Рішення № 98168127, 08.07.2021, Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа №717/881/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2021 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого – судді: Туржанського В.В.,

при секретарі: Тихоненко І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Кельменці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання дій суб`єкта владних повноважень неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позивач ОСОБА_1 подав до Кельменецького районного суду Чернівецької області позовну заяву, у якій просить визнати дії інспектора лейтенанта поліції 1 батальйону 1 роти УПП в Чернівецькій області Бадаєва Івана Миколайовича щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП протиправними та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАН № 4338047 винесену 11 червня 2021 року інспектором лейтенантом поліції 1 батальйону 1 роти УПП в Чернівецькій області Бадаєвим Іваном Миколайовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП – а справу закрити.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позов та пояснив, що 11 червня від рухався в напрямку з смт Кельменці в м. Чернівці. В с. Недобоївці, коли він рухався із швидкістю біля 50 км/год його зупинив поліцейський. Після цього був складений протокол і ОСОБА_1 продовжив рух.

Представник відповідача - Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явився.

Судом встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4348047 від 11 червня 2021 винесеної інспектором Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту Патрульної поліції Бадаєвим І.М., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу. У постанові зазначено, що 11 червня 2021 року, біля 17 години 44 хвилин в с. Недобоївці на автодорозі Н-03, ОСОБА_2 керуючи автомобілем „TOYOTA CAMRY” номерний знак НОМЕР_1 , рухався в населеному пункті із швидкістю 80 км/год, чим перевищив дозволену швидкість руху на 30 км/год , чим порушив п.12.4 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.

Позивач, не погодився з даною постановою та звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом. У якості підстав позову зазначив, що після зупинки поліцейський наказав йому надати документи водія. Після перевірки документів поліцейським було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Зазначає, що його було позбавлено права на юридичну допомогу, збір та надання доказів. Крім того, не з`ясовано чи винен він у правопорушенні, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність. Інспектор Бадаєв І.М. не надав доказів вчинення правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, статтею 14 Закону України „Про дорожній рух” визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII „Про Національну поліцію” (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України „Про дорожній рух” від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Відповідно до ст.271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.

Відповідно до ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.122 цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників. Відповідно до ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Відповідно до п.5) ч.1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, крім іншого таке питання: 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно ст.279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Аналогічні вимоги щодо порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення передбачені в „Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі”, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853 (далі Інструкція), зокрема Розділом ІІІ.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, зазначена норма має певний перелік доказів, які підтверджують відсутність або наявність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП є, зокрема, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також інші документи.

У відповідності до ст. 31 Закону України „Про Національну поліцію” від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) поліція може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону № 580-VIII визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Відповідач в порушення ч.2 ст.77 КАС України не надав суду доказів, що розгляд справи про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністарвтиної відповідальності відбувався відповідно до вказаних вище вимог КУпАП

Також, відповідач при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача не врахував вимоги щодо встановлення всіх обставин, які мали значення для вирішення справи, зокрема, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, його майновий стан, обставини, що обтяжують та пом`якшують відповідальність.

Твердження позивача ОСОБА_1 про те, що він не скоював адміністративного правопорушення, нічим не спростовуються. Таким чином, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, що підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення, винність позивача в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 не підтверджено, оскільки відповідачем не надано суду доказів на підтвердження того, що він вчинив адміністративне правопорушення, не надано доказів роз`яснення ОСОБА_1 прав та розгляду справи.

При цьому суд враховує висновок Верховного Суду викладений у постанові від 26.04.2018 року у справі №338/1/17 де вказано, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до частини другої та третьої статті 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення.

Таким чином, в порушення частини 3 статті 283 КУпАП у постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось, не надано інших доказів вчинення правопорушення.

Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтею 283 КУпАП. У ній зокрема необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі № 428/2769/17.

Згідно до статті 286 КАС за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим і оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Належним способом захисту порушених прав позивача є скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та надіслання справи на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу.

Відповідно до ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позов задоволено, суд вважає, що за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Департаменту патрульної поліції на користь позивача слід стягнути 454 гривні в рахунок відшкодування судових витрат у вигляді витрат по сплаті судового збору.

На підставі ст. 249, 251, 279 КУпАП, керуючись ст.ст. 132,139, 246, 268, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , до Департаменту патрульної поліції, який розташований м. Київ вулиця Федора Ернеста будинок 3, про визнання дій суб`єкта владних повноважень неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі складену 11 червня 2021 року серії ЕАН №4338047 та надіслати справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту Патрульної поліції.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні в рахунок відшкодування судових витрат у вигляді витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень КАС України апеляційні скарги подаються учасниками справи через Кельменецький районний суд Чернівецької області.

Суддя: