Рішення № 98165988, 23.06.2021, Бродівський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №439/168/21

Провадження № 2/439/195/21

23 червня 2021 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

в складі:

головуючого - судді Петейчука Б.М.,

з участю секретаря

судового засідання Ковальчук Н.І.,

позивач - ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

відповідач 1 - Моторне (транспортне) страхове бюро України,

відповідач 2 - Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» про відшкодування шкоди, завданої смертю та стягнення страхового відшкодування, ухвалив таке рішення.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивачка зазначає, що 12 липня 2019 року о 02 год. 00 хв., на автодорозі Київ-Чоп в районі 445 км, що в с. Суходоли Бродівського району Львівської області, автомобіль «Opel Omega», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_6 зіткнувся із велосипедистом «Discovery» під керуванням ОСОБА_7 . Після цього на тіло останнього здійснив наїзд автомобіль «Mercedes Benz», реєстраційний номер Королівства Іспанії НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_8 Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_7 загинув на місці події.

Позивачка звертає увагу, що відповідальність водія транспортного засобу - автомобіля марки ««Mercedes Benz», реєстраційний номер Королівства Іспанії НОМЕР_2 , на дату вчинення дорожньо-транспортної пригоди застрахована не була. У зв`язку із тим, що вказана дорожньо-транспортна пригода відбулась за сукупних дій обох водіїв транспортних засобів, відповідно до Закону 31 липня 2019 року на адресу ПрАТ «УАСК «АСКА» направлено заяву про виплату страхового відшкодування, оскільки відповідальність водія автомобіля «Opel Omega», реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахована у вказаній страховій компанії згідно Полісу № НОМЕР_4 .

Позивачка акцентує, що 14 квітня 2020 року ПрАТ «УАСК «АСКА» здійснено виплату страхового відшкодування на користь дітей загиблого - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у загальному розмірі - 66 768 гри. Зазначена сума становить 33% від заявленої згідно заяви про виплату страх відшкодування суми (200 000 гривень).

Позивачка стверджує, що у виплаті 77% від заявленої суми страхового відшкодування за заподіяну шкоду відмовлено. В обґрунтування відмови у виплаті 77% страхового відшкодування страховик посилається на наявність провини як водія ОСОБА_6 , що керував автомобілем марки «Opel Omega», реєстраційний номер НОМЕР_1 , так ОСОБА_8 , що керував автомобілем марки «Mercedes Benz», реєстраційний номер Королівства Іспанії НОМЕР_2 , а також велосипедиста ОСОБА_7 - в настанні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої останній загинув.

Проте позивачка вважає, що особи, які спільно завдали шкоди, тобто завдали неподільної шкоди взаємопов`язану із сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність потерпілими (статті 543, 1190 ЦК України). У такому самому порядку відповідають особи, здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, за шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам.

Відтак позивачка стверджує, що факт того, що смерть ОСОБА_7 настала внаслідок саме двох автомобілів є підтвердженим матеріалами проведеної судово-медичної експертизи. Тобто, вказане положення про ділення страхової виплати на кількість осіб винних у заподіянні шкоди застосовується у разі здійснення страхової виплати потерпілому.

Тому позивачка вважає, що наявні усі підстави для задоволення позову.

Стислий виклад позиції відповідача - Моторне (транспортне) бюро України.

Відповідач зазначає, що позовна заява не містить доказів, які би надали підстави вважати, що діти ОСОБА_7 були на його утриманні, так як не надано документів, які б підтверджували його доходи.

Відповідач стверджує, що в постанові слідчого про закриття кримінального провадження від 29 листопада 2019 року зазначено, що згідно з показаннями потерпілої ОСОБА_1 - ОСОБА_7 не працював, а лише підробляв на будовах Львівської області, був доброю людиною і хорошим батьком і до 16 травня 2019 року на час перебування її у декретній відпустці був єдиним годувальником сім`ї. Проте це жодними документами це не підтверджено.

