Рішення № 98161386, 08.07.2021, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/7810/20

Провадження № 2/591/1030/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2021 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого – судді Сидоренко А.П.

з участю секретаря судового засідання – Чмуневич М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії,-

в с т а н о в и в :

Позивач Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області звернулося до суду з зазначеним позовом, та свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області, як отримувач пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій громадян» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ .

При зверненні із заявою від 21 серпня 2008 року про проведення індексації пенсії відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» ОСОБА_1 повідомив, що є непрацюючим та зобов`язувався у разі працевлаштування повідомити в тижневий термін головне управління.

За результатами звірки матеріалів пенсійної справи з реєстром застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування було встановлено, що ОСОБА_1 працює з 29 серпня 2007 року.

Таким чином при поданні заяви на проведення індексації пенсії ОСОБА_1 повідомив неправдиву інформацію про те, що він не працює. Хоча на той час працював охоронцем в ТОВ «Аль-танка» та отримував заробітну плату .

Як наслідок, за період з 01 серпня 2007 року по 31 грудня 2015 року виникла переплата пенсії у сумі 12268,75 грн.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 25 грудня 2015 року та рішення про утримання надміру виплачених сум пенсії від 28 грудня 2015 року № 350 головним управлінням було розпочато утримання переплати пенсії в розмірі 20 % пенсії починаючи з 01 лютого 2016.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 03 лютого 2017 року у справі №591/6079/16-а, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року, визнано протиправним та скасовано рішення головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 350 від 28 грудня 2015 року про утримання з ОСОБА_1 надмірно виплачених сум пенсії.

Проте вказаним рішенням суду не скасовано переплату пенсії в сумі 12268,75 грн. Повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме, через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.

Обов`язок відповідача повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, встановлено в силу закону, незнання якого не звільняє особу від відповідальності за його невиконання.

Тому, згідно з положеннями ч.1 ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» ОСОБА_1 зобов`язаний був повідомити орган, що призначає пенсію, те що він працює, так як вказані обставини впливають на розмір пенсії тому це і є тією «недобросовісністю» з боку останнього, яка в розумінні п.1 ч. 1 ст.1215 ЦК України є підставою для стягнення безпідставно набутої пенсії.

Про суму переплати та порядок її повернення ОСОБА_1 було повідомлено листом головного управління від 28 лютого 2020 року № 1800-0409-8/6705.

Станом на 15 червня 2020 року від ОСОБА_1 не надійшли кошти на рахунок головного управління.

Посилаючись на зазначені обставини, просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області 12268 грн. 75 коп. надміру одержаної суми пенсії.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 11 грудня 2020 року відкрите провадження у вказаній справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи з призначенням судового засідання 03 березня 2021 року о 15 год. 00 хв.

30 грудня 2020 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позов, в якому зазначає, що підстав для задоволення позову немає, оскільки є постанова Зарічного районного суду м. Суми від 03 лютого 2017 року у справі № 591/6079/16-а, що набрала законної сили, залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року та постановою Верховного Суду від 14 лютого 2019 року. Вказана постанова між тими самими сторонами, про той самий предмет, а тому справа підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст. 186 ЦПК України.

Крім того, зазначає, що позивач звернувся до суду з порушенням строків давності, так як з моменту виникнення, на думку позивача, надміру виплаченої пенсії пройшло майже 5 років, а відповідно до ст. 258 ЦК України позовна давність до вимог, заявлених відповідачем встановлюється строк позовної давності в 1 рік.

03 березня 2021 року протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено до 29 червня 2021 року, 14 год. 00 хв. у зв`язку з неявкою учасників справи.

В зазначене судове засідання сторони не з`явились, про час та місце розгляд справи сповіщені судом належним чином.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України встановлює обов`язок кожної сторони довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу.

За нормами ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Зарічного районного суду м. Суми від 03 лютого 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними, спонукання до вчинення дій задоволені частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №350 від 28 грудня 2015 року про утримання з ОСОБА_1 надмірно виплачених сум пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повернути ОСОБА_1 всі фактично утримані з його пенсії суми грошових коштів на підставі рішення Головного Управління пенсійного фонду України в Сумській області № 350 від 28 грудня 2015 року. В задоволенні адміністративного позову в іншій частині відмовлено (а.с. 20-22).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року постанову Зарічного районного суду м. Суми від 03 лютого 2017 року по справі № 591/6079/16-а залишено без змін (а.с. 24-28).

Постановою Верховного Суду від 14 лютого 2019 року постанова Зарічного районного суду м. Суми від 03 лютого 2017 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року залишені без зміни (а.с. 29-33).

Зазначеними рішеннями судів встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

21 лютого 2008 року відповідач, отримуючи пенсію, звернувся до позивача із заявою про проведення індексації його пенсії. При цьому, він повідомив неправдиву інформацію про те, що він не працює. Хоча на той час позивач працював охоронцем в ТОВ «Аль-танка» та отримував заробітну плату охоронця, з якої здійснювалося відрахування страхових внесків.

Про вказаний факт ОСОБА_1 в порушення вимог статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не повідомив позивача.

28 грудня 2015 року Головним управлінням Пенсійного фонду України було прийнято рішення №350, яким встановлено переплату пенсії позивачу у розмірі 12268,75 грн. за період з 01.08.2007 року по 31.12.2015 року та визначено переплату такою, що підлягає утриманню з пенсії позивача.

Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати інформацію щодо причин проведення утримання 20% від суми призначеної до виплати пенсії з лютого 2016 року (а.с. 10-11), на яку відповідачем 04.10.2016 року було наданої відповідь (а.с. 12). Вказаним листом від 04.10.2016 року позивача повідомлено, що переплата індексації пенсії та підвищення до пенсії, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2009 року №198, виникла у зв`язку з неповідомленням орган пенсійного забезпечення про факт працевлаштування. Роз`яснено, що стягнення надміру виплачених коштів здійснюється на підставі рішення №350 у розмірі 20% пенсії щомісячно до повного погашення заборгованості.

Суд прийшов до висновку, що вказані дії позивача з приводу утримання з відповідача переплати коштів не відповідають вимогам закону.

Відповідно до розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою відповідача, з його пенсії утримано за період з серпня 2007 року по грудень 2015 року фактично виплачені суми індексації пенсії в розмірі 12268,75 грн.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року N 1282-XII (далі - Закон №1282-ХІІ) у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно частини 1, 4 статті 2 цього Закону, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення встановлені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. N 1078 (далі - Порядок №1078).

У відповідності до абзацу восьмого пункту 4 цього Порядку, у разі коли особа працює, в першу чергу індексується оплата праці.

За змістом абзаців 2, 3, 5 пункту 4 Порядку №1078, у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

У межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, індексуються пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачуються замість пенсії, щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим), щомісячна страхова виплата особам, які перебували на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

У відповідності до абзаців 1, 2 пункту 9 Порядку №1078, працюючим пенсіонерам в першу чергу індексується сума оплати праці. Індексація пенсії, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачуються замість пенсії, провадиться після індексації суми оплати праці на підставі довідки підприємства, установи, організації, де працює пенсіонер, в якій зазначається розмір оплати праці працюючого пенсіонера, проіндексована її сума і сума індексації. У всіх випадках загальний дохід працюючого пенсіонера, який підлягає індексації, не повинен перевищувати прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.

З викладеного судом встановлено, що індексація пенсії, що отримує особа, яка працює, провадиться лише після індексації заробітної плати. Загальна сума доходу, отримуваного такою особою з урахуванням проведеної індексації заробітної плати та пенсії, не повинна перевищувати прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.

Проте у тому випадку, якщо пенсіонер не працює, індексації підлягає вся сума отримуваної пенсії у межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

З наведеного вбачається, що позивач приймаючи оспорюване рішення мав перевірити та встановити наступні факти: факт роботи відповідача у період отримання пенсії, розмір доходу відповідача (пенсія+заробітна плата), чи перевищує розмір отриманого доходу прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб, чи отримав індексацію громадянин за місцем роботи та суму проіндексованого за місцем роботи доходу.

Згідно Розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії відповідача, пенсія, яку він отримував, була більшою, ніж прожитковий мінімум, встановлений для осіб, які втратили працездатність.

За таких обставин, у будь-якому випадку індексація пенсії відповідача у спірний період мала бути проведена згідно вимог Порядку №1078 з урахуванням встановлених обмежень.

Згідно статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсіонери зобов`язані повідомляти органам пенсійного забезпечення про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. В разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу пенсійного забезпечення заподіяну шкоду. Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі його сім`ї тощо), можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень органу, який призначає пенсію, чи суду.

У відповідності до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N 1058-IV (далі - Закон №1058-IV), суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003р. №6-4 (далі Постанова).

Згідно з пунктом 3 цього Порядку повернення коштів проводиться відповідно до статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміну у складі сім`ї, тощо.

Зі змісту зазначених норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, вбачається, що відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за двох умов, зокрема, зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних.

Судом у справі № 591/6079/16-а встановлено, що у період з 16.01.2006 року по 28.08.2007 року; з 09.10.2007 року по 06.12.2007 року; з 10.04.2008 року по 20.04.2008 року; з 02.07.2008 року по 23.02.2009 року; з 23.02.2010 року по 17.07.2010 року; з 31.10.2010 року по 20.12.2010 року; з 16.01.2015 року по 12.06.2015 року, відповідач не працював, про що свідчить копія його трудової книжки, та не отримував інших доходів окрім пенсії. З довідки вбачається, що за місцем роботи відповідача індексація заробітної плати з січня 2012 року по квітень 2014 року не проводилася, а її нарахування було здійсненне вперше в травні 2014 року.

Натомість, з рішення позивача № 350 від 28.12.2015 року вбачається, що переплата пенсії позивача у розмірі 12268,75 грн. утворилась у період з 01.08.2007 року по 31.12.2015 року.

Враховуючи викладене вище, а також зважаючи на той факт, що у спірний період ОСОБА_1 певний досить тривалий час не працював, що підтверджується копією трудової книжки та не спростовано позивачем, утримання фактично виплачених позивачу сум індексації пенсії за вказаний період часу у повному обсязі є порушенням норм Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. N 1078.

Таким чином за результатами розгляду справи за позовною заявою ОСОБА_1 встановлено протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 28 грудня 2015 року № 350 про утримання з відповідача надмірно виплачених сум пенсії, а тому відсутні правові підстави для стягнення з відповідача у зазначеній справі 12268 грн. 75 коп. надміру одержаної суми пенсії.

Доводи позивача про те, що зазначеними вище рішеннями судів не скасовано переплату пенсії у вказаній сумі, суд не приймає до уваги, оскільки вони не спростовують висновок судів щодо неправомірності дій Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області по утриманню з відповідача надмірно виплачених сум пенсій.

З огляду на вказане, позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії задоволенню не підлягають, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, місцезнаходження: м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення виготовлено 08 липня 2021 року.

Суддя А.П.Сидоренко