживає окремо від неї, сплачувати на її утримання аліменти. Беручи до уваги, що домовленості між сторонами про способи виконання обов`язку утримувати дитину немає, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та присуджує стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 11 січня 2021 року до досягнення дитиною повноліття.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦКП України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

При зверненні до суду з зазначеним позовом ОСОБА_1 не сплачено судовий збір, оскільки позивач звільнена від його сплати.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.

Згідно п. 8 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюється відповідно до процесуального законодавства.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908 грн. 00 коп. на користь держави.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 79 ЦПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достовірність означає відповідність інформації, отримуваної із доказу, яка підтверджується шляхом зіставлення отриманої інформації з інших доказів, через порівняння, проведення відповідної експертизи.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У відповідності до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 191 Сімейного кодексу України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати.

Тобто стягнення аліментів з відповідача можливе з дня подання позовної заяви до суду, в саме – з 11.01.2021.

З огляду на зазначене вище, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 77, 79-81, 89, 141, 247, 263-265, 354 - 356 ЦПК України, ст. ст. 75, 84, 91 СК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП за ДРФОУ НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП за ДРФОУ НОМЕР_3 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 11 січня 2021 року до досягнення дитиною повноліття.

Допустити рішення суду до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_1 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок судового збору на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (місце знаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його постановлення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н.О. Пєтухова

Дата документу 01.07.2021