Постанова № 9816064, 03.11.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2009 р. Справа № 2-а-1794/09/1819

колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів Русанова В.Б., Григорова А.М.

при секретареві Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області на постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 23 березня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області про визнання дій протиправними, зобовязання здійснити перерахунок та забезпечити виплату недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, -

В с т а н о в и л а:

У лютому 2009 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, яким просить визнати протиправними дії відповідача управління праці на соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області (подалі УПСЗН Шосткинської міськради) щодо невиплати щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007 році (з 09.07.2007 року по 20.10.2007 року) у розмірі меншому, ніж це визначено в ст. 56 Закону України Закону України від 19.12.2006 року № 3235-1У “Про Державний бюджет України на 2007 рік”; зобовязати відповідача здійснити розрахунок та забезпечити виплату недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за зазначений, виходячи з її розміру, встановленого ч. 1 ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” від 21.11.1992 року № 2811-XII з наступними змінами (подалі Закон № 2811-ХП) та розрахунку прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого ст. 62 України Закону України від 19.12.2006 року № 3235-1У “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, - з 01.04.2007 року 463 грн., з 01.10.2007 року 470 грн.

Позивачка зазначає, що відповідач при нарахуванні та виплаті їй в 2007 році щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, нехтуючи вимогами ч. 1 ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, виплати здійснював не в розмірі, встановленому Законом.

Постановою Шосткинського міськрайонного суду Полтавської області від 23 березня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.

Визнані протиправними дії відповідача по відмові перерахувати та виплатити ОСОБА_1 державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

УПСЗН Шосткинської міськради зобовязане здійснити перерахунок державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з підвищенням її до розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років передбаченого ч. 1 ст. 15 Закону № 2811-ХП та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року.

В задоволені позовних вимог в іншій частині відмовлено. Стягнено з Державного бюджету України на користь позивачки у відшкодування витрат по сплаті судового збору 3,40 грн.

Не погоджуючись з зазначеною постановою суду, в апеляційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міськради, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Заслухавши доповідь судді Харківського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення, відповідно до положень ст. 202 ч. 1, п. 3, 4 КАС України, слід частково скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до положення п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нове судове рішення.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 185 КАС України справа розглядається в межах апеляційної скарги.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За матеріалами справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1, має дитину ОСОБА_2, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, на час звернення до відповідача з заявою про призначення вищезазначеної допомоги не працювала, з квітня 2007 року перебуває на обліку в УПСЗН Шосткинської міськради, рішенням якого № 1459 від 20.03.2007 року позивачці призначена виплата грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 21.03.2007 року по 12.01.2010 року.

При визначенні в 2007 році розміру зазначеної допомоги відповідач виходив з положень ч. 1 ст. 15 Закону № 2811-ХП та ч. 3 ст. 56 Закону України від 19.12.2006 року № 3235-1У “Про Державний бюджет України на 2007 рік” та постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 року № 13 (а.с. 16).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону № 2811-ХП, - громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Колегія суддів вважає, що здійснюючі з серпня 2007 року позивачці виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в порядку, визначеному положеннями ст. 13 Закону № 2811-ХП, відповідач діяв в межах своїх повноважень.

Частиною 1 ст. 15 Закону № 2811-XII (в редакції Закону України від 22.03.2001 року № 2334-Ш) визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Дію ч. 1 зазначеної статті на 2007 рік зупинено згідно із Законом України від 19.12.2006 року № 3235-1У “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.

Абзацом 3 ч. 3 ст. 56 Закону України від 19.12.2006 року № 3235-1У “Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зупинення дії частини першої статті 15 на 2007 рік, передбачене пунктом 14 статті 71 та положення абзацу 3 ч. 3 ст. 56 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада.

Частинами 2 та 3 ст. 152 Конституції України визначено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

За змістом ч. 3 ст. 150 Конституції України Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі, залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Виходячи з наведених положень Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 3 жовтня 1997 року N 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України, колегія суддів вважає, що за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суд повинен застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Враховуючи, що Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” фактично змінені положення ч. 1 ст. 15 Закону № 2811-XII, який діяв у часі раніше, пріоритетними (до часу визнання їх неконституційними) є положення статей Закону Про Державний бюджет України.