Відповідач зауважує, що твердження ОСОБА_1 ніяк не корелюються з рішенням Бродівського районного суду від 10 червня 2014 року по справі №439/495/14-ц про розірвання її шлюбу з ОСОБА_7 , яким встановлено, що відповідач ОСОБА_2 постійно зловживає спиртними напоями, не хоче працювати, нічого не допомагає, не дбає про сім`ю і дітей. Більше того, ухвалою судового засідання від 18 липня 2019 року по справі № 439/895/19 (суддя Бородійчук О.І.) у зв`язку із смертю обвинуваченого закрито кримінальне провадження №12019140160000329 від 28.05.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України, потерпілою в якому вказана ОСОБА_1 .

Відповідач акцентує увагу, що відсутність у водіїв ОСОБА_9 і ОСОБА_8 технічної можливості уникнути ДТП є непереборною силою, так як зіткнення їх автомобілів з потерпілим не залежало від них при всій обачливості їх дій та поведінки. Вони не могли передбачити таку подію, а якщо й могли передбачити, проте не могти її відвернути.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

05.02.2021 року відкрито провадження у справі.

Відповідачам було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

Відповідач - Моторне (транспортне) страхове бюро України надіслав відзив на позовну заяву, у якій проти задоволення позовних вимог просить відмовити повністю у зв`язку із їх необґрунтованістю та відсутністю достатніх та достовірних доказів, які б змогли підтвердити зазначені обставини справи позивачем.

Позивач у судове засідання не з`явився, представник позивача - адвокат Качмар А.І. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить суд їх задовольнити. Вважає, що шкода, яка завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки третім особам повинна відшкодовуватися незалежно від наявності вини водії застрахованого транспортного засобу. Відповідачами презумпцію вини у цивільно-правовому деліктному зобов`язанні не спростовано. Тому просить суд задовольнити позовні вимоги повністю. Водночас представник позивачки - адвокат Качмар А.І. під час судового засідання зробила усну заяву про вирішення питання про відшкодування судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідач - ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» явку свого представника у судове засідання не забезпечив, хоча належним чином у встановленому законом порядку повідомлений про дату, час та місце судового засідання, від нього не надходило клопотань про відкладення розгляду справи та не подавався відзив.

Відповідач - Моторне (транспортне) страхове бюро України явку свого представника у судове засідання не забезпечив, хоча належним чином у встановленому законом порядку повідомлений про дату, час та місце судового засідання, від нього не надходило клопотань про відкладення розгляду справи.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Доказами по справі встановлено, що 12 липня 2019 року приблизно о 02 год. 00 хв. на автодорозі Київ-Чоп 445 км., що поблизу с. Суходоли Бродівського району Львівської області - автомобільний транспортний засіб марки «Opel Omega», реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_6 зіткнувся із велосипедом марки «Discovery» під керуванням ОСОБА_7 . Одразу після цього на тіло останнього здійснив наїзд автомобільний транспортний засіб марки «Mercedes-Benz», реєстраційний номерний знак Королівства Іспанії НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_8 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_7 загинув на місці пригоди, а транспортні засоби отримали технічні пошкодження, що підтверджується постановою про закриття кримінального провадження від 29.11.2019 року, яка винесена слідчим СУ ГУ НП у Львівській області майором поліції Вольським О.М. у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140000000595 від 12.11.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, Витягом із Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140000000595 від 12.11.2019 року, свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 від 15.07.2019 року, висновком експерта № 41/2019 від 13.08.2019 року (а.с. 9-14, 46-56).

Автомобільний транспортний засіб марки «Opel Omega», реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 , був застрахований за полісом ОСЦПВВНТЗ, страховиком якого є ПрАТ «УАСК АСКА», що підтверджується Полісом № АМ429026, діючий станом на 12.07.2019 року (а.с. 15).

