Рішення № 98169924, 30.06.2021, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.06.2021 Справа № 920/156/21 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Соп`яненко О.Ю., за участю секретаря судового засідання Молодецької В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 920/156/21

за позовом: Концерну “Військторгсервіс” (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28-А; код ЄДРПОУ 33689922)

до відповідача: фізичної особи-підприємця Бикова Олександра Петровича ( АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_1 )

про визнання договору будівельного підряду № 2 від 20.07.2021 недійсним та стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 100000,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Стецюк В.І. (в режимі відеоконференції)

від відповідач: Примак О.М. (в режимі відеоконференції);

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ухвали суду від 16.03.2021 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі №920/156/21; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 06.04.2021. Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою суду від 16.06.2021 закрито підготовче провадження у справі №920/156/21; призначено розгляд справи по суті на 30.06.2021.

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просить суд визнати недійсним договір будівельного підряду № 2 від 20.07.2021, укладений між Філією “Східна” Концерну “Військторгсервіс” та суб`єктом підприємницької діяльності – фізичною особою – підприємцем Биковим Олександром Петровичем; зобов`язати відповідача повернути позивачу все одержане за договором, а саме сплачені грошові кошти у розмірі 100 000,00 грн; стягнути 2270,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що начальник філії Полончук Р.П. не мав повноважень для укладення оспорюваного Договору, правління Концерну «Військторгсервіс» не схвалювало зазначений договір, що в свою чергу є достатньою підставою для визнання договору недійсним.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував. У письмовому відзиві від 24.05.2021 (вх. №4900/21 від 24.05.2021) відповідач спростовує доводи позивача, вважає їх безпідставними, а договір таким, що укладений у відповідності до вимог законодавства і просить стягнути на користь відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 3500,00 грн. Крім того, подав клопотання про долучення доказів, в якому просить долучити до матеріалів справи докази про надання правової допомоги.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши та дослідивши докази по справі, суд встановив:

20 липня 2020 року між Філією "Східна" Концерну "Військторгсервіс" (Замовник) та суб`єктом підприємницької діяльності – фізичною особою-підприємцем Биковим Олександром Петровичем (Виконавець) був укладений договір будівельного підряду № 2.

Відповідно до п. 1.1. Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується з матеріалів Замовника на власний ризик та у передбачений договором строк виконати підрядні роботи на об`єкті Замовника, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , а Замовник зобов`язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх.

Загальна вартість (ціна) Договору склала 252 602,82 грн (п.2.1 договору).

З боку Замовника договір підряду підписаний начальником філії "Східна" Полончуком Романом Петровичем. 08 жовтня 2019 року Наказом ТВО Генерального директора Концерну "Військторсгервіс" №1 13-а "Про переведення Полончука Р.П.", головного юрисконсульта юридичної служби Концерну "Військторгсепвіс", ОСОБА_1 з 11 жовтня 2019 року було переведено на посаду начальника філії "Східна" Концерну "Військторгсевіс" за його згодою.

Відповідно до п. п. 2.2 - 2.4 договору оплата за виконані роботи здійснюється на умовах авансування і післяоплати. Протягом п`яти банківських днів після підписання сторонами договору замовник здійснює передоплату (аванс) на рахунок виконавця у розмірі 40% від загальної ціни договору, що складає 101 041,13 грн. Після прийняття належно виконаних робіт замовник здійснює остаточний розрахунок у розмірі решти 60% ціни договору, що складає 151 561,69 грн. Оплата вважається здійсненою з моменту надходження всієї суми грошових коштів згідно підписаного Акту прийому-здачі виконаних робіт на розрахунковий рахунок виконавця.

Згідно з Дефектним актом та Договірною ціною, затвердженими начальником Філії "Східна" Полончуком Р.П. 20.07.2020, визначені найменування робіт та їх вартість (252 602,82 грн.).

На підтвердження виконання робіт згідно з договором підряду складені Акти приймання-передачі виконаних робіт № 1 від 31.07.2020, № 2 від 26.08.2020 (підписані з боку Виконавця та Замовника) та № 3 від 02.11.2020, підписаний лише ФОП Биковим О.П.

26.08.2020 позивачем перераховано відповідачу 100 000,00 грн.за виконані роботи.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначає, що проведеним аналізом укладеного спірного договору будівельного підряду від 20 липня 2020 року №2 було встановлено, що Концерном "Військторгсервіс" не було надано письмового погодження начальнику філії "Східна" Концерну "Військторгсервіс" ОСОБА_2 на укладення договору будівельного підряду від 20 липня 2020 року №2 з ФОП Биковим О.П., що прямо свідчить про перевищення з боку ОСОБА_1 своїх службових повноважень, що призвело до укладення договору з порушенням вимог законодавства. Оскільки начальник філії уклав договір будівельного підряду без будь-якого погодження та відома Концерну "Військторгсервіс", що фактично підпадає під ознаки, визначені в ст. 203 ЦК України, а саме те, що особа, яка вчинила правочин, не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, тому договір підряду підлягає визнанню недійсним.

