Ухвала суду № 98167503, 02.07.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа №428/6057/21

Провадження №1-кс/428/3793/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Кордюкова Ж.І., за участю секретаря судового засідання Голуб Т.М., прокурора Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області Мартиненко К.О., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Гаврилюка Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження №12021131370000607 від 01.07.2021 року стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецьк Луганської області, громадянина України, українця, із середньою освітою, неодруженого, не маючого зареєстрованого місця проживання, фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, не є людиною з інвалідністю, не перебуває на обліку у лікарів-нарколога і психіатра, раніше судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

07.06.2021 року до слідчого судді надійшло вищевказане клопотання.

Обґрунтовуючи внесене клопотання сторона кримінального провадження вказує, що СВ Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12021131370000607 від 01.07.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 01.07.2021 року приблизно о 02-00 год., більш точного часу встановити не надалося можливим, ОСОБА_1 знаходився поблизу будинку №47 по пр. Гвардійський м. Сєвєродонецька, де біля під`їзду №6 побачив припаркований автомобіль ВАЗ 21063, державний номер НОМЕР_1 .

В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у сховище, реалізуючи який, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до вказаного автомобілю та шляхом розбиття вікна правої передньої двері автомобілю відчинив двері.

Після ОСОБА_1 продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел проник до салону зазначеного автомобілю та таємно викрав майно, що належить потерпілому ОСОБА_2 , а саме:

- портативний зарядний пристрій (Powerbank акумулятор) в корпусі червоного кольору марки – «Nomi» модель «E 100», на 10000 mAh, ринкова вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи становила 226,67 грн.;

- автомобільний зарядний пристрій «Qualcomm 3.0», на 2 виходи 2.4А та 3.0А., в корпусі чорного та червоного кольору, ринкова вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи могла становити 68,20 грн.;

- сонцезахисні окуляри в пластиковому корпусі чорного та синього кольорів, марки – «Ray.Ban» модель «RB 2143 C-5», ринкова вартість яких згідно висновку товарознавчої експертизи могла становити 220 грн.

Після чого ОСОБА_1 з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, майном розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 514,87 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у сховище.

01.07.2021 року о 02-20 год. ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

01.07.2021 року органом досудового розслідування складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, яке відповідно до ч. 1, 2 ст. 278 КПК України вручено останньому.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, повністю підтверджується матеріалами вказаного кримінального провадження, доданими до клопотання.

Сторона кримінального провадження у своєму клопотанні зазначає, що підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; та вчинити інше кримінальне правопорушення. Про існування вказаних ризиків свідчать вагомість доказів про вчинення підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення та тяжкість покарання, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 185 КК України; а також обставини, що підозрюваний ОСОБА_1 має слабкі соціальні зв`язки та репутацію, оскільки у нього не має постійного місця роботи, джерела заробітку, дружини та дітей та він веде антисоціальний спосіб життя; ОСОБА_1 є неодноразово засудженим за вчинення умисних, в тому числі кримінальних правопорушень проти власності та вчинив вказане кримінальне правопорушення після відбуття строку покарання та звільнення з місця позбавлення волі; його майновий стан, оскільки він не працює та не навчається, внаслідок чого не має постійного джерела доходу та заробляє на життя фактично вчиненням кримінальних правопорушень проти власності громадян. Для запобігання зазначеним ризикам застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 для забезпечення його належної поведінки буде недостатньо, тому слід застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Прокурор Мартиненко К.О. в судовому засіданні повністю підтримала подане клопотання, підтвердила доводи, викладені в його обґрунтування. Просила застосовувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що буде достатнім для забезпечення його належної поведінки.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував щодо застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив застосувати до нього домашній арешт або особисте зобов`язання. Додатково пояснив, що він не має постійного місця проживання. Його готові прийняти у соціальний центр, який розташований по АДРЕСА_2 , в якому він погоджується перебувати під домашнім арештом. Їхати в СІЗО він не хоче.

Захисник Гаврилюк Р.А. в судовому засіданні заперечував щодо застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Додатково пояснив, що підозрюваний визнає свою вину та співпрацює зі слідством. ОСОБА_1 може перебувати у соціальному центрі на Лісній дачі.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження, додані до клопотання, слідчий суддя встановив наступне.

Частиною першою ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, повністю підтверджується матеріалами, доданими до клопотання, а саме: протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 , від 01.07.2021 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 01.07.2021 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 01.07.2021 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 01.07.2021 року; висновком товарознавчої експертизи від 01.07.2021 року №СЕ-19/113-21/7502-ТВ; висновком товарознавчої експертизи від 01.07.2021 року №СЕ-19/113-21/7501-ТВ; висновком товарознавчої експертизи від 01.07.2021 року №СЕ-19/113-21/7503-ТВ.