ОСОБА_7 є батьком: сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 від 08.06.2004 року, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_8 від 14.03.2006 року; свідоцтвом про народження серії НОМЕР_9 від 23.12.2009 року; свідоцтвом про народження серії НОМЕР_10 від грудня 2014 року (а.с. 19-27).

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживав без реєстрації до 12.07.2019 року разом із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . На момент смерті ОСОБА_7 не перебував у шлюбі, на утриманні непрацездатних батьків не мав, що підтверджується рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 10.06.2014 року у справі за № 439/495/14-ц, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_11 від 07.07.2018 року, свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_12 від 13.11.2007 року, довідкою № 890 від 25.07.2019 року, яка видана виконавчим комітетом Пониковицької сільської ради Бродівського району Львівської області (а.с. 16-18, 28-29).

ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - вжила заходів досудового врегулювання спору направивши на адресу страховиків заяви про виплату відшкодування та досудову вимогу про виплату страхового відшкодування. Проте страховиком МТСБУ було відмовлено у здійсненні виплати страхового відшкодування, оскільки на момент надсилання вимоги за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 12.07.2019 року досудовим розслідуванням було встановлено, що у діях ОСОБА_9 та ОСОБА_8 відсутній склад кримінального правопорушення, а саме: в діях останніх не вбачається порушень правил дорожнього руху України, які б перебували в причинно-наслідковому зв`язку із настанням даної ДТП та її наслідками у вигляді загибелі потерпілого ОСОБА_7 . На момент розгляду справи по суті страховиком ПрАТ «УАСК АСКА» виплачено страхове відшкодування у сумі 66 768 гривень 00 копійок, сума якого розрахована з врахуванням відповідальності трьох учасників дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується заявою про виплату страхового відшкодування Вих. 000653/19 від 31.07.2019, Відповіддю про розгляд звернень на № Ш-5978 від 20.03.2020 № Ш-5978/1 від 27.03.2020 року, заявою про доручення документів Вих. 001162/19 від 03.12.2019 року, заявою про виплату страхового відшкодування Вих. 000561/20 від 17.06.2020 року, Листом про відмову у відшкодуванні шкоди № 3.1-02/22617 від 29.07.2020 року, Досудовою вимогою про виплату страхового відшкодування Вих. 001554/20 від 04.12.2020 року (а.с. 5-7, 33-34, 36-45).

Щодо виникнення недоговірного (деліктного) зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

У свою чергу суд враховує те, що чинне цивільне законодавство України (стаття 1187 ЦК) містить орієнтовний (не вичерпний) перелік видів діяльності, що є джерелом підвищеної небезпеки, та може створювати підвищену небезпеку заподіяння шкоди.

Проте у розумінні цивільного законодавства України джерелом підвищеної небезпеки може вважатися, зокрема будь-яке застосування концентрованої енергії в тих випадках, коли енергія використана не зі споживчою метою, не у побуті, а на транспорті.

Не може вважатися джерелом підвищеної небезпеки діяльність, яка пов`язана із експлуатацією велосипеду, позаяк у велосипеда відсутній ключовий фактор - двигун. Рух останнього здійснюється виключно за допомогою мускульної сили людини, що забезпечує повну контрольованість його експлуатації. Тому за таких обставин діяльність, яка пов`язана із використанням велосипеда не може визнаватися джерелом підвищеної небезпеки.

Законодавчим приписом ч. 2 ст. 1188 ЦК України визначається, що якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Під час судового засідання судом встановлено, що 12 липня 2019 року приблизно о 02 год. 00 хв. на автодорозі Київ-Чоп 445 км., що поблизу с. Суходоли Бродівського району Львівської області - автомобільний транспортний засіб марки «Opel Omega», реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_6 зіткнувся із велосипедом марки «Discovery» під керуванням ОСОБА_7 . Одразу після цього на тіло останнього здійснив наїзд автомобільний транспортний засіб марки «Mercedes-Benz», реєстраційний номерний знак Королівства Іспанії НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_8 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_7 загинув на місці пригоди, а транспортні засоби отримали технічні пошкодження. Дані обставини справи не оспорювалися жодною із сторін та визнавалися кожною з них, тому з огляду на ч. 1 ст. 82 ЦПК України - не підлягають доказуванню.

