Рішення № 98168650, 05.07.2021, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"05" липня 2021 р. Cправа № 902/92/21

Господарський суд Вінницької області у складу судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Малого приватного підприємства "БЕКАС" (вул. Ранкова, буд. 1а, м. Луцьк, Волинська область, 43005)

до: Фізичної особи - підприємця Губар Ганни Миколаївни ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 99 898,02 грн.

за участю секретаря судового засідання Марущак А.О.,

представники сторін не з`явилися

В С Т А Н О В И В :

На розгляді Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 902/92/21 за позовом Малого приватного підприємства "БЕКАС" до Фізичної особи - підприємця Губар Ганни Миколаївни про стягнення надмірно сплачених за Договором № 2 від 01.10.2020 коштів в сумі 99 898,02 грн. та судових витрат.

Рішенням господарського суду від 17.06.2021 зменшені позовні вимоги Малого приватного підприємства "БЕКАС" задоволено, ухвалено стягнути з Фізичної особи – підприємця Губар Ганни Миколаївни на користь Малого приватного підприємства «БЕКАС» 69 898 грн. 02 коп. надмірно сплачених коштів та 2 270 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

25.06.2021 на адресу суду надійшла заява б/н від 22.06.2021 (вх. №01-34/5818/21) за підписом представника позивача - адвоката Багірова Р.А. про винесення у справі додаткового рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 15 489,80 грн.

Враховуючи, що заява про винесення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу подана у строки встановлені законом, з метою повідомлення відповідача про вирішення питання витрат позивача на правничу допомогу, ухвалою суду від 29.06.2021 заяву б/н від 22.06.2021 (вх. №01-34/5818/21) позивача призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.07.2021.

На визначену судом дату представники сторін не з`явилися, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, ухвалою суду від 29.06.2021, яка направлена на адреси електронної пошти учасників.

З огляду на вищевказане, враховуючи наявні в справі докази стосовно повідомлення сторін про розгляд заяви, а також той факт, що у відповідності до п. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, судом вирішено розглянути заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи та заяву б/н від 22.06.2021 (вх. №01-34/5818/21) на підтвердження понесення позивачем витрат зі сплати правничої допомоги, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, за змістом п.1 ч.3 ст. 123 ГПК України належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як слідує з матеріалів справи, 15.12.2020 між Малим приватним підприємством "Бекас" (позивачем, за Договором Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "АФК" (за Договором Адвокатське об`єднання) укладено Договір про надання правничої допомоги (надалі Договір), відповідно до п.1.1. якого Клієнт запрошує Адвокатське об`єднання для правничої допомоги (захисника), а Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання по виконанню функцій представника (захисника) у цивільному, адміністративному, господарському та кримінальному процесу у справах за участю Клієнта та наданню правничої допомоги для захисту прав, свобод та законних інтересів Клієнта, в т.ч. у судах усіх інстанцій, передбачених Законом України "Про судоустрій і статус суддів", третейських судах, правоохоронних органах та органах досудового розслідування, підприємств, установ та організацій всіх форм власності, органах влади та місцевого самоуправління, органах нотаріату, банківських установах, у всіх судових процесах, які виникли чи можуть виникнути з правовідносин Клієнта щодо захисту його прав та законних інтересів, а Клієнт зобов`язується виплатити Адвокатському об`єднанню винагороду (гонорар) за надання правничої допомоги.

Правнича допомога по даному Договору надається Клієнту по справі про стягнення з Фізичної особи - підприємця Губар Ганни Миколаївни надмірно сплачених коштів за Договором купівлі-продажу №2 від 01.10.2020. (п. 1.2. Договору)

Для надання правничої допомоги Клієнту Адвокатське об`єднання призначає адвокатів з складу адвокатського об`єднання. Конкретний адвокат зазначається в адвокатському ордері. (п. 1.3. Договору)

За надання правової (правничої) допомоги Клієнт зобов`язується виплатити Адвокатському об`єднанню гонорар за домовленістю, згідно з обсягом наданих послуг, відповідно до підписаних сторонами актів прийому-передачі наданої правової допомоги. (п. 4.1. Договору)

За змістом п. 4.2. Договору розмір гонорару визначається Сторонами у додатках до даного Договору, які є його невід`ємною частиною. При цьому враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвокатів Адвокатського об`єднання залучених до виконання захисту інтересів Клієнта та інші істотні обставини, Сторони погодилися, що гонорар є розумним та враховує витрачений адвокатом Адвокатського об`єднання час.

Додатково сторони погодилися, що у випадку позитивного вирішення справи та винесення судом рішення повністю або частково на користь Клієнта, останній зобов`язується виплатити Об`єднанню додаткову винагороду - "гонорар успіху" у розмірі 10% від суми задоволених позовних вимог (без врахування судових витрат). (п. 4.2.1. Договору

Згідно п. 4.4. Договору Клієнт також погодився на надання інших платних послуг та компенсує Адвокатському об`єднанню (чи/та особам і організаціям, що їх надають) непередбачувані фактичні витрати, пов`язані з виконанням доручення (оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються Адвокатським об`єднанням, транспортні витрати, плата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та нотаріального посвідчення документів, телефонних розмов, транспортних та поштових витрат тощо), шляхом внесення авансових платежів, в обсязі, розумно достатньому для успішного виконання Адвокатським об`єднанням умов даного Договору, а також погоджується з тим, що відмова в оплаті запропонованих Адвокатським об`єднанням заходів може вплинути та результативність надання правничої допомоги та зобов`язується не пред`являти претензій з цього приводу до адвокатів Адвокатського об`єднання чи самого Адвокатського об`єднання.

