Ухвала суду № 98169691, 07.07.2021, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

07 липня 2021 року Справа № 915/1021/21

м.Миколаїв

Суддя Господарського суду Миколаївської області Ткаченко О.В. розглянувши матеріали

за позовом: Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області,

(54020, м.Миколаїв, вул. Морехідна, 1, електронна пошта: post@mk.pfu.gov,ua).

до відповідача: Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод»

(54001, м.Миколаїв, вул. Адміральська, 38).

про: стягнення заборгованості у загальній сумі 1817759,8 грн., -

в с т а н о в и в:

02.07.2021р. Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №1400-0802-8/43202 від 30.06.2021р. про стягнення з державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 та списком №2 у загальній сумі 1817759,8 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з огляду на наступне.

Згідно з приписами ч.1 ст.164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви документи, які підтверджують: 1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Законом України «Про судовий збір» визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру – 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

Позивач, заявивши до стягнення 1817759,8 грн. взагалі не надав доказів сплати судового збору у встановленому Законом України «Про судовий збір» порядку та розмірі.

Окрім цього, позивачем не додано до позову документів у повному обсязі, зазначених у переліку додатків до позову, а саме, замість копій розрахунків про фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій у кількості 65 арк. фактично надано на 49 арк.; замість копій довідок, що підтверджують право на отримання пенсій на пільгових умовах та докази виплати пенсії на 78 арк. фактично надано на 24 арк.; замість доказів направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу на 1 арк. фактично надано 9 арк. Окрім цього, позивачем додано до позову документи, не зазначені у переліку додатків – списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки громадянам, яким призначено пенсії за списком №1 та списком №2 на 765 арк. Вказане підтверджується актом відділу документального забезпечення господарського суду від 02.07.2021р.

За таких обставин, надані суду докази направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів, не можуть вважатись належним та допустимим доказом виконання позивачем вимог ст.164 ГПК України.

Також, позивачем в порушення норм п.п.6,7,8,9 ч.3 ст. 162 ГПК України, не зазначено у позовній заяві:

- відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);

- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Суд також звертає увагу позивача на те, що у відповідності до ч.ч. 2, 5 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Копії письмових доказів, які подаються до суду, оформлюються відповідно до вимог п. 5.27 “Національного стандарту України. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ4163-2003”, затвердженого наказом Держспоживстандарту України №55 від 07.04.2003. Відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів “Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Вказані вимоги оформлення письмових доказів стосуються матеріалів позовної заяви наданих позивачем у копіях.

Пунктом 2.2 розділу 2 Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” від 26.12.2011 №18 передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК. У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем при поданні позову не дотримано вимог ст.ст.164, 172 ГПК України, що відповідно до вимог ч.1 ст.174 ГПК України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Додатково суд вважає за доцільне зазначити, що у випадку подання позивачем заяви про усунення виявлених судом недоліків, позивачу слід додатково подати до суду читаєму позовну заяву у належній якості.

Керуючись ст.ст. 164, 174, 234 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву №1400-0802-8/43202 від 30.06.2021р. Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області - залишити без руху.

2. Позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки не пізніше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Роз`яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.

4. Копію ухвали направити на адреси позивача.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Ткаченко