Рішення № 98167435, 08.07.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/3704/21

Провадження № 2-а/415/274/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2021 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді – Калмикової Ю.О.,

за участю секретаря – Кравченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Лисичанська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Луганській області сержанта поліції Галкіна Олександра Геннадійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – Департамент патрульної поліції,

встановив:

Описова частина

Зміст позовних вимог

До Лисичанського міського суду Луганської області надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Луганській області сержанта поліції Галкіна Олександра Геннадійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – Департамент патрульної поліції.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилалася на те, що 09 травня 2021 року поліцейським роти № 2, батальйону № 1 УПП в Луганській області сержант поліції Галкіним О. Г. було винесено постанову серії ЕАН № 4184158 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Відповідно до змісту постанови, нібито в м. Лисичанську по вулиці Володимира Сосюри № 432, керуючи службовим транспортним засобом марки УАЗ 39095 державний номер НОМЕР_1 не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку перед початком руху, чим порушив п. 9.2. ПДР України, порушення попереджувальних сигналів при початку руху.

Вважає, що дана постанова є незаконною та підлягає скасуванню за таких підстав: поліцейський ОСОБА_2 09 травня 2021 року зупинив службовий транспортний засіб під керуванням позивача марки УАЗ 39095, державний номер НОМЕР_1 , та звинуватив позивача в тому, що він, нібито керуючи транспортним засобом в м. Лисичанську по вулиці Володимира Сосюри № 432, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку перед початком руху, чим порушив п. 9.2. ПДР України, порушення попереджувальних сигналів при початку руху. Але це не відповідає дійсності.

Позивач дійсно 09 травня 2021 року на службовому автомобілі марки УАЗ 39095, державний номер НОМЕР_1 , пересувався по вулиці В. Сосюри у м. Лисичанську з ремонтною бригадою. Приблизно о 23 годині його проблисковим сигналом зупинила патрульна машина. Він підкорився і зупинив автомобіль яким керував, при цьому включив аварійний сигнал. До позивача підійшов працівник поліції ОСОБА_3 і звинуватив в скоєнні адміністративного правопорушенні, що він не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку перед початком руху.

Позивач не згоден з пред`явленим адміністративним правопорушенням, так як дане правопорушення було повністю відсутнє, тому що він не зупинявся, а просто їхав по проїжджій частині дороги. На вимогу поліцейського Галкіна О. В. позивач пред`явив документи, останній ознайомився з документами та замість розгляду адміністративної справи, став висказувати позивача претензії, що стосується правил користуванням електроенергією, а потім нічого не пояснюючи сів в службовий автомобіль і поїхав з місця зупинки. Позивач ще постояв деякий час вважаючи, що поліцейські повернуться, але не дочекавшись останніх поїхав виконувати свої службові обов`язки.

18 травня 2021 року позивач отримав листа від управління патрульної поліції. Коли він відкрив конверт то там знаходилась копія постанови про мою адміністративну відповідальність ЕАН № 4184158 за ч. 2 ст.122 КУпАП.

Позивачу не було представлено для ознайомлення відеозапису його нібито правопорушення, з`явилась необхідність отримати копію відеозапису нібито правопорушення і йому довелося звертатися в Управління поліції м. Лисичанська, Сєвєродонецька та Рубіжного. Отримавши відеозапис він продивився її і не побачив ніякого правопорушення. Проте крім розмови з другим поліцейським ОСОБА_4 нічого на відео не було.

На підставі викладеного, позивач просив суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серія ЕАН № 4184158 від 09.05.2021 року винесеного поліцейським роти № 2, батальйону № 1 УПП в Луганській області сержантом поліції Галкіним Олександром Геннадійовичем, про притягнення мене ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП. Справу про адміністративне правопорушення закрити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції України на мою користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції України на користь ОСОБА_1 затрати на юридичну допомогу в сумі 2000 грн.

Доводи особи, яка подала позов

Позовна заява мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 вважає постанову серії ЕАН № 4184158 від 09.05.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, протиправною, у зв`язку з чим просить її скасувати.

24.06.2021 надійшов відзив на позовну заяву та наданий відеоматеріал правопорушення ОСОБА_1 від 09.05.2021.

Надходження позовної заяви та інших заяв до суду

15.06.2021 року ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 415/3704/21 було відкрито провадження у цій адміністративній справі.

24.06.2021 надійшов відзив на позовну заяву та наданий відеоматеріал правопорушення ОСОБА_1 від 09.05.2021.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надав письмове клопотання, в якому просив справу розглянути за його відсутності.