Також позивач зазначає, що акт приймання-передачі виконаних робіт № 2 від 26.08.2020 до договору, який був підписаний ФОП Биковим О.П. та ТВО начальника філії "Східна" Концерну "Військторгсервіс" Чиляковим Д.Л., на суму 168 256,12 грн, підписаний не уповноваженою особою, оскільки питання призначення на посаду начальника філії «Східна» відноситься до компетенції Генерального директора Концерну «Військторгсервіс», однак Концерном не видавався наказ про призначення ОСОБА_3 .

Так, відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цівільного законодавства.

Особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що за змістом ч.1 ст.92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Пунктом 5.3.1. Положення "Про "Східну" Філію Концерну "Військторгсервіс", затвердженого наказом Генерального директора Концерну "Військторгсервіс" від 25 січня 2018 року №19, визначено, що начальник Філії, зокрема, безпосередньо підпорядковується Генеральному директорові, заступникам генерального директора чи особам, які виконують їх обов`язки; керує виробничо-господарською та фінансово-економічною діяльністю Філії, відповідає за наслідки прийнятих рішень, збереження та ефективне використання майна, а також фінансово-господарські результати її діяльності. На підставі довіреності, наданої керівником Засновника, підписує фінансові документи Філії; розпоряджається коштами і майном Філії з обмеженнями, встановленими законодавством України, цим Положенням та рішеннями Засновника; укладає з юридичними та фізичними особами України господарські договори на умовах довіреності, підписує документи щодо виконання таких договорів (специфікації, акти приймання-передачі виконаних робіт, накладні про передачу товару тощо). Начальник несе персональну відповідальність за результати діяльності Філії, а також за своєчасне й належне виконання обов`язків та завдань покладених на нього.

З метою забезпечення діяльності філії "Східна" Концерну Військторгсервіс" Генеральним директором Концерну "Військторгсервіс" було видано довіреність від 21 жовтня 2019 року №94 на начальника філії ОСОБА_1 .

Зазначеною довіреністю було визначено коло повноважень начальника Філії, зокрема, начальник філії "Східна" уповноважений на укладання та підписання від імені Концерну "Військторгсервіс" в особі філії "Східна" Концерну "Військторгсервіс" усіх договорів та додаткових угод з юридичними особами стосовно отримання послуг з енергопостачання, газопостачання, водопостачання та договорів утримання будинків і споруд та прибудинкових територій щодо об`єктів, які обліковуються на балансі філії «Східна» Концерну "Військторгсервіс"; підписання акті приймання – передачі виконаних робіт, послуг та іншої документації, що пов`язана з діяльністю філії. Також, довіреністю визначено право начальника філії на укладення та підписання договорів поставки в об`єкти філії «Східна» Концерну "Військторгсервіс", на суму, що не перевищує 50 000,00 грн.

Також, у довіреності вказано, що ця довіреність без отримання попереднього письмового погодження від Концерну "Військторгсервіс" не дає право на укладення, переукладення (продовження терміну дії, внесення змін) від імені Концерну "Військторсгервіс" усіх господарських договорів (зберігання ТМЦ, оренди, спільної діяльності, тощо), а також цивільно-правових договорів, з юридичними та фізичними особами щодо здійснення господарської діяльності, окрім перерахованих у даній довіреності".

Суд зауважує, що строк дії довіреності визначений до 31.12.2019, а спірний договір будівельного підряду № 2 був укладений сторонами 20.07.2020. Іншої довіреності на обгрунтування позовних вимог позивачем не надано.

У преамбулі договору будівельного підряду № 2 зазначено, що начальник філії «Східна» Концерну "Військторгсервіс" діє на підставі Положення; обмежень повноважень начальника Філії щодо укладення господарських договорів та вартості таких договорів Положенням не визначено.

У відповідності до ч.3 ст. 237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

За приписами ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

При цьому, законодавець не ставить схвалення правочину в обов`язкову залежність від наявності рішень окремих органів управління товариства, правочин вважається схваленим, зокрема, у разі якщо особа вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину.

Спірний договір будівельного підряду передбачає виконання будівельних робіт.

Схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з`ясовувати пов`язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Так, 26.08.2020 позивачем перераховано відповідачу 100 000,00 грн.за виконані роботи.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Ціна договору підряду - це грошова сума, належна підрядникові за виконане замовлення. За ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається або конкретна ціна роботи, або способи її визначення. Отже, ціна може бути визначена в тексті договору підряду безпосередньо, або у договорі підряду може зазначатися спосіб визначення ціни. Крім того, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі, який містить постатейний перелік затрат на виконання робіт, є додатком до договору та його невід`ємною частиною.

Статтею 882 ЦК України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, договір підряду складається з двох взаємопов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні приписи містить і ст. 193 ГПК України.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18.

Відповідно до наявних у матеріалах справи Актів приймання-передачі виконаних робіт № 1 від 31.07.2020 на суму 56519,81 грн, №2 від 26.08.2020 на суму 168256,12 грн позивачем виконано, а відповідачем прийняті роботи. Акт приймання-передачі виконаних робіт №3 від 02.11.2020 замовником не підписаний.