На вказаній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, є обґрунтованою.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за скоєння якого може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, та яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Сторона кримінального провадження відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України вважає, що під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Про наявність існування ризику, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду свідчать вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 185 КК України, а також його репутація та слабкі соціальні зв`язки, оскільки ОСОБА_1 є не одруженим, не має на утриманні неповнолітніх дітей та постійних місць проживання та роботи, джерела заробітку і веде антисоціальний спосіб життя. Зазначене підтверджує існування ризику втечі підозрюваного.

Про наявність існування ризику, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення свідчать обставини, що він є неодноразово засудженим за вчинення умисних, в тому числі кримінальних правопорушень проти власності та вчинив вказане кримінальне правопорушення після відбуття строку покарання та звільнення з місця позбавлення волі; та його майновий стан, оскільки він не працює і не навчається, внаслідок чого не має постійного джерела доходу та заробляє на життя фактично вчиненням кримінальних правопорушень проти власності громадян. Отже, ОСОБА_1 вчинялися дії на підтвердження його наміру вчинення іншого кримінального правопорушення.

При цьому слідчий суддя відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, та відомості про особу підозрюваного ОСОБА_1 в їх сукупності, зокрема, його вік та стан здоров`я, наявність судимості, відсутність офіційного місця роботи та зареєстрованого місця проживання, соціальний стан, відсутність на його утриманні неповнолітніх дітей, та відсутність міцних соціальних зв`язків.

Оцінюючи встановлені в судовому засіданні обставини у сукупності з наданими доказами, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризиків - можливості переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; та вчинення іншого кримінального правопорушення, а тому з урахуванням приписів п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України у вказаному випадку до ОСОБА_1 не може бути застосований більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Вищенавене свідчить про неспроможність доводів підозрюваного та захисника щодо можливості застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або особистого зобо`вязання. Слідчий суддя вважає, що зазначені запобіжні заходи є явно недостатніми для запобігання встановленим ризикам.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, згідно якої питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Оцінювати, наскільки виправданим є подальше тримання обвинуваченого під вартою, в кожній справі потрібно з огляду на конкретні обставини. У тій чи іншій справі безперервне тримання під вартою можна виправдати лише в разі, якщо існують конкретні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, попри презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, викладений у статті 5 Конвенції. Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.

За таких обставин з урахуванням наявності обґрунтованої підозри, існування ризиків та особи підозрюваного слідчий суддя вважає можливим клопотання задовольнити та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який почати обраховувати від дня затримання підозрюваного в порядку ст. 208 КПК України, тобто з 01.07.2021 року.

На виконання положень ч. 3 ст. 183 КПК України, та враховуючи, що не встановлено обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе при застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатній для забезпечення належної поведінки підозрюваного та виконання ним обов`язків, передбачених КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 7 ст. 182 КПК України передбачено, що у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до абзацу першого ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням обставин, встановлених у судовому засіданні, а також з урахуванням особи підозрюваного та його репутації, визначити заставу у мінімальному розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 45400 грн., яка має бути у будь-який момент внесена на спеціальний рахунок у порядку, визначеному Кабінетом міністрів України, після чого підозрюваний може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов`язки, зазначені в ст. 194 КПК України і він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Слідчий суддя вважає, що застава у зазначеному розмірі забезпечить виконання передбачених законом обов`язків підозрюваним ОСОБА_1 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні та з урахованням його майнового, сімейного стану та тяжкості вчинення злочину не буде явно непомірною для нього, оскільки визначена у мінімально можливому розмірі.

Керуючись ст.ст. 40, 110, 131-132, 176-178, 182, 183, 184, 193-194, 196-197, 205, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з 01.07.2021 року по 29.08.2021 року, включно, в межах строку досудового розслідування.

Ухвала діє протягом 60 днів з 01.07.2021 року по 29.08.2021 року, включно, в межах строку досудового розслідування та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач – Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, код отримувача за ЄДРПОУ – 26297948, банк отримувача – Держказначейська служба України м. Київ, код банку отримувача (МФО) – 820172, рахунок отримувача – UA208201720355209001000002672, призначення платежу: застава № справи з ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ Сєвєродонецького міського суду Луганської області – 05381484.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_1 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого СВ Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області, який здійснюватиме досудове розслідування, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 строком на два місяці, який починається з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави.

У разі невиконання вищеперелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Копію ухвали направити до відповідного слідчого ізолятора для виконання.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 07.07.2021 року.

Слідчий суддя Ж. І. Кордюкова