З огляду на презумпцію вини завданої шкоди, передбаченої частиною другою статті 1166 ЦК України, відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК України, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України).

Порядок та умови відшкодування шкоди безпосередньо встановлено ЦК України, відповідно до якого умовами відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є протиправність поведінки заподіювача шкоди, наявність цієї шкоди у потерпілого і причинного зв`язку між ними.

При цьому доцільно враховувати, що особливі правила статті 1187 ЦК України діють тоді, коли шкоду завдано тими властивостями об`єкта, через які діяльність із ним визнається джерелом підвищеної небезпеки.

Головною особливістю відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії декількох джерел підвищеної небезпеки, є те, що володільці небезпечних об`єктів зобов`язані відшкодувати шкоду перед третіми особами незалежно від їхньої вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду, як винні, так і невинні володільці об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.

Разом із цим відповідальність за шкоду, яка заподіяна внаслідок взаємодії декількох джерел підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого.

Під умислом потерпілого варто розуміти усвідомлене бажання особи заподіяти шкоду. При цьому особа повинна розуміти значення своїх дій та мати змогу керувати ними.

Під непереборною силою доцільно розуміти ознаки надзвичайності та невідворотності обставини, що об`єктивно унеможливили належне виконання особою свого обов`язку.

Обов`язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається також на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція заподіювача шкоди.

Такі правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 466/4412/15-ц (провадження № 61-37654св18), від 15 серпня 2019 року у справі № 756/16649/13-ц (провадження № 61-26702св18), від 02 жовтня 2019 року у справі № 447/2438/16-ц (провадження № 61-26195св18), від 11 грудня 2019 року у справі № 601/1304/15-ц (провадження № 61-33216св18)

Як вбачається із доказів по справі та доводів сторін - матеріали справи не містять жодних підтверджень наявності у ОСОБА_7 умислу на спричинення ДТП, а також немає жодних доказів, які б вказували на наявність непереборної сили, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої була спричинена шкода.

За таких обставин, виходячи із засад цивільного судочинства, зокрема змагальності сторін та диспозитивності, враховуючи застереження статті 13 ЦПК України, яка вказує, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, суд приходить до переконання, що обставини наявності умислу потерпілого або непереборної сили під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 12 липня 2019 року перед судом не доведено, а відтак вони вважаються такими, що відсутні.

Судом встановлено, що за наслідками скоєння дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 19 липня 2021 року було розпочато кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_8 . Проте вже 29 листопада 2019 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_8 було закрите у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме: у зв`язку із відсутністю підтверджень порушень вимог Правил дорожнього руху України, які б перебували у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку із настанням даної ДТП та її наслідками у вигляді загибелі потерпілого ОСОБА_7 .

У свою чергу суд наголошує, що кримінальне провадження проводиться з метою встановлення вини водія у вчиненому правопорушенні. При цьому, якщо встановлено факт заподіяння шкоди потерпілому, то встановлення факту підтвердження наявності або відсутності вини у діях заподіювача шкоди, у даному спірному деліктному правовідношенні не має значення для виникнення недоговірного зобов`язання.

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її заподіювача, коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки або взаємодії декількох джерел підвищеної небезпеки перед третіми особами незалежно від наявності вини. Тому, вина водіїв у вчиненні кримінального правопорушення не має правового значення для вирішення справи щодо виплати страхового відшкодування.

Водночас існуючим законодавчим приписом статті 1193 ЦК України визначається, що вина потерпілого не враховується у разі відшкодування додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, у разі відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника та у разі відшкодування витрат на поховання.

