Рішення № 98162883, 08.07.2021, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/2491/21

Провадження №2-а/442/25/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2021 року року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої – судді Грицай М.М.,

з участю секретаря – Михавко І.І.,

представника відповідача – Сенців М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Дрогобицької міської ради № 1 від 29.01.2021 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3570 грн, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП. Згідно із оскаржуваною постановою, він 07.01.2021, перебуваючи на робочому місці в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , здійснював продаж алкогольних напоїв, а саме: пива «Балтика 7» 0,5 л, після 22 год, чим порушив вимоги рішення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради № 22 від 24.01.2008 «Про заборону торгівлі алкогольними напоями у закладах торгівлі і громадського харчування м. Дрогобича у нічний час».

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що з постановою адміністративної комісії не погоджується, оскільки він не працює в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». 07.01.2021 він дійсно перебував у вказаному магазині, але в якості відвідувача. Власником магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » є ФОП ОСОБА_2 - його цивільна дружина. Саме тому він часто відвідує магазин, але не працевлаштований у ньому. Звертає увагу на те, що суб`єктами правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП можуть бути лише працівники торгівлі, громадського харчування, громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю в цих галузях, він до таких не відноситься.

Стверджує, що при винесенні постанови відповідачем не надано розрахункових документів на підтвердження реалізації ним пива «Балтика 7» 0,5 л. Крім того, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, відсутні свідки, які би підтвердили факт вчинення ним адміністративного правопорушення.

Отже, протиправність оскаржуваної постанови підтверджується відсутністю належних доказів у матеріалах справи.

Не погоджуючись із позовними вимогами заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів, керуючий справами виконкому Коцюба В. подав відзив на позовну заяву. У відзиві зазначає про те, що позивач скористався своїм правом на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, оскільки подав скаргу у виконавчий комітет Дрогобицької міської ради, який рішенням від 16.02.2021 № 58 залишив постанову без змін, а скаргу без задоволення.

З приводу доводів позивача про те, що він не є працівником магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », представник відповідача вказує на те, що не офіційне працевлаштування ОСОБА_1 не спростовує факту реалізації ним алкогольних напоїв у заборонений час доби у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Факт відсутності трудового договору позивача із власником вищезазначеного магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » свідчить про порушення норм трудового законодавства. Крім того, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем.

Представник відповідача у відзиві також звертає увагу суду на систематичність здійснення позивачем торгівлі у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що підтверджується відповідними постановами. У той же час, відсутність фіскального чеку жодним чином не спростовує факт реалізації слабоалкогольних напоїв позивачем у заборонений час.

Із урахуванням викладеного, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Позивач у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив такі задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала викладене у відзиві на позовну заяву та просила відмовити у задоволенні позову. Доповнила, що позивач неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за такі ж правопорушення, надавши копії постанов адміністративної комісії. Водночас, пояснила, що постанова №6 від 17.02.2021 скасована рішенням суду.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов висновку про таке.

Згідно із ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія АПР 18 № 704395 від 07.01.2021 ОСОБА_1 07 січня 2021 року о 22 год 55 хв за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи на робочому місці в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , здійснював продаж алкогольних напоїв, а саме: пива «Балтика 7» 0,5 л, після 22 год, чим порушив вимоги рішення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради № 22 від 24.01.2008 «Про заборону торгівлі алкогольними напоями у закладах торгівлі і громадського харчування м.Дрогобича у нічний час».

Постановою №1 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Дрогобицької міської ради про накладення адміністративного стягнення від 29.01.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 210 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3570 грн.

Відповідно до листа виконавчого комітету Дрогобицької міської ради № 3-35/2275 від 15.03.2021, рішенням виконавчого комітету Дрогобицької міської ради від 16.02.2021 № 58 «Про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення № 1 від 29.01.2021» залишено постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Дрогобицької міської ради № 1 від 29.01.2021 відносно ОСОБА_1 без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до п.1 рішення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради № 22 від 24.01.2008 «Про заборону торгівлі алкогольними напоями у закладах торгівлі і громадського харчування м.Дрогобича у нічний час» заборонено торгівлю алкогольними напоями у нічний час, з 22.00 до 8.00 год, у закладах торгівлі міста Дрогобича.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.

Наявність складу адміністративного правопорушення має місце лише при наявності чотирьох ознак об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту та суб`єктивної сторони.

Судом встановлено, що дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст.156 КУпАП, згідно із якою настає відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби.

