Ухвала суду № 98163301, 02.07.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

02.07.2021 Справа №607/11581/21

Справа №607/11581/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2021 року м.Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька І.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву адвоката Іщука Костянтина Валентиновича, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору – Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Березій Зінаїда Анатоліївна про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та витребування майна із незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Іщук К. В., діючи в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору – Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Березій Зінаїда Анатоліївна про скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_2 та витребування у ОСОБА_2 із незаконного володіння спірної земельної ділянки кадастровий номер 6110100000100010672 пл. 0,06га по АДРЕСА_1 , відновивши запис про право власності на дану земельну ділянку за ОСОБА_1 .

Одночасно із позовом представник подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії поточним власником ОСОБА_2 щодо подальшого відчуження земельної ділянки кадастровий номер 6110100000100010672 пл. 0,06га по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник вказує, що на виконанні в органу ДВС знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з позивача на користь різних осіб коштів. В процесі вчинення виконавчих дій встановлено наявність у власності ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер 6110100000100010672 пл. 0,06га по АДРЕСА_1 . Державним виконавцем замовлено проведення грошової оцінки спірної земельної ділянки та направлено заявку на реалізацію. 19 січня 2021 року відбулись електронні торги та переможцем торгів з продажу спірної земельної ділянки визнано ОСОБА_2 17 травня 2021 року земельну ділянку зареєстровано за відповідачем.

Проте, на вказану земельну ділянку 17 березня 2011 року було накладено арешт ГУМВС України у Львівській області в межах кримінальної справи. Вважає, що за вказаних обставин ДВС не мало право виставляти спірну земельну ділянку на продаж, а приватний нотаріус здійснювати реєстрацію права власності за відповідачем.

Відтак, реєстрація права власності на спірну земельну ділянку за відповідачем у період, коли на таке майно було накладено арешт, не відповідає вимогам Закону. З врахуванням вказаним обставин, позивачем подано до суду позов про скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_2 та витребування у ОСОБА_2 із незаконного володіння спірної земельної ділянки .

Вважає, що у зв`язку із пред`явленням віндикаційного позову є загроза подальшого відчуження земельної ділянки відповідачем, що ускладнить захист прав позивача.

Посилаючись на наведене, просить суд вжити зазначені заходи забезпечення позову.

Розгляд заяви здійснено судом у строки, визначені ч. 1 ст. 153 ЦПК України, в порядку письмового провадження за наявними у суду матеріалами без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання, що відповідає вимогам ч. 13 ст. 7 та ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Суд, розглянувши заяву та матеріали позову, вважає, що заява позивача про забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України та є необґрунтованою, виходячи із наступних підстав.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є заява учасника справи. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з вимогами ч. 1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до вимог ч.ч. 1.2,5 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до роз`яснень викладених у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, у п. 9 даної Постанови Верховний Суд зазначає, що клопотання про забезпечення позову повинно бути вмотивованим і обґрунтованим доказами наявності реальних загроз чи утруднень майбутнього виконання рішення суду, співмірністю заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам, їх відповідність предмету позовної вимоги, відсутністю порушень прав третіх осіб заходами забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 81 ЦПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд повинен переконатися у тому, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Висновок суду про необхідність вжиття заходів забезпечення позову не може грунтуватися на припущеннях позивача .

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як слідує з викладених у позовній заяві обставин, між сторонами виник спір з приводу законності відчуження на електронних торгах та реєстрації за відповідачем права власності на земельну ділянку кадастровий номер 6110100000100010672 пл. 0,06га по АДРЕСА_1 , попереднім власником якої був позивач.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову представник посилається на те, що у зв`язку із пред`явлення віндикаційного позову є загроза подальшого відчуження земельної ділянки відповідачем, що ускладнить захист прав позивача.

При цьому, позивачем необґрунтовано належними та достатніми доказами необхідність та доцільність забезпечення позову у даній справі; не надано жодного доказу щодо реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

У заяві не наведено жодних доказів того, що відповідач буде ухилятись від виконання можливого рішення суду чи створювати обставини, які б утрудняли чи унеможливлювали його виконання та без вжиття заходів забезпечення позову захист прав та інтересів позивача стане неможливим.

Сама лише думка представника позивача з приводу ускладнення в майбутньому виконання рішення суду, припущення щодо можливого відчуження спірної земельної ділянки не може бути визнана судом достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову у спірних правовідносинах, оскільки є суб`єктивним судженням представника позивача, без зазначення існуючої очевидної небезпеки заподіяння шкоди позивачу.

Відтак, твердження представника про те, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав не підтвердженні належними та достатніми доказами.

Крім того, як вбачається із інформації з державного реєстру речових прав, арешт накладений в межах кримінальної справи на все нерухоме майно, на який посилається заявник, був здійснений у 2011 році, підстава державної реєстрації – кримінальна справа, серія та номер 141-3097 від 17.03.2009 року. Ні до позову, ні до заяви про забезпечення не долучено жодної інформації щодо даного кримінального провадження, його кваліфікації, рішення про арешт майна, інформації про стан даного кримінального провадження на даний час.

Згідно з вимогами ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини, суд вважає, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 ЦПК, а тому її слід повернути заявнику.

Керуючись ст.ст. 151-154, 261, 352-355 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву адвоката Іщука Костянтина Валентиновича, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , про забезпечення позову повернути заявнику.

Роз`яснити, що заявник не позбавлений можливості, усунувши вказані недоліки заяви про забезпечення позову, повторно звернутися до суду.

Копію ухвали негайно після її постановлення надіслати заявнику.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 15 днів з дня складення повного тексу судового рішення.

Якщо ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повна ухвала суду складена 02 липня 2021 року.

Суддя Тернопільського

міськрайонного суду Тернопільської області І.М. Черніцька