За таких обставин суд всебічно та повно встановивши обставини справи, вважає, що належними, достатніми достовірними та допустимими доказами підтверджується факт дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 12 липня 2019 року. У свою чергу внаслідок свого діяння ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , здійснюючи експлуатацію джерел підвищеної небезпеки, завдали потерпілому - ОСОБА_7 тілесні ушкодження, які спричинили смерть останньому на місці дорожньо-транспортної пригоди. Між діянням ОСОБА_6 та ОСОБА_8 та смертю ОСОБА_7 наявний безпосередній причинно-наслідковий зв`язок.

Фактично за такого перебігу подій внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки була завдана шкода третій особі - потерпілому. Відтак у даній ситуації виникло недоговірне (деліктне) зобов`язання.

Щодо здійснення страхового відшкодування.

Нормами статті 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлюється, що особами, відповідальність яких застрахована є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду. Власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах. Забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Відповідно до норми статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Імперативним приписом статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» закріплюється, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно із ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Пунктом 23.1 ст. 23 даного Закону передбачено, що шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

У свою чергу пунктом 27.3 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначається, що страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Статтею 1200 ЦК України встановлено, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Шкода відшкодовується дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років.

Шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.

За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед (стаття 1202 ЦК України).

Разом з тим, відповідно до статті 27.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка є спеціальною нормою, що регулює спільні правовідносини, страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами.

Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Статтею 27.5 вищезгаданого Закону встановлено, що відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.

Відповідно до приписів статті 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування. Перелік документів, визначається пунктом 35.2 вищезазначеної статті.

Згідно із нормами статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказами по справі встановлено, що автомобільний транспортний засіб марки «Opel Omega», реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_6 був забезпечений за договором про ОСЦПВВНТЗ.

У свою чергу автомобільний транспортний засіб марки «Mercedes-Benz», реєстраційний номерний знак Королівства Іспанії НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_8 не перебував під страхуванням за договором про ОСЦПВВНТЗ.

Проте у даному випадку варто виходити зі змісту норми статті 1188 ЦК України (який встановлює спільний обов`язок відшкодування шкоди внаслідок взаємодії декількох джерел підвищеної небезпеки перед третіми особами солідарно) та зміст норми п. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який в такому разі покладає спільний обов`язок на МТСБУ здійснити спільну виплату страхового відшкодування утриманцям та забороняє здійснювати відшкодування завданої моральної шкоди за рахунок МТСБУ.

Приватним акціонерним товариством «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» прийнято рішення про виплату страхового відшкодування, пов`язаного із втратою годувальника неповнолітнім дітям потерпілого (як особам, які мали на день його смерті право на одержання від нього утримання) у розмірі 74 962 гривні відшкодування на утримання, що вираховується відповідно із урахуванням встановленого ліміту страхового відшкодування 100 000 гривень та за мінусом 50 % відшкодування моральної шкоди.

Водночас вимогу про виплату страхового відшкодування подано на підставі п. 41.1 «а» ст. 41 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ», тому враховуючи норму п. 26-1 даного Закону моральна шкода стягненню з МТСБУ не підлягає до відшкодування.

У такому випадку, за встановлених судом обставин, відмова МТСБУ у виплаті страхового відшкодування та часткова виплата такого страховиком ПрАТ «УАСК «АСКА» є необґрунтованими та такими, що порушують право неповнолітніх дітей потерпілого на отримання страхового відшкодування.

Законом України «Про державний бюджет України на 2019 рік» у статі 8 встановлено, що мінімальна заробітна плата з 1 вересня 2020 року становить 4 173 гривні.

Отже, у даному випадку максимально встановлені ліміти для загального розміру страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого становить 150 228 гривень (із розрахунку: 36 х 4 173 гривні = 150 228 гривень).

Встановлені законодавством ліміти загального розміру відшкодування моральної шкоди становить 50 076 гривень (із розрахунку: 12 x 4 173 гривні = 50 076 гривень).