Третя особа - Департамент патрульної поліції в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правових відносин.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, встановлені судом

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4184158 від 09.05.2021 року, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 09.05.2021 року о 22 годині 45 хвилин у м. Лисичанську по вул. Сосюри, 432, керуючи транспортним засобом УАЗ 39095, номерний знак НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку перед початком руху, чим порушив п.п. 9.2 а ПДР України.

Прийняте по справі рішення застосувати до позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. (чотириста двадцять п`ять гривень).

Спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4184158 від 09.05.2021 року протиправною, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Позивач, не погоджуючись з обставинами, викладеними в постанові серії ЕАН № 4184158 від 09.05.2021 року, посилаючись на не порушення ним правил дорожнього руху та відсутність складу адміністративного правопорушення, скористався своїм правом і звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Мотивувальна частина

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З п. 7 постанови про накладення адміністративного стягнення відносно позивача вбачається, що до неї надано відео з бодікамери DSJX300102_BB0102.

Відповідачем суду були надані відеозаписи, а саме: відео з бодікамери DSJX300102_BB0102, що зазначені в постанові, а отже суд приймає дане відео як належний та допустимий доказ.

Судом встановлено, що на підтвердження факту порушення позивачем п.п. 9.2 а ПДР України, відповідачем наданий відеозапис, а саме: відео з бодікамери DSJX300102_BB0102, втім з дослідженого судом відеозапису не можливо встановити факт порушення позивачем ОСОБА_1 п. 9.2.а ПДР України. Адже, з дослідженого відео з бодікамери DSJX300102_BB0102 вбачається, що відсутнє фіксування того, що водій ОСОБА_1 , 09.05.2021 року о 22 годині 45 хвилин у м. Лисичанську по вул. Сосюри, 432, керуючи транспортним засобом УАЗ 39095, номерний знак НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку перед початком руху, чим порушив п.п. 9.2 а ПДР України.

Отже, судом встановлено, що при розгляді даної справи не знайшов свого підтвердження факт вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, позивачем.

За таких обставин суд приходить до висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 4184158 від 09.05.2021 року складена з порушенням норм статті 283 КУпАП, а тому не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та підлягає скасуванню.

Відповідачем суду не наведено будь-яких причин, з яких він не дотримався наведених положень КУпАП щодо фіксування і дослідження доказів у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, з досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, суд вбачає, що відповідачем не було надано суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів порушення позивачем Правил дорожнього руху, а саме: вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Луганській області сержанта поліції Галкіна Олександра Геннадійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – Департамент патрульної поліції підлягають задоволенню повністю.

Щодо позовних вимог в частині стягнення витрат на правову допомогу суд зазначає.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1) ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 1) ч. 3 ст. 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

Відповідно до п. 2) ч. 3 ст. 134 КАС України, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надана суду квитанція № 38 від 21.05.2021 року на суму 2000 гривень.

Втім, доказів оплати за надану правову допомогу позивачем суду надано не було. Квитанція не є доказом та підтвердженням сплати правової допомоги позивачем, адже, Договору про надання правової допомоги не надано, квитанція є лише документом, який надається адвокатом клієнту для сплати зазначеної суми.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Понесення позивачем судових витрат на сплату судового збору підтверджується квитанцією 0.0.2138312934.1 від 24.05.2021 року про сплату судового збору в сумі 454,00 грн.

Приймаючи до уваги вимоги ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 454,00 грн.

Керуючись ст. 2, 72-90, 99, 241-246, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Луганській області сержанта поліції Галкіна Олександра Геннадійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – Департамент патрульної поліції, задовольнити повністю.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху зафіксованої не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4184158 від 09.05.2021 року, виготовлену не друкарським засобом, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, справу про адміністративне правопорушення - закрити.

У задоволенні позовних вимог щодо стягнення витрат на правову допомогу на користь ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Департамент патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники судового розгляду:

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідач: інспектор 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Луганській області сержант поліції Галкін Олександр Геннадійович, місце роботи за адресою: буд. 8, вул. Штейгерська, м. Лисичанськ, 93100, Луганська область, Україна, код ЄДРПОУ 40108646.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – Департамент патрульної поліції, місце знаходження за адресою: буд. 8, вул. Штейгерська, м. Лисичанськ, 93100, Луганська область, Україна, код ЄДРПОУ 40108646.

Повний текст судового рішення складено 08.07.2021.

Суддя Ю. О. Калмикова