Рішення № 98169426, 29.06.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2021 р.

м. Київ

Справа № 911/3191/20

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Парасочки Т.О., розглянув в порядку загального позовного провадження

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" (61052, Харківська обл., м. Харків, вул. Різдвяна, будинок 29-А, кімн. 901, код ЄДРПОУ 32674729)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пісківський завод скловиробів" (07820, Київська обл., Бородянський р-н, смт. Пісківка, вул. Тетерівська, будинок 1, код ЄДРПОУ 33894121)

про зобов`язання повернути товар за договором зберігання,

за участю представників:

позивача: Маслова О.Г. (дов. № 02-юр від 01.01.2021);

відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пісківський завод скловиробів" про зобов`язання повернути товар за договором зберігання.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач, зокрема, зазначає, що ним передано відповідачу на зберігання товар (формокомплект банки скляної ємкістю 0,33 л. 06-014П-ІІІ-5-82-1-330) за Договором зберігання №31/В3 від 07.10.2014, водночас останній на вимогу позивача товар не повернув, чим порушив умови Договору, а отже, позивач був змушений звернутись до суду з вимогою про примусове повернення переданого за Договором зберігання товару.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.11.2021 вказану позовну заяву залишено без руху.

01.03.2021 через канцелярію позивачем, на виконання ухвали Господарського суду Київської області про залишення позовної заяви без руху, в строк встановлений судом, подано заяву про усунення недоліків. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.03.2021 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого судового засідання призначено на 22.03.2021. Встановлено відповідачу строк на подання відзиву – протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

У підготовчому судовому засіданні 22.03.2021 у зв`язку з неявкою учасників справи у судове засідання 22.03.2021, судом вирішено відкласти розгляд справи на 12.04.2021.

У підготовчому судовому засіданні 12.04.2021 з`явився представник позивача, та повідомив суд, що станом на день проведення судового засідання відзив на позовну заяву на адресу позивача не надходив, суд, з огляду на це, з метою надання можливості відповідачу скористатися своїм правом на подання заяв по суті спору, вирішив відкласти судове засідання на 26.04.2021, про що постановив ухвалу.

23.04.2021 до суду від позивача надійшла заява б/н від 20.04.2021 про проведення підготовчого засідання по справі №911/3191/20 за його відсутності. Також у вказаній заяві позивач проінформував суд про те, що на його адресу відзив до цього часу не надходив, у зв`язку з чим, позивач просить призначити справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання 26.04.2021 представники сторін не з`явилися. Судом відмовлено у задоволенні заяви позивача в частині призначення справи до судового розгляду по суті та відкладено судове засідання з тих підстав, що ухвала Господарського суду Київської області про відкладення судового засідання від 12.04.2021 з технічної помилки не була направлена відповідачу - з огляду на це останній не був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання. Відтак, 26.04.2021 судом відкладано підготовче судове засідання на 11.05.2021, а також з метою додержання процесуальних строків, відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

За наслідками проведення підготовчого судового засідання 11.05.2021 судом в порядку п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.05.2021.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 31.05.2021, з огляду на те, що станом на день проведення засідання не надходило відомостей про вручення відповідачу ухвали суду про перехід до розгляду справи по суті – суд був змушений відкласти розгляд справи на більш тривалий термін, а отже, наступне судове засідання з розгляду справи по суті вирішено проводити 29.06.2021.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 29.06.2021 позивач підтримав позовні вимоги, відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, судом ухвалено рішення у справі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав, про причини неподання суд не повідомив.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом перевірено та встановлено, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом.

Вказаний факт підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями №0103277096351 від 15.02.2021, №0103278457366 від 02.06.2021, №0103278417780 від 17.05.2021 з відмітками про вручення відповідачу ухвал Господарського суду Київської області.

Відтак, у зв`язку з наведеним, суд вважає за можливе розглядати дану справу за наявними документами, оскільки вважає, що сторонам було надано всі процесуальні можливості для реалізації наданих процесуальним законом прав.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" (позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пісківський завод скловиробів" (відповідач, зберігач) укладено Договір зберігання формокомплекту №31/В3 від 07.10.2014 (далі – Договір), за яким замовник доручає й оплачує, а зберігач приймає на себе виконання зобов`язання надати послуги по зберіганню на складі за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Пісківка, вул. Жовтнева 1, формо комплект банки скляної ємкістю 0,33 л 06-014П-Ш-5-82-1-330, надалі – товар. Строк зберігання – з моменту підписання даного Договору (п. 1.1., 1.2. Договору).

За пунктами 2.3, 2.4 Договору визначено, що обов`язками зберігача є забезпечити навантажувально-розвантажувальні роботи на території і складах зберігача. На вимогу зберігача, невідкладно повернути товар замовнику, забезпечивши за свій рахунок завантаження товару на транспорт замовника.