Тобто за таких обставин для кожного із чотирьох неповнолітніх дітей (утриманців) потерпілого варто здійснювати наступний розрахунок: 4 173 гривень х 36 мінімальних заробітних плат / 4 утриманці = 37 557 гривень страхового відшкодування утриманцю.

Моральна шкода для кожного із чотирьох неповнолітніх дітей здійснюється із розрахунку: 12 мінімальних заробітних плат х 4 173 гривень / 4 утриманці = 12 519 гривень.

Як наслідок приписами пункту 36.5 ст. 36 вищезгаданого Закону закріплюється право осіб, які мають право на отримання страхового відшкодування на отримання за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (яке сталося в наслідок вини страховика) пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Водночас нормами статті 625 ЦК України визначається, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При визначенні розміру заборгованості відповідача - ПрАТ «УАСК «АСКА» суд враховує часткове виконання боржником зобов`язання, а саме у сумі: 74 962 гривні, що складається із 37 482 гривні страхового відшкодування утриманцям та 37 482 гривні моральної шкоди, що включає у себе ліміт страхової виплати за Договором у розмірі 100 000 гривень.

Розрахунки заборгованості ПрАТ «УАСК «АСКА» за період з 15.04.2020 року по 28.01.2021 року на заборгованість в розмірі 33 232.00 гривень:

- за період із 15.04.2020 року по 28.01.2021 року нараховується пеня в розмірі 2 248 гривень 15 копійок (із розрахунку: починаючи з 15.04.2020 по 23.04.2020 (днів: 9, облікова ставка НБУ х 2 : 20), пеня: 163.44 грн.; починаючи з 24.04.2020 по 11.06.2020 (днів: 49, облікова ставка НБУ х 2 : 16), пеня: 711.85 грн.; починаючи з 12.06.2020 по 23.07.2020 (днів: 42, облікова ставка НБУ х 2 : 12), пеня: 457.62 грн.; починаючи з 24.07.2020 по 03.09.2020 (днів: 42, облікова ставка НБУ х 2 : 12), пеня: 457.62 грн.; починаючи з 04.09.2020 по 15.10.2020 (днів: 42, облікова ставка НБУ х 2 : 12), пеня: 457.62 грн.);

- відсотки річних за 289 днів становлять 789 гривень 37 копійок (із розрахунку: 33 232 х 3 х 289 / 365 / 100);

- інфляційні нарахування починаючи з 15.04.2020 року по 28.01.2021 року складають 1 416 гривень 99 копійок (із розрахунку: індекс інфляції за весь період = 1.0426395 (квітень 2020 року - 100.8%; травень 2020 року - 100.3%; червень 2020 року - 100.2%; липень 2020 року - 99.4%; серпень 2020 року - 99.8%; вересень 2020 року - 100.5%; жовтень 2020 року - 101%; листопад 2020 року - 101.3%; грудень 2020 року - 100.9%; січень 2021 року - не встановлено).

Розрахунки заборгованості Моторного (транспортного) страхового бюро України за період з 30.07.2020 року по 28.01.2021 року на заборгованість в розмірі 74 962 гривні:

- за період із 30.07.2020 року по 28.01.2021 року нараховується пеня в розмірі 4 499 гривень 61 копійка (із розрахунку: починаючи з 30.07.2020 по 03.09.2020 (днів: 36, облікова ставка НБУ х 2: 12), пеня: 884.80 грн.; починаючи з 04.09.2020 по 22.10.2020 (днів: 49, облікова ставка НБУ х 2: 12), пеня: 1204.31 грн.; починаючи з 23.10.2020 по 10.12.2020 (днів: 49, облікова ставка НБУ х 2: 12), пеня: 1204.31 грн.; починаючи з 11.12.2020 по 31 12.2020 (днів: 21, облікова ставка НБУ х 2: 12), пеня: 516.13 грн.; починаючи з 01 01.2021 по 21.01.2021 (днів: 21, облікова ставка НБУ х 2: 12), пеня: 517.55 грн.; починаючи з 22.01.2021 по 28.01.2021 (днів: 7, облікова ставка НБУ х 2: 12), пеня: 172.52 грн.);