Аналізуючи дану норму, суд звертає увагу на те, що нею визначено спеціальний суб`єкт вчинення даного адміністративного правопорушення - працівник підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування.

У той же час, матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не містять доказів на підтвердження того, що останній є належним суб`єктом відповідальності за вказаною нормою. При цьому, відповідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення та в оскаржуваній постанові про те, що ОСОБА_1 , перебуваючи на своєму робочому місті в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », здійснив продаж алкогольних напоїв у заборонений час, не знайшли свого підтвердження в суді. Позивачем надано довідку, видану ФОП ОСОБА_2 , згідно із якою продавцями в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а отже ОСОБА_1 не перебуває у трудових відносинах із ОСОБА_2 .

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, представником відповідача надано також відомості про те, що останній є фізичною особою-підприємцем, проте такі докази, на думку суду, є неналежними, оскільки ними не підтверджено здійснення підприємницької діяльності саме за місцем складення протоколу – в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, суд відхиляє доводи представника відповідача з приводу того, що факт відсутності трудового договору із позивачем як продавцем магазину та його цивільною дружиною не можуть братися до уваги у даній справі, що узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України від 30 серпня 2017 року у справі К/800/64/17, оскільки такий висновок суду викладено за інших обставин справи. У наведеній представником відповідача справі, Вищий адміністративний суд залишив касаційну скаргу приватного підприємця без задоволення, та не взяв до уваги доводи останньої про те, що підстав для притягнення її до відповідальності немає, оскільки вона не перебуває у трудових відносинах із особою, яка здійснила продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, яким не виповнилось 18 років (тобто продавцем), так як у вказаній справі було доведено та підтверджувалося наявними в матеріалах справи доказами те, що фактично продавець була допущена до здійснення торгівлі у місці здійснення підприємницької діяльності позивачем, а факт відсутності трудового договору свідчить лише про порушення норм трудового законодавства. Також звертає увагу на те, що чинним законодавством покладено обов`язок на суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховувати лише висновки, викладені в постановах Верховного Суду, вказівка щодо врахування висновків Вищого адміністративного суду України, відсутня.

Також слід зазначити, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження події адміністративного правопорушення, оскільки відповідачем не підтверджено сам факт продажу алкогольних напоїв.

Поряд з тим, суд не бере до уваги посилання представника відповідача на постанови адміністративної комісії про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки події у вказаних справах відбувалися в інший період часу і не можуть слугувати доказом на доведення вини у вчиненні правопорушення, яке мало місце 29.01.2021. При цьому, постанова №6 від 17.02.2021 скасована рішенням суду, про що зазначила представник відповідача, а позовна заява ОСОБА_1 з приводу скасування постанови №72 від 23.12.2020 залишена ухвалою суду без розгляду, у зв`язку з пропуском строку звернення з такою.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Положеннями ст. 265 КУпАП визначено, що речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об`єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначеними у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують. Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення, про огляд речей або адміністративне затримання.

При цьому, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про те, речі для тимчасового зберігання не вилучалися. Окрім цього, протокол про адміністративне не містить також відомостей про свідків адміністративного правопорушення. До протоколу додано лише пояснення ОСОБА_6 , який нібито придбав алкогольні напої у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у заборонений час, проте згідно із якими «продавець зауваження не зробила», тобто останній акцентує увагу на те, що продавцем була особа жіночої статті.

Згідно із правовою позицією, викладеною Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 25 червня 2018 року у справі № П/811/1104/17, у справі про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 156 КУпАП підлягають доказуванню: факт реалізації саме позивачем алкогольних напоїв у заборонений час із дослідженням відповідних розрахункових документів, які підтверджують факт продажу, відомості про вилучення начебто проданого алкогольного напою та про допитаних свідків.

При оцінці оскаржуваної постанови і правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а, згідно із якими у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою правопорушення.

Із урахуванням викладеного, беручи до уваги те, що в оскарженій постанові по справі про адміністративне правопорушення, відсутні посилання на будь-які належні та допустимі докази, які би свідчили про доведення винуватості позивача у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, а обов`язок довести правомірність свого рішення покладено саме на суб`єкта владних повноважень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, та, відповідно, такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 3ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а відповідна справа про адміністративне правопорушення відносно останнього - закриттю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 9, 77, 243, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Дрогобицької міської ради № 1 від 29.01.2021 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП

Справу про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили судовим рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя Грицай М.М.