Додатком № 1 до Договору сторони погодили вартість послуг Адвокатського об`єднання.

В заяві б/н від 22.06.2021 (вх. №01-34/5818/21) представник позивача зазначає, що фактичний розмір витрат позивача на правничу допомогу становить 15 489,80 грн.

Надання Адвокатським об`єднанням позивачу юридичних та інших послуг, пов`язаних з виконанням Договору про надання правничої допомоги від 15.12.2020 на суму 15 489,80 грн. підтверджується наступними доказами:

Договором про надання правничої допомоги від 15.12.2020 та додатком №1 до нього;

актом прийому-передачі наданих послуг від 22.06.2021 до Договору про надання правничої допомоги від 15.12.2020;

рахунком №7 від 29.01.2021 на суму 5 500,00 грн;

рахунком № 43 від 06.04.2021 на суму 1 200,00 грн;

рахунком № 45 від12.04.2021 на суму 1 200,00 грн;

рахунком № 50 від 28.04.2021на суму 600,00 грн;

рахунком № 69 від 22.06.2021на суму 6 989,80 грн;

посадочними документи (4 шт.) за маршрутом Луцьк - Київ - Вінниця та у зворотному напрямку;

наказом № 64-В від 14.04.2021;

посвідченням про відрядження адвоката АО «АФК» Багірова Р.А. до м. Вінниця.

Факт проведення позивачем розрахунку за надані послуги підтверджується платіжним дорученням роздруківками з Клієнт Банку АО «АФК» за 06.04.2021 на суму 1 200,00 грн., за 13.04.2021 на суму 1 200,00 грн., за 22.06.2021 на суму 6 100,00 грн.

Відтак, наявними матеріалами справи підтверджено фактичне понесення позивачем витрат на правничу допомогу в загальному розмірі 8 500 грн.

Винагорода «Гонорар успіху», за змістом заяви позивача, ще не оплачена позивачем, оскільки зміст рішення суду по даній ще не доведено до відома сторін процесу.

Дослідивши означені докази, оцінивши їх на предмет підтвердження понесення позивачем наведених витрат, суд зважає на наступне.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 року в справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Суд зауважує, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат; зокрема, у рішенні від 22.02.2005 року в справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорар успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Разом із тим, відповідна сума, обумовлена сторонами Договору до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року в справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).

Суд також звертає увагу на те, що розмір "гонорару успіху" (заявлений до стягнення з відповідача після ухвалення рішення суду в даній справі) не перевищує суму, заявлену позивачем у попередньому (орієнтовному) розрахунку.

Крім того, факт набрання рішенням суду законної сили не має вирішального значення для розподілу заявленої до стягнення суми "гонорару успіху" в цій справі, оскільки умови п. 4.2.1. Договору пов`язують виникнення у Клієнта обов`язку додатково оплатити Адвокатському об`єднанню гонорар у розмірі 10% від суми задоволених позовних вимог, а не з набранням відповідним рішенням законної сили.

Таким чином, судом встановлено, що відповідна сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат.

Верховний Суд прийшов до висновку, що «витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено» (правова позиція Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03 жовтня 2019 року).

Таким чином, достатньо підставою для покладення на іншу сторону витрат на правничу допомогу є доведений факт їх обсягу та реального виконання, навіть за відсутності відомостей про перерахування коштів на користь адвоката.

Згідно із ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, клопотання про зменшення розміру витрат, на професійну правничу допомогу адвоката відповідачем до суду не подавалось. Заперечень щодо наданого позивачем розрахунку судових витрат також не подано.

З огляду на викладене, беручи до уваги, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному п. 5 ст. 126 ГПК України не подано суду клопотання про їх зменшення, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на Фізичну особу - підприємця Губар Ганну Миколаївну в заявленій позивачем сумі в силу приписів ст. 129 ГПК України, оскільки зменшені позовні вимоги Малого приватного підприємства "БЕКАС" задоволено повністю.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 244, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Заяву представника позивача б/н від 22.06.2021 (вх. №01-34/5818/21) про винесення у справі додаткового рішення задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи – підприємця Губар Ганни Миколаївни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Малого приватного підприємства «БЕКАС» (вул. Ранкова, буд. 1а, м. Луцьк, Волинська область, 43005; код ЄДРПОУ 13362408) 15 489 грн. 80 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного додаткового судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, та на електронні адреси, позивачу: law@afc-group.com.ua, відповідачу: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повне додаткове рішення складено 08.07.2021.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Ранкова, буд. 1а, м. Луцьк, Волинська область, 43005)

3 - відповідачу (вул. Олега Антоновича, буд. 2, кв. 115, м. Вінниця, 21000)