- відсотки річних за 183 днів становлять 1 127 гривень 51 копійка (із розрахунку: 74962 х 3 х 183 / 365 / 100);

- інфляційні нарахування починаючи з 30.07.2020 року по 28.01.2021 року складають 1 416 гривень 99 копійок (із розрахунку: індекс інфляції за весь період = 1.0354249 (серпень 2020 року - 99.8%; вересень 2020 року - 100.5%; жовтень 2020 року - 101%; листопад 2020 року - 101.3%; грудень 2020 року - 100.9%; січень 2021 року - не встановлено).

Враховуючи вищевикладене, всебічно, повно встановивши обставини справи та дослідивши надані докази з точки зору допустимості, достатності, достовірності та належності, суд приходить до переконання про обґрунтованість позовних вимог, які підлягають задоволенню у повному обсязі. Позаяк у зв`язку із настанням страхового випадку у ПрАТ «УАСК «АСКА» та МТСБУ виникло зобов`язання щодо відшкодування шкоди, розмір якої чітко визначений Законом та випливає із встановлених судом обставин справи.

Щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу понесену позивачкою ОСОБА_1 .

Доказами по справі встановлено, що представництвом інтересів позивача - ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 здійснювала адвокат Качмар Анна Іванівна на підставі договору про надання правової допомоги № б/н від 04 січня 2021 року, що підтверджується Ордером серії ВС № 1057134 від 28.01.2021 року (а.с. 59).

ОСОБА_1 були надані наступні послуги:

-аналіз документів наданих Клієнтом та формування правової позиції щодо захисту порушених прав Клієнта. Адвокатом було затрачено 3 години. Вартість послуги складає 2 000 гривень;

-написання позовної заяви про стягнення страхового відшкодування. Адвокатом було затрачено 3 години. Вартість послуги складає 2 500 гривень;

-написання відповіді на відзив. Адвокатом було затрачено 3 години. Вартість послуги складає 2 500 гривень;

-написання клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Адвокатом було затрачено 1 година. Вартість послуги складає 500 гривень;

-представництво в Бродівському районному суду Львівської області. Адвокатом було затрачено 3 години. Вартість послуги складає 2 500 гривень, що підтверджується Актом № 10-11 від 16.06.2021 року прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № б/н від 04.01.2021 року (а.с. 160).

Загальна сума понесених судових витрат за надану професійну правничу допомогу ОСОБА_1 становить - 10 000, 00 гривень, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 38-11 від 16 червня 2021 року (а.с. 161).

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналогічну правову позицію виклала Велика Палата Верховного Суду у постанові №755/9215/15-ц від 19 лютого 2020 року.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що чинний ЦПК України передбачає такі критерії визначення та розподілу судових витрат, а саме: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Повно, всебічно встановивши обставини справи, здійснивши оцінку доказів з точки зору дійсності, допустимості, достатності та належності, виходячи із внутрішнього переконання, суд приходить до думки, що надані послуги професійної правничої допомоги представником позивачки Качмар Анною Іванівною (а саме: аналіз документів наданих Клієнтом та формування правової позиції щодо захисту порушених прав Клієнта; написання позовної заяви про стягнення страхового відшкодування; написання відповіді на відзив; представництво в Бродівському районному суду Львівської області) та витрати, які були понесені позивачем за надання таких послуг відповідають та належать до судових витрат, які у своїй сукупності відповідають критеріям дійсності, необхідності, розумності їх розміру, з урахуванням складності справи.

Водночас суд критично оцінює надання такої послуги як написання клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Позаяк написання таких процесуальних документів не може вважатися послугами, які відповідають змісту поняття професійної правничої допомоги. Такі послуги не є професійною правничою послугою, яку надає адвокат клієнту, у зв`язку із розглядом його цивільної справи в суді. Тому в розумінні статті 141 ЦПК України такі послуги на підлягають зарахуванню до витрат на професійну правничу допомогу з огляду на критерій «необхідності».