Відповідно до статті 4 Договору приймання товару зберігачем здійснюється в місці: Київська область, Бородянський район, смт. Пісківка, вул. Жовтнева 1. Товар приймається зберігачем згідно і на умовах даного Договору та Акту прийому-передачі, підписаних уповноваженими представниками зберігача відповідно належним чином оформлених довіреностей. Товар вважається прийнятим зберігачем з моменту підписання представником Акту прийому-передачі Товару. Зберігач несе матеріальну відповідальність за схоронність товару, з моменту прийняття товару зберігачем. Товар повертається зберігачем замовнику винятково в присутності представника замовника на підставі Акту прийому-передачі товару, підписаного уповноваженими особами замовника відповідно до належним чином оформлених довіреностей.

Після прийняття товару він повинен бути розвантажений зберігачем і складований відповідно до вимог по складанню. Товар складується в спеціально складованому приміщенні (Стаття 5 Договору).

Пунктами 6.1. та 6.2 Договору сторони визначили, що вартість послуг наданих зберігачем замовнику складає 50,00 грн за один місяць у т.ч. ПДВ 20% 8,33 грн. Вартість послуг наданих зберігачем, включає в себе всі витрати понесені останнім, в тому числі щодо зберігання, складування товару та повернення товару замовнику. Оплати за даним Договором здійснюється замовником протягом 10 календарних днів після підписання Акту виконаних послуг.

Також, сторонами у п. 7.1 Договору погоджено, що даний Договір набирає сили з дати його підписання уповноваженими на те представниками обох сторін і діє до повного виконання сторонами свої обов`язків, передбачених даним Договором.

Зберігач несе матеріальну відповідальність перед замовником за втрату, псування і/або ушкодження товару. Повна відповідальність зберігача (і ризик випадкової загибелі або псування Товару покладається на зберігача) з моменту приймання зберігачем товару замовника по кількості і припиняється з моменту повернення товару замовнику по кількості, що підтверджується Актом прийому-передачі. За несвоєчасну оплату виставленого зберігачем рахунку, замовник оплачує зберігачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення. За втрату, псування або пошкодження прийнятого зберігачем на збереження товару він оплачує замовнику вартість товару в розмірі 100% від вартості пошкодженого або втраченого товару (8.1 – 8.3 Договору).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем як покупцем та відповідачем як продавцем 22.10.2012 був укладений Договір №68/Ф купівлі-продажу формокомплекту, а також укладено Додаток №1 до Договору купівлі-продажу яким сторони визначили кількісний склад та вартість частин формокомплекту (товару) для виготовлення банки скляної ємкістю 0,33 л 06-014П-Ш-5-82-1-330, а саме визначено, що загальна вартість комплекту товару (Форма чистова - 24 шт.; Піддон чистової форми – 24 шт.; Форма чорнова – 30 шт.; Піддон чорнової форми – 28 шт.; Кільце горлове – 100 шт.; Кільце направляюче – 110 шт.; Плунжер – 50 шт.; Головка дуттьова - 24 шт.; Хватки-тримачі – 24 шт.; Плита охолодження – 8 шт.; Трубка охолодження – 40 шт.; Вставка піддону чорнової форми – 70 шт.) дорівнює 534395,40 грн.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором, правовідносини за яким регулюються Господарським кодексом України та Цивільним кодексом України щодо зберігання.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За змістом положень ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов`язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому. Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб`єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.

Відповідно до ст. 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Згідно ст. 942 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов`язаний піклуватися про річ, як про свою власну.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом досліджено наявні в матеріалах справи докази та встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що на виконання умов п. 4.1 Договору зберігання, сторонами укладено Акт прийому-передачі формокомплекту, за яким сторони погодили передачу позивачем відповідачу формокомплекту для виробництва банки скляної ємкістю 0,33л 06-014П-ІІІ-5-82-1-330, а саме: Форма чистова - 24 шт.; Піддон чистової форми – 24 шт.; Форма чорнова – 30 шт.; Піддон чорнової форми – 28 шт.; Кільце горлове – 100 шт.; Кільце направляюче – 110 шт.; Плунжер – 50 шт.; Головка дуттьова - 24 шт.; Хватки-тримачі – 24 шт.; Плита охолодження – 8 шт.; Трубка охолодження – 40 шт.; Вставка піддону чорнової форми – 70 шт. Вказаний Акт прийому-передачі підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств останніх.

Отже, з наведеного вбачається, що позивачем передано відповідачу на зберігання товар, перелік та кількість якого визначена Актом приймання-передачі.

Разом з тим, на підтвердження виконання мов Договору зберігання позивачем надано суду банківську довідку з АТ «Райффайзен банк Аваль» б/н від 02.11.2020, з якої вбачається сплата позивачем відповідачу платежів за послуги відповідального зберігання за період з 01.01.2014 по 02.11.2020.