Позивачем не спростовано, що виконані відповідачем роботи відповідають вимогам, встановленим договором. Об`єкт, на якому ФОП Биковим О.П. виконувалися будівельні роботи, використовується замовником.

Факт виконання відповідачем робіт також підтверджується наданими поясненнями свідків.

Так, відповідно до пояснень, які засвідченні приватним нотаріусом Будніковою Ю.С. від 28.04.2021 року за №608, ОСОБА_4 , начальник дільниці №2 філії «Східна» Концерну «Військторгсервіс», в період з липня 2020 року по жовтень 2020 року особисто контролював ремонтні роботи на об`єкті, який знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Військбуд, б. 87. Роботи були проведені в повному обсязі, зауважень до виконавця не надходило.

Відповідно до пояснень, які засвідченні приватним нотаріусом Будніковою Ю.С. від 30.04.2021 року за №619, свідка та виконавця робіт з сантехнічного ремонту приміщення ОСОБА_5 , в період з травня 2020 року по вересень 2020 року виконував сантехнічні роботи за одноразовим договором найму. Дану роботу проконтролював начальник дільниці № 2 філії «Східна» Концерну «Військторгсервіс» ОСОБА_4 . За дану роботу ФОП «Биков О.П» сплатив грошові кошти в повному обсязі, претензій до ФОП « ОСОБА_6 » не має.

Відповідно до пояснень, які засвідченні приватним нотаріусом Будніковою Ю.С. від 29.04.2021 року за №610, свідок та виконавець ремонтних робіт у приміщенні, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 в період з травня 2020 року по жовтень 2020 року виконував ремонтні роботи за договором найму. Дані роботи були завершені у жовтні 2020 року, оскільки Замовником не своєчасно були закуплені будівельні матеріали. Дану роботу проконтролював керівник ФОП « ОСОБА_6 » та начальник дільниці № 2 філії «Східна» Концерну «Військторгсервіс» Примак М.М., а у жовтні 2020 року керівник філії «Східна» Концерну «Військторгсервіс» Котенко О.М. особисто бачив виконані роботи на даному об`єкті. За дану роботу ФОП «Биков О.П» сплатив грошові кошти в повному обсязі.

В той же час, питання щодо стягнення заборгованості на користь ФОП Бикова О.П. за договором будівельного підряду не є предметом даного спору.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання договору будівельного підряду № 2 від 20.07.2020 недійсним та необґрунтованість заявлених вимог про зобов`язання повернути сплачені грошові кошти, у зв`язку із чим відмовляє у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на відмову у задоволенні позову, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються позивача.

Крім того, відповідачем заявлено до стягнення з позивача 3500 витрат на правничу допомогу.

Зі змісту ч.3 ст. 123 ГПК України вбачається, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст. 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з п.1, п. 2 ч.5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору. З урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

В постанові від 27.06.2018 по справі №826/1216/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі “Баришевський проти України” від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі “Гімайдуліна і інших проти України” від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі “Двойних проти України” від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі “Меріт проти України” від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії” від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу є не лише компенсацією стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених нею витрат, але й у певному сенсі має спонукати іншу сторону, утримуватися від подання безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, зокрема у сфері публічно-правових відносин.

Так, між ФОП БИКОВ О.П та адвокатом Примак О.М. був укладений договір про надання юридичних послуг за №10 від 12.05.2021, складено акт прийому передачі виконаних робіт, розрахунок витрат часу адвокатом та квитанція про сплату адвокатських послуг.

Судом встановлено, що в обґрунтування вимог про стягнення з позивача витрат на правову допомогу в розмірі 3500,00 грн, представником відповідача подано: ордер на надання правничої (правової) допомоги: серії АР №1048260 від 24.05.2021, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю: серії ЗП №002302 від 20.08.2019 Примак О.М., договір про надання правової допомоги №10 від 12.05.2021, укладений між ФОП БИКОВ О.П та адвокатом Примак О.М., Ак виконаних робіт № 2 від 21.05.2021 рахунок на суму 3500,00 грн., квитанція до прибуткового касового ордеру від 21.05.2021 на суму 3500,00 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що представником відповідача подано належні докази, які підтверджують обґрунтованість витрат відповідача на професійну правову (правничу) допомогу, а отже беручи до уваги критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог про стягнення з позивача 3500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Концерну “Військторгсервіс” до відповідача: фізичної особи-підприємця Бикова Олександра Петровича про визнання договору будівельного підряду № 2 від 20.07.2021 недійсним та зобов`язання повернути безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 100000,00 грн – відмовити.

2. Стягнути з Концерну “Військторгсервіс” (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28-А; код ЄДРПОУ 33689922) на користь фізичної особи-підприємця Бикова Олександра Петровича ( АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_1 ) 3500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Повний текст рішення підписаний 08.07.2021.

Суддя О.Ю. Соп`яненко