Враховуючи вищенаведене, суд вражає що заявлені вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню у загальному розмірі 9 500 гривень, що у повні мірі буде відповідати понесеним судовим витратам на професійну правничу допомогу позивачами.

Щодо стягнення судового збору.

Згідно із нормою частин першої, другої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Нормою ч. 1 ст. 141 ЦПК України закріплено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позовні вимоги ОСОБА_1 , яка звертається в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 були задоволені в повному обсязі.

Доказами по справі підтверджується, що позивач був звільнений від сплати судового збору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

У свою чергу позовні вимоги, які були заявлені до відповідачів - ПрАТ «УАСК «АСКА» та МТСБУ є вимогами майнового характеру та загалом встановлюють ціну позову у розмірі - 120 931 гривня 15 копійок.

Виходячи із законодавчих приписів статті 141 ЦПК України, зважаючи на норму пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» - судовий за подання даного позову підлягав сплаті 908 гривень 00 копійок.

Тобто за обставин, коли позовні вимоги позивача задоволені у повному обсязі, а останній є особою, яка відповідно до Закону України «Про судовий збір» має пільги щодо звільнення від сплати судового збору - необхідно здійснити компенсацію понесених судових витрат на рахунок Державного бюджету за рахунок відповідача.

За таких обставин, суд вважає, що з відповідачів - Приватного акціонерного товариства «УАСК «АСКА» та Моторного (транспортного) страхового бюро України необхідно стягнути понесені судові витрати за сплачений судовий збір за подання позовної заяви на рахунок Державного бюджету, що буде відповідати вимогам чинного цивільного процесуального законодавства України.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 89, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» про відшкодування шкоди, завданої смертю та стягнення страхового відшкодування - задовольнити повністю.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 , що діє інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 страхове відшкодування розмірі 74 962 (сімдесят чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) гривні 00 копійок відшкодування внаслідок втрати годувальника.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 , що діє інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 4 499 (чотири тисячі чотириста дев`яносто дев`ять) гривень 61 копійку, три відсотки річних у розмірі 1 127 (одна тисяч сто двадцять сім) гривень 51 копійок, інфляційні втрати у розмірі 2 655 (дві тисяч шістсот п`ятдесят п`ять) гривень 52 копійки, а всього разом - 8282 (вісім тисячі двісті вісімдесят дві) гривні 64 копійки.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» на користь ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 страхове відшкодування у розмірі 33 232 (тридцять три тисячі двісті тридцять дві) гривні 00 копійок недоплаченого відшкодування внаслідок втрати годувальника та моральної шкоди.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» на користь ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 2 248 (дві тисячі двісті сорок вісім) гривень 15 копійок, три відсотки річних у розмірі 789 (сімсот вісімдесят дев`ять) гривень 37 копійок, інфляційні втрати у розмірі 1416 (одна тисяча чотириста шістнадцять) гривень 99 копійок, а всього разом - 4454 (чотири тисячі чотириста п`ятдесят чотири) гривні 51 копійку.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 понесені витрати у зв`язку із розглядом справи, а саме витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4750 (чотири тисячі сімсот п`ятдесят гривень 00 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» на користь ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 понесені витрати у зв`язку із розглядом справи, а саме витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4750 (чотири тисячі сімсот п`ятдесят гривень 00 копійок.

Стягнути із Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь держави 908 грн. судового збору.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» на користь держави 908 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 ч. 1 Розділу ХІІІ ЦПК України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди.

Повне рішення складено 01.07.2021.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_13 .

Відповідач 1: Моторне (транспортне) страхове бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, місце знаходження: 02002, Київ-2, а/с 272.

Відповідач 2: Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», код ЄДРПОУ 13490997, місце знаходження: 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги,97А.

Суддя Б.М. Петейчук