Таким чином, з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року відповідач мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ч. 1 ст. 15 Закону № 2811-ХП, нараховувати та здійснювати позивачці відповідні виплати в розмірах прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого ст. 62 Закону України ”Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 стосовно визнання протиправними дії відповідача щодо невиплати щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007 році (з 09.07.2007 року по 20.10.2007 року) у розмірі меншому, ніж це визначено в ст. 56 Закону України Закону України від 19.12.2006 року № 3235-1У “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, оскільки з 09.07.2007 року положення ч. 3 ст. 56 зазначеного Закону визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Будь-яке обґрунтування підстав з яких суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та прийняв рішення про визнання протиправними дії відповідача по відмові перерахувати та виплатити ОСОБА_1 державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, оскаржуване судове рішення не містить.

В матеріалах справи відсутні звернення позивачки з цього приводу до відповідача та відповідь відповідача на це звернення й, таким чином, дані докази при прийнятті зазначеного рішення були по заувагою суду.

Невмотивовано рішення суду й з приводу підстав для виходу за межі позовних вимог ОСОБА_1 та зобовязання відповідача здійснити перерахунок державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період, призначеної позивачці, з підвищенням її до розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років передбаченого ч. 1 ст. 15 Закону № 2811-ХП та провести відповідні виплати за період з 20.10.2007 року до 31.12.2007 року.

Відповідно до положень ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, річного строку, встановленого цим Кодексом, або іншими законами, який, якщо не встановлене інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 100 КАС України визначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Починаючи з березня 2007 року позивачка щомісячно отримувала конкретні суми виплат - допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, розмір яких її фактично влаштовував бо до суду за захистом своїх прав на протязі 2007 2008 років позивачка не зверталася.

Посилання на необізнаність в діючому законодавстві не можу бути підставою для визнання поважності причин пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Однак, під час слухання справи в суді першої інстанції представники відповідача не наполягали на відмові в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 за пропуском строку звернення до суду. Дане підтверджується змістом письмових заперечень (а.с. 08-11), даними фіксації попереднього та судового засідання (а.с. 13, 19) та відсутністю зауважень з боку відповідача на їх зміст.

Відповідно до положень ч. 1, 3, 6 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуждає всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позовів задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Якщо суд апеляційної інстанції змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про розподіл між сторонами судового збору, суд необґрунтовано визначився про відшкодування позивачці судових витрат в повному обсязі (судового збору в розмірі 3,40 грн. (а.с. 1), оскільки прийняв рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Виходячи з приписів ст. 94 КАС України колегія суддів приймає рішення щодо стягнення з місцевого бюджету м. Шостка Сумської області на користь позивачки судові витрати у розмірі 1,70 грн.

За приписами ч. 7 ст. 187 КАС України, п. “З” ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України, від 21.01.1993 року № 7-93 “Про державне мито” з наступними змінами та доповненнями колегія суддів приймає рішення про стягнення з УПСЗН Шосткинської міськради судового збору у розмірі 1,70 грн. (одержувач УДК у Жовтневому районі м. Харкова код ОКПО 24134113, банк - ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008). Пільг щодо сплати судового, виходячи з приписів ст. 4 зазначеного Декрету, відповідач не має.

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 89 ч. 1, 94, 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 3, ст. 202 ч. 1 п.3, 4, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області задовольнити частково, а постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 23 березня 2009 року скасувати в частині визнання протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області по відмові перерахувати та виплатити ОСОБА_1 державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; зобовязання управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області здійснити перерахунок державної допомоги ОСОБА_1 по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з підвищенням її до розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років передбаченого ч. 1 ст. 15 Закону “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” та провести відповідні виплати за 2007 рік з 20.10.2007 року до 31.12.2007 року; в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрат зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій управління праці на соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області щодо невиплати щомісячної державної допомоги по догляду за донькою ОСОБА_2, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку у період з 09.07.2007 року по 20.10.2007 року у розмірі меншому, ніж це визначено в ст. 56 Закону України Закону України від 19.12.2006 року № 3235-1У “Про Державний бюджет України на 2007 рік” відмовити.

Стягнути з місцевого бюджету м. Шостка на користь ОСОБА_2 1,70 грн.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області судовий збір у розмірі 1,70 грн. (одержувач УДК у Жовтневому районі м. Харкова код ОКПО 24134113, банк - ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008).

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця.

Головуючий суддя(підпис) Л.В. Мельнікова

Судді(підпис) В.Б. Русанова

(підпис)А.М. Григоров

Повний текст виготовлений та підписаний 09 листопада 2009 року.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ Мельнікова Л.В.