Між тим, судом встановлено, що 16.07.2020 позивачем з метою повернення товару, переданого на зберігання відповідачу відповідно до Договору, надіслано останньому Лист-вимогу №20-1607 від 16.07.2020 з вимогою про повернення переданого формокомплекту або сплати 100% його вартості, протягом семи днів з моменту отримання даного листа.

При цьому, з доказів направлення відповідачу даного Листа-вимоги вбачається, що вказаний лист отриманий відповідачем 26.07.2020 про що свідчить відмітка у рекомендованому повідомленні №6101100118419 від 16.07.2020.

Водночас, доказів повного або часткового повернення відповідачем товару (Форма чистова - 24 шт.; Піддон чистової форми – 24 шт.; Форма чорнова – 30 шт.; Піддон чорнової форми – 28 шт.; Кільце горлове – 100 шт.; Кільце направляюче – 110 шт.; Плунжер – 50 шт.; Головка дуттьова - 24 шт.; Хватки-тримачі – 24 шт.; Плита охолодження – 8 шт.; Трубка охолодження – 40 шт.; Вставка піддону чорнової форми – 70 шт.) сторонами не надано, зокрема, Акту прийому-передачі повернення товару.

Між тим, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідачем, під час розгляду даної справи судом, не було надано жодних доказів, які б спростовували твердження позивача щодо неповернення відповідачем товару за Договором зберігання.

Отже, відповідач будучи належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом, не вчинив жодних юридично значимих дій щодо подання до суду доказів, які б підтверджували своєчасне повернення товару за Договором зберігання та/або пояснень щодо неможливості подання таких доказів з причин, що не залежать від його волі.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відтак, суд, спираючись та ті обставини, що в матеріалах справи відсутні будь-які інші докази, ніж ті, що надані позивачем на підтвердження факту неповернення товару (формокомплекту для виробництва банки скляної ємкістю 0,33л 06-014П-ІІІ-5-82-1-330) відповідачем за Договором зберігання №31/В3 від 07.10.2014, розцінює докази позивача вірогідними, а також належними, допустимими та такими, що підтверджують факт неповернення товару.

Таким чином, суд констатує порушення відповідачем приписів ст. 949 Цивільного кодексу України, які виразились у неповерненні відповідачем, на вимогу позивача, взятого на зберігання товару, відповідно до умов Договору №31/В3 від 07.10.2014.

Отже, суд вважає позовні вимоги, про зобов`язання відповідача повернути формокомплект для виробництва банки скляної ємкістю 0,33л 06-014П-ІІІ-5-82-1-330 (Форма чистова - 24 шт.; Піддон чистової форми – 24 шт.; Форма чорнова – 30 шт.; Піддон чорнової форми – 28 шт.; Кільце горлове – 100 шт.; Кільце направляюче – 110 шт.; Плунжер – 50 шт.; Головка дуттьова - 24 шт.; Хватки-тримачі – 24 шт.; Плита охолодження – 8 шт.; Трубка охолодження – 40 шт.; Вставка піддону чорнової форми – 70 шт.) обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного суд доходить висновків про повне задоволення позовних вимог, а саме про зобов`язання відповідача повернути формокомплект для виробництва банки скляної ємкістю 0,33л 06-014П-ІІІ-5-82-1-330 у володіння позивача.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Пісківський завод скловиробів" (07820, Київська обл., Бородянський р-н, смт. Пісківка, вул. Тетерівська, будинок 1, код ЄДРПОУ 33894121) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" (61052, Харківська обл., м. Харків, вул. Різдвяна, будинок 29-А, кімн. 901, код ЄДРПОУ 32674729) формокомплект для виробництва банки скляної ємкістю 0,33л 06-014П-ІІІ-5-82-1-330 (ДСТУ ГОСТ 5717.2:2006 (п. 4.5.) ГОСТ 5717-91, ТУ У 26.1-00293309-001-2001.) на скло формуючу машину Embhart (IS – 8 5 DG), який складається з наступних невід`ємних частин: Форма чистова - 24 шт.; Піддон чистової форми – 24 шт.; Форма чорнова – 30 шт.; Піддон чорнової форми – 28 шт.; Кільце горлове – 100 шт.; Кільце направляюче – 110 шт.; Плунжер – 50 шт.; Головка дуттьова - 24 шт.; Хватки-тримачі – 24 шт.; Плита охолодження – 8 шт.; Трубка охолодження – 40 шт.; Вставка піддону чорнової форми – 70 шт.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пісківський завод скловиробів" (07820, Київська обл., Бородянський р-н, смт. Пісківка, вул. Тетерівська, будинок 1, код ЄДРПОУ 33894121) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" (61052, Харківська обл., м. Харків, вул. Різдвяна, будинок 29-А, кімн. 901, код ЄДРПОУ 32674729) 2102,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 07.07.2021.

Суддя А.Ф. Черногуз